Пригоди антивакцинаторів. На чий бік стає українська Феміда

З 8 листопада в Україні відсторонюють від посад представників низки професій, котрі невакциновані від Covid-19. Модератором цього процесу виступило Міністерство охорони здоров’я. Відомство видало наказ №2153, згідно з яким, обов’язковому профілактичному щепленню проти коронавірусної хвороби підлягають працівники: центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій; закладів освіти усіх форм власності; установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей.

Уособленням спротиву таким діям влади стала вчителька з Рівненщини, затята антивакцинаторка Жанна Тєтєнєва. «Я під покровом самого Бога. І скільки Всемогутній Бог визначив мені тут працювати, стільки я буду працювати. Ваші злочинні розпорядження і накази будуть всі оскаржені, тому що ви на себе взяли право знищити мій народ», – заявила своєму керівництву освітянка. Відео цього одиночного протесту облетіло соцмережі.

Згодом у коментарі «Главкому» пані Тєтєнєва пояснила: через релігійні переконання відмовляється піддавати своє тіло вакцинації. До того ж щеплення від Covid-19 вчителька з 26-річним стажем назвала «експериментальною процедурою».

Чому суди відмовляють?

Тєтєнєва така не одна. Педагогів, котрі не хочуть вакцинуватися з різних причин, вистачає. Про спротив уряду свідчать такі дані. За даними Міністерства освіти і науки, на 8 листопада принаймні однією дозою від Covid-19 було вакциновано майже 93% працівників шкіл. Двома дозами щеплено 76,2%. Через місяць відсоток вакцинованих освітян несуттєво зріс: 95,7% – вкололи одну, 88,4% – дві дози. І це при тому, що останній місяць частина нещеплених вчителів та викладачів були відсторонені від роботи без збереження заробітних плат. Дехто не сидів без діла і подав судові позови проти своїх навчальних закладів щодо поновлення на посадах.

Натомість думки судів розділилися. Спочатку наведемо аргументи служителів Феміди, котрі вважають обов’язкову вакцинацію визначених професій законною і необхідною.

Кілька прикладів. Наукова співробітниця Інституту фізіології імені Богомольця Національної академії наук оскаржила наказ свого керівництва про відсторонення її від посади. У суді жінка повідомила, що невакцинована. При цьому не надала будь-яких доказів стосовно протипоказань для щеплення від Covid-19.

Деснянський районний суд Києва зробив такі висновки: робити щеплення та продовжити працювати і отримувати заробітну плату – це право позивача. Зважаючи на професію, співробітниця Інституту зобов`язана вакцинуватися (якщо немає протипоказань), аби запобігти поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19. У тому числі, й серед своїх колег, які мають право на охорону здоров’я, гарантоване статею 49 Конституції, наголосив суд. Тому Феміда відмовила позивачці у задоволенні позову.

Не поталанило й відстороненій виховательці дитсадка №6 «Колобок» з Івано-Франківська. Позивачка заявила, що порушено її конституційне право на працю. Згаданий наказ МОЗ, на її думку, «доволі сумнівний підзаконний акт і наразі оскаржений у Окружному адміністративному суді Києва».

Місцевий суд аргументи виховательки «зарубав»: сумнівів у законності наказу №2153 не може бути, оскільки він пройшов необхідну процедуру реєстрації. Зокрема, Міністерство юстиції зробило висновок, що згаданий документ відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини.

Івано-Франківський міський суд вдався до розлогих цитувань рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вавржичка та інші проти Чеської Республіки» від 8 квітня 2021 року. Воно стосується питання вакцинації дітей у Чехії. Так, батьки дітей з цієї країни подали скарги до Європейського суду, вважаючи, що обов’язкова вакцинація порушує право на повагу до приватного життя, яке гарантує Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідь Європейський суд запевнив: втручання у приватне життя у вигляді обов’язку зробити щеплення ґрунтується на законі, а тому у цьому немає порушень. В Україні таким законом є Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб», уточнив суд в Івано-Франківську.

«Якщо вважати, що політика добровільної вакцинації недостатня для досягнення і підтримки колективного імунітету або колективний імунітет незалежний від природи захворювання (наприклад, правця), національні влади можуть розумно ввести політику обов’язкової вакцинації для досягнення відповідного рівня захисту від серйозних захворювань», – йдеться у рішенні Європейського суду.

У підсумку Івано-Франківський міський суд додав, що право виховательки на працю у шкільному навчальному закладі, було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона відмовилася від обов’язкового щеплення.

Скористався чеським кейсом і Згурівський районний суд на Київщині. До суду надійшов позов від тамтешньої викладачки музичної школи, яка не захотіла вакцинуватися і втратила на невизначений термін роботу. За її словами, covid-вакцини проходять клінічні випробування, а тому не можуть бути обов`язковими для застосування.

Та в місцевого суду – інше бачення: «Обов’язкова вакцинація певної категорії громадян від Covid-19 (особливо небезпечна інфекційна хвороба) задля попередження його поширення серед населення є виправданим та таким, що не порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Більше того, Згурівський райсуд переконаний, що covid-сертифікат не є медичною таємницею. В Україні забороняється вимагати та надавати за місцем роботи саме інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Не повівся на аргументи вчительки зарубіжної літератури й російської мови з Кіровоградської області Маловисківський районний суд. Освітянка, яку відсторонили від роботи, пояснила: не буде вакцинуватися, бо відмовляється від участі в клінічному дослідження вакцини від Covid-19. І зауважила, що обов`язковість щеплень є втручанням у її приватне життя.

