Парадокси дистанційної освіти. Чому діти у Києві сидять вдома, а в інших «червоних» містах ходять до школи?

освіта
Парадокси дистанційної освіти. Чому діти у Києві сидять вдома, а в інших «червоних» містах ходять до школи?

З 1 листопада учні столичних шкіл, у тому числі і 14 класів, сидять вдома і навчаються через гаджети

фото з відкритих джерел

«Червоний» Київ навчається онлайн, «червона» Київська область – офлайн

На початку осіннього спалаху коронавірусної інфекції у багатьох батьків жевріла надія, що вже цього року школярі, принаймні 1–4 класів, отримуватимуть освіту за партами. Підстави так сподіватися давала постанова Кабміну від 9 грудня 2020 року №1236. Вона передбачала: навіть у «червоній» зоні учні 1–4 класів не йтимуть на дистанційне навчання, якою б не була епідемічна ситуація. Крім того, у школах, де вакциновано 100% педколективу, учні 5–11 класів теж мали б продовжити навчання в очному режимі.

Однак після розширення «червоної» зони низка обласних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішили: через ріст захворюваності на коронавірус на дистанційне навчання мають перейти всі школярі – від першачків до учнів випускних класів.

У столиці рішення про дистанційне навчання для всіх учнів було затверджено 28 жовтня поточного року Постійною комісією з питань Техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Згідно з протоколом № 68 засідання цього органу, працювати очно в Києві дозволено тільки дитячим садкам за умови вакцинації 100% працівників.

Фрагмент з Протоколу №68 засідання Постійної комісії з питань Техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуаційФрагмент з Протоколу №68 засідання Постійної комісії з питань Техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

Київ: освітній локдаун

Тож з 1 листопада учні столичних шкіл, у тому числі і 14 класів, сидять вдома та слухають уроки через гаджети. І скільки ще учні навчатимуться з дому – невідомо, це визначить окреме розпорядження КМДА.

«Школярі поки що на дистанційному навчанні, бо багато дітей хворіють у цю хвилю, і чимало хворіють важко. …у нас, на жаль, є летальні випадки серед дітей. Тому учні повернуться до школи після поліпшення епідеміологічної ситуації», – пояснив мер столиці Віталій Кличко на пленарному засіданні міськради 4 листопада.

Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський підкреслив, що це вимушений, але необхідний крок, а рішення приймалося після фахових консультацій із Міністерством освіти та науки та Міністерством охорони здоров’я. Столиця, відправивши дітей на дистанційне навчання, спиралася на досвід тих європейських країн, де рівень вакцинації був достатньо низьким (зокрема Латвії). Такі заходи показали там свою ефективність.

Зауважимо, що приватних шкіл це рішення стосується так само, як і муніципальних. Поза тим 8 листопада Головне управління Держпродспоживслужби в Києві повідомило про виявлення порушень. Деякі заклади освіти продовжували навчати дітей у класах, всупереч рішенню влади. Це, зокрема, ТОВ «Ліко-школа», «Новопечерська школа», заклад освіти ТОВ «Навчально-виховальний комплекс «Мідгард» – Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садочок». Тепер дирекції цих закладів доведеться сплатити штраф – від 34 до 170 тис. грн, рішення про точний розмір має встановити суд.

Ситуація в областях?

16 областей України та місто Київ наразі перебувають у «червоній» зоні карантину, шість — у «помаранчевій» і дві належать до «жовтої».

За даними Міністерства освіти і науки, станом на 8 листопада принаймні однією дозою від Covid-19 вакциновано майже 93% працівників шкіл. Двома дозами – понад 492 тис. працівників середньої освіти або 76,2%.

«За дистанційною формою навчання працюють понад 7,3 тис. шкіл. Найбільше таких закладів середньої освіти на Одещині – 668 та Волині – 547. Водночас деякі школи, які потрапили до «червоної» зони, досягли показника вакцинації у 100% серед освітян, і працюють у звичному режимі – таких майже 2,7 тис.», – зазначив Сергій Шкарлет.

Найбільшу кількість вакцинованих хоча б однією дозою працівників шкіл мають такі області:

  • Хмельницька – 99%;
  • Миколаївська – 97,5%;
  • Київська – 97,4%;
  • Харківська – 96,8%;
  • Донецька – 96%.

Правила різняться від області до області. Наприклад, в Івано-Франківській області, яка перебуває у «червоній» зоні, учні 5−11 класів можуть відвідувати школи лише за умови вакцинації 100% педколективів. За даними місцевих ЗМІ, цю умову виконала лише одна школа, решті шкіл довелося перейти на онлайн-навчання. Учні 1−4 класів при цьому відвідують школи.

У Житомирі з 8 листопада в місті запрацювали дитсадки, в деякі школи пішли учні молодших класів.

Мережевий аналітик Євген Істрєбін вважає, що відкривати школи у «червоних» зонах рано. «На мою думку, цей крок дуже поспішний. Потрібно було почекати хоча б ще тиждень. Але сперечатися з політиками марно», – зазначає він.

Однак в реальності навіть вакцинація 100% педколективу не є гарантією відкриття школи. І навпаки: приналежність до «червоної» зони та низьке охоплення вакцинацією учителів зовсім не означає, що діти учитимуться дистанційно.

Чому ж київські школярі сидять вдома, а в інших «червоних» областях учні ходять до шкіл?

Рішення про те, чи пускати дітей за парти, ухвалюється не автоматично, згідно з рекомендаціями уряду, а окремо по кожній області. Це вирішують комісії з техногенної безпеки (Києва чи областей), які можуть керуватися не лише показником вакцинації учителів, а й іншими міркуваннями.

Народний депутат фракції «Голос», член парламентського комітету з питань освіти і науки Наталя Піпа вважає, що визначальну роль можуть відіграти два фактори. Перший – масова фальсифікація сертифікатів педагогів. Тобто заявлена повна вакцинація педколективу на ділі виявляється перебільшенням, дива не стається – багато педагогів з фейковими документами про вакцинацію таки хворіють. Другий фактор, на який зважають члени комісій, – проблема з опаленням шкіл, яке тепер особливо дороге. «Тому при прийнятті рішень це теж береться до уваги», – продовжує нардеп.

За словами Піпи, місцевим чиновникам також не варто забувати, що у Києві інтернет кращий, ніж у віддалених селах і містечках. Та й доступ дітей до якісних гаджетів на периферії гірший. «Там трапляється, що не лише діти, а й вчителі достатньою мірою не забезпечені доступом до комп’ютерів та планшетів. І щоб не гальмувати навчальний процес, не демотивувати дітей, область ухвалює рішення про очне навчання», – пояснює парламентарка.

«На периферії трапляється, що не лише діти, а й вчителі не забезпечені доступом до комп’ютерів та планшетів», – Наталя Піпа (фото: facebook)«На периферії трапляється, що не лише діти, а й вчителі не забезпечені доступом до комп’ютерів та планшетів», – Наталя Піпа (фото: facebook)

На уточнювальне питання про те, чи пов’язане рішення обласних чиновників про продовження роботи шкіл у звичному режимі із низькими результатами ЗНО, які продемонстрували випускники через тогорічний локдаун, депутатка відповіла ствердно. Вона пояснює: знання та навички дітей – це результат освітнього процесу. Повноцінним він може бути лише тоді, коли онлайн-формат є його елементом, а не повністю замінює навчання за партою.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів