Глава Асоціації українців Молдови: Найвигідніший бізнес на кордоні – вже не наркотики чи цигарки, а ухилянти

28 вересня у Молдові відбудуться парламентські вибори, на яких знову вимальовується чіткий водорозділ між проєвропейськими та проросійськими силами. Серед тих, хто гарантовано проходять до майбутнього парламенту, вектор на Європу уособлює провладна партія PAS («Дія і солідарність»). Її неформальним лідером є нинішня президентка Молдови Майя Санду, яка веде країну до Євросоюзу. Вона є одним з головних ворогів за версією російської пропаганди.

Москва у свою чергу підтримує «Патріотичний блок» на чолі з експрезидентом Ігорем Додоном. На початку кампанії був створений ще один прокремлівський проєкт – блок «Побєда» молдовського олігарха-утікача Ілона Шора. Він засуджений у Молдові до 15 років в'язниці за звинуваченнями у шахрайстві та відмиванні грошей в особливо великих розмірах.

«Шорівці», що відкрито підтримують політику російського диктатора Володимира Путіна, навіть проводили свій з'їзд у Москві та починали збір підписів «за союз с Росією». Але в липні Центрвиборчком зняв «Побєду» з гонки. Проте олігарх продовжує перебувати в російському пропагандистському дискурсі: наприклад, бере участь у відеоконференціях з Путіним, де розповідає про спільні проєкти з Росією.

У серпні в Молдові була засуджена до семи років ув'язнення соратниця Шора – скандальна голова Гагаузії Євгенія Гуцул, яку звинуватили у системному фінансуванні партії «Шор» – попереднього проєкту олігарха-русофіла.

Майя Санду та її соратники заявляють, що Росія готує безпрецедентне втручання у молдовські вибори – зокрема, інвестує в кілька політичних проєктів, аби завести підконтрольних депутатів в парламент. А також готує дестабілізацію напередодні виборів та проплачені протести. 20 вересня президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти кількох проросійських політиків, які дестабілізують ситуацію в Молдові перед виборами в інтересах Кремля. 

Згідно з останніми опитуваннями, PAS та «Патріотичний блок» (до виборців якого вочевидь перетекла частина прихильників Шора), йдуть майже нога в ногу. За даними соціологічної компанії iData, якби вибори відбулися найближчим часом, «Патріотичний блок» отримав би 25,2% голосів, тоді як керівна PAS – 24,3%. Але це опитування не враховує голоси діаспори, яка переважно підтримує прозахідні партії та кандидатів.

До парламенту також можуть пройти «Наша партія» на чолі з завсідником молдовської політики Ренато Усатим, яка набирає 5,9%. Решта учасників гонки поки не долають виборчий поріг, зокрема й блок «Альтернатива» з головним конкурентом Санду на останніх президентських виборах Олександром Стояногло та мером Кишинева Іоном Чебаном (у «Альтернативи» – 5,5% при виборчому порозі для блоків в 7%). 

Щоправда, є й інші опитування, які фіксують дуже впевнений відрив партії Майї Санду від конкурентів.

Глава Асоціації українців Молдови Împreună («Разом») громадський активіст Михайло Багас сам певним чином уособлює мінливість світогдяду молдовських політиків. У 2007-2008 роках він був членом Партії комуністів, потім перейшов до демократичного табору і брав участь у виборах мера Кишинева.

Багас є противником агресії Росії проти України, за що опоненти клеймили його «тавром» «український націоналіст». У 2023 році він вимагав завести кримінальну справу проти експрезидента Додона за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та заклики до війни. Приводом стала заява Додона про те, що «наші вже поруч» з натяком на вторгнення російських окупантів в Україну. 

При всьому цьому Багас є другом дитинства вже згаданого проросійського олігарха Ілона Шора. Так, у 2023 році Багаса звинуватили у незаконному фінансуванні однієї з політичних партій, пов’язаних з Шором – «Альянсу лібералів і демократів за Європу» (ALDE), і співучасті у відмиванні грошей.

Хоча сам глава Асоціації українців Молдови називає себе проєвропейськи налаштованим, а багато хто, він не жалкує слів для критики Майї Санду та вважає, що саме її політика багато в чому призвела до того, що зараз взагалі йдуть розмови про «проросійський реванш» в Молдові.

