«Нафтогаз» захопили рейдери? Парламент шукає Вітренка

Загроза колапсу енергетики під час війни спонукає уряд, депутатів, учасників ринку до екстраординарних кроків. За місяць до опалювального сезону у центрі уваги – «Нафтогаз України».

13 вересня вперше за всю історію діяльності газового монополіста у Верховній Раді відбулося публічне обговорення фінансового звіту НАК «Нафтогаз України» за 2021 рік. Цей документ був оприлюднений на сайті компанії на початку вересня. До участі в заході були запрошені експерти галузі, представники акціонера (уряду), а також профільні журналісти.

Всі очікували на ключового спікера – голову правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка, але він не прийшов.

Відкриті слухання про діяльність «Нафтогазу» були проведені  парламентською тимчасовою спеціальною комісією на чолі з депутатом Олексієм Кучеренком. Пізніше він констатує: «Експерти розгромили фінансовий звіт «Нафтогазу».

Приводом для публічних слухань стала відсутність повноцінного аудиту фінансового та технічного стану «Нафтогазу». Протягом останніх років компанія просто не пускала до себе державних ревізорів. Але з огляду на різке погіршення фінансового стану, яке трапилось ще до повномасштабного вторгнення Росії, та через падіння видобутку газу в 2021 році, депутати вирішили брати справу у свої руки – організувати перевірку держхолдингу, адже взимку споживачі можуть залишитися без газу.

Парламент наполягає на ревізії

Ключове завдання парламентської комісії – змусити уряд, головного акціонера «Нафтогазу», видати розпорядження про проведення державного аудиту: фінансової та технічної ревізії, балансу газу та причин падіння газовидобутку. І хоча вимога такої ревізії передбачена законом №7427 (ухвалений наприкінці липня), зробити це непросто. Упродовж багатьох років поспіль газовий монополіст був «гаманцем» для владного Олімпу. Але тепер, коли енергетиці загрожує колапс, депутати обіцяють сформулювати рекомендації для уряду, як «вилікувати» «Нафтогаз»: зупинити падіння видобутку, розплутати клубок махінацій із закачаним у підземні сховища газом. Його запасів може є вдосталь, але невідомо, кому належить це паливо та чи буде воно доступним для пересічних споживачів.

Вже більше року в «Нафтогазі» немає наглядової ради. У ході слухань експерти піддали сумніву достовірність фінансових даних, виробничих показників (видобутку), а також даних системи оперативного управління та штату. Цікаво, що на слуханнях ніхто не згадав про захмарні витрати управлінського апарату, які за останні п’ять років зросли майже учетверо: в 2017 році – 0,7 млрд грн, у 2021 – 2,6 млрд грн.

Аудитор не шукає зловживань 

Під час слухань виявилося, що жоден сумнівний показник не піддавався сумніву аудитом фінансової звітності «Нафтогазу», який щороку проводить міжнародна компанія PricewaterhouseCoopers  (PwC). Саме на її авторитет завжди посилалось керівництво монополіста.  «Їх (аудиторів – «Главком») не цікавить, чому падає видобуток, чому стільки неефективного буріння свердловин, чому так неефективно витрачаються гроші, звідки беруться борги. Вони просто беруть до відома надану «Нафтогазом» інформацію та на підставі цього кажуть: ваш звіт відповідає міжнародним стандартам», – описав проблему Олексій Кучеренко, базуючись на поясненнях представниці PwC.

З огляду на те, що на 2021 рік Кабміном були затверджені конкретні завдання для «Нафтогазу», Олексій Кучеренко під час слухань напряму звернувся до представниці PwC Людмили Пахучої з такими запитаннями: «Коли ваша поважна компанія перевіряла «Нафтогаз», чи аналізувала вона виконання цих урядових завдань, затверджених фінансових планів? Чи перевіряла питання падіння видобутку газу, дотримання «Нафтогазом» нормативно-правових базових актів, які регулюють ринок газу в Україні?».  

Відповідь представниці PwC цікавила багатьох, адже «Нафтогаз» блокує роботу Держаудитслужби, а при цьому  завжди посилається на аудит PwC. Далі пряма мова представниці PwC Пахучої: «Варто буде трішечки пояснити, що таке аудит фінансової звітності… Оця фінансова звітність –  це звіт, який готує компанія («Нафтогаз» – «Главком»). Ми його перевіряємо на предмет відповідності стандартам фінансової звітності, а також вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Мета аудитора – підтвердити або не підтвердити, чи відповідає фінансова звітність тим засадам, які передбачені  відповідними стандартами фінансової звітності, в даному випадку мова йде про міжнародні стандарти фінансової звітності»,  – пояснила Людмила Пахуча.  

Стандарти чи достовірність?

На відміну від висновків PwC, аудит, який має проводити Держаудитслужба, мав би встановити  законність та ефективність використання державних коштів, майна та інших активів, достовірність фінансової звітності та коректність роботи системи внутрішнього контролю.

