Криза на кордоні з Польщею. Що буде далі

1. Купка проросійських найманців блокує фури на кількох перетинах кордону.
2. Польський уряд не реагує. Українці у Польщі не реагують. Українці в Україні чекають, поки зміниться польський уряд.
3. Проросійські найманці кажуть «ага!» і розширюють блокування.
4. Вже новий польський уряд не реагує, українці у Польщі роблять вигляд, що дивляться не у той бік, українці в Україні починають сеанс меншовартості «а може, ви самі винні».
5. Проросійські найманці починають блокувати й пасажирські перевезення, гуманітарні вантажі, а також залізницю, нищать вантажі.
   ВИ ЗНАХОДИТЕСЬ ТУТ.
6. Проросійські найманці починають різати шини/шарпати/кидати каміння, когось з українців поранено.
7. Українці кажуть «так, всьо», виходять з транспортних засобів і дають проросійським найманцям тягла середнього ступеня важкості з елементами образи дією та сексуального насильства.
8. З усіх проросійських та антиукраїнських (у Польщі це вже ж не завжди одне й те ж) майданчиків починає лунати «Невдячні скурвисини наших б'ють! Геть їх всіх, і постачання зброї, і транзит».

Далі там нерайдужні перспективи що для нас, що для поляків. Десь на четвертому розділі Польщі будуть гадати, що ж пішло не так і хто ж знов образив Христа народів.

Що цікаво у цій схемі? Цікаво, що на кожному її етапі все могла б швидко вирішити польська влада, а частково зробити краще могли б діаспорчани та біженці.

От тільки б яйця знайти.