Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Список мрій прем’єра Гончарука. Що не так з програмою уряду?

    нова влада
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Прем’єр-міністр Олексій Гончарук - Список мрій прем’єра Гончарука. Що не так з програмою уряду?
    Прем’єр-міністр Олексій Гончарук

    Економічні експерти оцінили реалістичність ключових показників фундаментального документу

    У п’ятницю і аж о четвертій годині пообіді прем’єр-міністр Олексій Гончарук планує представити парламенту програму уряду. Якщо вона буде прийнята залою, цей уряд отримає річний імунітет від відставки.

    Фактично це ритуальна процедура – наприклад, минулий уряд Володимира Гройсмана взагалі її ігнорував. Але нова влада має демонструвати нові цінності. А оскільки щодо пріоритетів команди Зеленського є багато питань, відповіді на них мав би дати цей фундаментальний документ.

    Для ознайомлення з програмою у охочих було достатньо часу – Кабмін прийняв її ще в неділю (29 вересня) на своєму засіданні та оприлюднив наступного дня. На кожне міністерство виписано по кілька цілей, причому кількість їх різниться. Більше всього їх – по вісім – у Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства та Міністерства енергетики та захисту довкілля. А от у міністра без міністерства – міністра Кабміну Дмитра Дубілета – вона лише одна. Зате як виписана – замилуєшся або ж заплутаєшся: «Людина живе в державі, яка ставить перед собою реалістичні цілі та досягає їх з використанням розумно необхідних для цього ресурсів». Щоправда, не зрозуміло, як бути з тими сферами, які не представлені міністерствами.

    Співрозмовники в бізнесколах, яких «Главком» попросив оцінити перші ініціативи нового уряду, нарікають, що під розмови про лібералізацію влада навпаки почала посилювати тиск на підприємців. І нагадують, що в часи Віктора Ющенка інвестори хлинули в Україну, але в підсумку пішли звідси обуреними, бо їх тут ніхто не захистив.

    Саму програму вже розкритикували за її надмірну абстрактність та відсутність конкретних термінів виконання заявлених задач. Більш того – програмний документ розрахований не на рік, а на п’ять. Тобто якщо в уряду за рік спитають щодо її виконання, там можуть просто розвести руками і нагодувати байками про світле майбутнє, яке нинішні міністри ще не встигли втілити за 365 днів, бо програма розрахована на 1826-ть.

    Уряд обіцяє всього і багато – знизити рівень забруднення довкілля, зробити так, щоб люди довше жили, заохотити українців займатись фізкультурою, вивести доходи з «тіні», розвинути внутрішній туризм, зменшити кількість злочинів і таке інше, фіналізуючи набуттям Україною критеріїв членства в Євросоюзі та НАТО.

    Насправді ж, якщо вдасться досягти всього, що понаписувано в програмі, то нам ще треба буде подумати, чи потрібен нам ЄС із його проблемами.

    Зокрема, йдеться про створення Фонду національного добробуту, який візьме в управління стратегічні державні підприємства (це, треба так розуміти, на додачу до Фонду держмайна?), Бюро фінансових розслідувань, яке буде розслідувати «білокомірцеві» злочини у сфері публічних фінансів (ще один слідчий орган), та заплановані поголовні (мінімум на 50%) кадрові чистки серед керівного складу Податкової та Митної служб (люстрація на марші). У соціальній сфері заплановане створення системи «Е-ветеран», через яку зможуть отримати допомогу ветерани АТО, переселенцям обіцяють спростити доступ до адміністративних послуг та допомогти з забезпеченням житлом. Щоправда, в програмі нічого не йдеться про програму відновлення Донбасу, хоча про неї неодноразово висловлювався президент.

    Одну з гучних запланованих реформ – відкриття ринку землі – планується запустити  з 1 жовтня 2020 року що, за планами уряду, призведе до збільшення вартості оренди за 1 га в середньому по країні з 1700 грн у 2018 році до 4000 грн у 2024 році. Фермерам на купівлю землі обіцяють державну фінансову підтримку.

    Прем’єр Гончарук заявляє, що економіка України має зростати на 5–7% в рік, аби країна розвивалась та поступово стягала з себе борговий зашморг. При цьому в проекті бюджету на наступний рік закладений ріст ВВП в скромні 3,3%. В програмі ж поставлено за мету збільшити ВВП за ударну п’ятирічку на карколомні 40%.

    Ось основні цифри програми, за які відповідає безпосередньо голова уряду. Досягати їх він планує, нагадаємо, за наступні п’ять років:

    • ВВП України за п’ять років зросте на 40%;
    • буде створено один мільйон нових робочих місць;
    • залучено $50 млрд прямих іноземних інвестицій;
    • 70% надходжень до бюджету буде інвестуватися в розвиток економіки, 30% –витрачено на соціальне забезпечення.

    Напередодні розгляду програми в парламенті «Главком» опитав економічних експертів, наскільки реалістичними вони вважають ці ключові показники.

    «Загальні слова на кшталт «покращити», «посилити», «створити»

    Олександр Савченко

    колишній заступник голови Національного банку, екс-заступник міністра фінансів

    Якби під ці плани економічного зростання я побачив хоча б декілька принципових реформ, то ці цифри могли б виглядати досить реалістично. Але реальних змін в економічній політиці уряду і монетарній політиці Нацбанку я не побачив. В принципі, теоретично можна досягти і 40% росту ВВП, і $50 млрд, і мільйон робочих місць, але жодних механізмів для цього не видно.

    На мою думку, глобальна помилка цієї програми в тому, що не держава має створювати робочі місця, а бізнес. Якщо держава досягла високого рівня розвитку і може проводити індустріальну політику (наприклад, створити галузь по захороненню власних відходів від АЕС або проект відновлення аерокосмічної індустрії), тоді це може бути. Але таких проектів в програмі уряду нема.