В інтерв’ю «Главкому» Багас розповідає про те, як нинішня молдовська влада монополізувала прозахідний вектор в країні, наскільки реальним є сценарій зриву виборів, які цілі насправді переслідує Путін щодо Молдови та як зіграє «український фактор» у цій виборчій кампанії.

«Проросійський реванш може бути. Але до цього довела влада Санду»

З України створюється враження, що нинішня парламентська кампанія в Молдові (як до того і президентська) є вибором між європейським та російським майбутнім. Чи дійсно саме ці вектори важливі для виборців і саме цим вибором керуватимуться вони на дільницях?

У Молдові протягом усього періоду незалежності всі політичні партії заявляють про те, що найближчі вибори є найголовнішими та найважливішими за всю історію республіки. Тобто в цьому для громадян абсолютно нічого нового немає. Люди перестали читати та вивчати програми політиків. Вибори перетворилися просто в змагання: хто – за, хто – проти. І це стосується і парламентських, і президентських, і місцевих виборів. Ми або обираємо менше зло, або голосуємо строго по геополітичному вектору. Десь з 2010 року практично весь вибір полягає між Заходом і Сходом. Існує частина населення (від 5 до 20%) – так звані центристи, які виступають за нейтралітет по відношенню до обох таборів. Вони вважають, що Молдова є надто маленькою країною, аби бути геополітичним гравцем та впливати на якісь світові процеси, тож, на їхню думку, ми повинні дружити і з Заходом, і зі Сходом, просто щоб існувати та виживати.

Але ж ці центристські сили також звинувачують в тому, що вони грають на користь однієї з партій-лідерів.

Насправді в Молдові не існує якоїсь реальної проєвропейської опозиції до нинішньої влади. Провладна PAS, яка заявляє, що є проєвропейською, планомірно протягом останніх п’яти років знищувала всіх своїх колишніх партнерів по проєвропейських коаліціях. Вона є монополістом євроінтеграційних процесів – просто не дає можливості з'явитися іншим політичним структурам.

І сьогодні ця партія йде на вибори з одним гаслом – євроінтеграція, про якісь інші аспекти ніхто не говорить. PAS називає себе єдиною партією, яка може привести Молдову в ЄС, причому називаються нереальні дати – 2028 рік. Усі просто посміхаються з цього.

І насправді молдовський політичний клас дуже активно працює над тим, аби процеси прийняття Молдови та України в ЄС були розділені, попри «безкінечну дружбу» між нашими владами.

Але суто з політтехнологічної точки зору самій владі така монополізація проєвропейських сил невигідна. Бо хтось не буде голосувати за PAS через антирейтинг Санду, проте міг би віддати голос за силу, яка після виборів увійшла би з PAS у коаліцію.

На жаль, таких сил нема. Буквально минулого тижня до нас знову приїжджали лідери Франції, Німеччини і Польщі. Вони сфотографувалися з Санду, партія якої є членом European Popular Party (Європейської народної партії), не зустрілися ні з ким з опозиції і благополучно поїхали. Тобто зробили Санду такий типовий передвиборчий подарунок. Уся європейська підтримка спрямована лише на одну структуру, а з іншими ніхто не зустрічається, не підтримує фінансово.

Як результат – минулорічний референдум про євроінтеграцію, про який всі вже забули, фактично провалився (прихильників євроінтеграції виявилося лише на 1% більше, ніж противників: 50,46% проти 49,54%, – «Главком») саме завдяки антирейтингу PAS. Тому що величезна кількість проєвропейськи налаштованих людей голосувала на цьому референдумі проти, аби насолити цій партії.

У Молдові є досить багато проєвропейських партій – і старих, і молодих. Але телебачення фактично є провладним, адмінресурс спрямований на роботу лише для однієї партії. Європейські лідери підтримують лише одну партію. Тож інші не мають можливості розвитку.

Молдовський політичний клас активно працює над тим, аби процеси прийняття Молдови та України в ЄС були розділені

До великої війни проросійські сили в Україні робили акцент не просто на «дружбі з Росією», а на соціалці: мовляв, ось побудуємо «конструктивні відносини» з потужним сусідом і житимемо заможно. Але в Україні все-таки до певного часу була куди більш серйозна, ніж у Молдови, економічна кооперація з Росією. А які меседжі поширюють проросійські сили для виборців у Молдові, крім обіцянок дешевого російського газу? «Оберіть нас – і не буде війни, як в Україні»?

