Парадокси «Нафтогазу». Видобуток газу падає – зарплати ростуть…

Видобуток газу в Україні четвертий рік поспіль продовжує падати. У 2020-му видобуто 20,2 млрд куб. м, тоді як програма розвитку газовидобувної галузі передбачала, що країна отримуватиме в цей час 27,6 млрд кубометрів за рік. Тенденція до скорочення видобутку продовжується і далі. Загалом за перші три місяці поточного року у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом Україна скоротила видобуток газу на 5% – з 5,1 млрд куб м у січні-березні 2020-го до 4,86 млрд куб м у січні-березні 2021 року (дані ExPro).

Вже цілком очевидно, що обіцянка влади здешевлення газу для населення за рахунок нарощування власного видобутку зазнала краху. Інтрига полягає в тому, що скорочення видобутку сталося не випадково, а було сплановано керівництвом «Нафтогазу». Його ж мільйонні заробітки напряму прив`язані до оборотів холдингу, а вони ростуть тоді, коли зростає ціна імпортованого газу. Тому топ-менеджерам «Нафтогазу України», по суті, дешевий газ і не потрібний.

Чому державні компанії знижують видобуток, а приватні нарощують?

Загальне падіння внутрішнього видобутку зумовлене різким скороченням показників найпотужнішої державної компанії «Укргазвидобування», яка є дочірньою структурою НАК «Нафтогаз України». Четвертий рік поспіль «Укргазвидобування» демонструє падіння попри те, що в останні роки суттєво зросли інвестиції у її видобуток. Про це неодноразово наголошував Юрій Вітренко, коли ще працював на посаді виконавчого директора «Нафтогазу» (до середини 2020 року). Тож зайнявши посаду виконувача обов`язків міністра енергетики він запропонував повне кадрове перезавантаження в «Нафтогазі». Але поки що уряд ніяк не відреагував на пропозиції Вітренка. На захист очільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва виступила голова наглядової ради «Нафтогазу» британка Клер Споттісвуд: «Мене б дуже засмутило, якби менеджмент змінили, адже, як на мене, вони прекрасно виконують роботу на благо народу України. Заміна цієї команди стала б великою помилкою для України», – запевнила Споттісвуд.

Проте, справи тут не такі однозначні. Свідчення цьому – один промовистий факт. На відміну від державних приватні компанії успішно нарощують видобуток газу. До прикладу, «ДТЕК Нафтогаз» в 2020 році встановив рекорд в історії приватного газовидобутку України – підняв із глибин 1,84 млрд куб м газу. А в І кварталі 2021 року «ДТЕК Нафтогаз» збільшив видобуток на 12,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (загалом вже видобуто майже 476 млн куб м газу). Нагадаємо, видобуток газу в Україні, окрім структур державного «Нафтогазу», також провадять структури олігархів Рината Ахметова, Миколи Злочевського, Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинніка, Віктора Пінчука і Вадима Новинського.

Гройсман обіцяв, обіцяє і Шмигаль…

Попри стійке падіння, прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв «колосальне зростання видобутку газу» в Україні. Це запевнення прозвучало під час публічного обговорення проєкту Національної економічної стратегії України до 2030 року. Глава уряду так прокоментував підписання восьми угод про розподіл продукції стосовно восьми нафтогазових ділянок.

«Я впевнений, що протягом двох років ми побачимо перші результати від розвідки корисних копалин. Це понад 10 млрд грн вкладень, згідно з цими восьми угодами, вже протягом 3-5 років Україна, однозначно переконаний, колосально збільшить видобуток власного газу… », – сказав Шмигаль.

Важливо, щоб ці заяви прем’єра не повторили долю програми нарощування видобутку, яка діяла до 2020 року. На реалізацію Стратегії 20/20 «витратили» близько 70 млрд грн, зібраних з українців за рахунок десятикратного підвищення (за час дії цієї програми) ціни на газ. Але в підсумку ні грошей, ні зростання обсягів вітчизняного газу. Стратегія 20/20 була схвалена урядом 2016 року, вона передбачала збільшення видобутку газу до 27,6 млрд кубометрів до 2020 року. Дочірня структура НАКу «Укргазвидобування» до 2020 року мала наростити видобуток газу з 14,5 до 20,1 млрд кубометрів, але натомість маємо зворотній результат – видобуток впав до 14,2 млрд куб. м.

Те, що програму буде провалено, в «Нафтогазі» добре розуміли заздалегідь. Тому відразу після зміни влади в Україні, влітку 2019 року НАК представив іншу стратегію. Нову програму газовидобутку нарекли патріотичною назвою «Тризуб». Менеджери «Нафтогазу» запропонували геть інший підхід, логіка якого була такою: «успішність виконання програми має оцінюватися не у видобутих кубометрах газу, а у фінансовому результаті компанії». Умовно кажучи, навіщо видобувати, якщо можна вигідно торгувати…

Отож, у 2019 році було запропоновано, що протягом найближчих двох-трьох років компанія «Укргазвидобування» мала б не нарощувала обсяги видобутку, а хоча б утримувати поточний рівень. Але уряд – єдиний акціонер «Нафтогазу» – не затвердив таку ініціативу. Доконаним фактом цієї історії стало лише те, що команда «Нафтогазу» на чолі з Андрієм Коболєвим «успішно» провалила Стратегія 20/20, проєкт посилення енергетичної безпеки країни в умовах війни.

