Що зможе змінити в країні Зеленський у перший свій робочий день
Народні депутати досі не визначилися із датою інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського, але термін початку його повноважень неухильно наближається. Досі невідомо, кого призначить на ключові посади Зеленський. Наскільки ж великий кадровий пиріг, який зможе ділити новий президент і чи можна порівнювати можливості Зеленського з тією кадровою свободою, яку п’ять років мав Порошенко? Нагадаємо, у нового глави держави нема своєї коаліції і свого уряду, а це може сильно зв’язати йому руки.
Адміністрація президента та РНБО
Просто-таки у свій перший робочий день новий президент України може підписати кілька кадрових указів. По-перше, новий глава держави може призначити голову Адміністрації президента. Серед вірогідних кандидатів на цю посаду олігарх Ігор Коломойський, з яким асоціюють Зеленського, називав ідеолога передвиборчої кампанії «Зе» Руслана Стефанчука, бізнес-партнера і друга новообраного гаранта Сергія Шефіра, а також власного (Коломойського тобто) адвоката Андрія Богдана. Олігарх натякнув, що главою АП таки має стати Богдан. До слова, на зустрічі з парламентарями Зеленського супроводжували саме Богдан і Шефір.
Новий президент також може призначити одразу його заступників, а також собі радників та прес-секретаря. На посаду свого речника Зеленський вже встиг оголосити конкурс. Вимоги суворі: знання іноземних мов, готовність працювати 24/7. Вже отримано три тисячі резюме.
Президент навіть може змінювати назву установи, де буде працювати. Так свого часу бавилися Віктор Ющенко та президент-втікач Віктор Янукович: перший змінив назву з «Адміністрації президента» на «Секретаріат президента», а другий повернув «Адміністрацію».
Крім того, новий глава держави може одразу ж замінити секретаря Ради національної безпеки і оборони України, який призначається на посаду та звільняється з посади президентом і безпосередньо йому підпорядковується. Понад те, глава держави сам формує персональний склад цієї ради, окрім кількох чиновників, які входять туди за посадою (міністри внутрішніх справ, закордонних справ, голова Служби безпеки тощо).
Призначення силовиків
Президент може провести кадрові ротації у вищому командуванні Збройних сил України, однак це буде вже дещо важче, ніж зі співробітниками адміністрації. Приміром, глава держави може хоч наступного дня після інавгурації звільнити начальника Генштабу – зараз це Віктор Муженко. А от з призначенням нового складніше: це може відбутися лише за формального подання міністра оборони. Звільнити ж чинного міністра оборони може тільки парламент. Призначити теж, однак не кого захочуть депутати, а лише кандидатуру, запропоновану президентом. Так само парламентарі можуть її забракувати. Змінити керівника ООС на Донбасі президент теж може, але – за поданням міністра оборони. Тобто саме міністр має запропонувати кандидатуру, а президент – її підтримати. Та сама складність і з посадою начальника Головного управління розвідки Міноборони – людину можна призначити за представленням міністра оборони.
Цікаво, що в останні тижні свого перебуванні при владі Петро Порошенко зробив кілька важливих кадрових перестановок у лавах ЗСУ. 6 травня він оголосив про заміну командувача Об'єднаних сил на Донбасі - замість Сергія Наєва, який командував Операцією з весни 2018 року, призначений генерал Олександр Сирський.
Наразі невідомо, чи буде Зеленський призначати іншого військового на цю посаду (а командувач Об'єднаних сил призначається президентом за поданням начальника Генштабу) та чи планує замінити Муженка та Полторака. Коли Зеленський представляв свою команду експертів, спеціалістом з питань безпеки він назвав Івана Апаршина. Втім про те, чи може цей фахівець розраховувати на якусь посаду у військовій сфері, невідомо. На питання журналістів, чи є у нього вже кандидати для призначень у Генштаб, Зеленський відповів: «У нас є дуже серйозні хлопці, які мають авторитет в армії, це чинні генерали». Водночас обраний президент традиційно не назвав жодного прізвища, пояснивши це домовленостями. Сам Апаршин зміг лише зауважити, що портфель міністра навряд чи отримає екс-кандидат у президенти Анатолій Гриценко, який вже працював на цій посаді. На прохання журналістів назвати конкретне прізвище Апаршин заявив, що не скаже, тому що будь-який потенційний кандидат «в майбутньому умовно може стати «наркоманом», тобто жертвою чорного піару.
Втім президент все ж певною мірою самостійний у призначеннях силовиків: хоч у перший день він може звільнити чинного главу Управління державної охорони і призначити на це місце свою людину.
Зеленський також одразу може замінити керівника Служби зовнішньої розвідки України. 13 березня Порошенко звільнив з цієї посади Єгора Божка, який очолював відомство з 2017 року, та призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби зовнішньої розвідки першого заступника голови – Андрія Алексєєнка. А от замінити керівника Управління прикордонної розвідки дещо важче, адже для цього потрібне представлення голови Держприкордонслужби, який призначається та звільняється Кабінетом міністрів за поданням прем’єр-міністра, внесеним на підставі пропозицій міністра внутрішніх справ.
Із головою СБУ також все непросто: він призначається і звільняється Верховною Радою, щоправда, за поданням президента. Зеленський може втішитися хіба що призначенням уповноваженого президента з питань контролю за діяльністю СБУ.
Замінити генерального прокурора Юрія Луценка - зробити це Зеленський обіцяв публічно - теж буде непросто. Спершу Верховна рада має його звільнити, а потім - проголосувати за призначення нового - за поданням глави держави. У ЗМІ циркулювали чутки про те, що у близьких до Зеленського колах серед найвірогідніших претендентів на крісло очільника ГПУ називають прізвище його антикорупційного радника Руслана Рябошапки. Сам Рябошапка переконує, що не збирається йти на цю посаду, натомість надалі зосередиться на виконанні ролі радника у царині юриспруденції. Разом із тим, експерт заявляв про власне бачення можливих рішень щодо ГПУ: генпрокурора слід обов’язково змінити; посаду має обійняти професійний юрист; а взагалі найкраще було б повністю позбутися Генпрокуратури як такої, а її функції передати Мін’юсту.