Такий факт: в Молдові нема війни, а газ в зимовий період коштував десь 60 грн за куб. А в Україні – до 10 грн за куб. Плюс додайте до цього вартість електроенергії, яка зросла в шість-сім разів. І як думаєте – сильно потрібно напружуватися проросійським партіям зі своїми наративами?

Я живу в Кишиневі, і мені в літній період прийшов рахунок за світло в 100 євро, потім телефон, вода, газ… У зимовий період мені буде приходити мінімум 300-350 євро. І тут я вмикаю телевізор, де приїжджає якийсь єврокомісар або президент Франції і розповідає про те, як мені стало жити добре.

У нас економіка в рецесії вже другий рік, немає жодної країни навколо України, яка має таку плачевну економічну ситуацію. В останні чотири роки в нашій країні – найбільш проєвропейська влада, до якої постійно приїжджають європейські лідери і заявляють, що Молдова зробила колосальні стрибки та реформи в галузі євроінтеграції, але звичайні жителі їх не бачать.

Останнім часом країну залишило ще понад 200 тис. громадян. Для України ця цифра – звісно, ні про що. А для країни з 2,5 млн населення – це 10%, чотири великі міста для Молдови. Третина столиці ось просто поїхала за останні роки.

«У Молдові багато людей, які раніше працювали на Росію, потім ставали дуже проєвропейськими»

Наскільки різниться передвиборча агітація в Придністров'ї та решті Молдови? Навряд чи той же PAS може вести на тому березі повноцінну агітацію.

Звісно, ні. Наприклад, мені, як проукраїнському активісту, заборонений в'їзд до Придністров'я. Але онлайн-компанії всі мають можливість проводити. Придністров’я – все-таки не Росія, там немає інформаційної блокади, можна спокійно доносити інформацію в будь-яких соцмережах. До речі, молдавська компанія, яка є одним зі спонсорів PAS, є постачальником інтернету в Придністров'ї, just business.

Треба пам’ятати, що там працює дуже сильна внутрішня машина пропаганди, зокрема російської, на відміну від іншої частини Молдови. І, звісно ж, там періодично показують Молдову і Україну не в найкращому світлі. Особливо це проявлялося в період газової кризи, коли припинилося постачання російського газу до Придністров'я (з 1 січня 2025 року Україна повністю припинила транзит російського газу в Молдову та країни ЄС – «Главком»).

З того ж дня у Придністров'ї відключили опалення та гарячу воду. Це сталося після припинення транзиту територією України та відмови Москви постачати газ за іншими маршрутами.

Загалом важко мотивувати громадянина, який проживає в тимчасово окупованому Придністров’ї, який платить копійки за газ, об’єднатися з іншою частиною Молдови, де за газ платять на порядки більше. При цьому мешканець Придністров’я має молдовське громадянство, може чудово сюди їздити, лікуватися, має право голосу. І його все влаштовує.

Придністровці, до речі, дуже добре голосують за проєвропейські партії – такі настрої приблизно у 20%. Даремно думати, що там всі такі проросійські. У Придністров'ї всі активно отримують румунське і болгарське громадянство – тобто країн Євросоюзу. Керівники Придністров'я на останніх виборах дуже активно закликають до відкриття дільниць на їхній території. Але центральна влада на це не погоджується, дільниці відкриваються лише уздовж лінії розмежування. Цього року їх відкрили 12, минулого – здається, трохи менше. І то постійно надходили повідомлення про мінування мостів, відповідно, ці громадяни голосувати не могли.

Придністровці, до речі, дуже добре голосують за проєвропейські партії

П'ята частина проєвропейських виборців для Придністров’я – це, насправді, немало. З урахуванням того, що і проголосувати непросто, і там є певні структури – і силові, і фінансові, – які дуже сильно впливають на вибір людей.

«Політики кажуть, що концерти російських виконавців у Молдові узгоджуються… з Єрмаком»

В якийсь момент здавалося, що проросійський експрезидент Додон – вже відпрацьований матеріал для Кремля, але зараз він реанімувався в складі «Патріотичного блоку». Чому Москва знову робить ставку на цього діяча, нехай він і в компанії інших «любителів Путіна»?

