«Прессекретарка президента». Розробники правопису пояснили, як тепер можна називати Юлію Мендель

«Прессекретарка президента». Розробники правопису пояснили, як тепер можна називати Юлію Мендель
Стріха зазначає, що зараз все узаконено і, слава Богу, воно є

Фемінітиви в українській мові були і раніше, але це були фемінітиви типу «доярка», «комбайнерка», - науковець

Науковець, заступник міністра освіти і науки України, співголова Комісії з питань правопису Максим Стріха стверджує, що дискусії навколо впровадження фемінітивів у новому правописі не було. Про це він розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому».

За словами Стріхи, фемінітиви в українській мові були і раніше, але це були фемінітиви типу «доярка», «комбайнерка». «Зараз цей правопис ввів низку нових парадигм в утворення фемінітиву: «філологиня» і «кравчиня» за зразком «богині»», - говорить науковець.

Стріха зазначає, що зараз все узаконено і, слава Богу, воно є.

«Інша річ, наскільки фемінітиви мають вживатися в офіційних документах. Це питання вже не до правопису», - вважає співголова Комісії з питань правопису.

Що ж до вживання словосполучення «прессекретар президета» чи «прессекретарка президента», то за словами Стріхи, наразі журналісти можуть користуватися обома варіантами.

«Якщо ви скажете, що це заявила прессекретарка президента, то я думаю у цьому теж не буде помилки. Просто в одному випадку ви будете наближатися до офіційно-ділового стилю, а в іншому – до репортерського», - пояснив науковець і додав, що вживання слова «депутатка» в репортерському стилі теж не буде помилкою.

Що ж до запровадження фемінітивів, то науковець називає це питання швидше гендерним, а не питанням правопису.

«Це вже питання не правопису, а гендерне питання. В світі така тенденція перемагає і, очевидно, вона переможе і в Україні. Зараз всі намагаються дбати про це. Навіть у Саудівській Аравії якісь слабкі рухи в бік гендерного балансу починаються», - вважає співголова Комісії з питань правопису і наводить приклад, що вже замість «chairman» (агнл. голова - ред.) пишуть «chairperson» (англ. персона – ред.), так щоби нейтрально.

На думку Стріхи, у вживанні фемінітивів баланс має бути зумовлений здоровим глуздом. «Звичайно, одна справа – це офіційне ділове мовлення, інша це справа – розмовний стиль», - говорить науковець.

Стріха визнає, що поки невідомо, як утворити фемінітиви з назв деяких професій, зокрема, від професії коваля. «Ковалиха – це дружина коваля, ковалівна – це його дочка. А от коваль як професія жіночої статі… Боюся, що вся проблема в тому, що мені не відомо ось те явище в житті і через те життя дасть приклади, воно і дасть відповіді», - впевнений науковець.

Водночас Стріха зазначає, що журналісти можуть вживати фемінітиви так, як дозволяє правопис, оскільки вони пишуть не офіційні документи, а журналістські статті. «А щоб в офіційних документах це змінилося, то для цього, звичайно, мусять бути переглянуті акти уряду, закони України, які запроваджують ті посади», - наголошує заступник міністра освіти і науки України. За його словами, щодо посад загалом, то у нас «є великий класифікатор посад, який розробляється Міністерством соціальної політики». «От він так само має бути переглянутий. Наскільки це буде швидка робота, я не знаю. Що буде за нового уряду, теж сказати складно, але колись це буде зроблено» , - впевнений Стріха.

Нагадаємо, 22 травня Кабінет міністрів схвалив «Український правопис» у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису. 

Як повідомлялося, 3 червня Міносвіти опублікувало фінальні зміни у правописі.

До слова, з українського правопису можна чимало дізнатись про суспільство.

 Більше читайте:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: