Перезавантажені: хто займе нішу нових облич у парламенті

Вибори до Верховної Ради повторять тенденції президентських перегонів. Головним трендом знову може стати невідомість. Так само, як до першого туру не було відомо, хто стане президентом, результати парламентської кампанії теж можуть стати «терра інкогніта».

Позиції на сьогодні

Якби вибори відбувались минулого тижня, то розклади були б такі. Серед тих, хто збирається йти на вибори і визначився зі своїм фаворитом, за «Слугу народу» проголосували б 24,8%. П’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до парламенту, подолали би партія «Батьківщина» (17,6%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (14,7%), партія «Громадянська позиція» (9,3%), «Опозиційна платформа» (9,2%) та Радикальна партія (5,3%). Результати парламентських партій «Опозиційний блок» (4,4%) та «Об’єднання «Самопоміч» (2,5%) не дають їм змоги потрапити до Верховної Ради наступного скликання. Такі дані оприлюднили Київський міжнародний інститут соціології, Центр Разумкова та Соціологічна група «Рейтинг». Звісно, вони лише відображають настрої виборців на травень цього року і незабаром ця конфігурація суттєво зміниться.

Старо-нові обличчя

У парламентських перегонах, як і в президентській кампанії, можна очікувати на рекордну кількість учасників. Політичні гравці так намагатимуться відповісти на запит суспільства на нові обличчя. Однак уже зараз можна говорити про тих, хто намагається захопити цю нішу. Мова про п’ять проектів, чиї обриси вже формуються. Зокрема, президентська партія «Слуга народу», політична сила, яку очолить Володимир Гройсман, партія Вакарчука, «Люди важливі» Гусовського-Нефьодова та оновлений «Удар» на чолі з Володимиром Кличком.

«Ми вам нічого не обіцяли»

Головна інтрига «Слуги народу» — чи зможе пропрезидентська партія повторити успіх Зеленського. Однак навіть у штабі обраного президента розуміють, що не тільки про 73%, а й навіть про більшість у парламенті мріяти марно. Максимум, на що політтехнологи «Слуги народу» розраховують — це третина місць у Верховній Раді. Реалістичним успіхом для партії буде п’ята частина депутатських мандатів. Усім зрозуміло, що накласти рейтинг Зеленського на свою партію не вдасться. До того ж, останні заяви та реальні дії вже не виправдовують очікування людей. Чого лише коштували для рейтингу Зеленського заяви соратників про те, що президент «посадками не займається» або «ми ціни на газ і не обіцяли знижувати — не президентська компетенція». Таких заяв, коли президент зіткнеться з реальною політикою, буде дедалі більше. Це ціна популізму та принципу «обіцяти все і нічого конкретного».

Загалом можна говорити: якщо до списку «Слуги народу» не потраплять одіозні прізвища (а така імовірність є), реальний результат становитиме, за оптимістичними прогнозами, 18–20% місць у парламенті.

«Я вам покажу, що таке державою управляти»

Висуванець Порошенка, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пройшов президентську кампанію практично без політичних заяв та прямої підтримки свого політичного покровителя. Гройсман не перетворився на фаворита його величності. Напередодні другого туру, коли всім було зрозуміло, що Зеленський стане президентом, Володимир Борисович зробив заяву про те, що він також нове обличчя і в топ-політиці лише три роки.

Цілком імовірно, Гройсман залишиться на посаді голови уряду до початку каденції депутатів нового парламенту. І хоча виборці під час опитувань висловлюють невдоволення економічним становищем, країна вийшла на зростання ВВП у понад 3%.

І «так», і «ні» Вакарчука

Головною подією цього політичного тижня мала б стати презентація співаком Вакарчуком партії, з якою він піде у Верховну Раду. Принаймні, керівник виборчого штабу Вакарчука вже веде активну підготовку до такої презентації.

Слід зазначити, що співак практично весь 2018 рік очолював рейтинг можливих кандидатів у президенти. І коли Вакарчук не висунувся, виборці були дезорієнтовані та розчаровані тим, що він не взяв участь у перегонах.

Шанс пройти до парламенту в політичної сили Вакарчука залишиться, якщо співак проявить характер, представить чітку програму та список з обличчями дійсно новими для політики, але відомими виборцям.

У разі виконання цих умов партія Вакарчука може подолати п’ятивідсотковий бар’єр.

Гусовський — не «Самопоміч»

Варто згадати торішній самознищенням базової для «Самопомочі» фракції в Київраді на чолі з Гусовським. Тоді, з одного боку, говорили про повний провал партійного будівництва в колись перспективній партії, а з іншого — про можливість появи нового політичного проекту, який гратиме на полі лібералів із чіткою орієнтацією на західні цінності.

Уже сьогодні можна стверджувати, що два нові проекти — Вакарчука та Гусовського — попсують перспективи «Самопомочі». Тим паче, що запит середнього класу на власну політичну силу лишається потужним і затребуваним.

Можливість проходження партії «Люди важливі» в парламент під питанням, все залежатиме від того, наскільки багато помилок зробить «Слуга народу» в кадровій політиці. Адже президент має призначити голів обласних та районних адміністрацій. До речі, на місця вже пішла вказівка, що від начальників управлінь до голів адміністрацій призначення відбуватимуться за принципом «аби не був у владі до Зеленського». А це означає, що і кадрових, і управлінських помилок уникнути не вдасться.

Володимир Другий: чи буде ребрендинг «Удару»?

Потужна група депутатів із фракції БПП, які є вихідцями з «Удару», найімовірніше, своє політичне майбутнє вже не будуть пов’язувати з Петром Порошенком. З одного боку, для них було б логічно реанімувати «Удар» на чолі з Віталієм Кличком. Але тут є декілька «але». З політичної точки зору, міському голові Києва нині невигідно очолювати цю політсилу. Як, власне, і самому «Удару» не вигідний Віталій Кличко, адже мер досі формально — голова «Солідарності». А кінцевий бенефіціар «Солідарності» — Петро Порошенко. Власне, п’ятий президент і очолить цю партію у «хрестовому» поході до парламенту. Адже для нього важливо капіталізувати президентський рейтинг, аби залишитись в активній політиці.

Саме тому, коли говорять про реанімацію «Удару», дедалі частіше звучить ім’я брата мера Києва, боксера Володимира Кличка.

Досвідчені депутати Верховної Ради з ударівської групи розуміють, що це останній шанс залишитись у великій політиці.

Найімовірніше, «Удар» балансуватиме на прохідній межі, якою б вона не була — чи п’ятивідсотковою, як зараз, чи навіть зменшеною до 3%.

Замість післямови

Восени на політичному рингу зійдуться як «зубри» топ-політики: команди БПП, «Батьківщини», всіх груп колишніх регіоналів («Опозиційний блок», «Наш край», «Відродження»), так і ті, хто претендує зайняти нішу нових облич. Прогнозувати, як вони поділять між собою парламентські мандати, зарано. Однак уже зрозуміло, що політичний сезон «вибори до Верховної Ради-2019» обіцяє бути, як кажуть кінокритики, багатожанровим і цікавим.

Юрій Подорожній, експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку, для «Главкома»