Вітренко наполягає на звільненні Коболєва

Роль головного критика керівництва «Нафтогазу» взяв на себе колишній соратник Коболєва, до 2020 року виконавчий директор НАК Юрій Вітренко. Він публічно повідомив, що лише протягом 2017-2018 років фінансування державної компанії «Укргазвидобування» збільшилося більше ніж в утричі! «Але як витрачаються гроші, направлені на видобуток — окреме питання», — висловив підозру Вітренко, який згодом став в.о. міністра енергетики.

На думку Вітренка, саме нестача професіоналів у питаннях газовидобування в «Нафтогазі» є однією з головних причин падіння видобутку «Укргазвидобування». «У «Нафтогазі», на жаль, на трьох вищих рівнях управління немає жодного профільного фахівця з нафтогазовою освітою і досвідом роботи: ні в наглядовій раді, ні в правлінні, ні на рівні нижче правління», – попереджав він.

Зайнявши посаду виконувача обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля із пропозицією звільнити голову правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва та розірвати контракт з усіма членами наглядової ради. Підстави для звільнення – цілком зрозуміла – зрив виконання програми видобутку газу.

Вітренко стверджує, що перспективи у державного газовидобутку ще гірші. «Укргазвидобування» планує скорочувати показники видобутку протягом наступних п’яти років. Начебто прогнозовані обсяги добутого газу в 2025 році становитимуть від 9,9 млрд кубометрів до 12,5 млрд куб м за різними сценаріями.

Вітренко також пригадав Коболєву порушення, які Держаудитслужба виявила у діяльності «Нафтогазу» у 2018-2019 роках. Останні призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 75,5 млрд грн.

Міненерго запропонувало урядові невідкладно змінити керівництво «Нафтогазу», припинити контракти з членами наглядової ради. Водночас, пропонується провести аудит ефективності компанії та всіх дочірніх підприємств

Чим завершиться конфлікт Вітренка з Коболєвим, складно прогнозувати. Але доцільно нагадати аналогічну ситуацію, коли в результаті протистояння «Гройсман проти Коболєва» в березні 2019-го, прем’єр так і не здихався головного «газового реформатора». Тоді в ситуацію також втрутилася голова наглядової ради британка Клер Споттісвуд. Вона запропонувала прем’єр-міністру Гройсману значно зменшити обсяг винагород Коболєву, але взамін попросила залишити його на посаді.

Гройсман його залишив, хоча саме тоді були ідеальні умови для кадрового перезавантаження: 22 березня 2019 року спливав термін дії п'ятирічного контракту, який уряд уклав з керівником «Нафтогазу» Коболєвим. Наступного ж дня, 23 березня, очільник уряду обіцяв оголосити конкурс на заміщення посади голови правління НАКу, але не витримав тиску західних партнерів

Через рік так само вчинив і уряд Шмигаля: в березні 2020 року уряд автоматично продовжив контракт з Коболєвим на чотири роки. Про необхідність проведення конкурсу на керівника «Нафтогазу» вже ніхто й не згадував.

Винагороди управлінців «Нафтогазу»

Печальна ситуація з видобутком українського газу розвивається під акомпанемент постійних звинувачень топ-менеджменту «Нафтогазу» в непомірних зарплатах та преміях. З інформацію про доходи управлінців НАКу можна познайомитися на сайті компанії у щорічних фінансових звітах «Нафтогазу», виконаних міжнародною аудиторською компанією Deloitte&Touche.

До прикладу, в 2016 році зарплата чотирьох членів правління та шістьох директорів напрямків разом із преміями за рік сягнула 87 млн грн гривень – $3,2 млн на 10 осіб. А в 2018 році управлінці «Нафтогазу» отримали вже 717 млн грн – майже $28 млн на 15 осіб, тобто доходи управлінців за три роки зросли майже в 9 разів! У 2019-му доходи впали до 343 млн грн через вже згаданий компроміс між Гройсманом та Клер Споттісвуд заради збереження посади для Коболєва.

На жаль, поки що на сайті «Нафтогазу» відсутній фінансовий звіт Deloitte за 2020 рік. Зазвичай його оприлюднюють на початку квітня. Проте там розміщено консолідовану фінансову звітність за 9 місяців 2020 року (не перевірену аудитом). Викликає великий подив інформація про витрати за 9 місяців 2020-го на персонал «Нафтогазу», тобто центральний офіс компанії, де працює близько 900 осіб, – 5,7 млрд грн!

Консолідована фінансова звітність «Нафтогазу» за 9 місяців 2020 року

«В «тяжких умовах» роботи протягом 9 місяців 2020 року витрати «Нафтогазу» на оплату праці управлінського персоналу збільшились на 0,9 млрд грн – до 5,7 млрд грн, а витрати на оплату праці працівників робочих професій зменшились на 0,7 млрд грн – до 5 млрд грн. Сталася історична подія, коли витрати на оплату праці управлінського персоналу перевищили загальні витрати на оплату працівників робочих професій», – констатував у Фейсбуці відомий експерт, колишній керівник підрозділу «Нафтогазу» Ярослав Диковицький. Простіше кажучи, ситуація в НАКу тепер описується відомою приказкою: один з сошкою, а семеро з ложкою? Для порівняння, у 2015 році витрати на оплату управлінського персоналу «Нафтогазу» складали 1,9 млрд грн, а на оплату праці працівників робочих професій – 4,5 млрд грн.

Проте керівник департаменту енергоефективності «Нафтогазу» Юрій Войтович в коментарях у Фейсбуці повідомив, що скорочення виробничих витрат нібито зумовлено виведенням зі складу НАКа оператора газотранспортної системи. Але все одно не зрозуміло, навіщо було нарощувати доходи адміністративного персоналу майже на мільярд гривень під час пандемії, якщо обсяг роботи в компанії різко скоротився.

Наталка Прудка, для «Главкома»