«Прессекретарка президента». Розробники правопису пояснили, як тепер можна називати Юлію Мендель
Фемінітиви в українській мові були і раніше, але це були фемінітиви типу «доярка», «комбайнерка», - науковець
Науковець, заступник міністра освіти і науки України, співголова Комісії з питань правопису Максим Стріха стверджує, що дискусії навколо впровадження фемінітивів у новому правописі не було. Про це він розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому».
За словами Стріхи, фемінітиви в українській мові були і раніше, але це були фемінітиви типу «доярка», «комбайнерка». «Зараз цей правопис ввів низку нових парадигм в утворення фемінітиву: «філологиня» і «кравчиня» за зразком «богині»», - говорить науковець.
Стріха зазначає, що зараз все узаконено і, слава Богу, воно є.
«Інша річ, наскільки фемінітиви мають вживатися в офіційних документах. Це питання вже не до правопису», - вважає співголова Комісії з питань правопису.
Що ж до вживання словосполучення «прессекретар президета» чи «прессекретарка президента», то за словами Стріхи, наразі журналісти можуть користуватися обома варіантами.
«Якщо ви скажете, що це заявила прессекретарка президента, то я думаю у цьому теж не буде помилки. Просто в одному випадку ви будете наближатися до офіційно-ділового стилю, а в іншому – до репортерського», - пояснив науковець і додав, що вживання слова «депутатка» в репортерському стилі теж не буде помилкою.
Що ж до запровадження фемінітивів, то науковець називає це питання швидше гендерним, а не питанням правопису.
«Це вже питання не правопису, а гендерне питання. В світі така тенденція перемагає і, очевидно, вона переможе і в Україні. Зараз всі намагаються дбати про це. Навіть у Саудівській Аравії якісь слабкі рухи в бік гендерного балансу починаються», - вважає співголова Комісії з питань правопису і наводить приклад, що вже замість «chairman» (агнл. голова - ред.) пишуть «chairperson» (англ. персона – ред.), так щоби нейтрально.
На думку Стріхи, у вживанні фемінітивів баланс має бути зумовлений здоровим глуздом. «Звичайно, одна справа – це офіційне ділове мовлення, інша це справа – розмовний стиль», - говорить науковець.
Стріха визнає, що поки невідомо, як утворити фемінітиви з назв деяких професій, зокрема, від професії коваля. «Ковалиха – це дружина коваля, ковалівна – це його дочка. А от коваль як професія жіночої статі… Боюся, що вся проблема в тому, що мені не відомо ось те явище в житті і через те життя дасть приклади, воно і дасть відповіді», - впевнений науковець.
Водночас Стріха зазначає, що журналісти можуть вживати фемінітиви так, як дозволяє правопис, оскільки вони пишуть не офіційні документи, а журналістські статті. «А щоб в офіційних документах це змінилося, то для цього, звичайно, мусять бути переглянуті акти уряду, закони України, які запроваджують ті посади», - наголошує заступник міністра освіти і науки України. За його словами, щодо посад загалом, то у нас «є великий класифікатор посад, який розробляється Міністерством соціальної політики». «От він так само має бути переглянутий. Наскільки це буде швидка робота, я не знаю. Що буде за нового уряду, теж сказати складно, але колись це буде зроблено» , - впевнений Стріха.
Нагадаємо, 22 травня Кабінет міністрів схвалив «Український правопис» у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису.
Як повідомлялося, 3 червня Міносвіти опублікувало фінальні зміни у правописі.
До слова, з українського правопису можна чимало дізнатись про суспільство.