Швидше за все, це пов'язано з тим, що в Молдові – колосальна нестача людей. Це відображається у всіх сферах – в політиці, в економіці. І Додон, так само, як і Санду з її партією, намагається не дати можливості розвернутися іншим політичним структурам у його сегменті, які могли б створити йому конкуренцію. З іншого боку, фігура Додона викликає дуже багато питань у самого проросійського електорату, оскільки багато виборців сумніваються в тому, наскільки він самостійний у своєму «польоті» в Молдові. Все-таки на ньому висить багато кримінальних справ.

На місцевому рівні Додон і його партія вже в низці районів чудово створили місцеві коаліції з партією PAS. Тож що їм заважатиме в майбутньому створити таку ж коаліцію на національному рівні?

Є ще у нас такий політик Ренато Усатий («Наша партія» Усатого, згідно з останніми соцопитуваннями, набирає майже 6% – «Главком»). Йому зненацька дозволяють у центрі міста організовувати безкоштовні концерти російських виконавців. Нікому не можна, а йому можна. При цьому сам він чомусь стверджує, що молдовський прем’єр узгоджує це з Єрмаком (головою Офісу президента України – «Главком»)…

А Єрмак тут яким боком?

Мене теж здивували ці заяви. І в Молдові кажуть, що цілком можливо, партія Усатого забезпечить після виборів партії PAS в парламенті необхідну кількість голосів. Просто цікаво, як вони будуть робити коаліцію, якщо Усатий був у Криму на прийомі у Аксьонова і вітав його з анексією півострова? Але в цій країні все можливо. У нас дуже багато таких випадків: люди, які раніше працювали на Росію, потім ставали дуже правильними і проєвропейськими.

Але ж, зрозуміло, що якщо Санду створить коаліцію з людьми з проросійським бекграундом, вони оплутають її зобов'язаннями, які можуть просто загальмувати рух країни до ЄС?

Це порушить ідилію, яка сьогодні створена для молдавської влади. І добре, якби так і сталося. Тому що відсутність конкуренції призвела до абсолютного беззаконня, деградації і монополізації всього.

Ви серйозно вважаєте, що присутність п’ятої колони Кремля у владній коаліції буде кращим виходом, бо поліпшить конкуренцію?

Я ж не кажу, що це обов’язково має бути Додон чи той же Усатий. Є ще блок «Альтернатива», в якому є чотири партії більш центристського характеру. Зокрема, партія MAN мера Кишинева Іона Чебана, який дуже благополучно працював з європейськими, румунськими, американськими фондами до певного періоду. Але потім друзі Майї Санду заборонили Чебану в’їзд до Євросоюзу (в червні МЗС Румунії «з міркувань національної безпеки» заборонило меру Кишинева вʼїзд на свою територію на п’ять років, заборона розповсюджується на всю Шенгенську зону – «Главком»). До речі, коли він їздив у Москву і заявляв, що він – соціаліст та проти Євросоюзу, санкції проти нього не запроваджували. Але коли він змінив своє бачення на проєвропейське і підтримав євроінтеграцію, йому заборонили в’їзд до ЄС. Одразу після того, як колега Майї Санду (Нікушор Дан) виграв президентські вибори у Румунії.

Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу назвав Чебана «консервою з Кремля» та «троянським конем», якого вводять в проєвропейський табір. Але припустимо, що це все підступи команди Санду. Чому тоді «проєвропейський» Чебан опинився в одній «Альтернативі» з колишнім головним суперником Санду на президентських виборах Олександром Стояногло, який на тих виборах уособлював проросійський вектор, та екскомуністом та противником ЄС Марком Ткачуком? 

Стосовно Чебана про все каже один факт – його мером обрали люди. Кишинів – за всіма опитуваннями та за результатами виборів – проєвропейське місто, від 60 до 70% жителів є проєвропейцями. І Чебан виграв тут у першому турі.

Щодо Стояногло, то я, в принципі, можу припустити, чому людина, яка все життя виступала за євроінтеграцію, балотувалася в президенти від соціалістів. Вони – друга за величиною партія в країні, і він використав цей проросійський майданчик, аби прийти до влади. Просто він математично порахував, що правильніше іти до своєї мети, маючи за спиною структуру, яка має територіальні організації, волонтерів і тому подібне. І він в результаті виграв всередині країни. Сьогодні Стояногло вже декларує, що є проєвропейцем.

