«Свинарчуки» в «Нафтогазі». Звільнені менеджери розкривають сенсаційні деталі мільярдних оборудок

Напередодні кадрової розв'язки – залишиться чи ні главою «Нафтогазу України» Андрій Коболєв – у компанії набирає обертів корупційний скандал. Тільки-но звільнений керівник трейдингового підрозділу «Нафтогазу» Віталій Волинець публічно повідомив, що рішення про продаж державного газу на мільярди гривень ухвалювала людина «з ринку» – ще не оформлений на роботу в НАК Андрій Фаворов, власник компанії з торгівлі газом. «Він майже місяць формував рішення правління «Нафтогазу» щодо цінової політики правління не в статусі керівника, маючи конфлікт інтересів», – стверджує Віталій Волинець.

Відверте відео із зізнаннями колишнього менеджера НАКу проливає світло на масштаби махінацій в «Нафтогазі». І вони затьмарюють розкрадання в оборонній галузі, про які вже кілька тижнів гримлять ЗМІ. Адже, якщо клан Гладковських (екс-Свинарчуків) звинувачують у тому, що він нібито поцупив з «Укроборонпрому» близько 250 млн грн, то історія, яка розгортається в газовій монополії, в десятки разів «дорожча». Сума сумнівних угод, проведених топ-менеджерами НАК «Нафтогаз України», може перевищити 20 млрд грн за чотири роки. Інформація про них почала вилазити назовні після того, як у «Нафтогазі України» почалась «зміна варти»: поспішне усунення Юрія Вітренка з позиції комерційного директора, призначення Андрія Фаворова керівником газового бізнесу в НАК, а Сергія Алексєєнка – на посаду тимчасового виконувача обов'язків президента «Укртрансгазу».

Епізод 1. Розпродаж буферного газу зі сховищ

Отже, минулого тижня Юрій Вітренко звинуватив Андрія Фаворова в організації корупційної схеми: скандал спалахнув навколо розпродажу газу з підземних сховищ газу (ПСГ). Компанія «ЕРУ Трейдинг», засновником якої свого часу був Андрій Фаворов, отримала газ зі сховищ «Нафтогазу» зі знижкою у $35. «Наприкінці листопада і в грудні 2018 року «ЕРУ Трейдинг» закупила газ зі газосховищ за низькою ціною загальним обсягом 101 млн кубометрів», – зазначено в листі Юрія Вітренка для служби безпеки НАК «Нафтогаз України».

Мова про розпродаж буферного газу з ПСГ, який розпочався минулого року з подачі Юрія Вітренка і триває досі. Буферний газ – це технологічна «подушка» в сховищі, на яку опускають товарний газ для зберігання. «Подушка» гарантує робочий тиск для швидкого підйому товарного газу з ПСГ, і сформована ще за часів копійчаного газу у радянські часи. Крадіжку буферного газу складно виявити, хіба що за такими ознаками, що чим його менше – тим складніший підйом газу. За мінімально необхідний обсяг буферного газу відповідає оператор сховищ – «Укртрансгаз», але минулого року там… засекретили інформацію про обсяги такого газу. А от продавати буферний газ можна зі знижкою – такою, яку отримав наприкінці 2018 року «ЕРУ Трейдинг». І потенціал такої торгівлі значний: у 2018 році майже 0,5 млрд куб. м газу були підняті зі сховищ і оформлені за документами на «невизначеного власника». До речі, документи підписані новоспеченим главою «Укртрансгазу» Сергієм Олексієнком. За ринковими цінами станом на осінь 2018 року такий розпродаж мав  принести її організаторам 5 млрд грн.

Чи не тому новий керівник газового бізнесу НАК «Нафтогаз України» почав вибивати з держкомпанії менеджерів, поставлених на оформлення угод з торгівлі газом Юрієм Вітренком? З подачі Андрія Фаворова до звільнення були представлені вже згаданий керівник трейдингового підрозділу «Нафтогазу» Віталій Волинець та група його підлеглих. Вони не стали мовчати і підготували відеовідповідь з описом усіх зловживань свого кривдника.

Хоча треба визнати, що самі «ображені» менеджери теж далеко не ангели. Саме з їхнім приходом у 2018 році різко зросла інтенсивність операцій «Нафтогазу» з газом з підземних сховищ. На початку року НАК «Нафтогаз України» опускав туди на зберігання куплений за вкрай високими цінами імпортний газ. Коли ближче до літа ціни в Європі пішли на спад, НАК майже припинив закупівлю газу. Логіка такої дивної стратегії закупівель стає зрозумілою із наступного епізоду.

Епізод 2. Імпорт газу через швейцарські офшори

Газ з підземних сховищ став для «ЕРУ Трейдинг» компенсацією за покупку дорогого імпортного газу в рамках операцій прикриття офшорних схем НАК «Нафтогаз України». Сенс в тому, що державна монополія закуповує майже 70% імпортного газу для України. Ці імпортні операції проводять через мережу фірм-трейдерів, багато з яких зареєстровані в офшорах (найчастіше у Швейцарії). Таку ж схему використовує і друга після «Нафтогазу» компанія-імпортер – «ЕРУ Трейдинг», крім того вона використовує тих же офшорних трейдерів. Таке прикриття дозволяє «Нафтогазу» пояснити свої закупівлі за завищеною на $30 за кожну тисячу куб. м ціною: приватна компанія купує газ за кордоном за такими ж цінами.

