Громадські організації та медіа виступили проти ухвалення нового Цивільного кодексу
Чинний Цивільний кодекс діє понад 22 роки
Понад 50 громадських організацій і медіа закликали народних депутатів відмовитися від ухвалення проєкту нового Цивільного кодексу №15150. Про це повідомляє громадська ініціатива «Голка», інформаційним партнером якої виступає «Главком».
Відповідну заяву оприлюднили на тлі підготовки документа до другого читання у Верховній Раді. Ініціатива викликала значний суспільний резонанс і масові вуличні протести.
Серед головних застережень підписантів – загроза правовій наступності. Чинний Цивільний кодекс діє понад 22 роки, за які судова практика сформувала усталені правові підходи, на які спираються громадяни, бізнес і держава. Його повна заміна може поставити під сумнів застосування частини цих напрацювань і спричинити тривалу правову невизначеність.
Крім того, автори заяви вказують на потенційні ризики для захисту державної, комунальної та приватної власності, свободи слова, права на приватність, а також прав жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей.
Водночас громадські організації та медіа не заперечують необхідності оновлення цивільного законодавства й адаптації його до європейських стандартів. Натомість вони пропонують удосконалювати чинний кодекс шляхом внесення змін, наголошуючи на необхідності широкого суспільного обговорення та ретельної оцінки можливих наслідків.
Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів застерігає, що ухвалення нового Цивільного кодексу може поставити під загрозу повернення незаконно відчуженого майна. За її словами, за понад 22 роки Верховний Суд напрацював судову практику, яка допомагає державі й громадам повертати таке майно.
«Найбільші ризики новий Цивільний кодекс може створити для публічної власності – зокрема об’єктів, обмежених в обороті, майна, необхідного для виконання державою її основних функцій і забезпечення обороноздатності, об’єктів права власності Українського народу та землі, виведеної з цивільного обороту», – наголошує Федорів.
Вона пояснює, що нові правила позовної давності та надмірна залежність від записів у реєстрах можуть ускладнити повернення незаконно відчуженого майна. На думку голови «Голки», це майно є матеріальною основою суверенітету України, а його втрата матиме наслідки для майбутніх поколінь.
Федорів вважає, що замість повної заміни чинного Цивільного кодексу варто вдосконалювати його точковими змінами.
Нагадаємо, Верховна Рада 28 квітня підтримала у першому читанні законопроєкт нового Цивільного кодексу України №15150. Рішення підтримали 254 народні депутати. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, який є одним з ініціаторів документа, заявив, що до другого читання законопроєкт зазнає суттєвих змін.
Згодом Стефанчук повідомив, що до документа було подано 15 328 поправок.
Зауважимо, що автори проєкту нового Цивільного кодексу передбачили право працівників на «інформаційний спокій» – можливість не отримувати робочі дзвінки та повідомлення у вихідні й поза робочим часом.
Як відомо, петиція з проханням не допустити ухвалення оновленого Цивільного кодексу, зареєстрована на сайті президента України, за добу зібрала понад 25 тис. голосів, необхідних для її розгляду.
До слова, суддя-спікер Касаційного цивільного суду у Верховному суді Віктор Пророк заявив, що новий Цивільний кодекс може спричинити десятиліття правової невизначеності.