«У кожного другого в Молдові – паспорт Євросоюзу»

Якщо молдовські політики, за вашими словами, є не дуже принциповими, то, вочевидь, виборами все не завершиться. Обрані депутати гіпотетично можуть змінювати свої погляди вже в самому парламенті.

Я впевнений в тому, що будуть перебіжчики. Партія PAS, яка свого часу заявляла, що вона жорстко виступає проти шахраїв, які перебігають з партії в партію, на сьогодні переманила до своїх лав понад сто мерів з різних партій, у тому числі, від соціалістів. Їх благополучно прийняли в партію, «похрестили» – і вони стали проєвропейцями. Наприклад, є одна кандидатка, що була спочатку в блоці «Альтернатива», а потім вийшла з нього і одразу зайшла у PAS. На жаль, вся країна виглядає так.

Згідно з останніми соцопитуваннями, близько третини громадян досі не визначилися зі своїм вибором. Якими факторами вони будуть керуватися в останні дні перед голосуванням?

У Молдові 40% людей відчувають украй велику недовіру до влади і взагалі до політики. І це ті самі голоси, за які сьогодні всі борються. Але ці люди просто не бачать своїх лідерів. На президентських виборах за Санду голосували навіть багато хто з проросійськи налаштованих, які вірили, що вона прийде і буде боротися з корупцією, побудує нормальну країну. Чи проголосують вони за неї сьогодні? Вибачте, у нас нещодавно прикордонника затримали, який займався тим, що ловив на кордоні українців, які перебігали кордон, роздягав їх, забирав гроші та переправляв назад в Україну. Тобто зараз найбільш вигідний бізнес на кордоні – це вже не трафік наркотиків чи цигарок, а ухилянти. Отак у нас перемогли корупцію.

Навіть найбільш проросійські товариші, з якими я судився, отримали румунські паспорти

Останніми днями молдовський інтернет бурлить через те, що міністр соціального захисту висловився на одній зустрічі, коли не знав, що його знімають, в тому ключі, що люди, які не голосують за правлячу партію, є бидлом. На другий день він вибачився. Як думаєте – скільки ця історія додасть правлячій партії?

Зараз PAS йде на вибори з гаслом «Ми зберегли мир у Молдові». Я думав, що мир у Молдові зберігають мої друзі, які воюють на українському фронті. А виявляється, що мир мені зберегла Майя Санду. Як вона його зберегла: тим, що не пройшли якісь проросійські сили? Так ми – не Грузія. По-перше, у нас немає спільного кордону з Росією. По-друге, у нас у кожного другого паспорт Європейського Союзу.

Є меседж про те, що у 2028 році нас приведуть в ЄС. Я коли чую це, то пропоную з'їздити в райцентри, де ти можеш просто вбити свої колеса. Або обіцянка удвічі підняти мінімальну зарплату протягом наступних чотирьох років. При тому, що зростання економіки в Молдові – мінус 1%. Ось такими гаслами вони самі себе і закопують.

Очевидно, що для Росії ці парламентські вибори в Молдові, мабуть, навіть важливіші за президентські. І вже видно шалену активізацію російських наративів в інформпросторі, телеграм-каналах, Ілан Шор, що фотографується з Путіним, із Москви пропонує по $3 тис. щомісяця за участь у протестах проти влади, є побоювання щодо взагалі зриву виборів…

Російський вплив просто нікуди не подівся. Куди йому діватися звідти, де є родючий ґрунт? Коли кажуть, що ці вибори вирішальні, то що, власне, змінилося у порівнянні з 2021, 2024 роками? Вплив Росії став менше чи більше, наприклад, у порівнянні з часами, коли проросійський Додон був президентом?

Зараз, навіть за соціологією, видно, що фаворити Росії можуть влаштувати реванш.

Звісно, реванш може бути. Але як влада до цього довела, маючи чотири роки абсолютні повноваження і контролюючи всі силові структури? «Сітку Шора», про яку так люблять говорити, знищили давним-давно. З цих $3 тис., що він обіцяє, всі сміються вже. Я не вірю, що можна щирого проєвропейського виборця просто взяти і підкупити.

«Більш-менш активне населення, яке тут за щось боролося, давно виїхало»

Вулиця може зіграти на цих виборах ключову роль?

У нас і раніше були різні вибори, коли люди виходили і мітингували. Що це змінило? І чому раптом зараз щось зміниться? Тобто на президентських виборах не було нічого серйозного, а зараз буде?

Молдова – дуже своєрідна країна, вона поділена за своїми геополітичними поглядами, але ми якось не вбиваємо один одного і живемо. Політичні структури дуже добре домовляються в кулуарах і працюють. Давайте згадаємо 2019 рік: Майя Санду разом з Додоном зустрічаються з Дмитром Козаком, який в Кремлі відповідав за Молдову. І вони вирішують, як далі будуть керувати Молдовою: Додон залишається президентом, Санду – прем'єр-міністром.

Не так давно наробили галасу слова Вікторії Фуртуне з партії «Велика Молдова» про те, що потрібно приєднати частину Одеської області для виходу до Чорного моря. І це не перший випадок, коли молдовські політики, хай і маргінальні, дозволяють собі висловлювати такі територіальні претензії. Такі ідеї взагалі популярні у Молдові?

Ну які можуть бути територіальні претензії у країни, з армією в чотири тисячі осіб, з яких половина – кухарі і двірники? Звісно, є люди, які мріють про відродження Великої Молдови. І ці територіальні претензії є не тільки до України, а й до Румунії. Але мріяти люди можуть багато про що. Фуртуне зараз просто грає на свій певний електорат.

Тобто ви не чекаєте на якесь протистояння після виборів?

Скоріше можливий варіант дострокових виборів. Буквально кілька тижнів тому єдиним питанням, для якого зібрався молдовський парламент, було призначення нових суддів Конституційного суду, який і валідує вибори. Тому можна очікувати різних дій: анулювання виборів і повторних виборів. Президентські вибори в Румунії показали, що можна по-різному діяти в різних ситуаціях.

Взяти ту ж Фортуне. По-перше, вона відтягує голоси від Патріотичного блоку, по-друге, її поведінка може бути використана як привід скасувати вибори. Або є Ірина Влад з Патріотичного блоку, у активістів якої проходять обшуки і яку звинувачують в електоральній корупції. Якщо згодом виникне потреба анулювати вибори, то можуть зачепитися за це порушення.

Росіяни, до речі, активно підтримують об’єднання Молдови з Румунією

Ви кажете про те, що вибори буде зривати влада. А чи можуть їх зірвати її опоненти через масові протести?

У Молдові є одна хороша фраза: «Мамалига не вибухає». І більш-менш активне населення, яке тут за щось боролося, давно виїхало.

Населенню може допомогти «агентура», як це 2014 року сталося на Донбасі.

Десь половина з тих, хто живе зараз у Молдові, має європейські паспорти. Навіть найбільш проросійські товариші, з якими я судився, отримали румунські паспорти. Ви думаєте, ці люди погано дивляться телевізор? Вони не бачать, що відбувається на окупованих українських територіях? Ви думаєте, вони реально хочуть цього? Абсолютно всі прекрасно розуміють, що без європейських грошей ми жити не можемо. Навіть коли Додон був президентом, у нас що – скасували Угоду про асоціацію з ЄС?

Чого намагаються досягти росіяни на цих виборах? Яке їхнє завдання максимум?

Думаю, що збереження якогось певного впливу, щоб була можливість, наприклад, зупинити наш вступ до НАТО. Всі завжди думають, що росіяни діють нахрапом. Але їм же, мабуть, хотілося побачити в Євросоюзі ще одну Угорщину? І росіяни, до речі, активно підтримують об’єднання Молдови з Румунією.

«У Шора з Санду – унікальна «колаборація»

Ви є давнім приятелем Ілана Шора, який послідовно просуває в Молдові проросійські проєкти, фотографується з Путіним. Ви навіть проходите у справі щодо незаконного фінансування партії ALDE за його дорученням. Ви з ним взагалі часто спілкуєтеся?

Ні, ви ж не спілкуєтеся з усіма своїми однокласниками. У мене немає з ним ні бізнес-планів, ні політичних планів. Ми люди абсолютно різних політичних поглядів.

А ви з ним розмовляли на тему війни в Україні?

Одного разу і прийшли до того, що кожен залишиться при своїй думці.

