Іран погрожує Саудівській Аравії. Чи буде нова війна?

Іран може атакувати Саудівську Аравію впродовж найближчих 48 годин. Таку сенсацію вчора оприлюднила впливова Wall Street Journal. Саудівська Аравія, посилаючись на свою розвідку, повідомила США, що вважає атаку з Ірану неминучою.

Для чого Ірану відкривати свій фронт, зважаючи на те, що ця держава фактично долучена до війни Росії проти України на боці агресора? Наскільки серйозно слід сприймати нинішні дії Ірану і чи відволіче новий можливий військовий конфлікт увагу світу від України в інтерв’ю «Главкому» розповів виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

1 листопада Саудівська Аравія повідомила США про намір Ірану її атакувати. Про це пише The Wall Street Journal. Наскільки серйозно слід ставитися до цієї загрози, враховуючи, що конфлікт між державами давній, а обстріли Саудівської Аравії відбувалися і раніше?

Без сумніву, про відносини між двома країнами відомо, вони напружені. Було діло, вони пробували відновити дипломатичні відносини, але цього не сталося. Продовжується війна у Ємені (громадянська війна з 2015 року), відповідно, продовжуються удари ракетами, виробленими в Ірані, по Саудівській Аравії з боку Ємена. До повідомлень про ймовірність війни варто дослухатися тому, що на відміну від попередніх ударів, попередньої фази напруження між країнами, змінилася ситуація у самому Ірані. В Ірані тривають протести. У рамках цих протестів важливо пам’ятати, що Іран зробив доволі гучну заяву на адресу Саудівської Аравії. Мовляв, якщо ви не припините втручання у внутрішні справи Ірану, а у Саудівській Аравії працює багато опозиційних каналів на фарсі, то ми ухвалюватимемо відповідні рішення. Можна припустити, що частина іранського істеблішменту, Корпусу вартових ісламської революції, всі ті, хто ухвалює рішення вирішили, що час настав. На мою думку, це не початок війни, але початок ескалації.

Що означає початок ескалації? До чого вона призведе?

Головна проблема полягає у тому, що владна верхівка відчуває занепокоєння через загрозу втрати міцності своєї влади. Адже іранські протести вийшли за межі стандартних заворушень, які час від часу відбуваються у країні. Оскільки мислення іранської верхівки заточене на теорію змови, вона протести однозначно пов’язує із діяльністю своїх ворогів у регіоні. Відповідно, влада починає мобілізацію військових у двох напрямках. Перший – відтягування частини резервів з Іраку і Сирії до Ірану аби придушувати заворушення. Другий – підтримка високого рівня напруги з сусідніми країнами із метою утримання їх від ворожих дій по відношенню до Ірану. Це не означає, що Іран сьогодні-завтра сам почне якісь бойові дії, але це означає, що готовність до бойових дій зростає.

Росіяни обіцяли іранцям, що ніхто не здогадається, чиї це дрони

В інтернеті з’явилося відео підняття червоного прапора над мечеттю в іранському місті Кум. Це ж необов’язково означає війну. Наприклад, червоний прапор був піднятий, коли був убитий Касем Сулеймані у 2020 році. Яка причина його підняття сьогодні?

Думаю, що саудити зчитують знаки, які іранці їм посилають. Думаю, що не в останню чергу тому саудити відреагували саме так, поділившись із США даними розвідки. Можна припустити, що іранці таким чином залякують саудитів – попереджають заздалегідь. Підняття цього прапора можна розглядати як попередження, про що ми говорили вище. Також це може бути сигналом початку якихось акцій, помсти.

Іран фактично вв’язався у війну між Росією та Україною, а тепер натякає на відкриття фронту з Саудівською Аравією. Навіщо Ірану ця проблема нині, якщо вона вимагатиме розосередження військ, можливий вивід якоїсь частини за межі країни, що навпаки, шкодитиме міцності влади? У чому логіка?

Це одне з найголовніших питань. До початку повномасштабної війни Росії і України іранці балансували. Для них було важливо збереження у своїй країні їхньої ісламської влади. Зараз же вони постійно перебувають у стресі, під тиском. Для того, щоби убезпечити себе, вони запускають ракетні програми, дронові програми та, головне, ядерну програму. Вона була покликана забезпечити постійний тиск Ірану, аби урівноважити той зовнішній тиск, якому піддається Іран. Тривалий час їм вдавалося урівноважити зовнішній і внутрішній тиски.

Росія ситуацію для Ірану поламала. Раніше іранці більш-менш уявляли, як діятимуть. І росіяни були для них частиною зовнішнього світу, прихильного до Ірану. Поступове втягування Ірану до альянсу, який відбувався ще у процесі сирійської воєнної кампанії, а також переговорного процесу з американцями (щодо ядерної угоди), у якому росіяни відігравали, на думку іранців, дуже важливу роль, почало плутати карти. Десь наприкінці минулого року це плутання карт викликало навіть у іранців непорозуміння. У результаті, після приходу до влади Ібрагіма Райсі і з ним найбільш радикальної групи, кожна наступна їхня дія лише погіршує ситуацію, у якій перебувають вони самі.

До початку повномасштабної війни в Україні іранці балансували

Тобто вони наближалися до союзу з росіянами. Влітку вони уклали угоду про створення альянсу з ними, почали росіянам постачати дрони. Росіяни їм обіцяли, що ніхто не здогадається, чиї це дрони. Мовляв, у вас будуть і гроші, і політичне прикриття, можливості і далі шантажувати Європу. Це все для іранців було привабливим. Між тим вони раптом стали учасниками війни між Росією та Україною при тому, що самі цього не очікували. Тобто цього у них в планах не було, ставати учасниками війни у Європі. Але сила обставин іранців втягнула у нинішню ситуацію.

Далі починаються протести і це «чорний лебідь», вони на таке не розраховували. У них у голові вкладається картинка, що все навколо є підступним планом проти них. Вир засмоктав їх. І це ще не фінал.

Війна Ірану із саудитами – на руку Україні, оскільки перси зосередяться на своїй безпеці і, можливо, менше постачатимуть зброї росіянам?

Я би не став так оцінювати. Хоча дійсно, на перший погляд так все і мало б бути. Але війна – це війна. Під час війни можуть виникати різні обставини, різні моменти. Я би, чесно кажучи, не став однозначно говорити про те, на руку нам це чи ні. Війна серйозно розширюватиме театр бойових дій. Це частково відволікає увагу від нас, це залучає до конфлікту інші країни, які також потребуватимуть серйозної підтримки з боку США. І не факт, що це (загострення конфлікту між Іраном і Саудівською Аравію) спричинить хвилю солідарності з Україною.

Михайло Глуховський, «Главком»