«80 компаній з Європи, які перепродують газ в Україну – що це за компанії? Офшорні компанії зі Швейцарії, де немає газу. Звідки вони беруть газ? Відповідь дуже проста: за оцінками експертів, ці компанії заробляють $2-3 млрд на рік. Це компанії-прокладки», –  впевненийнародний депутат Віктор Бондар, який ініціює створення слідчої групи у Верховній Раді з питання імпорту газу.

Насправді народний депутат перебільшує. Ціна питання зараз приблизно 5,6 млрд грн на рік: якщо врахувати, що в 2018 році «Нафтогаз» імпортував 7 млрд куб. м газу, і офшорна націнка його менеджерів складає приблизно $30 на кожній тисячі куб. м.

Епізод 3. Дутий прибуток НАК і збитки «дочок»

Ще більший потенціал для маніпуляцій в тому, що НАК «Нафтогаз України» повністю контролює фінанси своїх дочірніх компаній, що дозволяє топ-менеджерам гратися з показниками корпоративної звітності материнської структури і отримувати мільйонні премії за її дутий прибуток.

НАК отримує весь виторг за газ, що постачається населенню, але не поспішає заплатити своїй «дочці», яка займається видобутком газу. Борги «Нафтогазу» перед «Укргазвидобуванням» за останні чотири роки зросли у 40 разів: з 1 млрд грн у 2015 році до 42 млрд грн у 2018 році. В результаті «Укргазвидобування», попри восьмикратне підвищення ціни на газ, відчуває дефіцит коштів і не в змозі забезпечити підвищення видобутку газу. У 2018 році компанія навіть зменшила реальний видобуток газу – на 100 млн куб. м. Водночас рекордно – у півтора раза збільшивши обсяги газу на ВТВ – з 0,9 млрд куб. м до 1,5 млрд куб. м газу. До речі, сам Андрій Коболєв не зміг прокоментувати таке рекордне збільшення втрат, заявивши що зараз йде внутрішнє розслідування ситуації з ВТВ. А сама УГВ зняла з корпоративного сайту новину про рекордний видобуток газу.

Схожа ситуація і в «Укртрансгазі». Поки НАК рапортує про прибуток, «Укртрансгаз» вже чотири роки поспіль нарощує збитки. Прямий наслідок такого фінансового планування –  скорочення податкових надходжень цієї компанії до держбюджету. 

*дані за 9 місяців 2018 року

Епізод 4. Відмивання схем через фіктивні судові справи

Щоб не відповідати за маніпуляції з прибутком, топ-менеджмент групи «Нафтогаз» застосовує юридичну «відмивку». Для цього  «дочки» і «внучки» «Нафтогазу» дружно програють суди на користь вищої структури.

Так, в лютому 2019 року «Укртрансгаз» програв суд НАК «Нафтогазу України». Суть справи така: дочірня компанія «забула» вчасно заплатити своїй материнській компанії 2 млрд грн за куплений у неї газ. Після чого «Нафтогаз» нарахував на боргу ще  штраф, пеню та інфляційні втрати на суму 3,2 млрд грн (!!!) і подав до суду. Юристи «Укртрансгазу» спокійно програли справу, після чого, прикриваючись судовим рішенням, компанія перерахувала «наверх» уже 5,2 млрд грн.

У березні 2019 року за такою ж схемою «Кіровоградгаз» («внучата» компанія в групі «Нафтогаз») програв суд «Укртрансгазу». Останній подав позов для стягнення з «Кіровоградгазу» вартості газу, що фактично використовували місцеві теплові підприємства для опалення житла містян. «Кіровоградгаз» без опору програв суд – і взяв на себе борг тепловиків, визнавши його як послуги балансування від «Укртрансгазу» на суму 190 млн грн (а це майже вдвічі вище за ринкову вартість газу). Плюс уже відомий штраф, пеня та інфляційні втрати – цього разу на 35 млн грн.

Епізод 5. Закупівлі з відкатами?

І ось ще одна свіжа сумнівна оборудка: цього разу з трубами в «Укргазвидобування» – дочірньої компанії НАК «Нафтогаз України». 11 березня 2019 року ця «дочка» закупила у компанії Віктора Пінчука труб майже на 2 млрд грн, відхиливши пропозиції конкурентів, які були майже на 40% дешевшими. В результаті хтось поклав собі в кишеню 700 млн грн. Для довідки: цієї суми вистачило б для повної реконструкції Шулявського моста в столиці.

Важлива деталь: попри конкурсні процедури в «Укргазвидобуванні», за останні три роки 83% труб для видобутку газу куплені у компаній, пов'язаних з «Інтерпайпом» Віктора Пінчука – вони отримали майже 13 млрд грн.

Інна Михайлівська, для «Главкома»