Кадрова чистка і кінець придворного турагентства. В.о. генпрокурора Антон Ковальський – про свої перші кроки

Антон Ковальський другий місяць виконує обов’язки генпрокурора. Вчора він уперше зустрівся з журналістами провідних українських ЗМІ. Спілкування відбувалося у закритому форматі. Однак частину бесіди з Ковальським, яка стосується суспільно-важливих тем, «Главком» публікує у вигляді окремих цитат.

Антону Ковальському – 42 роки. У день його призначення «Главком» оприлюднив детальне досьє на нового керівника Офісу генпрокурора. Вчорашня відверта бесіда з прокурором додала важливих штрихів до його портрету.

Ковальський родом із Вінниці. У студентські роки за програмою обміну потрапив до США, де прожив півтора року. Працював на АЗС звичайним заправником.

В органах прокуратури – з 2010 року.

«В Америці вдалося заробити кошти і купити автомобіль Volkswagen Polo (2011 року випуску – «Главком»). Авто записано на мого брата, ми двійнята, але ним я користувався під час прокурорської служби. Пригадую, як призначили мене прокурором Чернівецької обласної прокуратури, і я приїхав на роботу на Volkswagen Polo. Багато колег не вірили, що обласний прокурор пересувається такою автівкою, думали, що я приховую справжні статки (Volkswagen Polo, 2011 року випуску зник із декларації Ковальського за 2023 рік. Натомість у сім’ї прокурора залишився дружинин Nissan Qashqai, 2019 року випуску – «Главком»)», – пригадує Ковальський.

Свою сім’ю Антон Ковальський характеризує як спортивну: він – кандидат у майстри спорту з боксу; захоплюється рукопашним боєм і бігом. Його дружина Оксана професійно займається плаванням.

Про раптове кар’єрне підвищення з посади прокурора Хмельницької області до в.о.генпрокурора Антон Ковальський розповів так: була єдина розмова тет-а-тет з президентом, який і запропонував тимчасово очолити Офіс генпрокурора. Глава держави постав Ковальському два ключових завдання: забезпечити стабільну роботу Офісу генпрокурора і очистити систему від недостойних людей.

«Приступив до виконання обов’язків генпрокурора у складний час. Щоправда, раніше думав, що труднощі спіткатимуть, коли очолив прокуратуру Хмельниччини на тлі скандалу з масовими інвалідностями. Але, враховуючи останні події (корупційний скандал «Карфаген», у який вляпалися прокурори Офісу генпрокурора – «Главком»), то тоді був не скандал, а невеликі неприємності», – жартує Ковальський.

В.о.генпрокурора визнає: сьогодні до прокуратури як інституції «майже втрачена довіра» з боку суспільства. Водночас, на його думку, в органах прокуратури залишилося працювати чимало професіоналів, котрі щоденно відвідують суди, підтримуючи державне обвинувачення.

Кадрові рішення: «лазєйку» без конкурсів прикрито

Протягом 2025-2026 років в органи прокуратури працевлаштувалися без конкурсів понад 1 тис. прокурорів, зокрема колишніх співробітників Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та Національної поліції. Частина з них зайняли адміністративні посади у прокуратурі, що викликало невдоволення серед самих прокурорів.

«Одне з перших моїх рішень – призупинення набору нових працівників без проведення конкурсів. В органи прокуратури у законний спосіб зайшло понад 1 тис. осіб, в тому числі із ДБР, БЕБ і Нацполу. У принципі, це фахові юристи та слідчі. Однак їхню появу не дуже добре сприйняли самі прокурори, яких нараховувалося близько восьми тисяч. Річ у тім, що частина позасистемних людей очолила в органах прокуратури адміністративні посади. Знову ж таки, без конкурсів. Це несправедливо», – наголосив в.о. генпрокурора.

Ковальський додав, що, очолюючи прокуратуру Хмельницької області, у нього був заступник, який раніше працював у Бюро економічної безпеки (ідеться про Максима Кутергу. Його звільнено з посади заступника прокурора Хмельницької області на початку жовтня 2026 року. Всього адмінпосади вже втратили 30 прокурорів – «Главком»).

В.о. генпрокурора зауважив, що наразі на розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт, який має на меті повернути конкурсні процедури під час призначення кандидатів на посади в Офіс генпрокурора.

Міжнародний департамент як «турагентство»

Окремого уваги заслуговує історія довкола скандального департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора. Саме тут заступником керівника працював фігурант операції НАБУ і САП «Карфаген» Сергій Кропива, який сьогодні перебуває у СІЗО. Одразу після призначення до Офісу генпрокурора, у середині вересня Антон Ковальський реорганізував департамент міжнародного співробітництва, а посаду самого Кропиви було ліквідовано.

«Якщо говорити відверто, то мені здалося, що наш міжнародний департамент працював як турагентство. Роботою ніхто не займався: хтось кудись їздив заради фотографій, показували, начебто у нас є певна міжнародна співпраця. Насправді ж близько сотні запитів про міжнародну правову допомогу лежали в Офісі генпрокурора без руху. Переважна більшість запитів стосувалася справ про діяльність незаконних колцентрів на територіях. Чехії, Франції та інших європейських країн», – ділиться першими враженнями Ковальський із журналістами.