Водночас суд вважає, що позивач помилково перерахувала статті Конституції, які захищають права і свободи людини і громадян в Україні. Законодавство ж України про захист населення від інфекційних хвороб, наголосив суд, не суперечить зазначеним конституційним принципам, а визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності держави щодо захисту населення від інфекційних хвороб.

Також програла суд вчителька фізкультури з Львівщини. Жінка проти щеплення через релігійні причини і вважає своє відсторонення незаконним. Однак Червоноградський міський суд дійшов висновків, що порушення права позивачки на працю, визначене статею 43 Конституції України, відсутнє. Адже за вчителькою зберігається робоче місце, трудовий договір не припинено. Саме ж відсторонення позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров’я і безпеки людини.

Неконституційні рішення влади?

Поряд із вищепереліченими судовими рішеннями є низка діаметрально протилежних вердиктів. З того ж самого питання – про правомірність відсторонення від посад через відсутність щеплень від Covid-19.

У пух і прах розніс covid-вакцинацію Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області. До цього суду з позовом пішла бухгалтерка тутешнього дитсадка «Золотий ключик». 8 листопада жінку було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати до того часу, поки вона не вакцинується. Проте у цьому суд побачив «втручання у право людини на працю та право заробляти працею на життя». Це дозволено винятково законами України, а не підзаконними актами, до яких належать «карантинна» постанова Кабміну від 9 грудня 2020 року і скандальний наказ МОЗ.

«Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада… Рішення про відсторонення працівників прийнято у формі постанови Кабміну та в спосіб, що не відповідає вимогам статті 92 Конституції і поза межами конституційних повноважень Кабінету міністрів України… В Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти Covid-19», – таку вижимку «Главком» зібрав у рішенні Вознесенського міськрайонного суду від 14 грудня. Як ви вже зрозуміли, суд скасував наказ про відсторонення бухгалтерки дитсадка від посади.

Схожі акценти розставив також Деснянський районний суд Чернігова. Він став на бік відстороненої викладачки хореографії. Суд навіть зобов’язав Чернігівський музичний коледж імені Ревуцького, де працює позивачка, компенсувати їй 6 тис. грн витрат на адвокатські послуги.

Жовківський районний суд Львівської області захистив невакциновану вчительку математики. З’ясувалося, її відсторонено лише через відсутність щеплення від Covid-19. Та цього не достатньо. Феміда зазначила: відповідно до українського законодавства, мало бути іще письмове лікарське підтвердження про відмову позивача від обов’язкового профілактичного щеплення. Також сам факт відмови мали б зафіксувати посадовці державної санітарно-епідеміологічної служби і оформити це відповідним документом.

Що показово: у суді учительку підтримав представник Львівської обласної профспілки працівників освіти і науки. Він наполягав, що наказ про відсторонення, треба визнати незаконним і скасувати. Адже цей документ грубо порушує конституційні та професійні права позивача.

Достатньо філософське рішення видав Роменський міськрайонний суд Сумської області. З місцевою школою судилася вчителька англійської мови. Фактично її докази зводилися до того, що в Україні не введено надзвичайного стану, а тому її відстороненні від роботи через відсутність вакцинації, є незаконним.

Після тривалого цитування різних законів Феміда перейшла до риторичних запитань. Одне з них: «Чи опинилася позивачка в гіршому становищі, ніж інші громадяни України, які невакциновані від Covid-19?». І одразу відповідь суду: «Так, без сумнівно опинилась… Інші педагоги, які мають протипоказання до вакцинації, можуть безперешкодно працювати і від них навіть не вимагається робити тест на перевірку наявності у них вірусу. Отже, через своє здоров`я у вигляді відсутності протипоказань до вакцинації Covid-19, які позбавили позивачку можливості заробляти собі на життя, вона опинилася в гіршому становищі, ніж інші педагоги, які не вакциновані, але мають протипоказання до вакцинації».

У результаті наказ про відсторонення вчительки суд скасував.

Ноу-хау від райсуду: «В Україні немає карантину»

Відверто вразили висновки Липовецького районного суду Вінницької області. Феміда визнала незаконним та скасувала наказ про відсторонення від роботи вихователя групи продовженого дня у сільській школі. Зокрема, у рішенні суду зазначено, що вакцинація від Covid-19 не внесена до Календаря профілактичних щеплень в Україні, який ще у 2014 році затвердило Міністерство охорони здоров’я. Крім цього, вимога навчального закладу, аби позивач надав докази з проведення певних медичних маніпуляцій (щеплень), є незаконною, вважає суд.

«Родзинкою» рішення цього райсуду на Вінниччині виявилося трактування легітимності карантину, який Кабмін запровадив через епідемію коронавірусної хвороби. На думку суду, постановою Кабміну від 9 грудня 2020 року №1236 було введено карантин, термін дії якого закінчився 28 лютого 2021 року. Надалі жодних постанов Кабмін не приймав, якими запроваджувався б карантин на інший період, переконана Феміда.

«Внесення змін до пункту 1 постанови Кабміну від 9 грудня 2020 року №1236 є неприйнятним з точки закону, оскільки Кабмін вправі, відповідно вимог ч. 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлювати та відміняти карантин. А повноважень продовжувати його дію, шляхом внесення змін до відповідних пунктів постанови, якою встановлювався карантин та визначався період його дії, не наділений», – заявив Липовецький районний суд.

Хай там як, а вирішальне слово у питанні відсторонених педагогів за апеляційними судами. Вони мають перевірити, наскільки правильну аргументацію виписали суди перших інстанцій, ставши на бік як невакцинованих, так і тих, хто їх тимчасово позбавив роботи і заробітків.

Віталій Тараненко, «Главком»