Керівник медицини Львівщини Орест Чемерис: Лабораторії не справляються. Максимум – 540 тестів на добу

В останні тижні Львівщина вийшла в число лідерів за показниками захворюваності на коронавірус. За попередню добу в області зафіксовано 112 випадків, днем раніше 125. Це найвищі цифри за весь час епідемії для краю. Епіцентром розповсюдження хвороби є обласний центр. Усього в області діагноз Covid-19 підтвердився у 2526 хворих.

Причиною нинішнього зростання цифр у Львівському регіоні є начебто велика черга аналізів, які очікують на дослідження. Тобто коли система почала прискорювати їх обробку, кількість позитивних результатів зросла. Принаймні, таке пояснення озвучив головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Оскільки обласні лабораторії не справляються зі зростанням потоку біоматеріалу для досліджень, тепер аналізи проводитиме Національна вірусологічна референс-лабораторія. Ляшко обіцяє за кілька днів вирішити цю проблему.

Проте головний санітарний лікар попереджає: із збільшенням кількості досліджень збільшуватиметься і кількість встановлених випадків захворювання.

Тим часом Львівська обласна комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішила продовжити карантин ще на тиждень. В інтерв’ю «Главкому» очільник обласного департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис розповів, чому лабораторії області не справляються, та чим спричинене масове захворювання медиків.

Віктор Ляшко причиною збільшення зафіксованих випадків захворювання на коронавірус на Львівщині називає чергу з 2 тис. аналізів, яка утворилася внаслідок браку потужностей лабораторій у вашій області. Чому виникла така проблема, як вирішуєте?

Справді, проблема з чергою у нас є і була, вона вирішується. Це пов’язано з тим, що у нас протягом останніх трьох тижнів йде поступове зростання кількості звернень і кількості хворих. Тому об’єктивно збільшується обсяг діагностики. Були періоди, коли до Лабораторного центру щоденно надходили в середньому 600-700, бувало і понад 800 аналізів. Наші лабораторії були максимально задіяні. На комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було прийнято рішення, що пріоритетно ми обстежуємо пацієнтів, які є в опорних лікарнях, у стаціонарах. Затримок результатів досліджень аналізів тих пацієнтів, які у стаціонарах, не було. Ми це питання вирішили. В основному були затримки (з отриманням результатів) у людей, які перебувають на амбулаторному лікуванні і які очікували другого результату ПЛР, який би повідомляв про їх одужання або ж ні.

Які в області є лабораторні можливості для тестувань?

Задіяні потужності Лабораторного центру МОЗ, потужності лабораторії Львівського національного медичного університету, лабораторії військового шпиталю, був період, коли максимально були задіяні можливості лабораторії Держпродспоживслужби. Навіть деякі приватні лабораторії брали певну кількість зразків – фактично допомагали нам.

Яку кількість аналізів лабораторії області можуть обробити за добу?

Понад 500 зразків – 530-540.

«Попри велику кількість звернень, місць у лікарнях вистачає»

Раніше ви уже говорили, що лікарні обласного центру наближаються до межі заповнення. Яка зараз ситуація в лікарнях Львова і області?

Щодо області, то заповненість ліжко-місць – 24%. Чому були майже заповнені лікарні у Львові? У нас є лікарні першого рівня, які зосереджені безпосередньо в обласному центрі, і лікарні другого рівня, які зосереджені у районах області. Тривалий час усіх хворих, і всіх, в кого була підозра на Covid-19, концентрували у Львові. Відповідно, коли побачили, що заповненість доходить до певного рівня, вирішили задіяти лікарні другого рівня. Станом на зараз проблем у тому, щоби покласти хворого до лікарні, немає, це питання абсолютно не стоїть, як у Львові, так і в області. Щодо навантаження на госпітальну мережу – проблем немає попри велику кількість звернень пацієнтів, які звертаються у середньому та важкому стані.

Скільки в області апаратів штучної вентиляції легень і скільки, за вашою оцінкою, їх потрібно, враховуючи тенденцію до зростання кількості хворих на коронавірус?

Наразі у реанімації 48 людей, з них 14 перебувають на апаратах штучної вентиляції легень. Всього є 218-220 апаратів, які можемо задіяти. Як бачите, вистачає. Окрім того, є достатня кількість місць і у реанімаційних відділеннях.

ЗМІ повідомили, що у Львові 51-річна жінка з коронавірусом вижила після 33 днів перебування на апараті штучної вентиляції легень. З огляду на загалом невтішну статистику щодо одужання хворих після підключення до таких апаратів, що допомогло жінці одужати (за даними дослідження в американських лікарнях, 88% хворих на коронавірус пацієнтів, які були підключені до апаратів вентиляції легень, помирають, пише журнал Американської медичної асоціації JAMA)?

На Львівщині є чотири випадки, коли люди перебували підключеними до апаратів штучної вентиляції легень з важкою пневмонією, яких зняли з апарату. Причина комплексна. Це правильно підібране лікування, правильно підібрані вентиляційні режими плюс людський ресурс. У всіх цих пацієнтів були важкі пневмонії, які вдалося скомпенсувати (стабілізувати).

