Епідеміолог Андрій Александрін: Восени ситуація з Covid-19 може стати критичною
«В Україні взагалі 99% закладів не мають механічної вентиляції»
Станом на сьогоднішній ранок у світі зареєстрували 744 082 нові випадки захворювання на Covid-19. Жертвами недуги за добу стали 13 413 осіб. До першої трійки держав із найвищим рівнем захворюваності увійшли США (33 626 097), Індія (24 046 809) та Бразилія (15 436 827).
В Україні ж захворюваність на Covid-19 йде на спад, однак говорити про перемогу на коронавірусом – хай і тимчасову – ще зарано. За минулу добу в Україні виявили 7562 нових випадки коронавірусу. Чи добігає кінця перша хвиля коронавірусу в Україні? Якщо ні – то коли очікувати нового спалаху і скільки життів він забере? І що робити, аби захиститися від хвороби? На ці на інші питання в інтерв’ю «Главкому» відповів лікар-епідеміолог Андрій Александрін.
Весь світ зараз наляканий появою індійського штаму Covid-19 із подвійною мутацією, проти якої ефективна лише одна вакцина – Pfizer-Biontech. Це означає, щофармкомпанії програють «гонитву озброєнь» із коронавірусом?
Я б не ставив так питання. По-перше, жодних результатів щодо ефективності проти цього штаму різних вакцин немає.
По-друге, в Індії основний штам – це якраз не індійський, а британський. Ми бачимо у новинах абсолютні дані: кількість хворих, кількість померлих. Взагалі ж у питанні статистики захворюваності і смертності коректно оперувати інтенсивними показниками, тобто на тисячу чи на сто тисяч населення. Отже, якщо порівняти саме у абсолютних показниках ситуацію із захворюваністю в Україні та в Індії, то у нас ситуація гірша. Враховуйте, що в Індії проживає 1,5 млрд населення!
Дедалі більше західних фахівців висловлюють сумніви у можливості досягнення колективного імунітету від Covid-19?
Covid-19 є дуже непередбачуваною хворобою. Вже чимало припущень та передбачень щодо нього спростовано. До прикладу, навесні минулого року всі вважали, що з настанням літа розповсюдження хвороби суттєво знизиться – цього не сталося.
Я хочу підкреслити, що 15 квітня цього року в авторитетному науковому журналі The Lancet вийшла публікація із вагомою доказовою базою про те, що основним шляхом передачі Covid-19 є повітряний. Не крапельний чи контактний, як вважалося раніше. На сьогодні аргументи про контактний шлях передачі практично нівельована. Коронавірус передається через дрібнодисперсний аерозоль. Оскільки в Україні є величезна проблема із вентиляцією приміщень, вірус чудово розповсюджується.
Понад те, вірус мутує. Відтак, пандемія Covid-19 не завершиться ані в поточному, а ні в наступному році, і переможцями будуть лише ті країни, які серйозно займуться вакцинацією населення та забезпечить інфекційну безпеку. На жаль, Україна поки що пасе задніх.
Що не так в Україні із заходами безпеки?
Розумієте, ми самі себе системно обманюємо. У нас є величезна кількість перевіряючих органів, представники яких ходять по школах, садочках, лікувальних закладах і ставлять собі «галочки» про те, що там є вентиляція. А насправді її немає і ніколи не було. В Україні взагалі 99% закладів не мають механічної вентиляції. Понад те, в Україні навіть відсутня культура правильної вентиляційної інженерії, у нас немає спеціалістів, немає такого поняття, як медична задача, нема критеріїв, яким повинна відповідати медична вентиляція. Виходить, усі усіх обманюють. За усе це в Україні відповідає головний санітарний лікар, Віктор Ляшко. Я з ним працював, знання у Ляшка є. Але він нічого не робить, сам став елементом цієї системи.
Повертаючись до публікації у The Lancet. Це не перше відповідне дослідження. Розвинені країни ще у минулому році зрозуміли свої помилки, в Україні ж досі маразм міцнішає. Ми закупили величезну кількість костюмів з клейонки, які є абсолютно неефективними у питанні захисту від зараження, проте медпрацівники, які працюють у них, часто отримують теплові удари. Досі лікарі масово ходять у гумових перчатках. На ці непотрібні заходи витрачаються величезні ресурси платників податків.
Якщо резюмувати, ми живемо у світі кількісних показників. Про якість у нас ніхто не думає. На ці проблеми накладаються ще й нові фінансові складнощі: НСЗУ скоротила фінансування і «первинки», і «вторинки». Я щойно повернувся зі Сходу України. Лікарі цілими відділеннями, масово збираються до Європи. Це не 1-2 людини. Через рік в Україні не буде кому лікувати.
Така ситуація лише на Сході?
Ні. Іноземні рекрутери приїздять до наших медичних училищ і цілими випускними курсами забирають цей середній медперсонал у Польщу, у Чехію. Першокурсникам вони забезпечують безоплатне вивчення мови.
Чому в Україні, де, як ви кажете, біда із заходами інфекційної безпеки та де дуже повільними темпами відбувається вакцинація населення, захворюваність на Covid-19 суттєво йде на спад – принаймні, у порівнянні з лютим-березнем?
Не можна сказати, що у нас закінчилась перша хвиля, оскільки хвиля закінчується тоді, коли фіксуються лише одиничні випадки захворюваності. Але Україна справді пережила третій пік захворюваності.
В Україні вже перехворіло на коронавірус 70% населення. Але ж антитіла за 6-9 місяців зникають. Задача держави – вакцинувати більшу частину населення до осені. Я думаю, літом теж буде певний стрибок захворюваності, але восени ситуація може стати критичною ще й за рахунок під’єднання сезонного грипу. Епідемії грипу можуть бути пару років дуже спокійними, а потім відбувається якась серйозна мутація, і люди починають масово хворіти. Це диво, що у минулому епідсезоні грип пройшов тихо. Не слід сподіватися, що так буде у наступному.
То вихід – у терміновому щепленні від коронавірусу?
Не лише. На мою думку, необхідно повністю переглянути стратегію вакцинації. Перше – винести її у польові умови. Щоб люди не скупчувалися під маніпуляційним кабінетом у тісному коридорі, створюючи додаткові ризики зараження, а щоб щеплення робити на відкритому повітрі, можливо, у машині.
Друге. На мою думку, держава мала б обов’язково забезпечувати безоплатну вакцинацію від грипу та від пневмококу людям з групи ризику, а решті – давати можливість щепитися за доступними цінами. Щоб ви розуміли, за минулий епідсезон в Україні вакциновано критично мало людей, це найнижчий рівень охоплення вакцинацією від грипу за минулі 20 років.
Наталія Сокирчук, «Главком»