За короткий час роботи в.о. генпрокурора 12 із 74 прокурорів департаменту міжнародного співробітництва вже звільнено за результатами проходження поліграфів. І це дало результат: понад 70 запитів про міжнародну правову допомогу, які ігнорувалися, наразі Україною виконано.

«Я повернув на службу професіоналів, які дійсно живуть міжнародною роботою: починаючи зі справ, які можна почути на рівні держави, закінчуючи звичайними видачами та екстрадиціями. Це насправді дуже важливо. Крім цього, наші міжнародні партнери готові з нами працювати і підтримувати. Як приклад, нині українські прокурори спільно з прокурорами однієї європейської держави документують злочини російського «тіньового флоту», – зазначив Ковальський.

Прокурор також додав, що зареєстрував нове кримінальне провадження щодо підозрюваного експрокурора Сергія Кропиви за четвертою статті 191 Кримінального кодексу та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу. Службове розслідування підтвердило: Кропива часто використовував службовий транспорт не за призначенням; отримував заробітну плату, будучи відсутнім на робочому місці.

Ковальський розкритикував призначення Кропиви до Офісу генпрокурора без конкурсу після роботи заступником голови Одеської обласної військової адміністрації. В.о. генпрокурора вважає, що той  не мав належних знань у сфері міжнародного права.

«Кропива – класичний приклад людини, яка попала в систему по якихось там незрозумілих зв’язках, а не через свої ділові якості», – заявив Антон Ковальський.

Крім цього, Антон Ковальський розкритикував роботу Генеральної інспекції (орган внутрішньої безпеки Офісу генпрокурора), заявивши, що вона «провалила іспит».

«Будемо чесні, співробітники Генеральної інспекції не побачили, що у них під носом займалися кришуванням незаконної діяльності колцентрів», – сказав Ковальський.

Наразі триває аудит діяльності Генеральної інспекції: вона буде реформована і змінить підходи до своєї роботи.

Підозри, затримання, арешти… А де вироки?

В.о. генпрокурора загострив увагу ще на одній проблематиці – недостатню ефективність роботи прокурорів.

«Найголовніший для мене пріоритет – це вирок у кримінальному провадженні. Незалежно від того, обвинувальний чи виправдувальний. На жаль, останні декілька років склалося таке враження, що ми живемо лише підозрами, гучними затриманнями, а на виході майже немає нічого. Я проаналізував кількість вироків у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів, де судами призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі. Сказати, що цифри погані, – це нічого не сказати», – констатував Антон Ковальський.

За словами прокурора, переважна більшість корупційних справ закінчується іспитовим терміном, штрафом або угодами про визнання винуватості без призначення реального терміну ув’язнення.

Підхід до угод про винуватість треба переглянути

 «Інститут угод – це законна процедура, але можна укласти угоду з реальним покаранням. Наприклад, призначити не дев’ять років позбавлення волі, а чотири. Чомусь у нас склався такий стереотип, що угода – це коли особа уникає позбавлення волі. Це треба змінити, тому що угода може передбачати позбавлення волі, і треба це пропонувати підозрюваним та обвинуваченим», – переконаний керманич Офісу генпрокурора.

Крім того, Ковальський вважає, що прокурорам варто відповідальніше ставитися до термінів розгляду кримінальних проваджень у судах. Він навів приклад, як йому за рік вдалося добитися вироку для посадовця на Хмельниччині, обвинуваченого у корупції.

«У липні 2025 року повідомив про підозру голові однієї з територіальних громад за розтрату бюджетних коштів. Два місяці тому в мене вже був вирок першої інстанції, зараз уже є апеляція – вісім років позбавлення волі. Мають бути вироки. Не тільки за корупційні злочини, а й за злочини проти основ національної безпеки. Також повинні забезпечити швидке, повне й неупереджене розслідування кримінальних проваджень. Є кримінальне провадження – провели розслідування, не підтвердили складу злочину, прийняли рішення про закриття. Не має безпідставно збільшуватися кількість справ, у яких немає рішення», – заявив в.о. генпрокурора.

Він додав, що кожного року в Україні реєструється приблизно 500 тис. кримінальних проваджень.

Про взаємодію з НАБУ і САП: чи є конфлікт?

Антон Ковальський запевнив, що у нього склалися нормальні робочі відносини з керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Національним антикорупційним бюро.

«Точно якісь особисті історії, які були в мого попередника з цими керівниками (НАБУ і САП – «Главком»), я на себе не переносив. Тому що це не додає нікому авторитету. Це не конструктив, а деструктив», – запевнив в.о. генпрокурора.

