Сергій Березенко: Не стану брехати. Перемоги Порошенка у першому турі не буде

«Думаю, що люди переоцінять ситуацію і проголосують за Петра Порошенка»


Восьма сесія Верховної Ради завершилась на високих нотах. Партнери по коаліції – Блок Порошенка і «Народний фронт» – укотре пересварились через питання призначення нового складу ЦВК . Гостроти суперечкам додає той факт, що всі політичні табори вже живуть у парадигмі виборчої кампанії. Хтось вже стартував, хтось ще очікує осені.

Президенту Петру Порошенку буде, м’яко кажучи, непросто повторити свій феноменальний результат 2014-го. Нині мова йде навіть про те, що Петро Олексійович цілком може пролетіти поза другий тур. Оточення президента починає нервово озиратись у пошуках інших сюзеренів. Однак кістяк команди президента продовжує всерйоз працювати над його другим терміном. Серед долучених до процесу: Віталій Ковальчук, Ігор Гринів, Ігор Райнін, Сергій Березенко. Останній навіть після початку парламентських канікул не зменшує темпів. Дата та час цього інтерв’ю неодноразово переносились через зайнятість впливового депутата.

Одна із задач Березенка – робота з мажоритарниками. Саме вони, за розрахунками Банкової, мають працювати на другу перемогу Порошенка. Березенко разом із ще одним давнім партнером та соратником президента Ігорем Кононенком належав до лобістів ідеї дострокових парламентських виборів, проте зараз шанси на такий сценарій дуже примарні.

Березенко, який був обраний до парламенту у мажоритарному окрузі на Чернігівщині, відверто проти скасування нинішньої «рудиментної» виборчої системи, хоча така обіцянка прописана в коаліційній угоді.

Чому мажоритарка – це добре, кому з парламентських фракцій невигідно міняти ЦВК та як нерейтинговий Порошенко збирається вигравати вибори, Сергій Березенко розповів в інтерв’ю « Главкому ».

«Склад ЦВК все ж таки змінять»

Обрання нового складу ЦВК та ухвалення Виборчого кодексу відклали на наступну сесію . Чи це вже буде справа нового парламенту?

Важко прогнозувати дії парламенту, бо багато речей, які здавалися очевидними, такими не стали, зокрема, голосування за новий склад ЦВК. Команда БПП була переконана, що й наші колеги по коаліції, і всі інші депутати розуміють, що треба змінювати старий склад комісії, адже він працює з 2007 року. На цій тезі базувалася риторика багатьох політичних сил на минулих виборах. Тоді чи не кожен критикував роботу ЦВК, хоча саме вона виписала посвідчення народним депутатам цієї каденції.

Не тільки депутатам, але і цьому президенту також…

Безумовно. Проте ми всі пам’ятаємо, що перед президентськими виборами (2014 року, - «Главком») змінити склад комісії було неможливо – це були абсолютно неординарні дострокові вибори у вкрай складний для країни час. Втім це можна і навіть треба було б зробити після парламентських перегонів. На жаль, голосування все одно не відбулося. Я не виключаю того, що для деяких лідерів політичних сил, які навесні боротимуться за президентське крісло, нинішній склад ЦВК більш зручний.

Чому БПП саме зараз вирішив проявити принциповість? Для зміни складу ЦВК у вас було чотири роки.

Ми не зараз стали принциповими і вже зробили чимало задля успішного голосування щодо ЦВК. Нагадаю, що президент вніс кандидатури, але наші колеги з «Народного фронту» заявили, що їхні претенденти змінилися. У однієї кандидатки, яку пропонував «Фронт» (Ганни Онищенко), наскільки я зрозумів, з’явились певні сімейні обставини. Тобто з трьох кандидатур, які пропонував «Народний фронт», фактично залишився тільки професор Леонтій Шипілов. Зі свого боку «Батьківщина» до останнього наполягала на кандидаті з діючого складу ЦВК (Жанні Усенко-Чорній. – «Главком»), хоч позиція президента полягала в тому, що у новому складі комісії мають бути лише нові обличчя…

Юлія Володимирівна навіть особисто записалась на прийом до Петра Олексійовича, під час якого вони дійшли згоди щодо внесення лідером «Батьківщини» іншої кандидатури. Президент вніс її до списку, щоправда, чотирнадцятою (при 13 вакансіях, - « Главком »).

