Протести фермерів на кордоні. Хто правий?

Що відбувається на кордоні України та Польщі? Чи праві фермери? Чи не права Україна?

Давайте я все ж дещо нагадаю базовий зміст подій.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, ЄС у травні 2022 року обнулив для українського експорту всі мита і квоти, щоб підтримати економіку. Українські виробники пішли на ринок ЄС. Що цілком логічно. Як і польські виробники побігли на український ринок, адже багато логістичних ланцюгів випало й у поляків з'явилися можливості для експорту в Україну.

Ми досі ніяких обмежень на польський імпорт не впроваджували та намагалися діяти у межах процедур ЄС та СОТ. На прохання польських урядовців навіть пригальмували процес позову до СОТ, коли польські фермери почали нахабніти напередодні виборів до парламенту. Але ситуація, як бачимо, не покращилась. Ще 18 лютого «польські фермери» відновили блокаду.

Чого вимагають протестувальники від партії Конфедерація, а також від двох фермерських асоціацій – профспілки фермерів «Солідарність» і «Підкарпатське ошукане село», Номінально вони намагаються декларувати, що «лише захищають польське село від агрохолдингів».

Це брехня. Вони намагаються зберегти ультра привілейоване положення фермерів в ЄС загалом. Ця серія протестів польських фермерів – це частина європейських протестів. Бо згідно з вимогами «зеленого переходу” обмежується використання пестицидів і добрив, і фермери не хочуть у це вкладатися. Як результат – протести.

Президент Чехії Петер Павел прямо каже про російський слід у протестах. Лідер кончених «підкарпатських» протестувальників Роман Кондрув каже буквально наступне:

Цитата 1: «Українське збіжжя їде туди, де ми продавали, і тепер ми не можемо продати свого. Ваше суттєво дешевше».

Цитата 2: «Транзит теж блокуємо, для того, щоб Урсула фон дер Ляєн і Брюссель прокинулися і щоби зрозуміли, що ситуація складна на кордоні. «Зелений курс» нам впроваджує ЄС, тому протестуємо на кордоні Шенгену, щоб Євросоюз прокинувся і допоміг нам, польським фермерам, так як допомагає Україні».

Чому кончені протестують саме на кордоні? Бо б’ють по вразливому, і на додачу до лобізму дотацій ще й вимагають у формі знущальницького шантажу ембарго для української продукції. Звісно, Конфедерація на російські гроші вкидає ще і ксенофобську порцію лайна.

Чи страждають польські фермери аж так, як каже Кондрув, від української аграрки і клятого ЄС? Ні, не страждають. Чому я так впевнено про це кажу? Бо:

1. Дрібне фермерство в ЄС давно вже не про економіку, а про соціалку і дотації. Почнемо з того, що фермер у Польщі отримує дотації вже просто за сам вирощування будь-якого на землі. Мова йде про суми від 100 до 200 євро за гектар.
   
   
2. Фермери вже отримують компенсацію «від наслідків війни» – польські аграрії вже отримали від уряду та ЄС ще додатково приблизно 4 млрд євро дотацій, які компенсували зростання цін на добрива та паливо, а також, власне, компенсували можливий негатив від зняття мит на українську продукцію. Таку ж допомогу отримали фермери Угорщини, Словаччини, Румунії, Болгарії. Тобто вже від початку війни фермерам компенсують гіпотетичні втрати.

Що там польський уряд, спитаєте ви? От міністр розвитку і технологій Кшиштоф Гетьман, член Польської селянської партії, вважає що протестувальники праві та варто, якщо не вдасться знайти рішення, запровадити ембарго на всі аграрні товари з України. Тобто міністр від імені себе і партії – учасника коаліції каже, що він теж як представник коаліції підтримує тупий шантаж.

Що з цим робити? Я, на відміну від купи «експертів», порад нашому МЗС давати не збираюся. Бо для нас ситуація дуже складна. І йти на загострення, якого поляки заслуговують, для нас ризиковано. Тобто діяти треба дуже обережно. Але і цей грабіж і нахабство з боку вже офіційно Польщі як держави (яка неспроможна зупинити купку кончених) забувати і пробачати не можна.

Неприємна ситуація, яка нам нагадує, що в економіці та міжнародній політиці казки про «друзів», «братів» і «сестер» – це дурниці та наївність. Особливо коли мова йде про сусідів.