Мовний омбудсмен: Навіть Харківська міськрада тепер веде телеграм-канал українською
На окупованих територіях фіксуються факти лінгвоциду
З початку введення у дію Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», тобто з 16 липня 2022 року, в Україні зафіксувано більше 2 тис. звернень.
Серед областей за кількістю заяв лідирує Київ (27,1%), з Харківщини надійшло 23,7% заяв, з Київщини – 6,2%, Одещина – 5,5%, Дніпропетровщина – 4,8.
Із зареєстрованих 2177 звернень 3% стосувалося порушень мовного закону у закладах охорони здоров’я та сфері освіти. На скарги на адресу посадовців припадає 7,5% усіх звернень. Майже 10% звернень стосуються медіа, а 10,6% – припадає на інформацію про товари та послуги, яка надавалася не державною мовою.
17,8% порушень стосувалися вуличної реклами, і найбільше – 34,5% реклами в інтернеті.
Російськомовні чиновники та незнайдені редакції
Як розповідає Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, упродовж дев’яти місяців дії закону представники його Офісу здійснили 137 заходів державного контролю. У вересні його секретаріат промоніторив найпопулярніші медіа і виявив, що два з них не встановили україномовну версію за умовчанням.
«Ми спробували знайти власників або керівників цих ЗМІ, проте жодної контактної інформації на цих сторінках немає. Ймовірно, в Україні цих представників ми й не знайдемо. Тому будемо заочно накладати на них санкції з клопотанням, щоби ці ресурси були закриті, припинили свою діяльність або привели сторінку ЗМІ у відповідність до норми закону. Але відразу зауважу, що санкції не є переслідуваннями журналістів, які працюють у цих ЗМІ», – зазначає Тарас Кремінь.
Також Офіс уповноваженого моніторив сторінки органів влади на предмет дотримання мовного закону держслужбовцями і виявив, що не всі вони є україномовними.
«Після перевірки, 16 липня, ми надіслали їм звернення з вимогою привести до норми такі сторінки. На сьогодні ці питання врегульовані. Активність посадовців приведена у відповідність – навіть телеграм-канал Харківської міськради тепер ведеться здебільшого українською мовою. Однак я вкотре наголошу та звернусь до окремих представників міської влади: під час повномасштабної війни «подвійного» ведення сторінок бути не може. І ця тема навіть не може бути предметом дискусії», – наголошує Кремінь.
Уповноважений пояснює: якщо представник влади звертається до росіян, американців, іспанців тощо їхньою мовою – це не заборонено. Проте якщо ця інформація транслюватиметься для української аудиторії, вона має бути українською мовою.
Батьки школярів хочуть покращити свою українську
Для громадян України, які раніше не мали можливості опанувати українську (перебували у двомовному середовищі чи за кордоном) по всій Україні облаштували безкоштовні мовні курси. Вони працюють і досі.
«Кількість локацій з безоплатного опанування української різна у кожному місті, але серед 300 майданчиків по всій Україні найбільше їх на Львівщині. Там локацій із вивчення української близько 80. Тобто фактично кожен третій-четвертий курс з вивчення української організований на Львівщині чи у Львові. Дніпропетровщина – друга за кількістю мовних локацій. І майже кожна бібліотека Кривого Рогу має мовні локації», – зауважує Тарас Кремінь.
У закладах шкільної освіти провели опитування серед батьків, за результатами якого виявилося, що 80% з них бажають вдосконалити свою українську, тож у школах також були організовані мовні курси.
Офіс мовного омбудсмена збирає факти лінгвоциду
Офіс уповноваженого із захисту державної мови продовжує збирати факти витіснення української мови окупаційним режимом, переслідування за мовною ознакою, і передавати їх у правозахисні організації.
«Гадаю, що з деокупацією територій ми дізнаємося ще більше. Зокрема, й про переслідування українців за мовною ознакою, що буде зафіксовано у рамках кримінальних правопорушень. Зараз ми беремо інформацію з відкритих джерел – повідомлень, які нам надсилають, зі ЗМІ тощо, – пояснює Тарас Кремінь. – Ми робимо все, щоб кожен українець, який став свідком чи жертвою переслідування, дав покази про цей випадок. Потім з цими доказами зможемо піти і до міжнародних інстанцій».
На тимчасово окупованих територіях Офіс мовного омбудмена виявив більше 100 фактів лінгвоциду – цілеспрямованої заборони та утисків української мови. Ці факти доведені відео- чи аудіозаписами. «Це стосується зовнішньої реклами, освітнього процесу, діяльності окупаційної влади, телебачення, радіомовлення, так званих пересувних зомбоящиків тощо», – зазначає Тарас Кремінь.
Аліна Євич, для «Главкома»