Чим він зараз так конкретно прив'язаний до Кремля – грошима, компроматом, ідеологічними поглядами…? Чи усім разом?

А який у нього був варіант? У Молдові його постійно звинувачують в тому, що він нібито вкрав мільярд. Він одружений на російській співачці. Європейці з ним не спілкуються, чим автоматично підштовхують його до іншого напрямку.

Звісно, його вплив на цих виборах немалий. Але не треба однозначно пов’язувати Шора з тим же Патріотичним блоком – не впевнений, що вони з тим же Додоном спілкуються і підтримують один одного. У Шора є електорат, який його підтримує і без всяких грошей. Офіційно всі його партії не допустили до виборів, але його прихильники нікуди ж не поділися. Взагалі у Шора з Санду – така унікальна «колаборація»: коли в тебе нема ворога – ти його створюєш. От і у Санду є ворог в особі Шора, якого ти можеш використовувати без кінця та говорити про його мегавплив.

Хоча мене взагалі дивує, що він досі дивиться в бік Молдови, при тому, що за пару днів провертає через свої компанії бюджет країни. Але я не бачу з його боку того глибокого інтересу, який йому намагаються без кінця приписувати.

Як тема України взагалі піднімається і ще буде підніматися під час кампанії?

Хіба що в негативному ключі. Санду і її партія з ранку до ночі розповідають, що економічна біда Молдови пов'язана з війною, але мир в країні забезпечують саме вони.

А проросійські політики тиснуть якраз на складну внутрішню ситуацію в країні. Вони обіцяють дешеві енергоресурси, говорять про те, як ми будемо експортувати сільськогосподарську продукцію в країни ОДКБ, Китай, Індію...

Насправді в Молдові лишилася мінімальна кількість проросійського електорату – його перебільшують, тому що, аби щось продати, потрібно щось мати. А якщо цього проросійського електорату нема, його треба створити. І його створюють штучно. У нас лишилися євроскептики, які вже ситі деклараціями, що ми будемо жити добре, вступимо до Євросоюзу… А євроскептицизм у Молдові автоматично підноситься як проросійський вибір.

«Українська діаспора в Молдові завжди була проросійськи налаштована»

Наприкінці минулого року кількість українців у Молдові оцінювалася в 300 тис. (без урахування мешканців Придністров’я), близько 180 тис. з яких були громадянами Молдови. Ця цифра змінилася?

Забудьте вже про ці цифри. За даними останнього опитування, вже близько 100 тис. залишилося. Ці дані мене дуже здивували та розчарували.

Ці люди просто виїхали з Молдови?

Не обов'язково. Дехто, мабуть, припинив себе ідентифікувати як українець. Це вже соціологи мають говорити.

А чому вони могли перестати вважати себе українцями?

З різних причин. Можливо, хтось вважає, що зараз краще сказати, що він молдаванин. А хтось – що краще сказати, що він вважає себе росіянином. Звісно, це пов’язано з війною. На жаль, українська діаспора в Молдові – це не українська діаспора десь у Канаді чи в США. І українська діаспора в Молдові завжди була дуже проросійськи налаштована. А сама Україна ніколи не мала великого бажання і прагнення працювати з діаспорою навіть у кращі роки. Ми завжди були тут залишені самі по собі. Ось у мене є суди з Додоном через його підтримку війни, і мені ніхто з України не пропонував допомогу в цьому.

Політичні симпатії українців у Молдові є якимись особливими? Чи вони голосуватимуть плюс-мінус як все молдавське суспільство?

Рівно так само, як усе молдавське населення. Ми ще не бачили регіональних розрізів, але знаємо, що зона відносно компактного проживання українців у Молдові – це північні регіони. І, на жаль, ці регіони завжди були проросійськи налаштовані. Вони це мотивували різними моментами – в тому числі, й економічними, бо там величезна кількість фермерських господарств, які працювали з російськими регіонами. Плюс на настрої там вплинули закриття українських шкіл, відсутність підтримки з боку України, відсутність українського інформаційного поля. Велика частина народу там використовують супутник, щоб дивитися російські телеканали.

Але взагалі в Молдові немає території, де українці проживали б на 100% компактно. І ти не можеш чітко з’ясувати, як голосували саме вони.

Павло Вуєць, «Главком»