Верховна Рада спеціально ухвалила норму про необов’язковість профільної освіти для генпрокурора" width="719" height="479" itemprop="image" />
Ще одна опція президента – призначення голови державного концерну «Укроборонпром». Водночас у Верховній раді зареєстрований законопроект, який пропонує ліквідацію підприємства.
Призначення суддів: теорія і реалії
З одного боку, президент має виключне повноваження призначати суддів: з подання Вищої ради правосуддя та після конкурсів, які проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів. З іншого боку, відповідний указ президента – це суто формальність, адже усім, що пов’язано із суддями, займаються саме ВККС та Вища рада юстиції.
Крім того, глава держави призначає третину складу Конституційного суду. Однак повноваження суддів, призначених за квотою президента, не закінчуються зі збіганням терміну каденції глави держави, а тривають 9 років (без права переобрання). Наразі ж вакансій у КСУ немає, тому Зеленському поки що не вдасться поставити туди своїх людей.
Ба більше: Петро Порошенко не дав змоги своєму наступнику призначити навіть суддів новоствореного Антикорупційного суду – це новий президент міг би зробити суто формально, після проведеного кадрового конкурсу.
Уряд
Чи зможе Зеленський звільнити урядовців? По одному – дуже сумнівно, а от «всім пакетом» - є шанс. Річ у тім, що Кабінет міністрів у повному складі йде у відставку лише за умови закінчення терміну роботи або ж розпуску парламенту. Якщо новий глава держави встигне розпустити парламент до 27 травня – тоді і уряд формуватиметься новими депутатами наступного скликання. Якщо ні, то жити і працювати з чинними депутатами та урядовцями Зеленському доведеться до глибокої осені.
Звільняти ж і призначати членів уряду може тільки Верховна Рада. Зокрема і міністрів закордонних справ та оборони, кандидатури яких до Ради вносить президент. До слова, конкретного прізвища людини, яку новообраний глава держави рекомендуватиме на посаду очільника МЗС, «команда Зе» також не називає. Водночас народний депутат і радник Зеленського Сергій Лещенко заявляв, що на цю посаду може претендувати колишній міністр фінансів Олександр Данилюк. Сам Данилюк переконує, що його «не цікавить» таке призначення. «Я є спеціалістом більше у внутрішніх перетвореннях, реформах... І перед тим, як будувати зовнішні альянси, треба показати, що Україна дійсно змінюється... Тоді і зовнішня політика буде успішною», - заявив Данилюк.
До чинного голови Національного банку Якова Смолія Зеленському точно доведеться звикати, бо свою кандидатуру на цю посаду він запропонувати не зможе. За законом, він призначається Радою на 7 років, а Смолій працює лише рік. Зміна глави держави – це не привід для звільнення очільника НБУ. Єдине, що може вдіяти президент – це своїм указом замінити чотирьох членів ради НБУ (з 9-ти).
Що ще може президент
Новий президент зможе вплинути на склад НКРЕКП (ключовий орган у реалізації неоднозначної енергетичної схеми «Роттердам +»). За законом, глава держави може:
- призначити двох членів конкурсної комісії із відбору членів НКРЕКП;
- призначити членів регулятора із відібраних конкурсною комісією кандидатів (термін каденції – 5 років);
- призначити голову регулятора.
Однак і тут не все так просто. «Не може бути підставою для звільнення члена Регулятора набуття повноважень новообраним президентом. Повноваження члена Регулятора припиняються з дня видання указу Президента України про його звільнення», - йдеться у тексті закону. Тобто, теоретично, для звільнення членів НКРЕКП президенту потрібні підстави.
Глава держави має право призначати членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, однак не всіх, а лише чотирьох (ще половину призначає Верховна рада). Однак для того, щоб призначити нових, треба звільнити «старих», призначених за квотою президента. А підставами для цього мають бути підозри у кримінальних зловживаннях, смерть, спливання терміну каденції... До слова, готуючись скласти повноваження, Петро Порошенко постарався закласти свої кадри і у Нацраду: глава держави замінив голову регулятора. Формально екс-голова Нацради Юрій Артеменко сам написав заяву про звільнення. «Термін моїх повноважень як члена Національної ради завершується в липні. Однак сьогодні, за два місяці до його закінчення, я ухвалив рішення подати у відставку і піти з посади», - йшлося у його заяві. Першою причиною такого рішення він назвав… «просту людську втому», яка накопичилась за неповні 5 років. Друга причина – «пропозиція перейти на іншу роботу», яка «надійшла саме в цей час».
На місце Артеменка президент Порошенко призначив Володимира Горковенка, який раніше обіймав посаду завідувача відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента, простими словами, відповідав за роботу зі ЗМІ та піар Порошенка. «Ганьба» – саме так відреагував на це призначення голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Зеленський також може опосередковано вплинути на Національне антикорупційне бюро. Він матиме право призначити одного з трьох незалежних аудиторів, а наразі це місце вакантне.
У ЗМІ також часто побутує міф про те, що президент може розчерком пера призначити нових губернаторів. Це теж не зовсім так: відповідно до Конституції, такі призначення треба узгодити з урядом. Якщо замінити депутатів та урядовців не вдасться, єдине, що лишиться Зеленському - це скасовувати рішення голів місцевих адміністрацій, офіційною підставою для чого можуть бути сумніви у відповідності цих рішень Конституції.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0