Враховуючи всі ці «заминки», можна припускати, що до виборів ЦВК вже не зміниться?

За моїм особистим прогнозом, склад ЦВК все ж таки змінять. Ми щотижня наполягатимемо на тому, щоб Рада розглянула це питання. Наразі не існує серйозних аргументів, якими б можна було виправдати небажання голосувати. Ми навіть ухвалили рішення не підтримувати одного з наших кандидатів – тобто сьогодні маємо 13 кандидатів на 13 місць.

Ви вважаєте, що нинішній склад ЦВК найбільш вигідний Тимошенко?

Особисто у мене немає жодних сумнівів. Нагадаю, що чинний склад комісії був внесений президентом Ющенком після виборів 2006 року. На тих виборах перше місце посіла Партія регіонів, друге – БЮТ. І саме вони сформували переважну більшість представників у ЦВК.

Ви натякаєте, що заради того, аби зберегти вигідний для себе склад ЦВК Тимошенко і колишні «регіонали» тепер діють узгоджено?

Це питання не до мене. Вважаю, що зараз просто є певна вигода для обох політичних сил. Їм для такої координації позицій не треба якось особливо домовлятися. Порахуйте самі: якщо навіть виконати умову Опозиційного блоку і додати двох їхніх кандидатів до нового складу ЦВК, у них все одно буде представників удвічі менше, ніж зараз. Але є й дивні речі. Я, наприклад, не розумію причин, за якими Радикальна партія «підіграє» силам, які не хочуть нової ЦВК, адже у «ляшківців» зараз взагалі немає представників у комісії.

Якраз ось тут можна здогадатись, чому вони підіграють. Ахметов давно знайшов спільну мову з Ляшком.

Коментувати це я не можу. Вважаю, що наразі головними є не «теорії змови», а суспільний тиск на парламент. Якщо всі постійно говоритимуть про необхідність зміни ЦВК, то голосування відбудеться. Це очевидно.

Світ може не визнати вибори, проведені старим складом комісії?

Не думаю, що така реакція можлива. Парламент принципово не голосує за новий склад ЦВК. Чи десь прописано покарання за це?

Сергій Березенко

«Новий Виборчий кодекс – найгірше, що можна було б зробити»

Представник президента в парламенті Ірина Луценко нещодавно заявила, що Виборчий кодекс, ухвалений у першому читанні, не вдасться прийняти в цілому і треба буде вносити на розгляд депутатів новий. Враховуючи неповороткість нашого парламенту, це фактично визнання того, що найближчі вибори пройдуть за старими правилами?

По-перше, Виборчого кодексу в порядку денному цієї сесії взагалі не було. Сьогодні є робоча група комітету, очолюваного Сергієм Власенком, яка вже декілька тижнів працює над документом. Вони поступово проходять по тих 4 тис. поправок, які були внесені до Виборчого кодексу. Отже, процес швидким не буде, це розуміють усі.

По-друге, я вважаю, що новий Виборчий кодекс – це найгірше, що можна було б зробити, з точки зору модернізації виборчого законодавства. Поясню: документ складається з п’яти ключових законів (про місцеві вибори, про вибори до Верховної Ради, про вибори президента, про виборчий реєстр і про ЦВК). Якщо одночасно розглядати та синхронізувати ці закони, можна розпочати дуже довгий процес, з якого буде важко вийти.

По-третє, нам треба пам’ятати про резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи. Йдеться про неможливість змін у законодавстві за рік до виборів. Чи може все це бути ланцюгом однієї певної домовленості – не голосувати за новий склад ЦВК, зі старим складом йти на вибори президента, відтермінувати зміни до відповідного законодавства тощо? Я не виключаю цього, якщо мати на меті зрив самого голосування або визнання його нелегітимним.

Але у 2014 році була підписана коаліційна угода, де конкретно, зокрема і вашою політичною силою, прописана обіцянка змінити виборчу систему. Зараз же ви дуже вміло відхрещуєтеся від того, відповідальність за що брали на себе чотири роки тому.

Давайте, будь ласка, повернемо в коаліцію Юлію Володимирівну (Тимошенко, «Батькіщина» - « Главком »), Олега Валерійовича (Ляшка, Радикальна партія - « Главком »), Андрія Івановича (Садового, «Самопоміч» - « Главком ») і почнемо відповідати.