Близько 20% хворих на коронавірус у вашій області – медики. Причина – недотримання правил користування захисними костюмами?

Цю проблему я хочу розмежувати. Найбільше захворіли медики Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Львівської обласної клінічної лікарні і Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги. Тобто це люди, які надають ургентну допомогу. У медиків, які працюють у лікарнях, що надають допомогу хворим на Covid-19, відсоток інфікування мінімальний, мова про поодинокі випадки. З чим пов’язані захворювання медиків? Захворюваність є у тих лікарнях, у яких збільшилася кількість первинних звернень. Оскільки деякі багатопрофільні лікарні перепрофільовані під Covid-19, відповідно, концентрація людей, які звертаються, скажімо, з болями у животі, з апендицитом до ургентної лікарні збільшується. Є більший потік пацієнтів, більше контактних осіб. Бувають випадки, коли пацієнта доставляють у важкому стані, медик змушений, рятуючи життя, бігти в операційну, десь об’єктивно не дбає про свою безпеку заради того, щоби надати невідкладну медичну допомогу.

Тобто ви хочете сказати, що маючи усі засоби захисту, самі медики нехтують ними?

Засобів є достатньо. Чи можна сказати про нехтування? Але чи є нехтування, коли привезли хворого у важкому стані і йому потрібно невідкладно надати допомогу, аби врятувати життя? То так, звичайно, в моменти інтенсивної роботи медик, можливо, не дотримується (правил безпеки), але це ж несвідомо. Можливо, на початку (епідемії), коли був чіткий розподіл лікарень, були думки, що хворі з коронавірусом мали бути тільки в одних лікарнях і не були в інших. Але відтоді коли вірус став поширюватися, інфікування стало можливим всюди.

Коли Буковина лідирувала за кількістю хворих, журналісти повідомляли про неналежні умови тамтешніх лікарень, медики не мали можливостей переодягатися з дотриманням усіх норм. Чи є в лікарнях вашої області з цим проблема?

У нас точно немає з цим проблеми. У нас багатопрофільні лікарні, одні з найкращих, всі засоби індивідуального захисту вони мають. Щоби ви розуміли, якщо хірург оглядає пацієнта, він одягає комбінезон, потім коли йде в операційну, мусить зняти комбінезон, помитися, одягнути стерильний халат. Мова про великі лікарні, у них  усі умови. Наприклад у нашій обласній – 1 тис. ліжок.

На Рівненщині головною проблемою називають забезпеченість лікарень респіраторами FFP3. Чи достатньо у вас їх?

Такі респіратори використовуються у лабораторних центрах (FFP3 - маска третього ступеню захисту. Вважається найбільш ефективною з-поміж масок інших класів). Потреба у них справді є, але ми стараємося різними можливостями, в тому числі благодійників, цю потребу задовольняти.

Від кого саме найбільше відчуваєте допомогу і в чому вона виражається?

За ініціативи голови області було створено платформу, на якій вдалося об’єднати усіх благодійників. Відповідно робота обласного штабу (створеного для боротьби з Covid-19) була скоординована таким чином, що ми вивчали потребу кожної лікарні. Тобто благодійник, який хотів долучитися до роботи надавав конкретну допомогу, яка була корисною конкретній лікарні. Страхова компанія «Уніка» першою в Україні застрахувала усіх медичних працівників опорних лікарень. Уже були страхові випадки.

Скільки медиків захворіли в регіоні на Covid-19?

499.

На початку епідемії у Києві за участю президента був створений благодійний фонд боротьби з коронавірусом. Яку допомогу з цього фонду отримала Львівщина?

Регулярно отримуємо від нього допомогу. Це засоби індивідуального захисту, медичні препарати… Ясно, що на все не вистачає, але допомога надходить, ми її використовуємо.

Чого саме не вистачає, в чому найбільша потреба у медиків?

Найбільша потреба є у засобах індивідуального захисту. У нас зараз вистачає. Запасів маємо на не менше, ніж місяць.

«Місця обсервації у нас є, але там людей немає»

На початку карантину в Україні була проблема з визначенням місць для обсервації. Чи є такі місця зараз на Львівщині, скільки людей у них перебувають?

Є питання самоізоляції, діє додаток «Дій вдома». Це питання координує штаб. Місця обсервації у нас є, але там людей немає.

У Києві, як і на Львівщині МОЗ поки не дозволяє пом’якшувати карантин. Але в столиці нещодавно запустили метро, електрички везуть людей до столиці. Натомість у вас – ні.

Є постанова Кабміну №392. Там є показники: інцидентість (загальна кількість нових випадків COVID-19 за останні сім днів), відсоток заповнення ліжок і кількість проведення тестування на 100 тисяч населення. У нас два показники у межах норми. Заповнення ліжок – менше 50%, кількість проведення тестувань на 100 тисяч: треба показник 12, у нас він майже удвічі вищий. Натомість інцидентність у нас є вищою за норму, що не дозволяє пом’якшувати карантин.

Скільки медиків звільнилися з лікарень за час епідемії коронавірусу?

На самому початку були випадки, але вони поодинокі. Більше стосувалися молодшого і середнього медичного персоналу.

Михайло Глуховський, «Главком»