Точка Пу в переговорах. Що запропонував Київ і чому це дратує українців?

У Стамбулі відбулися російсько-українські переговори на тему завершення війни
Фото: Офіс президента

Всі чекають відповіді Путіна на мирні ініціативи, а він знову накопичує війська біля кордону

У Стамбулі сьогодні пройшов черговий раунд переговорів між Україною і Росією. Вимоги Росії давно відомі. Їх озвучив Путін ще до повномасштабного вторгнення 24 лютого. За останній місяць офіційно Кремль не скасовував ні «денацифікацію», ні «демілітаризацію», ні визнання Криму російським, ні купу інших безглуздих претензій. Проте за неофіційними даними, список вимог Москви все ж скоротився з огляду на провал російської армії на усіх напрямках.

Зі свого боку Україна запропонувала ухвалити міжнародний договір про міжнародні гарантії безпеки для нашої держави. Як розповіли учасники переговорів з українського боку, все озвучене навіть не є проєктом договору, це просто пропозиції, які були передані Росії. Тепер всі мають очікувати на відповідь Путіна.

Склад української делегації на перемовинах у Стамбулі:

  • Міністр оборони Олексій Резніков,
  • Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк,
  • Голова фракції «Слуга народа» Давид Арахамія,
  • Нардеп Андрій Костін,
  • Народний депутат, співголова МФО «Кримська платформа» у парламенті Рустем Умєров,
  • Заступник міністра закордонних справ Микола Точицький,
  • Заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко,
  • Ексзаступник міністра закордонних справ Олександр Чалий.

Якщо ж уявити, що сторони знайдуть консенсус, то буде підписаний міжнародний договір. Його головні тези винесуть на референдум і закріплять парламенти країн-учасниць.

Які ж ключові моменти українських пропозицій і як на них у перші години відреагувало українці. «Главком» заміряв градус суспільної реакції.

Безпека

Як відомо, Росія вимагає гарантій позаблоковості і відмови України від курсу до НАТО. А він нині закріплений у Конституції. Україна пропонує створити компромісний формат, який гарантуватиме безпеку України без приєднання до Північно-Атлантичного альянсу. Задум полягає у тому, аби задіяти механізм, схожий на ст. 5 Статуту НАТО, яка каже, що напад на одну країну-члена означає напад на весь Альянс. Для цього учасниками договору окрім Росії і України мають бути й інші країни, насамперед країни-члени Ради безпеки ООН, насамперед США, Китай, Великобританія і Франція. «У нас є мінімальний обсяг гарантій, які ми хочемо отримати. Але якщо якась країна захоче приєднатися, ми дамо на це юридичне право», – сказав Давид Арахамія, керівник української переговорної групи на брифінгу. Держави-підписанти будуть зобов’язані втрутитися у конфлікт на захист України у разі нападу. Причому ухвалювати свої рішення про втручання вони мають за три дні після виникнення загрози. За словами керівника української делегації, у разі підписання це створить дієвий механізм захисту, відмінний від декларативного Будапештського меморандуму, на якому Україна вже сильно обпеклась. Щоправда, чи буде вписане у договір зобов’язання для підписантів, наприклад, закрити небо в разі бомбардувань України, чи направити військовий контингент для захисту, поки не зрозуміло. Вочевидь, такі чутливі моменти не можуть бути обговорені без держав, яких вони напряму стосуватимуться.

Критичний момент: де гарантія, що українці на референдумі підтримають будь-які поступки Путіну? І чи погодяться парламенти країн-партнерів підтримати зобов’язання воювати з Росією заради України?

Крим

Україна пропонує Росії провадити дипломатичне врегулювати питання окупованого Криму протягом 15 років, не вдаючись до військових дій. Таким чином Україна прагне повернути проблему Криму на переговорні майданчики, залучивши до процесу Росію, яка неодноразово раніше заявляла, що питання «приєднання» Криму для неї закрите. «Концепція визволення окупованих територія не передбачає застосування сили. Тому п’ять років або 15 років не має особливого значення. Але якщо ведуться переговори про статус (Криму), то Росія визнає, що це – окуповані території. Відповідно до Женевської конвенції (Про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року) про статус окупованих територій, на території окупованого Криму має діяти українське законодавство», – пояснює член української делегації Мустафа Джемілєв сподівання навіть за умов окупації повернути до півострова дію українських законів.

Критичний момент: будь-який відступ від статусу Криму у самій Росії сприйматиметься її агресивним суспільством як ганебна поразка. Тому уявити, що за життя Путіна Кремль дасть задню і поверне українські закони на окуповану територію, дуже важко.

Донбас

Українська сторона пропонує Росії повернутися до ситуації станом на 00:00 24 лютого, тобто до початку повномасштабного вторгнення Росії. Держави-підписанти договору матимуть гарантувати безпеку України у кордонах контрольованих нею територій до 24 лютого 2022 року, тобто без окупованого Криму і окупованих частини Донецької і Луганської областей. На практиці це означає, що Росія має відмовитися від контролю, який вже встановлений над Мелітополем, Херсоном і багатьма іншими населеними пунктами Півдня та Сходу.