Тобто та коаліційна угода вже недійсна?

Вона не може бути недійсною, бо, як мінімум, залишилося дві фракції, що тією угодою керуються. Але цю угоду слід переглянути. Ми за час роботи парламенту з 2014 року навіть Конституцію змінили (зокрема, в частині судочинства). То що – не зможемо змінити коаліційну угоду? Це не догма: дані норми туди вписали політичні сили, які взяли й вийшли з коаліції.

Із ЦВК зрозуміло: винні всі, окрім БПП. А от із Виборчим кодексом і зміною виборчого законодавства ваша позиція не зовсім логічна. Обіцяли змінити, а зараз кажете, що не треба нічого змінювати. Відомо, що ви особисто із симпатією ставитеся до мажоритарки, за якою проходили до парламенту…

Якщо ми говоримо особисто про мене, то нічого нелогічного тут немає. Я не приховую, що не голосував за Виборчий кодекс у першому читанні. Це – принципова позиція. Ба більше, буду й надалі критикувати позицію уряду. Адже не можна, з одного боку, разом із головою Верховної Ради виступати з тезами «підтримуємо відкриті списки, прибираємо рудиментарну мажоритарку», а з другого – співпрацювати з мажоритарниками у частині розподілення коштів Фонду соціально-економічного розвитку. Зрозуміло, що за таких умов ніхто не відмовиться від своїх округів. Отже, поки в Раді понад двісті депутатів-мажоритарників, цей закон не пройде.

Ну, уряду діватись немає куди, крім як спокушати мажоритарників. Адже потрібні їхні голоси.

Тоді треба визначитись: або ви захищаєте мажоритарних депутатів та їхні округи, або не фінансуйте їх. Є яскраві приклади сильних економік, де працює виключно мажоритарна складова і де працює змішана система. Так, є Німеччина, де модель майже схожа на нашу. Вона на 90% відповідає закону, який ми впровадили на місцевих виборах. Єдина відмінність від України полягає у відсутності обмежень щодо кількості депутатів Бундестагу (їх може бути 690, може бути 701 – залежно від того, як відбулися вибори). Наші ж обмеження призводять до неочікуваних ситуацій.

Наприклад, на Чернігівщині в облраді немає депутатів із Чернігова. Бо одна справа – обиратися та конкурувати за загальним списком і набирати голоси в обласному центрі з тамтешньою сильною конкуренцією, а інша справа – обиратися у себе в двох районах, серед громади, де ти орендуєш 20 тисяч гектарів землі, платиш людям гроші і користуєшся авторитетом. Зрозуміло, що з таким підходом політик гарантовано опиниться першим у рейтингу своєї партії.

Не треба забувати про те, що існує загроза лишити без мандатів сильних політиків, які тимчасово не мають прив’язки до округу. Приміром, таких представників кримських татар, як Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв. Їм новий закон пропонує балотуватися у Херсоні. А чому тамтешні виборці мають голосувати за них, а не за місцевих діячів? Не дивно, що за опитуваннями громадської думки, сьогодні 30% українців підтримують виключно мажоритарну систему, 45% – змішану, а у виключно пропорційної тільки 15% симпатиків. Тож замість того, щоб дискутувати з цього приводу, я б радше посилював відповідальність за порушення виборчого законодавства. Люди, які йдуть на фальсифікацію та підкуп, мають розуміти невідворотність серйозного покарання. Тоді й не буде жодних сумнівів щодо результатів виборів.

Тобто виборчий кодекс ухвалили у першому читанні випадково?

Можливо, певний збіг обставин мав місце. Втім, наголошу ще раз: у цій темі не може бути ані позиції МВФ, ані суперечок із міжнародними макрофінансовими інститутами тощо. Це виключно наше внутрішнє питання. Українці хочуть бачити в парламенті людину, яку вони можуть буквально «зловити за руку», з якою є постійний зв’язок. Я, наприклад, тільки-но повернувся з округа, де мав зустріч з місцевим активом десь з  300 осіб. Я відповідав на запитання, від яких волосся дибки стає: мені важко людям пояснити, чому комусь недодали до пенсії 60 грн, а комусь – 800 грн. Але я шукаю відповіді на ці запитання. Якби не зустрічі з виборцями, я б взагалі не знав про такі проблеми.

