Справа Коломойського: суд відпустив ще двох підозрюваних
Детектив НАБУ і прокурор САП просили взяти Конопкіну під варту, але суддя Лариса Задорожна відмовилася це зробити
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмір 1,61 млн грн для колишньої начальниці департаменту міжбанківських операцій Приватбанку Надії Конопкіної, яку НАБУ підозрює у причетності до справи олігарха Ігоря Коломойського про заволодіння 9,2 млрд грн коштів банку. Про це повідомляє «Слово і діло».
Детектив НАБУ і прокурор САП просили взяти Конопкіну під варту, але суддя Лариса Задорожна відмовилася це зробити.
«Відмовити у задоволенні клопотання НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно (Надії Конопкіної – ред.). Застосувати стосовно підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду. Визначити (Конопкіній – «Главком») розмір застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 1 610 400 грн», – йдеться в рішенні.
Також на Конопкіну поклали наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу; здати на зберігання закордонні паспорти та утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками.
Також за повідомленням очільника НАБУ Олега Новікова, суддя Олег Ткаченко оголосив про сплив строків досудового розслідування у справі Коломойського та відпустив без запобіжного заходу одного з фігурантів.
«Що стосується судді Олега Ткаченка, то, на його думку, у справі Коломойського спливли строки досудового розслідування і тому він відпустив без запобіжного заходу ексзаступника керівника напрямку – директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку Ярослава Лугового», – повідомив голова НАБУ.
Новіков пояснив, якої логіки дотримувався суддя при прийнятті такого рішення.
«У березні 2018 року набрали законної сили «правки Андрія Лозового» (нардепа минулого скликання від Радикальної партії). Ними передбачалося, що у справах, які відкриті після запровадження правок, розслідування необхідно продовжувати через слідчих суддів, а до правок – постановами прокурора (заступника генпрокурора)», – зазначив голова НАБУ.
Справа, в якій Коломойському повідомили про підозру, була відкрита у 2017 році, тобто до правок, і там продовжували слідство постановами генпрокурорів.
Але у цій же справі раніше уже повідомляли про підозру за іншим епізодом – розтрата 8,4 млрд грн ПриватБанку ексголовою правління установи Олександром Дубілетом та іншими. Стосовно них матеріали виділили в нове провадження.
«А стару справу залишили без підозрюваних за іншими фактами. І от за одним з таких фактів повідомили про підозру вже Коломойському, Дубілету та решті. Однак, на думку судді Ткаченка, у справі уже спливли строки розслідування, бо про підозру у ній уже повідомляли й строки продовжували обраховуватись», - розповів Новіков.
Водночас він повідомив, що позиція щодо строків давності у цій справі має розбіжності навіть у стінах самого ВАКСу.
Нагадаємо, 8 вересня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура після повідомлення про підозру колишньому бенефіціарному власнику Приватбанку Ігорю Коломойському ініціювали арешт його активів. За версією слідства, у січні-березні 2015 року Коломойський розробив план заволодіння коштами Приватбанку.