Що ж приховує «Нафтогаз», коли не пускає на поріг державного аудитора? Голова Держаудитслужби Геннадій Пліс в своєму виступі заявив: «Нафтогаз» напряму обмежує права головного акціонера (Кабінет міністрів – «Главком»). Це або повна відсутність керованості, або рейдерське захоплення підприємства». 

Тепер  – про суть фінансових порушень. Про них розказав колишній менеджер з питань економіки «Нафтогазу» Ярослав Диковицький на підставі аудиту PwC.

Фінансовий провал

Як тільки-но фінансовий звіт «Нафтогазу» за 2021 рік опублікували на сайті компанії, у соціальних мережах почалось бурхливе обговорення його показників. На адресу керівництва холдингу полетіли звинувачення в маніпуляціях цифрами. На засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради експерти виступали стриманіше. Що ж у результаті вимальовується?

«За підсумками 2021 року компанія «Нафтогаз» відзвітувала про консолідований чистий прибуток 12 млрд грн проти 19 млрд збитків в 2020 році. Отже, фінрезультат нібито покращився на 31 млрд грн. Водночас  аналіз фінансової звітності, підтверджений незалежним аудитором  PwC, свідчить, що визначальним фактором формування прибутків у 2021 році, як і збитків у 2020 році, є нарахування резервів на знецінення дебіторської заборгованості та прямі списання. Величина таких резервів у витратній частині становила у 2020 році 42,6 млрд грн, у 2021 – 10,5 млрд грн. Саме різниця у цих витратах і дала змогу прозвітувати про нібито покращення фінансового результату «Нафтогазу» у 2021 році», – з таких «успіхів» «Нафтогазу» почав свій виступ Ярослав Диковицький.

«Якщо ж порівнювати фінансові результати за 2020 та 2021 роки без впливу такого показника як «нарахування резервів», то виявиться що у 2021 році такий фінансовий результат був на 1,1 млрд гірший, ніж у 2020 році. Про значне погіршення фінансового стану в 2021 році свідчить також і консолідований звіт про рух грошових коштів… Тобто якщо рух грошових коштів від операційної діяльності до зміни оборотного капіталу в 2020 році склав 60,9 млрд грн, то у 2021-му – 58,5 млрд, тобто на 2,5 млрд грн менше», – пояснив Диковицький.

Дефіцит «Нафтогазу» – понад 24 млрд грн

За підсумками операційної діяльності в 2021 році у «Нафтогазі» сформувався дефіцит коштів – 24,4 млрд грн, тоді як у 2020 році такого дефіциту  взагалі не було.

«Навпаки, в 2020 році НАК мав чистий грошовий потік (тобто мав профіцит коштів) від операційної діяльності на суму 19,5 млрд грн. Основною причиною формування такого дефіциту від операційної діяльності у 2021 році стало збільшення торгової дебіторської заборгованості на 34,7 млрд грн, що майже уп’ятеро більше ніж у 2020 році –  7,1 млрд грн. Саме внаслідок формування приросту такої дебіторської заборгованості в «Нафтогазу» не вистачило коштів на купівлю природного газу для збільшення його запасів в підземних сховищах   (на закупівлю не вистачило 28,7 млрд грн). І такий дефіцит коштів покривався від операційної діяльності ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»  (ГТСУ) на суму понад 30 млрд грн від так званої компенсації нібито недоотриманого «Нафтогазом» у минулих роках доходу від транспортування газу. Саме кошти, які надійшли від «Оператора ГТС», покривали розрив ліквідності «Нафтогазу»  в 2021 році. А розрив такої ліквідності був спричинений незадовільними результатами в сегментах продажу газу та його зберігання», – пояснив  Ярослав Диковицький.

«Використання доходів від транзиту газу на покриття незадовільних результатів діяльності «Нафтогазу», який не має жодного стосунку до транспортування газу, може свідчити про порушення як українського законодавства, так і європейських принципів функціонування ринку газу. НАК не включив ці понад 30 млрд до складу доходів, тому, відповідно, не сплатив належних коштів до бюджету держави», – уточнив колишній менеджер «Нафтогазу».

Видобуток падає

Викликає подив занижений обсяг   фінансування капітальних інвестицій усіх дочірніх структур «Нафтогазу» – лише 15,6 млрд грн, що приблизно відповідає рівню 2020 року – 15 млрд грн. Із цих 15,6 млрд грн на інвестиції компанії «Укргазвидобування»  припадає близько 12 млрд грн.  «Рівень такого фінансування не відповідає заявленим вимогам про збільшення видобутку газу. Та швидше може свідчити про системний занепад видобувної галузі», – констатував Ярослав Диковицький. Він також повідомив, що через сформований від операційної діяльності дефіцит на суму 24,4 млрд грн фінансування капітальних інвестицій галузі, по суті, відбувалось тільки завдяки продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), придбаних у 2020-му році на суму 11,4 млрд грн, та завдяки коштам, що надійшли від АТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ), якому була продана частина акцій ТОВ «Оператор ГТСУ» за 3,2 млрд грн.    

Як стверджує Ярослав Диковицький, «за підсумками 2021 року ніякого покращення фінансового стану не відбулося, навпаки є підстави говорити про погіршення та ознаки наближення кризового стану».

