Загадковий «Омікрон». Звідки узявся, симптоми і як рятуватися

Світ знову панікує, і знову – через Covid-19. Цього разу приводом стала поява нового і, за оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), такого, що викликає занепокоєння, штаму «Омікрон». Він був виявлений 11 листопада в Ботсвані. Ще через три дні випадок захворювання на Covid-19 саме цього штаму було виявлено в Південній Африці. З того моменту фіксується збільшення кількості випадків, викликаних новим варіантом коронавірусу, у десятках країн.

Головна епідеміологиня ВООЗ Марія Ван Керкхове вважає, що новий штам міг з'явитися в організмі людини з ослабленим імунітетом, яка не повністю подолала інфекцію. «Невідомо, звідки взявся цей штам, але згідно з однією з гіпотез він міг передатися від зараженого пацієнта з ослабленим імунітетом, який не зміг повністю вилікуватися від вірусу і в організмі якого він розмножувався протягом тривалого часу», – заявила представниця ВООЗ і закликала світове співтовариство не звинувачувати у цьому держави, де штам було виявлено вперше.

Загадкове походження

Український вчений-біохімік Володимир Галицький констатує: наразі науковці не можуть визначити точне місце народження нового штаму.

«Штам «Омікрон» виявився загадковим гостем – ані прямих, ані далеких предків у нього немає. Близьких родичів теж. Його лінія відділилась ще в ті оповиті невідомістю місяці, коли епідемія Covid-19 лише набирала обертів, а проявив він себе лише тепер. Невідомо, в якому куточку планети проходила ця еволюція. Невідомо, скільки було проміжних варіантів», – вважає біохімік.

На думку Володимира Галицького, донедавна це була малозаразна лінія, яка існувала і накопичувала мутації в якійсь відносно ізольованій популяції. «І недавно отримала мутації, які різко прискорили її поширення», – додає він.

Відомо також, що «Омікрон» містить 32 мутації в білках шипів вірусу. Для порівняння: «Дельта» виникла після 18 мутацій. Професор Моса Мошабела африканського Університету Квазулу-Натал наголошує: «Омікрон» має «найбільшу кількість мутацій, які ми бачили на сьогодні». Водночас, за словами професорки клінічної мікробіології Міланського державного університету Клаудії Альтері, велика кількість мутацій автоматично не означає, що ці варіації є більш небезпечними, а просто те, що вірус адаптувався до людського виду, генеруючи інший варіант.

Що відомо про «Омікрон»

Наразі даних щодо «Омікрону» мало. Достеменно відомо лише кілька нюансів.

По-перше: висока заразність. Мережевий аналітик Євген Істребін зауважує, що тижневий темп зростання нових випадків у південноафриканській провінції Гаутенг становить +342%, у ПАР – +300%. Саме у цій провінції зафіксовано найбільше випадків інфікування омікроном у ПАР , плюс оскільки саме в ній постійно зростає число інфікованих,то до неї прикута увага науковців,по ній є найбільше даних

За попередніми даними, «Омікрон» має коефіцієнт відтворення два. Це означає, що теоретично у середньому кожна інфікована людина може заразити двох інших.

На відміну від «Дельти», «Омікрон» більш поширений серед людей віком 40 років і молодше», – такого висновку дійшла дослідниця з Південної Африки Анжеліка Кутзі.

До «Омікрону» вразливі діти. За даними уряду ПАР, вони складають близько 10% шпиталізованих. За даними науковців, найбільший відсоток шпиталізованих у провінції Гаутенг (ПАР) становлять саме діти віком до 4-х років.

Ключова деталь: на відміну від варіанту «Дельта», який негативно впливав на шлунково-кишковий тракт, «Омікрон» вражає нервову систему.

Проте, вчені з ПАР стверджують, що перебіг захворювання, як правило, нетяжкий.

Мало часу на підготовку

Старша наукова співробітниця ВООЗ Сумія Свамінатан стверджує, що цей штам є «дуже заразним». Посилаючись на дані з Південної Африки, вона припустила, що «Омікрон» може стати домінантним штамом у всьому світі.

Володимир Галицький наголошує, що динаміка зростання кількості нових захворювань на штам «Омікрон» за тиждень становить 388% у ПАР, 1339% – у Зімбабве, 1290% – в Есватіні, 357% – в Малаві та 350% – в Лесото.

«Має місце охоплення хвилею майже усього південно-африканського кластеру країн (Ботсвана, Лесото, Намібія, Південно-Африканська Республіка та Свазіленд), хоча абсолютне число випадків у них поки що невелике. Штам швидко поширюється світом. Раніше, як правило, в Україні новий штам з’являвся через місяць після появи в ЄС, але цього разу і цього часу може не бути», – констатує вчений.

Зі свого боку керівник Головного управління Держпродспоживслужби у Києві Олег Рубан вважає, що до Києва новий штам потрапить не раніше кінця січня 2022 року.

Володимир Галицький зауважує ще одну тривожну тенденцію: «У Південній Африці попередні епідемічні хвилі мали меншу силу, ніж у багатьох країнах. За показниками на 1 млн населення Південна Африка посідає 113-те місце у світі за загальною кількістю зареєстрованих випадків і 55-те – за кількістю померлих від Covid-19 (Україна, наприклад – 81-ше та 31-ше відповідно)», – пише науковець.

Чи зможуть вакцини протистояти «Омікрону» – наразі незрозуміло. Науковці припускають, що наявні вакцини будуть менш ефективними проти нового варіанту, оскільки в нього є кілька ключових мутацій, які роблять коронавірус менш вразливим до вакцин.

Викликає занепокоєння ще один момент: за даними південноафриканських науковців, особи, які перехворіли на Covid-19, у 2,39 рази більш вразливі до нового штаму, аніж ті, що не хворіли. Представники AstraZeneca і Pfizer та BioNTech заявили, що ретельно вивчають новий штам та проводять дослідження у Ботсвані, щоб зрозуміти, як вакцина працює проти цього варіанту вірусу. Moderna вже пообіцяла оновити свою вакцину на початку наступного року.

Наталія Сокирчук, «Главком»