Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Блакитні мрії про блакитне паливо

    енергетика
    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    Глава уряду Володимир Гройсман та (<i>справа від нього</i>) керівник &laquo;Укргазвидобування&raquo; Олег Прохоренко, який тепер іде з посади - Блакитні мрії про блакитне паливо
    Глава уряду Володимир Гройсман та (справа від нього) керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко, який тепер іде з посади

    Газову «Стратегію 20/20» зірвано. Перша кадрова жертва вже є

    Газовидобувні компанії підбили підсумки 2018 року. Сумарно в Україні видобули 21 млрд куб. м блакитного палива, збільшивши видобуток на 0,5 млрд кубометрів порівняно з 2017-м. Але це зростання далеке від показників, які декларував уряд, – 22,5 млрд куб. м. Найбільша газовидобувна компанія країни «Укргазвидобування» взагалі не виконала річний план, і це ставить під загрозу реалізацію розрекламованої «Стратегії 20/20», яка мала гарантувати Україні незалежність від імпортного газу.

    В «Укргазвидобуванні» пояснюють невиконання плану виснаженістю старих родовищ та блокуванням видачі ліцензій на нові. Лише для того, щоб втримати видобуток на поточному рівні, у 2019-му компанії потрібно інвестувати у виробництво приблизно 30 млрд грн.

    В «Укргазвидобуванні» почалися проблеми і в стосунках з «Нафтогазом». Керівник НАКу Андрій Коболєв вимагав звільнення окремих людей з команди топ-менеджера «Укргазвидобування» Олега Прохоренка. Тепер він найзручніша кандидатура на роль винного у зриві програми газовидобутку.   15 березня менеджер достроково залишає посаду. Але називали це рішення «втечею з корабля» не варто. І ось чому…

    Чия це «Стратегія 20/20»?

    «Стратегію 20/20» державна компанія «Укргазвидобування» представила у 2016 році. Цей проект був  схвалений урядом, і згідно з ним компанія повинна була б збільшити видобуток природного газу до 2020 року з 14,5 до 20 млрд куб. м. Ще 7 млрд куб. м газу повинні були б додати приватні компанії.

    У цій історії є одна важлива деталь, активну участь у розробці документа приймала Асоціація газовидобувних компаній України. Ця організація консолідувала приватні газовидобувні компанії і саме вона виступала лобістом їхніх інтересів. Ключовим меседжем під час ухвалення стратегії стала необхідність зменшення оподаткування галузі, дерегуляція, які б мали сприяти збільшенню видобутку до 27 млрд куб. м.

    По суті, прикриваючись «красивою» стратегією, гравці ринку активно лобіювали вигідні собі законодавчі зміни насамперед закону щодо зменшення ренти на нові свердловини. Задумка спрацювала: держава гарантувала видобувникам на 5 років ставки 12% (буріння до 5 км) і 6% (понад 5 км). Ухвалено ще ряд дерегуляційних законів. Однак лібералізацією скористались усі гравці, але головний приріст видобутку мала забезпечити державна компанія.

    Очікувалося, що видобуток газу найбільшої газовидобувної компанії країни зросте до 15,2 млрд куб. м – у 2017 році, 16,5 млрд куб. м (потім план був скорегований до 16 млрд куб. м) – у 2018, 18,3 млрд куб. м – у 2019, 20,1 млрд куб. м – у 2020 році.

    «Укргазвидобування» – найбільша газовидобувна компанія країни. Вона забезпечує приблизно 75% загального видобутку газу. 100% акцій компанії належить НАК «Нафтогаз України». Для виконання «Стратегії 20/20» видобуток державної компанії має зрости до 2020 року майже на чверть, а приватних компаній – на 37%.

    Загалом, як обіцяв прем’єр-міністр Володимир Гройсман, внутрішній видобуток газу до 2020 року мав зрости на 35%  – до 27 млрд куб. м на рік. Цього мало б вистачити для покриття річних потреб України, але водночас щорічне споживання блакитного палива мало б скоротитися з 33 до 26 млрд куб. м.

    Цифри виглядали доволі реалістичними, оскільки за оцінками  геологів, як повідомляв «Главком», запаси блакитного палива на суходолі становлять 1,2 трлн кубометрів.