Сергій Березенко

«Петро Порошенко в своєму штабі – можливо, трошки більше, ніж просто кандидат»

Давайте про вибори не взагалі, а конкретно. Як ви збираєтеся вигравати вибори з таким кандидатом як Порошенко? М’яко кажучи, не дуже рейтинговим.

А хто в нас рейтинговий кандидат?

Ви ж самі добре знаєте результати всіх останніх соцопитувань .

Я не коментую спекулятивну соціологію. За нашими власними дослідженнями, Петро Олексійович зараз дійсно не займає перше місце, але різниця між кандидатами знаходиться в межах похибки. Однак треба враховувати той факт, що більшість кандидатів уже розпочала кампанію. Причому розпочала з традиційної критики влади, що є безпрограшним варіантом в усі часи в усіх країнах. Ми тільки-но збираємося починати кампанію, бо наразі сконцентровані на іншому. Насамперед, йдеться про отримання нашою церквою автокефалії. Я вважаю, що це сьогодні є важливішим для всієї нації.

І що саме ви зараз починаєте?

На цей момент запрацював штаб. Я не хочу розкривати деталей, думаю, що скоро ви самі побачите активні дії.

Розкажіть, ким для вас є Ігор Гринів, який також працює у штабі?

Це потужний соціолог, аналітик і стратег. Є відмінність між керівником кампанії і керівником штабу. Штаб – це як військо, це виключно тактика. А кампанія – це планування та стратегія. Пан Гринів як раз і є класичним керівником кампанії.

Хто ж тоді керівник штабу?

Чесно кажучи, ми поки не визначились із кандидатурою, але точно всі до одного фігуранти наших штабів, починаючи з 2014 року, будуть брати участь у цьому процесі. Просто кожен буде мати свій «відрізок» роботи.

Тобто можна сказати, що керівником штабу Петра Порошенка є Петро Порошенко?

Можна сказати, що Петро Порошенко є кандидатом у президенти в своєму штабі. Можливо, трошки більше, ніж просто кандидатом. Бо остаточні та базові рішення не можуть ухвалювати без його участі.

Яка роль ж роль у Турчинова? Кажуть, що він відсторонився від цієї кампанії.

Олександр Валентинович в активному процесі, бере участь в усіх нарадах, у тому числі в тих, що стосуються стратегій.

Дуже дивно, бо сам він це наполегливо і неодноразово заперечував .

Пан Турчинов каже, що не є керівником штабу. Він – секретар РНБО, а президент відповідає, насамперед, за Збройні сили і за міжнародну політику. По кожному з цих напрямів маємо значні успіхи, нам є що показати суспільству. А в питаннях оборони, обороноздатності та побудови нової сучасної армії Олександр Валентинович відіграватиме роль одного з ключових спікерів.

Цікаво, бо Порошенко на прес-конференції казав, що ще не визначився, чи йти йому на вибори. А ви кажете, що кампанія розпочалася.

Як відомо, за класичною теорією політології виборча кампанія має починатися на другий день після обрання. Безумовно, у 2014 році були незвичайні вибори, і ще в лютому (мова про 2014 рік - «Главком») ми не мали глибокого переконання, що Петро Олексійович буде переможцем (тим більше – переможцем у першому турі). Але, якщо ви пам’ятаєте, динаміка зростання рейтингу тоді становила біля 3–3,5% на день. Про такі результати не міг мріяти жоден кандидат з часів здобуття Україною незалежності.

Ви вже теж не можете мріяти.

Зараз зовсім інша ситуація. Я не стану вам брехати та займатися відвертим популізмом. Так, визнаю, безумовної перемоги в першому турі не буде. Але буде перемога у другому турі.

Чи може Порошенко не піти на вибори?

Я думаю, що це навряд чи можливо.

У 2014 році рейтинг Порошенка зростав, бо він позиціонував себе поміркованим політиком, обіцяв завершити АТО. Тоді Петро Олексійович здобув перемогу по всій Україні в усіх округах, крім одного. А хто зараз голосуватиме за Порошенка? Де його виборець?

