Українську Феміду вразив коронавірус

Цього тижня до коридорів українських судів увірвалася справжнісінька діджиталізація. Суди масово відмовляються від традиційної форми роботи та радять громадянам надавати всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді через особистий кабінет у системі «Електронний суд».

Водночас «судочинство у смартфоні» буксує. Побоюючись невідомого коронавірусу, система похапцем намагається запхнути подалі в шухляду справи, відповіді на які суспільство чекає останні п’ять років. Наочним прикладом цього є розгляд справи п’яти колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі 48 активістів Євромайдану. (Їх відпустили наприкінці 2019 року, обмінявши на військовослужбовців Збройних сил України, які були в полоні «ЛДНР».) Головуючий суддя Сергій Дячук вирішив не проводити засідання 17 березня і переніс розгляд справи на 4 червня, через карантин. До речі, на засідання прийшли двоє з п’яти ексберкутівців – Сергій Тамтура й Олександр Маринченко.

«Ситуація щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 вносить свої корективи в організацію роботи судів. Ми маємо дбати не тільки про життя і здоров’я суддів та працівників апарату судів, а й про забезпечення здійснення правосуддя у кожному суді. Громадяни України мають отримувати судові послуги та захист своїх прав у судах у повному обсязі, не наражаючи на небезпеку як тих, хто здійснює правосуддя, так і учасників сторін», – наголосив 17 березня голова Ради суддів України Богдан Моніч. Того ж дня було відкладено на невизначений термін проведення з’їзду суддів України.

Як з’ясував «Главком», українська Феміда фактично у турборежимі перейшла до роботи в умовах загальнодержавного карантину. Судді на місцях майже під копірку застосовують постанову Кабміну від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», аби відкласти засідання або взагалі зупинити провадження. Наведемо кілька показових прикладів.

Франківський районний суд Львова 12 березня розглядав цивільний позов громадянина до приватного акціонерного товариства про зобов’язання компенсувати частину коштів, сплачених за неякісний товар. Позивач не прийшов на засідання, а відповідач письмово поінформував суд, що не може прибути через проведення превентивних заходів із запобігання поширенню на території України коронавірусу. Таким чином, засідання було перенесено на 2 червня.

12 березня Вищий антикорупційний суд отримав клопотання захисника колишнього голови Новопсковського районного суду Луганської області Романа Потапенка, який обвинувачується у хабарництві. Адвокат пропонував провести засідання в режимі відеоконференції зі Старобільським районним судом Луганської області, аргументувавши тим, що в Україні запроваджено карантин. Оскільки його клієнт мешкає у смт Новопсков Луганської області та приїздить до Вищого антикорупційного суду залізничним транспортом, у якому перебувають багато пасажирів, що створює загрозу здоров’ю обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження. Суд задовольнив клопотання захисника.

Верховний суд, відкладаючи розгляд кількох справ, порадив учасникам процесу утриматися від участі у судових засіданнях, якщо вони не передбачають обов’язкової присутності сторін, а також не відвідувати суди громадянам із ознаками будь-якого вірусного захворювання.

Неабиякий гуманізм продемонстрував Одеський окружний адміністративний суд. Лише 16 березня Феміда зупинила розгляд 46 проваджень до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів! Логіка таких рішень проста: є «карантинна» постанова Кабміну, розпорядження міського голови Одеси про тимчасове зупинення роботи об’єктів загального користування та відповідне звернення Ради суддів України.

«Суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства, що є найбільш наближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров’я учасників справи, зупинити провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів», – так звучать одна за одною ухвали Одеського окружного адмінсуду.

«Главком» натрапив на одне цікаве трактування ситуації з коронавірусом Окружного адмінсуду Києва. 16 березня суддя Марина Бояринцева слухала справу за позовом Міністерства енергетики та вугільної промисловості до Міністерства юстиції. Тоді на розгляд не прийшла жодна зі сторін, а позивач письмово просив відкласти розгляд, пославшись на пандемію коронавірусу. У відповідь головуюча «по молекулах» розклала стан справ із захворюваністю на COVID-19: в ухвалі перелічено кількість хворих на коронавірус у кожній європейській країні та проаналізовано протокол постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради від 6 березня (визнано, що на території Києва існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації природного характеру).

«Наведене свідчить, що на сьогодні в Україні досить нестабільна ситуація, повֹ’язана з поширенням смертельно небезпечного вірусу… Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено дій суду щодо здійснення судочинства під час пандемії. З урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб’єктів щодо запобігання поширенню вірусу та дотримання правил дистанціювання громади та з метою недопущення затягування розгляду справи та відкладення її на дати після стабілізації епідеміологічного стану в країні, суд приходить до висновку про застосування положення статті 7 Кодексу адміністративного судочинства та перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження», – пояснила суддя Бояринцева. Того ж дня вона винесла фінальне рішення у спорі двох міністерств, скасувавши дві постанови головного держвиконавця департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту, якими на 15,3 тис. грн було оштрафовано Міністерство енергетики.

Що цікаво: були окремі персонажі, які намагалися прикритися темою коронавірусу задовго до оголошення карантину. Зокрема, Новосанжарський районний суд Полтавської області з 20 травня 2019 року розглядає цивільний позов Української медичної стоматологічної академії до Наталії О. про стягнення з останньої 80 тис. грн витрат на навчання і отриману стипендію. 26 лютого 2020 року відповідачка вирішила змінити стратегію захисту й надіслала до суду заяву про зупинення провадження через неможливість розгляду саме у Нових Санжарах. На її думку, виникла об’єктивна неможливість вирішення цивільної справи через масові заворушення у Нових Санжарах з імовірністю перетворення у будь-який момент цього населеного пункту на зону карантину через небезпечну інфекцію (COVID-19). Проте суд повністю проігнорував аргументи жінки та відмовив у задоволені заяви.

Якщо суд у Нових Санжарах виявився категоричним, то Хмельницький міськрайонний суд пішов на повідку в учасника процесу. Під час чергового розгляду цивільної справи 4 березня Маківський сільський голова Анатолій Кушнір письмово клопотав про відкладення розгляду, прикрившись терміновим засіданням при Дунаєвецькій РДА з питань коронавірусу. Головуюча суддя відклала справу, але наголосила: із восьми судових засідань сільський голова жодного разу не з’явився, при цьому лише двічі клопотав про відкладення розгляду справи.

Допоки у суспільства на порядку денному лише коронавірус, суди виносять несподівані рішення. 6 березня Бердянський міськрайонний суд Запорізької області звільнив від кримінальної відповідальності уродженця Єнакієвого, який охороняв уламки літака Boeing 777 Malaysia Airlines Flight 17. «Ополченцю «ДНР» «світило» до 15 років тюрми, але він добровільно здався СБУ і сприяв у розкритті злочинів незаконних збройних формувань.

17 березня Вищий антикорупційний суд відпустив під цілодобовий домашній арешт юриста, обвинуваченого у справі ДП «Нацпроект «Повітряний експрес». До цього чоловік перебував під вартою з вересня 2016 року. За версією сторони обвинувачення, юрист переказав 81,95 млн грн від ДП «Нацпроект «Повітряний експрес» на рахунки підконтрольних компаній. У подальшому зазначені кошти було знято та розподілено між учасниками схеми.

Віталій Тараненко, для «Главкома».