    Про свій план прем’єр вкотре нагадав у листопаді 2018 року, зазначивши, що  його виконання допоможе зробити Україну енергонезалежною. І це дозволить економити щороку $3 млрд, які зараз витрачаються на імпорт блакитного палива.

    Про важливість забезпечення енергетичної незалежності держави заявляв і президент Петро Порошенко. Востаннє – минулого тижня на нараді у Міністерстві соціальної політики щодо запровадження системи монетизації субсидій для населення. Глава держави знову поставив завдання, щоб вже через п'ять років «Україна вийшла на самозабезпечення власними ресурсами».

    Але реляції керівництва країни, гучні плани геть зовсім не збігаються з реальними справами.

    Чим завершився рік

    У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості оприлюднили дані, за якими у 2018 році видобуто біля 21 млрд куб. м, що на 0,5 млрд куб. м (2,4%) більше показників 2017-го. З цих 21 млрд куб. м 16,6 млрд куб. м припадає на видобуток газу державними структурами.

    Всього ж за «Стратегією 20/20» видобуток мав би скласти 22,5 млрд куб. м.


    Інфографіка mpe.kmu.gov.ua
    Інфографіка mpe.kmu.gov.ua


    Водночас на «Укргазвидобування» припадає 93% блакитного палива, видобутого державними компаніями, і 73,8% від загального обсягу.


    Інфографіка mpe.kmu.gov.ua
    Інфографіка mpe.kmu.gov.ua

    Річний видобуток у 15,5 млрд куб м. газу є рекордним показником для «Укргазвидобування» за останні 25 років. Водночас треба визнати, що «Укргазвидобування» продемонструвала у 2018-му ріст у 1,6% (+250 млн куб. м).  Всього ж з початку трансформацій у компанії з 2015 року річний приріст складає 6,7% – 970 млн куб. м.

    Але до цього зростання у спеціалістів є питання. Як показала перевірка Державної служби геології та надр України газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (підпорядковане ПАТ «Укргазвидобування»), на родовищах, які експлуатує підприємство, кількість видобутого палива більше технологічної норми – тобто експлуатація свердловин велась з порушеннями. Схоже, що у компанії намагались поліпшити річні показники, показати позитивну динаміку,  виправдати вкладені на інтенсифікацію видобування рекордні 28 млрд грн (у 2017 році виділили 12 млрд грн).

    Але фахівці бачать у такій інтенсифікації проблему: надмірний видобуток виснажує свердловину, через що зменшуються об’єми газу, які з неї можна видобути у перспективі.

    Тобто спроможність «Укргазвидобування» реалізувати «Стратегію 20/20» з початку 2019 року видається ще сумнівнішою.


    3_406
    За даними ПАТ «Укртрансгаз», за три тижні січня 2019 року середньодобовий рівень видобутку «Укргазвидобування» склав 43,04-43,10 млн куб м. Це на 740-950 тис. куб. м (1,7-2,2 %) менше середньодобових показників грудня 2018 року.

    Пошук винних

    Для нарощування видобутку компаніям необхідно освоювати нові родовища. Основною причиною, чому газовидобувні компанії відстають від плану, керівники «Нафтогазу» та «Укргазвидобування» Андрій Коболєв та Олег Прохоренко називали позицію місцевих рад, які не надають дозволів на користування газоносними майданчиками. Найбільша проблема з Полтавською облрадою. Протягом останніх років вона блокувала видачу ліцензій саме «Укргазвидобуванню». Водночас ділянки активно видавались у користування приватним структурам, наближеним до різних політичних угруповань.

    «Главком» писав, як 19 жовтня 2018 року керівництво облради передало без аукціонів чотири родовища газу сумнівним фірмам – «Надра Сервіс Інвест», «Надра Ойл Груп», «Трендс Сістем» та «Вест Газ Плюс» – жодна з них не має ні офісу, ні персоналу, а прописані вони в місцях масової реєстрації фірм.

    А у липні минулого року 14 газових родовищ роздали чотирьом сумнівним фірмам-прокладкам, які пов’язані з російським олігархом Фуксом.



