Ґіорґі Вашадзе: Те, що зараз відбувається в Грузії, дуже схоже з періодом Януковича в Україні

У Тбілісі ввечері 7 березня відбулися багатотисячні протести. Учасники акцій, а це здебільшого молодь, вимагали не підтримувати закон «Про прозорість іноземного впливу», який ще називають «законом про іноагентів». Поліція застосувала водомети, натомість у відповідь полетіли коктейлі Молотова. Понад 60 учасників протесту були затримані.

Опозиція називає законопроєкт калькою подібного закону, який діє у Росії, там він є одним з інструментів тиску на незгодних із політикою Путіна. Натомість парламентська більшість, яку тримає партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», небезпек не бачить. Провладні політики повторюють, що подібний закон діє і у США і проблем з демократією там немає.

Гнів натовпу спровокував не тільки факт розгляду вищезгаданого закону, а те, як це відбулося. Справа у тому, що парламентська більшість ухвалила його у першому читанні ввечері 7 березня. Однак до цього анонсувала обговорення документу у стінах парламенту 9 березня. Відповідно, 7 березня у залі засідань були відсутні опозиційні депутати. На події у Грузії уже жорстко відреагували і у ЄС, і у США. Зокрема, глава європейської дипломатії Жозе Боррель заявив, що такий закон протирічить цілям Грузії на вступ до ЄС.

Одним з організаторів протестів є Ґіорґі Вашадзе, колишній заступник міністра юстиції часів президента Михайла Саакашвілі, член парламенту Грузії та засновник Фонду інновацій та розвитку. В інтерв’ю «Главкому» політик розповів, що не так з грузинським варіантом законопроєкту про іноземних агентів, чому з владою не буде компромісів і чи буде в Грузії своя Революція гідності.

«У Росії все починалося так само, як зараз у Грузії»

Опозиція, критикуючи закон, говорить про його схожість із законом про іноагентів, який діє в Росії, де він є інструментом тиску на опонентів. Але ж в ухваленій в першому читанні редакції грузинського законопроекту ідеться про його застосування щодо юридичних осіб, а не фізичних осіб, як у Росії. То що саме не так із законом, який можуть ухвалити?

У Росії так само усе починалося. Спочатку він нібито не стосувався усіх, але потім у нього додавали різні інші групи людей, у тому числі фізичні особи. Що найважливіше, усього є два законопроєкти (другий законопроєкт є копією американського закону про іноагентів FARA. Його парламент Грузії поки не підтримав). Ухвалений варіант передбачає штрафи (у разі ненадання річної звітності Національному агентству публічного реєстру), вони хочуть створити реєстр людей, які отримують фінансування (з-за кордону). Думаю, зараз у деталі не треба занурюватися. Іде процес, який Росія також ініціювала у Білорусі. Іде процес, який був запущений у тому числі в Угорщині. Це процес (повсюдного створення реєстру іноагентів) протирічить європейським стандартам. Найголовніше, що наші європейські і американські партнери кажуть: якщо ви хочете в ЄС, не ухвалюйте цей закон. А якщо ви не хочете до ЄС, тоді це ваша справа. Але ж у нас прямо в Конституції записано, що будь-який конституційний орган має обговорювати тільки ті закони, які не протирічитимуть інтеграції Грузії до Євросоюзу.   

У нас такий собі гібридний, схожий з російським режим

Тепер парламент має дочекатися висновків Венеційської комісії щодо цього законопроєкту. Якщо вони будуть невтішними для влади, яка вірогідність того, що попри критику закон приймуть в цілому у трьох читаннях?

Ми маємо дивитися на цей процес у глобальному плані. Для чого владі цей закон? Чому вони все це роблять? Вони хочуть раз і назавжди закрити рота тим, хто виступає за інтеграцію до ЄС і щоби Грузія стала сателітом Росії. У цьому є основна задача у олігарха Бідзіна Іванішвілі (лідер правлячої партії «Грузинська мрія – Демократична Грузія»), який ніде не показується, але диригує усім процесом. Окрім цього закону вони ще багато неприємних речей робитимуть для того, щоби реалізувати свої інтереси. Для того, щоби залишитися у владі їм не потрібен Євросоюз, демократія. Їм потрібен такий режим, який зараз, наприклад, є у Білорусі. Але люди на це інакше дивляться. Ви бачили, що учора (7 березня) десятки тисяч вийшли на вулиці. Поліція застосувала проти них надмірні заходи: сльозогінний газ і водомети. Все це вони (влада) роблять не законно. Як на мене, те, що відбувається у Грузії дуже схоже з тими процесами, які були за Януковича в Україні.

Чому влада педалює цей закон саме зараз?