Критичний момент: Путіну запропоновано зрадити своїм домовленостям з так званими «ДНР» і «ЛНР» про «визволення» Донбасу. По суті, Кремль обіцяв загарбання всієї території Луганської і Донецької областей, а тепер має відступити з вже зайнятих території.

Реакція в Україні

Пункти можливої мирної угоди між Україною і РФ, озвучені переговірною групою, відразу викликали чимало дискусій у соцмережах. Користувачі умовно розділилися на два табори: перші дорікають Офісу президента «здачею України», а другі зазначають, що мрії – це одне, а реальність набагато інша. Тому влада усіма способами намагається зупинити кровопролиття і знищення українських міст росіянами.

Режисер, колишній політв’язень РФ Олег Сенцов – яскравий представник першого табору. Він переконаний, що «жодних домовленостей з вбивцями бути не може». На його думку, подібний документ має містити всього три пункти:

  1. Деокупація усіх територій України.
  2. Компенсація усіх збитків, матеріальних та моральних.
  3. Передача Путіна, його оточення та військових злочинців Гаазькому трибуналу.

Зазначимо, що коментатори по-різному відреагували: хтось підтримав Сенцова, а хтось, навпаки, назвав його пропозиціями, грубо кажучи, неадекватними. Приміром, фінансовий експерт Сергій Фурса відповів: «Такі умови будемо виставляти після того, як спалимо Кремль, чи до?».

Попри все, кількість скептиків, які вбачають зраду, чимало. Користувачі вважають, що озвучені пункти домовленостей нівелюють усі страждання українців: «Ми, себто команда Зе, відповзаємо у день радянської армії, себто у 23 лютого, ніби нічого не сталося й цієї війни не було», – так бачить ситуацію Олександр Сергієнко.

Політик та колишній міністр оборони Анатолій Гриценко підкреслює: про мир поки говорити ще рано. «Змушений розчарувати – поки що про мир і мирну угоду ніхто не домовився. Попереду ще тяжкий шлях і демотивувати себе ілюзіями нам з вами – не варто», – радить він.

Дисидент і правозахисник Степан Хмара також не схвалює озвучені пункти можливої угоди.

«Президент поступово вв‘язується в дуже небезпечну авантюру капітуляції. Пора зупинити Зеленського поки не пізно і припинити небезпечні ігри в такі переговори з Москвою», – пише він.

Нардеп, історик Володимир В’ятрович нагадує ціну усіх угод з Росією. Мовляв, будь-який договір з Москвою не вартує паперу, на якому він був підписаний. «Росія, як відомо, чхати хотіла власні зобов’язання. Країна-терорист стане «гарантом» безпеки України, а шлях до НАТО, який дає реальні гарантії такої безпеки, буде закрито. Заяви, що ця нова угода – «те саме, що НАТО» – абсурд. По-перше, країни НАТО у разі нападу на свого члена вступають за неї у війну, а не просто надають якусь допомогу зброєю чи «закритим небом». А, по-друге, в НАТО нема Росії і Китаю!», – підкреслює він.

На думку В’ятровича, ніяких переговорів з Росією на тему нашої внутрішньої і зовнішньої політики бути не може в принципі. «Ніяких угод, двосторонніх чи багатосторонніх, де Росія буде «гарантом» будь-чого так само не може бути. Переговори з росіянами можуть вестися виключно на тему припинення вогню, виведення їхніх військ з України, долі полонених, відшкодування збитків і покарання воєнних злочинців», – зазначає він.

Що далі

Вже традиційно під час російсько-українських переговорів Росія обстріляла українську територію ракетами. У Києві регулярно працює сирена і чутно вибухи. Ключовий партнер України – США – відреагував на перемовини. Держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що поки не бачить ознак того, що переговори між Україною та Росією «просуваються ефективним шляхом». І він не бачить «ознак серйозності» у переговорах з боку РФ тому, що слова Росії і справи – це зовсім різні речі. І це попри те, що російські війська дійсно відходять від Києва.

Блінкен має рацію, адже Путін не заявляє про відмову від «денацифікації» і не скасовує бажання показати Україні «справжню декомунізацію». А переговори, нав’язані Україні масовими вбивствами мирних людей, мають інші задачі: вже сьогодні вони спрямували тему вторгнення Росії до внутрішньоукраїнської дискусії. Ми почали сваритися через можливі територіальні поступки, компроміси з Кремлем. Тим часом наш ворог вже почав користуватися паузою перед ймовірним новим, ще жорсткішим нападом. Путін знову накопичує сили біля кордону і готується до посилення бойових дій на Донбасі та Півдні.

Михайло Глуховський, Натілія Сокирчук, «Главком»