Виборець Порошенка – освічений українець середнього віку, який думає про перспективу цієї країни та хоче бачити її незалежною, вільною від тотального впливу однієї чи іншої сторони. Це люди, які хочуть інтегруватися в Європу, які вважають, що задля результату треба довго і важко працювати. У нас партія правоцентристська, класичного виборця можна порівняти з республіканцем у США. Це ті, хто вважає, що держава має менше втручатися в економіку, що мають бути збережені класичні українські традиції, національні цінності. Церква, безумовно, має об’єднувати нас через духовні речі, що надаватимуть країні підтримку.

Я думаю, що люди переоцінять ситуацію і проголосують за Петра Порошенка, коли спробують глибше розібратися, що саме пропонують інші кандидати. Я кажу про тих політиків, які зараз користуються відверто лівими популістичними гаслами і грають на почуттях людей. Безумовно, не можна ідеалізувати жодного кандидата, але я точно знаю, що за цей час наша команда зробила величезну кількість незворотних змін. Дуже не хотілося б, щоб був «відкат» назад. До речі, саме тому ініціатива президента внести до Конституції питання ЄС і НАТО надзвичайно важлива. Ви згадайте, як швидко ми розвернулися в бік Росії від всього того, що декларував Ющенко, коли до влади прийшов Янукович. Все сталося буквально за півроку. Ми не можемо зараз дозволити це в країні, яка воює.

Децентралізація – одна з «фішок» сьогоднішньої влади, якою вона на словах пишається. Скажіть чесно, ви не жалкуєте про цю реформу, адже вона поламала вертикаль і, по суті, послабила центр?

Так, ми дійсно зробили потужними та заможними місцеві громади, дали великий «пас» мерам міст. Наразі саме вони є найпопулярнішими політиками на своїх територіях. Певним парадоксом є те, що мери не стають загальнонаціональними лідерами, а залишаються відомими тільки у себе в регіоні. Іншими словами, «феномен Садового» вже не може повториться. З одного боку, ми зробили гарну децентралізацію, з іншого – послабили центральну владу в країні. Зазвичай це несумісні поняття, коли відбувається військова агресія щодо країни. У таких випадках, як правило, закручують гайки та централізують управління. Ми ж розпочали всі реформи одночасно, ще й до того ж воюючи. Час нас розсудить.

Сергій Березенко

«Зараз з’їзд не є пріоритетом для партії»

У штабі ви відповідаєте за комунікацію з мажоритарниками. Чим збираєтесь їх тримати, аби вони не розбіглися ближче до виборів до перспективніших кандидатів?

Я вважаю, що технологічно нікого втримати неможливо. Можна втримати самою ідеєю та переконанням, що ти робиш правильні речі. Чому я завжди говорив про дострокові вибори? Якщо громадськість декларує, що влада втратила довіру, треба йти на вибори. Тоді суспільство розуміє, що ця політична сила готова до радикальних кроків, щоб підтвердити свій мандат. Це означає, що вона впевнена у собі. Так само і кандидат у президенти повинен бути впевненим у собі. Він має йти на непопулярні кроки, але при цьому бути готовим до перевиборів у будь-який момент. Безумовно, перед ухваленням бюджету дострокові парламентські вибори виглядають більш примарно, бо це означає, що ми свідомо кинемо країну в хаос. Треба розуміти, що зараз ще немає макрофінансової допомоги, яка мала бути прямим наслідком нашої розробки та підтримки закону про Вищий антикорупційний суд. У цій ситуації почати восени ще й виборчу гонку – це вмити країну кров’ю, оскільки дуже багато радикальних політсил піде саме з такою риторикою.

Тобто президент в принципі був готовий призначити дострокові вибори, чого так боявся «Народний фронт»?

Напевно, «Народному фронту» хтось навіяв думку, що голосування за новий склад ЦВК – то шлях до дострокових виборів. Це абсолютно не так, це лише прямий шлях до того, щоб повернути довіру народу.

З ким зараз Гройсман і Кличко?

У нас прекрасні робочі стосунки з Віталієм Володимировичем. Він досі формально, оскільки не було з’їзду, є головою партії «Солідарність». Не сумніваюся у тому, що Кличко є членом команди президента та підтримуватиме його на виборах.

Він це сказав?