Через стрімке зростання заборгованості за газ в 2021 році експерти прогнозують великий розрив ліквідності «Нафтогазу». В аудиторському звіті «Нафтогазу» за 2021 рік зазначається, «що держава, як власник «Нафтогазу», враховує важливість компанії для забезпечення безпеки постачань для споживачів в Україні, а отже,. держава напряму зацікавлена у підтриманні її діяльності». Тобто проблему розриву ліквідності «Нафтогазу»  в черговий раз перекладуть на державний бюджет.

 «Призначаючи в квітні 2021 року нового керівника «Нафтогазу» (Юрія Вітренка – «Главком»), уряд  поставив йому завдання системного збільшення видобутку газу, а також сприяння формуванню справедливого ринку газу. За підсумками 2021 року збільшення видобутку не відбулося, сталося падіння на 4%», – констатує Диковицький.

У своєму виступі Ярослав Диковицький нагадав присутнім, як сам Юрій Вітренко, перебуваючи на посаді в.о. міністра енергетики, заявляв про те, що основні обсяги газу видобуває державне підприємство «Укргазвидобування», але цей ресурс не продається на ринку, а їх забирає «Нафтогаз», створюючи собі переваги порівняно з іншими компаніями. «Такий стан справ дозволяє «Нафтогазу» маніпулювати цінами на ринку газу» – пряма цитата Юрія Вітренка. Тоді, на думку Вітренка, для розвитку ринку газу в Україні та безпеки поставок газу побутовим споживачам компанія «Укргазвидобування» мала б почати реалізацію газу власного видобутку постачальникам газу та виробникам теплової енергії для потреб побутових споживачів. «Юрій Вітренко передбачав зобов'язати «Укргазвидобування» з квітня 2021-го року продавати 100%  газу власного видобутку всім споживачам природного газу на умовах, не гірших, ніж для групи «Нафтогаз», – нагадав Диковицький.

Після цих заяв не пройшло і двох місяців, як пан Вітренко очолив «Нафтогаз», але нічого не зробив, аби виправити ситуацію з реалізацією газу «Укргазвидобування». Завдання, визначені постановою Кабінету міністрів №1011 за 2021 рік, не виконані.

 «На тлі погіршення фінансового стану річний звіт «Нафтогазу» за 2021-й рік рясніє недоречними пафосними посилами щодо успішності та винятковості нинішнього керівника «Нафтогазу» та недоліків попередника. Складається враження, що для діючого керівника стратегічного для держави енергетичного підприємства чи не єдиним стимулом роботи стало бажання досягти якоїсь особистої зверхності над попередником», – підсумував свій виступ Ярослав Диковицький.  До речі, колишній керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв порахував: «Моє прізвище в звіті згадується 48 разів, а прізвище поки що діючого керівника – 46 разів».

Відкрийте, ревізія!

Держаудитслужба контролює діяльність державних підприємств відповідно до закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю». Ревізія проводиться з метою  виявлення, чи ефективно використовуються активи державних підприємств. Однак не у випадку з «Нафтогазом». «Про яку прозорість діяльності «Нафтогазу», про яку керованість держави цим підприємством можна говорити, якщо нас не допускають на перевірку через те, що начебто «Нафтогаз» та його підлеглі (дочірні структури – «Главком») не є суб'єктами господарювання державного сектору економіки?»,  – говорить очільник Держаудитслужби Геннадій Пліс. Він нагадав про постанову Верховного Суду, де стверджується, що, до прикладу,  ПАТ «Укрнафта» є державним підприємством.

А ще головний державний аудитор нагадав присутнім про розпорядження Кабінету міністрів, головного  акціонера «Нафтогазу» від 22 вересня 2021 року, яким НАК зобов'язали забезпечити належні умови для ревізії Державною аудиторською службою. Це розпорядження було прийнято на виконання  двох рішень Ради нацбезпеки і оборони, підписаних президентом… але віз і досі там.

І навіть після прийняття 29 липня 2022 року згаданого вище закону №7427, який зобов’язує Держаудитслужбу здійснити перевірку «Нафтогазу» та його дочок, аудиторів не впустили такі дочки газового монополіста:  ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»,   «Нафтогазбезпека», «НафтогазТепло», «Закордоннафтогаз», «Нафтогаз біоенергія». Єдиний виняток –  «Укртрансгаз».

«Отже, ні президент, ні РНБО, ні Верховна Рада, ні уряд не змогли забезпечити перевірку газового монополіста. «Уряд ніяким чином не обмежує права «Нафтогазу», але «Нафтогаз» здійснює свою діяльність як вважає за потрібне, проводить аудити, які йому потрібні… Тобто компанія обмежує права головного акціонера, не допускаючи перевірку», – наголосив Геннадій Пліс. За його даними, «відповідні повідомлення були спрямовані голові правління «Нафтогазу України», Національній поліції про вчинення кримінальних правопорушень, оскільки все це є криміналом». Але все поки безрезультатно.

Наталка Прудка,  «Главком»