Битва за Харківщину. Командир легендарної 92-ї окремої штурмової бригади – про поточну ситуацію

Останні два тижні північ Харківщини – у фокусі особливої уваги. ЗСУ зуміли зупинити московитів, які 10 травня, прорвавши нашу оборону, просунулися на кілька кілометрів углиб прикордонних районів, що їх наша армія звільнила восени 2022 року.

За повідомленням Генштабу ЗСУ, ситуацію було стабілізовано, а подекуди наші війська контратакують противника. Зараз на півночі Харківщини тривають важкі бої.

«Главкому» вдалося поспілкуватися з одним з ключових командирів Сил оборони на цьому напрямку – полковником Павлом Федосенком, Героєм України, комбригом 92-ї окремої штурмової бригади ім. Кошового отамана Івана Сірка, яка зараз б’ється на Слобожанщині. Саме 92-га ОШБр «витягнула» оборону Харкова в лютому 2022 року і брала участь у Харківській наступальній операції у вересні-жовтні 2022-го, воювала під Бахмутом та Часовим Яром. Звісно, спектр питань був обмежений повноваженнями та зоною відповідальності комбрига Федосенка.

Яка ситуація зараз на півночі Харківщини і, зокрема, у зоні відповідальності вашої бригади?

У зоні відповідальності 92-ї бригади нам вдалося зупинити поступ ворожих військ, але вони все одно шукають слабкі місця в нашій обороні і намагаються зафіксуватися та розширитися. Помітно, що своїх людей вони не жаліють.

Подекуди нам вдаються успішні контрнаступальні дії. Є вже у нас полонені російської армії. Але загалом ми проводимо маневрену оборону.

Щодо загальної ситуації, то ви знаєте, що головнокомандувачем Збройних Сил України ухвалено необхідні рішення для посилення стійкості оборони, щоб не допустити подальшого просування ворожих військ. Зокрема, спрямовано резерви на найбільш важливі ділянки фронту, організовано взаємодію з новими частинами і підрозділами, що прибули на посилення.

Хто воює проти нас на Харківщині: новачки-мобілізовані чи навчені підрозділи?

Нині проти нас воюють колишні ув’язнені – «ШтормV», а також 13-й танковий полк, який раніше стояв на Куп’янському напрямку, та 11-й механізований полк. В основному це мобілізовані, якими керують кадрові офіцери.

Подекуди нам вдаються успішні контрнаступальні дії. Є вже полонені російської армії

92-га бригада зустрічала російську навалу на Харківщині у перші дні широкомасштабної війни у лютому 2022-го. Власне, ваша бригада тримала оборону міста. Скажіть, порівняно з 2022 роком тактика росіян, манера бою чимось відрізняється від тієї, що ви спостерігаєте зараз?

Як і на початку повномасштабного вторгнення, нині ворог не жаліє ресурсів. Це помітно. Насамперед не жаліє людських ресурсів. Намагається накатами просуватися вперед, використовуючи величезну кількість особового складу, – йдуть штурмові групи одна за одною. А у відповідь летить чимала кількість наших БпЛА.

Це те, що відрізняє наступ Росії у лютому 2022-го від нинішнього наступу на Харківщині, я б сказав, так званого наступу. Тоді «пташок» практично не було. Зараз ми маємо чим відповісти. За допомогою FPV завдаємо відчутної шкоди противнику.

Коли 10 травня відбувся прорив росіян на півночі Харківщини, у медіа та соцмережах з’явилася інформація про відсутність фортифікацій на першій лінії оборони, при кордоні, та недостатню якість фортифікацій на другій лінії, тобто, власне, там, де зараз тривають бої. Дозвольте запитати, чи влаштовує вас якість підготовлених укріплень на тій ділянці, де зараз перебуває ваша бригада?

Відповім так: наявні фортифікаційні споруди ми займаємо, дещо допрацьовуємо.

Можете спрогнозувати подальші дії ворога?

За нашими прогнозами, ворог нарощуватиме присутність на тих напрямках, де матиме успіх. І це логічно. Ми, у свою чергу, аналізуємо це та намагаємося наявними силами та засобами завдавати йому максимальної шкоди.

Про наявні засоби. Кажуть, що останнім часом на фронті немає «снарядного голоду», як це було на початку весни і взимку. Чи вам вистачає боєкомплектів?

За рахунок свіжих поставок снарядів від партнерів наша артилерія і танки мають чим бити по ворогу. Ворог втрачає чимало техніки та людей. Утім, боєкопмлекту багато не буває, а тим паче у такій жорсткій війні. Буде більше – зможемо більше.

Чи багато у вашій бригаді людей з Харківщини?

Так, чималий відсоток військовослужбовців бригади – це мешканці Харківщини або ж сусідніх Донеччини, Луганщини. І така тенденція зберігається впродовж багатьох років. Люди свідомо йшли до нас, адже мали величезне бажання боронити саме регіони, де вони народилися, виросли, працювали, жили, або ж сусідні краї, оскільки мають на сході родичів. Багато хто перевіз сім’ї подалі від лінії боєзіткнення і прийшов до нас. Люди прагнуть або «відбити своє», або «не допустити ворога до свого». Це є неабиякою мотивацією для хлопців та дівчат, які у нас служать.

Чимало військовослужбовців бригади – мешканці Харківщини. Це дуже мотивовані воїни

Як ви оцінюєте якість мобілізаційного поповнення останнім часом? Якщо, звісно, таке є у вашій бригаді.

У нас триває рекрутингова робота, і ми на це покладаємося. Навчаємо новобранців. Є люди, які цілеспрямовано йдуть у той чи інший підрозділ з певними навичками.

Олена Зварич, «Главком»