Наприкінці цього року Євросоюз має ухвалити рішення щодо кандидатства Грузії у ЄС. Як ви знаєте, Молдова і Україна отримали статус кандидатів на членство у Євросоюзі. А ми зараз на один крок відстаємо. Зараз у влади та сама стратегія, що була і минулого року. Тоді вони ухвалили «закон про прослушки» (Поправки до Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якими спеціальне оперативне технічне агентство отримало право таємно прослуховувати та записувати телефонні розмови, контролювати соцмережі і електронну і звичайну пошту, вести таємне відеоспостереження. Все це пояснювалося потребою забезпечити безпеку для держави). ЄС просив, благав не ухвалювати той закон, бо це абсолютно протирічить стандартам ЄС. Просто влада відкрито не може сказати, що відмовляється від курсу до ЄС, бо це означатиме втрату нею легітимності, тому спеціально самі вносять у політику свою негативні компоненти, аби отримати відмову від ЄС.

Президент Саломе Зурабішвілі вже заявила, що накладе вето на закон, якщо він все-таки буде прийнятий. Чи зможе парламент подолати вето?

У їхньої більшості є достатня кількість голосів, щоби подолати вето.

Наскільки очікувано для вас було те, що на вулиці вийшли тисячі людей? Влада очікувала такого чи злякалася?

Так, я очікував (протестів). Бо це принциповий і важливий момент. 24 лютого ми також організували велику акцію солідарності з Україною, на яку вийшли десятки тисяч людей. Цю акцію дуже різко критикувала правляча партія «Грузинська мрія». Але звичайні люди не хочуть миритися з тим, що відбувається. Щоби ви знали, зараз і спортсмени, і представники сфери культури, різні громадські організації усі проти того, що зараз робить «Грузинська мрія». Тому сьогодні, 8 травня о 19 годині (17:00 за Києвом) ми знову усі збираємося на проспекті Руставелі у Тбілісі на акцію, яку маємо довести до великої перемоги.

Щодо влади, то не знаю, чи очікували вони на протести. Виходитимемо з того, що у нас такий собі гібридний, схожий з російським режим. Думаю, влада використовуватиме всі можливості, застосовуватиме усі засоби, аби зберегти владу за собою. Такі режими, як у нас, зараз зазвичай дуже бояться народу. Вони думають, що якщо показуватимуть силу, вони залякають народ і люди не виходитимуть. Але відбувається усе навпаки.

«Надіюся, у нас жертв не буде»

Чи вплинуть масові протести на зміст законопроекту, який має бути ухвалений у другому і третьому читаннях? Чи можливі компроміси в його тексті, на які погодилася би опозиція?

Ні, компромісних варіантів немає. Цей закон парламент не повинен ухвалити. Крапка. Ми у дискусію про його норми не вступаємо. Бо його ухвалення в принципі протирічить принципам Європейського Союзу.

В акціях протесту беруть участь дуже багато молодих людей, яким до 30-ти. А чи є лідер у протестів? Хто ця людина? Чи не вважаєте, що відсутність єдиного лідера позначиться тривалості протестів?

Лідери протесту – політики, ми сьогодні є з людьми. Не думаю, що у цьому буде проблема.

Наші люди підтримують Україну

До чого призведуть акції і які сценарії розвитку подій ви бачите?

Заздалегідь складно сказати, що буде завтра і післязавтра. Можу лише сказати, що я бачу налаштування серед грузинських громадян, які готові стояти, брати участь у протестах. Надіюся, ми зможемо швидко з цією «російською справою», яка взагалі не притаманна Грузії, впоратися.

А скільки грузинів сьогодні підтримують курс влади?

Російський напрямок у країні підтримує 7% людей. До цього часу «Грузинська мрія» загравала з народом. Нібито вони хочуть до ЄС, до інтеграції у НАТО. Досі влада успішно це «продавала». Але з іншого боку, особливо минулого року після початку повномасштабної війни в Україні це стало уже неможливо їм робити. Бо наші люди підтримують Україну. А влада відверто підтримує Росію, вона хоче відкрити кордони з Росією, запровадити прямі авіарейси тощо. Але ж Росія завжди це (заборону на польоти) використовувала проти нашої держави як санкції. ЄС їм каже робити реформи, але влада їх не проводить. Більше того, влада прямо називає європарламентарів лобістами, «наїжджають» на посла США в Грузії, на посла ЄС в Грузії, обвинувачують Захід у тому, що нібито він хоче відкрити у Грузії другий фронт. Тому просування владою цього закону, про який ми зараз говоримо, показало людям, що влада немає нічого спільного з Європою. Тому, гадаю, влада кожен день втрачає підтримку від людей, яку вона мала.

Ви порівняли процеси у Грузії з часами режиму Януковича в Україні. Якщо моделювати ситуацію, у Грузії має відбутися своя Революція гідності з безстроковими протестами, наметовими містечками і зміною влади?

Давайте не будемо про це зараз говорити, що буде завтра. Все у силах грузинських громадян. Надіюся, що все, що відбуватиметься, буде проходити мирно. Я сам був в Україні, коли відбувалася Революція гідності. Режим Януковича мене вніс до чорного списку, я не міг приїжджати. В Україні тоді багато людей загинули. Надіюся, у нас жертв не буде. Сила людей просто має показати «Грузинській мрії», що вона має піти, відмовитися від своїх намірів в ухваленні цього закону.

Михайло Глуховський, «Главком»