Він це говорить відкрито та відверто. Що стосується Володимира Борисовича, він теж є членом команди. По-іншому й бути не може. Гройсман – коаліційний прем’єр, який несе пряму відповідальність за усі економічні процеси, що відбуваються в країні. Петро Порошенко, делегуючи його в уряд, розумів, що ми маємо нести відповідальність у тому числі й за дії прем’єра. Я переконаний, що Володимир Борисович буде робити все, що від нього залежить, аби ситуація в Україні стабілізувалась.

З ваших слів між прем’єром та командою президента все так гарно, але згадаймо недавню історію: коли Гройсман запустив поліцію (читай Авакова) на митницю боротися з контрабандою. Той же Порошенко заявляє, що це зовсім незаконно.

Якщо ви хочете монолітну владу, де всі з усіма погоджуються, то вам треба в іншу країну. У нашій державі є різні течії. Навіщо генпрокурор, якщо він завжди погоджується з прем’єр-міністром? Генпрокурор має постійно «кусати». Позиція ж прем’єра має бути чітка і прозора.

Чи у нас немає на митниці корупції? Чи у нас є сумніви, як саме заїхали машини на литовських номерах в Україну? Чи ми не розуміємо, що на кордоні кожна з правоохоронних структур, які мають відношення до економіки, бере по 100 доларів за те, щоб закрити очі на перевезення машини на литовських номерах? Звісно, ці кошти підуть не в бюджет, а комусь в кишеню. А ми зараз повинні все це розгрібати. Тому ми будемо жорстко заявляти, що цього більше не буде. Але той, хто брав гроші, має відповідати. Я думаю, що генпрокурор все зробить правильно. Ми будемо вимагати створення Нацбюро фінбезпеки та ліквідації функції економічного контролю усіх інших відомств, які сьогодні на цьому спекулюють. Це буде наш порядок денний на вересень.

Ви згадали, що Кличко формально залишається головою партії, тому що досі не проведено з’їзд. Коли ж він нарешті відбудеться?

Мені важко сказати. Думаю, зараз з’їзд не є пріоритетом для партії.

Зрозуміло, що всі ваші зусилля зараз спрямовані на президентські вибори, тому поки що не до партії.

Партія – це завжди партія. На сьогодні до неї входить близько 11 тисяч депутатів місцевих рад. Згідно зі звітом руху «Чесно», ми – єдина партія, яка витрачає бюджетні кошти на розвиток структури. У нас величезна кількість осередків з офісами, зі штатними працівниками, які отримують офіційну заробітну плату. В нашій партії зараз близько 50 тисяч осіб, які мають ідентифікацію на пластиковій картці зі штрих-кодом. Це не мільйони, які раніше певні сили вписували у свої партії формально, а реальні люди. Втім, погоджуся, що зараз дійсно найактуальнішим питанням є вибори президента. Після них найактуальнішим питанням будуть вибори до парламенту.

Вам не здається, що ваші партнери-«фронтовики», принаймні їх частина, дрейфують до Тимошенко? І гра з ЦВК насправді – їхня спільна ?

Важливо розуміти, що БПП наразі є політичною силою, яка займає перше місце в парламенті за кількістю народних обранців. Тож нам вкрай важливо якомога раніше побачити справжню позицію депутатів. Насамперед, ставлення до тих програмних засад, які наша політична партія декларує. Якщо деякі партнери займаються спекуляціями, заграють з іншими політичними силами (навіть із тими, які колись були опонентами), то краще про це дізнатися зараз. Бо тоді матимемо час спокійно відсікти все зайве та рухатися вперед.

Чи є у «Народному фронті» ті, хто планує продовжувати свою кар’єру у лавах іншої політичної сили? Певно, що так. Я скажу більше: такі персоналії, ймовірно, є і в лавах фракції Блоку Петра Порошенка. Дехто вже заявив про це прямо. Я не вбачаю в цьому якоїсь трагедії. Коли людина остаточно визначиться та, можливо, покине лави БПП, у нас залишаться ті, хто не зрадив своїм переконанням.

Микола Підвезяний, Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

Додайте «ГЛАВКОМ» в свої обрані джерела ⟶

ОСТАННІ НОВИНИ
Сьогодні, 08:30
Сьогодні, 08:15
Сьогодні, 08:00
Сьогодні, 07:55
Сьогодні, 07:46