Останній бій. Як Рада готується покарати олігархів

Цього четверга Верховна Рада планує нарешті прийняти в цілому законопроєкт про деолігархизацію № 5599, яким так марять в Офісі президента. За основу його було проголосовано на початку липня, причому із запасом 275 голосами. Вистачило б і 231 голосу представників «Слуг народу», але їм на допомогу прийшли депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє» (по 18 голосів), які, як не парадоксально, найбільше асоціюються з олігархічним впливом.

Зрозуміло, що до другого читання кількість прихильників проєкту суттєво зменшилася, що підтверджує і голова фракції «слуг» Давід Арахамія. Він реалістично оцінює потенціал підтримки такого важливого для президента рішення в плюс-мінус 230 голосів. Тобто все на межі.

Прогнозовано дорогою до ухвалення можуть загубитися так звані «бородаті» депутати з групи Ігоря Коломойського, яких вистачає і в «Слузі народу» і в «За майбутнє», плюс може «застрянути в туалетах» немала частина «слуг», які орієнтуються на Рината Ахметова. Попри погрози про незворотність прийняття антиолігархічного законопроєкту, ці хлопці, вочевидь, ще «повоюють». «Проєкт не винесуть до зали, поки у «слуг» не буде гарантованих голосів, а поки їх нема», – стверджує співрозмовник «Главкома» в одній з опозиційних фракцій.

«Троль» Разумков

Окрема інтрига навколо цього законопроєкту виникла через особливу позицію голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Спікер наразі знаходиться на самоізоляції. Взагалі, історія з проєктом 5599, схоже, остаточно зіпсувала стосунки між ним та владною командою. Сторони остаточно відкинули політес: в Офісі президента називають Разумкова «слугою двох панів» через відкриту підтримку олігархів та кажуть про його фундаментальні протиріччя, які виникли у нього зі «слугами народу». Голова пропрезидентської сили Олександр Корнієнко називає конфлікт зі спікером «складною виробничою ситуацією» і визнає, що спікер поводить себе некомандно. Чутки про скору відставку Разумкова лунають все гучніше, а сам він, здається, просто вирішив максимально попсувати нерви (колишнім?) соратникам.

Обурення «слуг» викликав той факт, що Разумков надіслав антиолігархічний законопроєкт на експертизу в Венеційську комісію ще після першого читання, хоча, на їхню думку, логічно було б це зробити вже з остаточним варіантом. Так спікер відреагував на критику омбудсмена Людмила Денісової, яка зазначила, що норми законопроєкту не відповідають Конституції, а їхня реалізація призведе до «порушень прав і свобод людини та громадянина». Відповідне звернення щодо експертизи до Разумкова надіслали і всі чотири опозиційні фракції.

Втім, монобільшість сповнена рішучості голосувати за флагманську президентську ініціативу, не чекаючи висновків «Венеційки». І це має статися вже цього тижня – буквально в четвер. Мовляв, якщо у комісії будуть якісь претензії, то закон все одно вступає в силу лише за пів року і за цей час його можна «підрихтувати». Але як бути, якщо комісія поставить під питання сам принцип диференціації громадян за майновим станом? Венеційська комісія вже дала зрозуміти, що надасть свій висновок всередині грудня.

Що може завадити швидко провести таке принципове для Офісу президента голосування?

По-перше, велика кількість правок – більше тисячі, які розглядав комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Але було прийнято рішення застосувати нову спрощену процедуру без голосування за правки в залі. Точніше – окремо будуть голосуватись лише 13 правок, підтриманих комітетом, а інші вважатимуться розглянутими та відхиленими. А в фіналі вже відбудеться остаточне голосування.

Ця схема, однак, може в будь-який момент дати збій (особливо якщо в залі почнеться якась штовханина). І тоді доведеться іти по всіх правках до статті. «Насправді це не якась нова процедура, вона є в регламенті, просто Разумков її ніколи не давав застосувати», – пояснюють співрозмовники в «Слузі народу».

Другий фактор ризику – це сам вищезгаданий спікер. Зрозуміло, що засідання за його відсутності проведе перший заступник Руслан Стефанчук, тут проблем виникнути не має. Але законопроєкт ще має остаточно підготувати апарат Верховної Ради, який досі контролюється Разумковим. Голова парламенту вже заявив, що за усіма нормами регламенту проголосувати 5599 цього тижня нереально. А Разумков відомий своїм надто скрупульозним ставленням до регламенту – і це викликає зубний скрегіт на Банковій, яка воліла б пришвидшити процеси.

Ну, і третій фактор також пов'язаний зі спікером. Разумков раптом скликав на четвер позачергову сесію. Виявилося, що нарешті опальний екс-«слуга» Олександр Дубінський, що є близьким до олігарха Ігоря Коломойського, назбирав підписи для розгляду свого законопроєкту щодо скасування РРО для ФОПів. «Діма просто вже нас тролить. Замість того, щоб рахувати, чи вистачить нам голосів, треба буде взагалі якось на роботу дістатися, бо під Радою будуть одночасно три мітинги – «ФОПери», «євробляхери» та профспілки», – прогнозує гарячий четвер співрозмовник з монобільшості.

За що ж воюють?

Нагадаємо основні новели резонансного законопроєкту про деолігархізацію, які були прийняті в першому читанні. Головна з них – це запровадження терміну «олігарх» на законодавчому рівні. До цієї (колись поважної, а тепер виявляється, що не дуже) категорії пропонується заносити фізосіб, які відповідають хоча б трьом з чотирьох критеріїв:

• беруть участь у політичному житті,
• мають значний вплив на засоби масової інформації,
• контролюють природну монополію або займають монопольне становище на одному з ринків протягом року та більше,
• загальна вартість їхніх активів має перевищувати 2,19 млрд грн або близько $80 млн.

Якщо три зірки з чотирьох зійдуться, то офіційне рішення про «призначення» особи олігархом приймає всесильна у вертикалі президента Володимира Зеленського Рада національної безпеки та оборони. Направити до неї відповідне подання може Кабмін, Нацбанк, Служба безпеки, Антимонопольний комітет. Втім, достатньо буде подання і будь-якого члена РНБО. Далі президент підписує відповідний указ і особа потрапляє до реєстру олігархів (його ще треба створити). Виключити з нього теж можуть, якщо олігарх представить докази, що вже не є олігархом.

Фігурантам цього реєстру забороняється прямо або опосередковано фінансувати політичні партії, бути покупцем об’єктів великої приватизації, також вони зобов’язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Спілкування з олігархами (та їхніми представниками) для топ-держслужбовців та народних депутатів стане «токсичним»: про кожен такий випадок вони матимуть звітувати не пізніше наступного дня, подаючи відповідну декларацію. В ній треба вказати дату і місце розмови та її короткий зміст. Виключення – зустрічі на судових засіданнях та деяких офіційних державних заходах.

Олігарх, аби не підставляти свого співрозмовника, має заздалегідь попереджати його, що входить до відповідного реєстру. Цікаво, що робити у випадку, коли олігархи зустрічаються одним з одним і при цьому, скажімо, є народними депутатами?

Якщо закон буде проголосовано в цілому, він діятиме протягом 10 років та вступить в силу за пів року після підписання. Цього часового проміжку, на думку законотворців, цілком вистачить потенційним олігархам, які не бажають потрапляти до реєстру, аби чи то піти з політики, чи то позбавитися частини активів, зокрема, ЗМІ. При цьому продати аби кому ЗМІ не можна – покупцем не може бути особа з «небездоганною репутацією», ознаки якої прописані в законопроєкті.

Після першого читання 5599 був сприйнятий опозицією (та не тільки нею) дуже скептично. І через сумнівну конституційність (виділення серед громадян України окремої касти, надання РНБО невластивих функцій), і через відверту анекдотичність певних положень та неможливість виконання їх на практиці.

Новий креатив

Перед другим читанням депутати спробували ще потрудитися над проєктом. Голова фракції «Голос» Ярослав Железняк, надає «вижимку» правок, що були ухвалені в комітеті. Зокрема, розширений список осіб, які мають декларувати контакти з олігархами – до них, зокрема, додались держслужбовці категорії «В», керівники держпідприємств і навіть патронатні службовці Верховної Ради та Офісу президента. Пропонується, що несвоєчасна подача відповідної декларації може стати підставою для звільнення керівництва Антимонопольного комітету та Фонду держмайна, керівника Офісу генпрокурора та його заступників.

Серед інших уточнень: деталізується, що саме мається на увазі під участю в політичному житті, а саме фінансування та проведення мітингів та демонстрацій з політичними вимогами. В реєстр олігархів пропонується вносити не тільки їхні особисті дані, а й інформацію про юридичних осіб, бенефіціаром яких є олігарх, та про осіб та партії, на діяльність яких він давав кошти. Телефонну розмову (а не тільки онлайн-спілкування, як було в першому читанні) також хочуть прирівняти до контакту з олігархом.

Железняк є представником «канонічної» фракції «Голос», яка і зверталася до Разумкова з проханням відправити антиолігархічний проєкт до Венеційської комісії. А от «розкольники» партії з внутрішньої групи «Справедливість» досі вагаються – і можуть його підтримати.

«Ми ще дискутуємо, – каже нардеп від «Голосу-Справедливості» Ярослав Юрчишин. – Бо, з одного боку, законопроєкт справді неконституційний – РНБО має чітко визначені повноваження, а з іншого – для сприйняття на Заході внесення у список олігархів буде ще тим ударом для Ахметова і Ко. Остаточного рішення немає, оскільки порівняльна таблиця до другого читання з’явилася лише у середу. Вивчимо – остаточно визначимося».

У прокремлівській фракції ОПЗЖ «Главком» запевнили, що голосів не дадуть. «Ми не голосуємо за антиконституційні маніпулятивні ініціативи влади», – був категоричним в розмові з «Главкомом» представник цієї сили Олександр Пузанов. Втім враховуючи, як ОПЗЖ зараз роздирають внутрішні чвари, гарантувати нічого не можна.

А от на «Європейську солідарність», яка голосувала червоними кнопками в першому читанні, «слугам» точно розраховувати навряд можна. В «ЄС» впевнені, що закон приймається виключно для нейтралізації їхнього лідера Петра Порошенка, в якого є і заводи-пароходи, і медіа, і депутатський мандат.

«Батьківщина» збирається прийняти остаточне рішення в четвер на ранковому засіданні фракції.

Цікаво, як поведе себе при голосуванні група «За майбутнє» і чи не забажає вона позбутися своєї другої жартівливої назви «Майбах» – через велику кількість «грошових мішків» в її складі та наближеність до Коломойського? У першому читанні група підтримала «розкуркулювання» олігархів, але на те воно й було перше читання.

Схоже, монобільшості в день голосування треба готуватися до мобілізації власних сил та сподіватися на традиційних сателітів з групи «Довіра», які стають особливо чутливими перед прийняттям бюджету, позафракційних та «одинаків» з інших фракцій. Інакше буде дуже незручно перед Володимиром Зеленським, блакитна мрія якого про деолігархізацію так і не справдиться.

Павло Вуєць, «Главком»