    Там є інша цікава річ – намагання 70% доходів бюджету пускати на інвестиції, а 30% – на соціальне забезпечення. Такого просто не буває. Як правило інвестиційні витрати держбюджету в країнах на кшталт США чи Китаю складають до 8%. У нас завжди було менше 5 %, а тут одразу 70%!

    В тій же енергетичній політиці я не побачив, скільки треба інвестувати в видобуток власного газу, щоб забезпечити енергетичну незалежність і перетворитися з його імпортера на експортера. Замість цього загальні слова на кшталт «покращити», «посилити», «створити».

    Декларації добрі, піар непоганий, а реалізація викликає велике занепокоєння.

    «Закладені в програмі $50 млрд інвестицій всіх сильно здивували»

    Андрій Блінов

    економічний експерт

    Створити мільйон робочих місць за п’ять років цілком реалістично. У цілій низці галузей в нас існує дефіцит робочих рук у зв’язку з трудовою міграцією. На мій погляд, навіть незалежно від влади, ми побачимо стрімкий ріст заробітних плат, бо сусідні ринки пропонують оплату праці суттєво вище. Цей ріст в Україні вже в цьому році буде складати 25–30%. Чи буде це супроводжуватись створенням робочих місць – велике питання, яке пов’язано з масштабом інвестицій. Закладені в програмі $50 млрд всіх сильно здивували, тому що ця сума фактично дорівнює всьому українському експорту за рік і набагато більше, ніж кошти, які зайшли як спекулятивний капітал в наші ОВДП. Останніми роками ми мали приплив прямих іноземних інвестицій на рівні $2–3 млрд, причому значна частина цих коштів йшла на докапіталізацію «доньок» закордонних банків. Тому якщо б уряд поставив за мету вийти хоча б на $5 млрд на рік, це було б вже достатньо немалим досягненням. Те, що уряд обіцяє руйнування монополій, активізацію приватизації – достатньо непогана тенденція, яка дійсно може сприяти припливу інвестицій.

    Норма про 70% – на інвестиції, а 30% – на соцдопомогу мені здається мантрою, оскільки у нас бюджет виглядає інакше. Судіть самі: ми можемо видатки на армію чи поліцію вважати видатками на розвиток? А наш борг? Насправді, якби у нас співвідношення інвестицій до ВВП досягало хоча б 25, а краще 30 %, це було б дуже хорошою ціллю.

    Взагалі я не такий скептик щодо росту ВВП у порівнянні з іншими показниками. Якщо ми таки залучимо $50 млрд інвестицій, ВВП може якщо не подвоїтись, то вирости на 60–70%. Тому закладені 40% росту цілком можуть бути досягнуті за певних обставин. Багато буде залежати від кон’юнктури: так, цього року наші експортні ринки дуже добрі, а імпортні енергоносії навпаки просіли в ціні, але ці «ножиці» можуть поламатися. До вказаного в програмі показнику росту ВВП треба ставитись як до красивої та великої мети, але при цьому закладати в бюджет більш консервативний сценарій, що уряд і робить.

    «Таке враження, що це був набір тез, який не встигли використати під час виборів»

    Василь Юрчишин

    директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова

    Це не програма, а набір «хотєлок», за яким не стоять жодні інструменти та економічні заходи. Звідкись взялись абсолютно немислимі показники в $50 млрд інвестицій. Коли мова йде про 40% росту за п’ять років, то незрозуміло, йдеться про реальний ВПП чи номінальний, який можна і за рік нагнати через інфляцію. Мені здається, ми забагато уваги приділяємо такому документу, який хороший на рівні декларацій у період виборів, але не як інструмент для реалізації економічної політики. Таке враження, що був набір тез, який не встигли використати під час виборів, і тепер вирішили їх представити у вигляді програми.

    Я очікував, що той популізм, за який попередню владу лаяли в період виборів, трансформується в реальний напрям дій економічної політики. Але, на жаль, цього не сталося. І це вкрай сумно, бо була надія, що інтелектуальні люди, які прийшли у владу, зможуть запропонувати потрібні країні напрями, а не залишать усе на рівні прекрасних декларацій.

    «Нові політики продемонстрували хитрий і безвідповідальний підхід»

    Ігор Уманський

    колишній в.о. міністра фінансів

    У нас занизька порівняльна база, тому забезпечити зростання на 40% за п’ять років досить реалістично. Але точно не з такою програмою – в ній все чудово, тільки нема власне програми дій. Є низка декларацій «за все гарне, проти всього поганого», але жодних конкретних кроків, за рахунок яких буде економічне зростання, інвестор прийде в Україну, створюватимуться нові робочі місця тощо. Це декларативний документ, в якому не вказані відповідальні за реалізацію його положень, нема жодних термінів виконання. Так званий КРІ (ключові показники ефективності), про який так красиво розповідає прем’єр, відсутній взагалі. Як і ряд важливих напрямків на кшталт конкурентної політики, судової реформи і так далі. Звісно, це не пряма відповідальність уряду, але він є основним суб’єктом законодавчої ініціативи і розбудовує інвестиційне середовище. А воно без реформи правоохоронної та судової систем неможливе.

    Це дуже зручний підхід: коли у вас нема заходів, які ви можете вжити, результатів, яких ви маєте досягти в конкретні визначені терміни, – то нема і за що відповідати. Хоча політики ніби й нові, але вони продемонстрували, як на мене, занадто хитрий і безвідповідальний підхід до формування програми. А її справді очікували, аби зрозуміти, що буде робити цей склад уряду без жодного досвіду роботи. Але на виході отримали повне розчарування.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