Новий Цивільний кодекс? Суддя Верховного суду закликав депутатів схаменутися

Новий Цивільний кодекс може спричинити десятиліття правової невизначеності. Таку думку висловив суддя-спікер Касаційного цивільного суду у Верховному суді Віктор Пророк у коментарі громадській ініціативі «Голка», повідомляє «Главком».

За словами Пророка, строк обговорення документа обсягом 803 сторінки, склав три тижні. Тому у суспільства є питання до якості законодавчого процесу і залучення різних сторін. Він зазначив, що такі суттєві зміни цивільного законодавства потребують значно ширшого та тривалішого обговорення.

«Повна «рекодифікація за три тижні» справді виглядає екстраординарно, думаю вона могла б спричинити правовий хаос та втрату орієнтирів як для суддів, так і для суспільства», – пояснив суддя.

Проєкт, який розглядали депутати Верховної Ради у першому читанні, передбачив нижчий рівень захисту публічної власності в окремих нормах, ніж у чинному законодавстві. За його словами, є низка потенційних суперечностей між нормами дев’ятої книги, а також між ними та спеціальним законодавством.

Крім того, потребує додаткового опрацювання інститут набувальної давності. Мова про так звані «права посідання» щодо публічного майна, добросовісного його набуття, захисту прав громад тощо.

Як повідомив Пророк, аналіз проєкту Цивільного кодексу дійсно виявляє певну концептуальну напруженість між усталеною судовою практикою та новими законодавчими ініціативами. Питання захисту публічної власності є одним із найбільш дискусійних.

Наразі Велика Палата Верховного суду дотримується позиції, згідно з якою землі певної категорії – водний фонд, прибережні захисні смуги, природозахисні об’єкти – не можуть вибувати з власності народу/держави в принципі. Так от проєкт Цивільного кодексу фактично визнає можливість «вибуття» такого майна з володіння держави.

На практиці це означає, що буде автоматично запущений механізм позовної давності. «Отже, таке майно більше не буде захищатися у негаторних позовах. А для держави це доволі критично. Вона не може забезпечити виконання обов’язків ефективного власника та часто пропускатиме такі обмежувальні строки. Отже, втрачатиме майно. Якщо проєкт приймуть без змін і без урахування практики Верховного Суду, тоді буде серйозний виклик – Верховному суду доведеться відступити від власної усталеної позиції у цьому питанні», – каже він.

За словами Пророка, зауваження громадського сектору щодо проєкту нового Цивільного кодексу є цілком обґрунтованими, оскільки реформа такого масштабу неминуче зачіпає фундаментальні права та соціальні інститути. Ризики, про які йдеться, лежать у площині балансу між приватним життям та публічним інтересом.

Презумпція недостовірності

Основне занепокоєння викликає оновлення норм, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації. «Якщо в новому проєкті буде посилено механізм спростування інформації без чіткого розмежування між фактами та оціночними судженнями, це може створити підґрунтя для «стратегічних позовів проти участі громадськості», так звані SLAPP-позови», – пояснює він.

Право на забуття

За словами судді, впровадження інституту «права бути забутим» (видалення інформації з пошукових систем або медіа-архівів) є «палицею з двома кінцями». «З одного боку, це захист приватності, з іншого – інструмент для політиків та посадовців, щоб «зачистити» свою біографію від згадок про корупційні скандали чи минулі правопорушення», – зазначає Пророк.

Відшкодування моральної шкоди

За словами судді, якщо проєкт передбачає спрощення процедури стягнення значних сум за дифамацію, це може призвести до самоцензури журналістів-розслідувачів. Тут критичний ризик: відсутність запобіжників проти зловживання правом – кодекс не містить норм, які б забороняли використовувати захист репутації для придушення критики.

«Щодо деформації інституту шлюбу, питання набагато складніше, дискусія розгортається навколо модернізації сімейного законодавства, яке дуже гостро стоїть в українському суспільстві. Це не лише питання цивільних партнерств чи фактичних шлюбних стосунків, це і питання свободи жінки у сімейних стосунках», – розповідає він.

Як зазначив суддя, подібні питання потребують років суспільного обговорення, оскільки різкі зміни в цій сфері можуть призвести до непередбачуваних соціальних наслідків.

До слова, петиція з проханням не допустити ухвалення оновленого Цивільного кодексу, зареєстрована на сайті президента України, за добу зібрала понад 25 тис. голосів, необхідних для її розгляду.