Масовий удар по Києву: радник міністра оборони назвав реальні цілі РФ

Флеш наголосив, що реальної військової доцільності у виборі цілей у росіян не було
фото: ДСНС України

Сергій Бескрестнов розібрав тактику масованого удару по Києву 24 травня та оцінив ефективність нових реактивних безпілотників ворога

Нічний масований удар по Києву у ніч на 24 травня не продемонстрував жодних технологічних чи тактичних новинок, проте розкрив чітку ставку ворога на перевантаження українського неба. У чому особливість останньої атаки ворога, розповів фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони Сергій Флеш Бескрестнов. Про це повідомляє «Главком».

За словами Флеша, головну ставку окупанти знову зробили на кількість ракет, яких було «занадто багато для наших ресурсів ППО». Водночас, у протидії дронам українські захисники показали рекордні результати завдяки новим підходам.

«Щодо «Шахедів», Сили оборони продемонстрували кращі показники, ніж у середньому за півріччя. Цього разу частка перехоплювачів вже склала понад 40% від усіх збитих «Шахедів». Позитивна динаміка роботи Міністерства оборони та Сил оборони України за останні чотири місяці очевидна», – стверджує Флеш.

Експерт зауважує, що «Шахеди» під час цього удару, як і минулого, використовували тактику масованої атаки, залітаючи одними маршрутами, намагаючись перевантажити ППО.

Реактивні «Шахеди» у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як «Герань-3», так і «Герань-4».

«Шахедів» з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність.

Крім того, спроб керувати «Шахедами» з Білорусі цього разу не фіксувалося.

«Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу», – припустив Флеш.

Флеш наголосив, що реальної військової доцільності у виборі цілей у росіян не було. Об’єкти в Києві обиралися скоріше як формальний привід для терору цивільних.

«Я вважаю, що цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія Командування Сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва», – пояснив він.

Флеш додав, що нічого технологічно чи тактично нового в цій атаці він не побачив.

Нагадаємо, під час масованої ракетної атаки РФ у ніч проти 24 травня в центрі Києва ракета пробила наскрізь підземний паркінг житлового комплексу.

Крім того, вибуховою хвилею пошкодило будівлю Кабінету Міністрів. Відомо, що у штаб-квартирі Уряду вибило вікна.

Також під час масованої нічної атаки на Київ 24 травня російські окупанти завдали пошкоджень одразу двом великим житловим комплексам, які розташовані у безпосередній близькості до будівлі посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Внаслідок падіння уламків та потужної вибухової хвилі суттєвих руйнувань зазнала висотна цивільна інфраструктура у Шевченківському районі столиці. 

Крім того, у Білій Церкві на Київщині ліквідовують наслідки нічної російської атаки «Орєшніком».