Ахметов може перекурити. Фіскальна атака на олігарха зірвана

Рінат Ахметов

Депутати втомились і не стали голосувати за нові податки для тютюнового та гірничорудного бізнесу

У п’ятницю, 4 жовтня, Верховна Рада обрала новий склад ЦВК і затвердила програму уряду. Також ввечері мало відбутись голосування в першому читанні за законопроект №1210 про внесення змін до Податкового кодексу. Його автор – ідеолог фіскальної політики нової влади Данило Гетьманцев. Але через те, що обговорення програми уряду затягнулося, а депутати вирішили не сидіти до ночі, розгляд творіння Гетьманцева перенесли на невизначений термін. А те, що цей розгляд буде важким, можна було не сумніватись.
 
Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики вже налаштував проти себе таких бізнесгігантів як «Розетка» та «Нова пошта» своєю ініціативою прикрити лазівки для використання ФОПів для мінімізації оподаткування. Законопроект №1210 теж наробив великого галасу ще на стадії подачі до парламенту. Фундаментальний документ з півтори сотні сторінок являє собою нагромадження різних норм – причому як позитивних, так і дуже спірних і скандальних…

Війна офшорам

Однією з головних задач законопроекту є боротьба з виведенням коштів в офшори. Декларується так званий анти-BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – план протидії штучному виводенню доходів з країн, де вони генеруються, в юрисдикції з більш низькими податками. Нова влада обіцяє, нарешті, реалізувати гучні обіцянки попередників та прикрити цю таку популярну в українського бізнесу (та політикуму) «лавочку». Планується ввести в наше законодавство існуючі механізми OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку), які вже діють в законодавствах більш ніж ста країн світу. З ідеєю анти-BEPS Гетьманцев носиться давно – його статті про цю тему виходили ще кілька років тому. Хоча, нагадаємо, той же Зеленський, будучи успішним бізнесменом, не гребував сірими схемами.
 
План дій передбачає 15 кроків, що покривають різні сфери протидії агресивному податковому плануванню, зокрема, контроль за трансфертним ціноутворенням,  обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами, оподаткування контрольованих іноземних компаній тощо.
 
Нагляд за контрольованими іноземними кампаніями – окрема тема. Законопроект вимагає, аби особи, які мають компанію, зареєстровану в іншій юрисдикції, обов’язково її задекларували та сплатили податок на доходи з прибутку. Неподання або несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовану іноземну компанію, за цим законопроектом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1000 розмірів мінімальної зарплати. Цю норму вже розкритикували за її надмірну жорсткість – враховуючи, що з наступного року мінімальна зарплата складе 4723 грн, то йдеться про суму майже в 5 млн грн.

Батоги та пряники

Загалом законопроектом в рази збільшуються штрафи за податкові порушення – наприклад, якщо зараз неповідомлення ФОПами про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку оцінюється в скромні 340 грн, то цю суму пропонується підняти до 1360 грн. Також законопроект впроваджує низку нових штрафів.
 
З іншого боку, законопроєкт передбачає і певні послаблення для платників податків. Якщо його приймуть, принципово стане, чи умисно платник вчинив правопорушення. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства будуть вважатися достатніми, якщо контролюючий орган не доведе його недобросовісність. А от самі податківці в разі правопорушень будуть відповідати незалежно від наявності вини. З «пряників», які закладені в законопроекті для податківців, збільшення термінів проведення перевірок.
 
Пропонується створити спеціальну Апеляційну раду, яка прийматиме скарги платників податків. Окремо зазначено, що рішення, яке вона виноситиме, має бути мотивованим. Якщо ж така скарга не буде розглянута радою в зазначені терміни (від 15 до 30 днів), вона вважатиметься повністю задоволеною на користь платника податків.

Коломойський проти Ахметова?

Невеликою, але, мабуть, найбільш обговорюваною є норма законопроекту про зміну підходу до формування бази оподаткування під час підрахунку рентних платежів на видобуток залізної руди. Гетьманцев вважає, що загальний податковий тиск на компанії, що видобувають українську руду, один з найменших в світі і пропонує його збільшити фактично з 8 до 10%. Олігарх Рінат Ахметов, бізнес якого найбільше постраждає від таких нововведень, вже організував потужну інформаційну кампанію – проти новацій виступають і топ-менеджери його підприємств, і бізнес-асоціації, і експерти, і колишні депутати, і нинішні. Підключилась навіть Державна регуляторна служба, яка занепокоїлась, що податкове навантаження на металургійну галузь зросте в три-чотири рази.
 
Аргумент противників підвищення ренти – нерентабельність бізнесу в цьому випадку та його неконкурентоспроможність у порівнянні з російськими виробниками. Цікаво, що раніше на захмарні заробітки Ахметова на руді нарікав Ігор Коломойський. При цьому підвищити ренту на видобуток марганцевої руди, яку добуває ГЗК Коломойського, Гетьманцев якось «забув». Коли здійнялася буча, автор проєкту визнав упущення і пообіцяв його виправити і додати марганцеву руду до загального переліку.
 
Експертне управління Ради стало на бік критиків законопроєкту і в своєму висновку зауважило, що в ньому немає фінансово-економічного обґрунтування запропонованих змін у частині збільшення рентної плати та не оцінені ризики для галузі та бюджету.

Полювання на Iqos

Незадоволені і тютюнові виробники, які взагалі нечасто бувають задоволені планами влади зістригти з них побільше коштів. Один з великих гравців ринку – компанія «Бритіш Американ Тобакко Україна» – навіть пригрозила виходом з ринку і вже переносить свій локальний офіс з України до Румунії. Тютюнові бізнесмени б’ють у дзвони через форсування планів доведення ставки акцизного податку до 90 євро за тисячу цигарок, яке, згідно з Податковим кодексом, мало б відбутись лише з 2025 року. Взявся Гетьманцев і за модні нині хітстіки для електроних цигарок Iqos – він пропонує обкладати їх акцизним податком не по вазі, як зараз, а поштучно, що неминуче призведе до їхнього подорожчання.
 
У Державній регуляторній службі навіть побачили, що окремі положення законопроєкту можуть бути використані як механізм прихованої приватизації цілісних майнових комплексів держпідприємств, які не підлягають приватизації. Йдеться про скасування заборони використовувати таке майно як джерело погашення податкового боргу, що може призвести до схем відчуження найбільш ліквідного державного майна.
 
Фіскальний перекіс цього проєкту можна пояснити тим, що він розробляється спільно з Міністерством фінансів та Державною податковою службою. А у тих є велика спокуса зашити в документ побільше вигідних для себе норм.
 
Автор «драконівського» законопроєкту на всі зауваження реагує стійко – мовляв, у всіх є час висловити пропозиції та зауваження, а жодна правка колег по парламенту та бізнесу не залишиться без розгляду. Визнавши, що багато норм виглядають надто жорстко, Гетьманцев вже пообіцяв, що до другого читання законопроєкт може змінитись більш, ніж наполовину. Але спочатку треба протиснути його у першому, що буде непросто навіть в умовах зеленої монобільшості, яка все більше розхитується.

Павло Вуєць, «Главком»