«Південнокорейський інцидент». Сибіга розказав, як Україна рятує ситуацію
Глава МЗС: «Я дуже хочу, щоб в короткій перспективі ця ситуація була вичерпана»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію, що склалася у відносинах з Південною Кореєю в останній тиждень, дипломатичним непорозумінням. За його словами, він перебуває у постійному контакті з міністром закордонних справ Південної Кореї та працює над тим, щоб найближчим часом ситуацію було вичерпано. Таку відповідь дав міністр на запитання «Главкома» під час закритої зустрічі із журналістами.
«Я би не хотів називати це інцидентом. Скажімо так, це дипломатичне непорозуміння. Я перебуваю в постійному, щоденному контакті особисто з корейським міністром усі ці дні. Я дуже хочу, щоб в короткій перспективі ця ситуація була вичерпана і ми над цим працюємо. Для нас Південна Корея – це важлива країна. І я дуже сподіваюся на динаміку, продовження і конкретні результати, яких ми справді з ними досягаємо», – відповів Сибіга на запитання «Главкома».
Нагадаємо, Зеленський на Генасамблеї ООН заявив, що Україна відправила до Південної Кореї двох північнокорейських солдатів, захоплених у полон, які воювали на боці Росії. Згодом Південна Корея підтвердила, що прийняла двох військових КНДР, яких українські сили взяли в полон під час бойових дій у Курській області Росії. Сеул проводив консультації з Києвом щодо їхньої передачі, однак подробиці операції вирішив не розголошувати.
До того ж президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висловив жаль через те, що Україна публічно оголосила про передачу Сеулу двох полонених північнокорейських військовослужбовців.
Зауважимо, що радник президента Дмитро Литвин прокоментував звинувачення Південної Кореї щодо розголошення інформації про передачу двох військовополонених із Північної Кореї. Він заявив, що жодної домовленості про нерозголошення не було.
Зокрема, адміністрація президента Південної Кореї зажадала від України офіційних пояснень та вибачень через розголошення інформації про передачу Сеулу військовополонених із Північної Кореї.
Також у матеріалі The Guardian йшлося, що основна причина обурення південнокорейської сторони полягає у публічному розголошенні цієї операції. За твердженням Сеула, саме Україна початково наполягала на суворій секретності, аби уникнути внутрішньої критики через відмову від можливості обміняти цих солдатів на значну кількість українських полонених. Південнокорейська влада погодилася на конфіденційність, керуючись міркуваннями безпеки самих полонених, їхніх родин у КНДР, а також власними дипломатичними інтересами.