    «Главком» вже звертав увагу: часто право на видобуток блакитного палива дістається приватним компаніям. Вони не розпочинають ніякого видобутку, колекціонують ліцензії з метою продати згодом реальним інвесторам. Наприклад, спецдозволи на користування надрами мають більше 100 компаній в Україні, але  реально видобувають газ менше половини з них. Водночас лідер галузі, компанія «Укргазвидобування» за 2016-2018 роки отримала 17 ліцензій замість майже сотні очікуваних.

    «Лише уявіть, скільки б нових родовищ ми могли відкрити у 2016-2018, якби нам не блокували надання нових спецдозволів (насамперед, Полтавська облрада) і ми отримували по 20 ліцензій на рік, як передбачалося у «Стратегії 20/20». По факту отримали лише 17 нових ліцензій у 2016-17. Але використовуємо по максимуму те, що є», – переконував голова правління «Укргазвидобування» Олег Прохоренко.

    Що далі?

    Великі надії Прохоренко покладав і на потужності 20 нових бурових верстатів: п’ять від німецької фірми Bentec, 15 від китайської фірми Honghua, які «Укргазвидобування» мало б отримати до кінця 2019 року. «Ці нові верстати збільшать швидкість буріння у 2-3 рази порівняно з застарілою радянською технікою (її середній вік 25 років), на якій доводилось працювати донедавна. Швидше буріння означає, що швидше будемо отримувати газ від нових свердловин, і як наслідок – більше газу будемо видобувати», – зазначав очільник «Укргазвидобування».

    Але минулого тижня стало відомо, що Олег Прохоренко 15 березня залишить посаду топ-менеджера компанії. Контракт топ-менеджера з «Нафтогазом» був чинний до 2020 року, але його розірвуть достроково.


    4_48

    Наприкінці 2018 року Олег Прохоренко не озвучував наміри йти з посади в «Укргазвидобуванні», але  написав заяву на вихід із правління НАК «Нафтогаз».


    У прес-службі «Нафтогазу» повідомили лише те, що «зміни відбуваються в рамках трансформації групи Нафтогаз та створення дивізіонів за бізнес-напрямками». Поки нового голову правління «Укргазвидобування» не затвердить наглядова рада НАК, тимчасово виконувати обов’язки керівника компанії буде директор групи «Нафтогаз» з інтегрованого газового бізнесу Андрій Фаворов, який не приховує наявність російського та американського громадянств і стверджує, що не має активів у РФ.

    Звільнення Прохоренка викликало неоднозначну реакцію в експертному середовищі. Є думка, що керівник «Укргазвидобування» багато чого зробив для прозорості закупок держпідприємства, що мало позитивний ефект. Фахівці також нагадують, що протягом 2015-2018 рр. з населення фактично збирали гроші на збільшення видобутку газу, вони закладались у підвищені тарифи на газ. На що і куди їх витратили, мав би показати незалежний аудит.



    Глава газового дивізіону «Нафтогазу України» Андрій Фаворов раніше працював в енергетичному холдингу Ріната Ахметова ДТЕК, а після цього був співвласником трейдера «Енергетичні ресурси України», який конкурував з «Нафтогазом»

    Глава газового дивізіону «Нафтогазу України» Андрій Фаворов раніше працював в енергетичному холдингу Ріната Ахметова ДТЕК, а після цього був співвласником трейдера «Енергетичні ресурси України», який конкурував з «Нафтогазом»

    Тим часом Андрій Фаворов під час круглого столу 7 лютого, на якому обговорювали проблеми газовидобування в Україні, вчергове нагадав, що освоєні свердловини виснажуються, і через це відбувається обґрунтоване падіння газовидобутку у 1-1,2 млрд кубометрів на рік. Ці втрати можна компенсувати, якщо збільшити темпи буріння, що вимагає вкладення більше коштів, а саме 30 млрд грн в рік..

    Для цього у «Нафтогазі» пропонують уряду знизити його зобов'язання щодо виплати дивідендів з 75% до 30% прибутку. Це дозволить отримати для «Укргазвидобування» близько 2 грн з кубометра для власного розвитку. І це лише заради того, аби втримати газовидобуток на рівні 2018 року, а не збільшити його.

    Яна Степанковська, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