Разумков розповів, скільки поправок внесли до закону про олігархів
Загалом до президентського законопроєкту внесено понад 1200 зауважень
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков розповів, що до ініційованого президентом законопроєкту стосовно деолігархізації народними депутатами вже подано понад 1200 зауважень.
«1230 поправок, якщо я не помиляюся (подано до законопроекту про деолігархізацію – «Главком»). Я ще не аналізував їх, тому що немає таблиці, це поки тільки поправки, подані народними депутатами, потім процедурно вони формуються і тільки після цього можна буде з ними ознайомитися. Але я впевнений, що вони стосуватимуться багатьох питань... і стосовно сум, і щодо того, хто може потрапити і не потрапить до цього переліку. Насправді і у мене, і у колег були ідеї про розширення критеріїв, згідно яких людина може потрапити до так званого переліку осіб з великим впливом. Але я особисто не подавав відповідні пропозиції, оскільки це потім опоненти використовуватимуть як механізм затягування процесу або створення додаткових перешкод», – сказав Разумков на телеканалі «Україна 24» у суботу ввечері.
Разом із тим він уточнив, що подані ним поправки до цього законопроекту є організаційними: спікер пропонує розширити перелік чиновників, які потрапляють під декларування про контакти з олігархом або його представником, і «роблять закон більш якісним у сенсі використання деолігархізації як механізму». Також однією з ключових позицій, на думку Разумкова, є необхідність випередити орган, який буде займатися цими питаннями, зокрема веденням реєстру про олігархів, щоб «бізнес потім не говорив, що тут є якась заангажованість, і щоб влада розуміла, що великий бізнес не тисне на представників влади, оскільки рішення ухвалюватиметься відповідною структурою».
«Якщо ми говоримо про підходи і про те, що потрібно було б змінити, то це орган, який включає до переліку олігархів. У запропонованому законопроекті це РНБО. На мою думку, як члена РНБО, в зв'язку з цим є конфлікт інтересів, тому що рішення про попадання в такий перелік «олігархів» повинні приймати не ті самі представники влади, з якими може контактувати бізнес. По-друге, якщо ми говоримо про РНБО, там не винятковий перелік осіб, які можуть входити в нього, тобто він може збільшуватися -зменшуватися, що також впливатиме на прийняття рішень. Але є і конфлікт інтересів, який ми точно не можемо допустити в такій сенситивній справі. Тому, на мою думку, це повинна бути незалежна комісія, яка може діяти при НАЗК, вона формується на конкурсних підставах і є незалежною, громадською і не буде вимагати додаткових коштів», – пояснив голова парламенту.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський на початку червня подав у Раду закон про олігархів. Проєкт закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» значитися як невідкладний.
Закон визначає так званих олігархів як осіб, що мають значний вплив у господарському, політичному житті України, а також контролюють основні сегменти медійного простору.
1 липня Верховна Рада прийняла цей законопроект у першому читанні. Відповідне рішення підтримали 275 нардепів, проти виступили 39 обранці, утрималися – 19, не голосували – вісім депутатів. Жодного голосу за закон не дали ОПЗЖ, «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос».
При цьому глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія розраховує, що Верховна Рада розгляне в другому читанні президентський законопроєкт про деолігархізацію восени.
Під час розгляду законодавства про введення ринку землі у березні депутати внесли в нього понад дві тисячі правок, що є абсолютним рекордом для Верховної Ради.
Нещодавно стало відомо, що колишня прессекретарка Володимира Зеленською Юлія Мендель після звільнення буде працювати над програмою «Велика деолігархізація» на телеканалі «Україна», що належить українському олігарху Рінату Ахметову.
Читайте також: Разумков натякнув на звільнення ще трьох міністрів