Закриття справи Кривоноса

Ковальський повідомив, що кримінальне провадження, у якому директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу начебто було повідомлено про підозру за статею 358 Кримінального кодексу («Підробка документів») і статтею 368 Кримінального кодексу («Одержання неправомірної вигоди службовою особою»), наразі закрито. Рішення про закриття справи ухвалили слідчі Державного бюро розслідування, які займалися цим провадженням. Далі справа потрапила на вивчення до Офісу генпрокурора. Процесуальний керівник протягом 20 днів вивчав законність закриття кримінального провадження і не знайшов підстав для його скасування.

На думку Антона Ковальського, проєкт підозри Кривоносу, яку підписав колишній генпрокурор Руслан Кравченко, оформлено з порушеннями Кримінального процесуального кодексу.

«Кримінальний процесуальний кодекс чітко визначає алгоритм повідомлення особі про підозру. Зокрема, у день складання вказаного повідомлення, воно має бути вручено особі для набуття статусу підозрюваного. Що зробив Кравченко? Він склав і підписав повідомлення про підозру директору НАБУ, але не вручив безпосередньо. Також колишній генпрокурор не уповноважив посадових осіб – слідчого ДБР або іншого прокурора – вручити цю підозру. Натомість Кравченко відправив документ поштою як фізична особа. Це теж порушення. Водночас у Єдиному реєстрі досудових розслідувань з’явилася відмітка про вручення підозри Семену Кривоносу, що не відповідає дійсності», – зазначив в.о. генпрокурора.

У подальшому цю відмітку було знято заступником генпрокурора, про що раніше повідомляла пресслужба Офісу генпрокурора.
Ще важлива деталь, на яку звернув увагу «Главком». Підозра Семену Кривоносу з’явилася після того, як Руслан Кравченко «розглянув матеріали кримінального провадження №22014101110000061». А от збором цих матеріалів, починаючи з квітня 2014 року, займалося Головне управління СБУ у Києві та Київській області.

Зв’язки: з Будановим та Татаровим незнайомий, з Покладом – робочі стосунки

Журналісти поцікавилися у Ковальського про знайомство та спілкування із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, якого називають куратором силового блоку від Банкової, т.в.о. голови СБУ Олександром Покладом і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. У відповідь Антон Анатолійович розповів, що бачив Татарова раз у житті у приміщенні прокуратури під час нагородження 1 грудня, проте особисто з ним не зустрічався та не спілкувався.

«Я не можу сказати прямо, що я взагалі його не бачив. От Арахамію я в житті не бачив. Буданова я теж не бачив в житті, хоча в мене є дві подяки від Буданова… А з Татаровим я не зустрічався», – додав в.о. генпрокурора.

Разом із тим, Ковальський зазначив, що зустрічався з очільником СБУ Олександром Покладом приблизно п’ять чи шість разів. За його словами, вони підтримують зв'язок у повідомленнях і телефонних розмовах, а їхні стосунки є робочими.

«У нас абсолютно нормальні стосунки. До СБУ я не їздив жодного разу, а Олександр Валентинович приїжджав сюди – напевно, раз на тиждень тут бачимося. З міністром внутрішніх справ спілкуюся постійно, з виконувачем обов'язки голови Національної поліції. З керівником Патрульної поліції ще не перетиналися», – сказав в.о. генпрокурора.

Крім того, Антон Ковальський публічно відгородився від зв’язків із впливовим чернівецьким бізнесменом Іллею Павлюком, про що раніше повідомляли медіа. Раніше ЗМІ називали Павлюка одним із керівників центрального штабу Володимира Зеленського під час виборів 2019 року. Також Павлюку приписують вплив над  невеликою групою народних депутатів від партії «Слуга народу».

«Знаєте, у житті люди завжди намагаються вішати ярлики. Коли я працював у Вінницькій обласній прокуратурі, установу очолював В’ячеслав Соколовий. Тоді казали, що Ковальський – людина Соколового. Коли працював на Буковині, мене пов’язували з тодішнім заступником генпрокурора Ігорем Мустецею. Іще говорили, що мою кандидатуру начебто рекомендував Мустеці підприємець Ілля Павлюк. Так-от, цього Павлюка я у житті не бачив. Я розказав би, як Павлюк «допомагав» мені працювати у Чернівцях, але не хочу…» – наголосив в.о. генпрокурора.

Втеча Кравченка. Офіс генпрокурора розставив крапки над «і»

Офіс генерального прокурора завершив службове розслідування щодо виїзду за межі України колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Як повідомив виконувач обов’язків генерального прокурора Антон Ковальський, згідно з висновками службового розслідування, транспортні засоби для виїзду Кравченка за кордон не використовувалися. Також встановлено, що у неділю, 13 вересня перед тим, як покинути Україну, ексгенпрокурор відмовився від державної охорони.

Крім того, у п’ятницю, 11 вересня Руслан Кравченко взяв відомчу печатку. Пообіцяв повернути у понеділок, 14 вересня.

«У суботу, 12 вересня він був на роботі разом із окремими співробітниками міжнародного департаменту. У неділю, скоріше за все, Кравченко був сам в Офісі генпрокурора. Наказ про його відрядження жоден зі співробітників міжнародного департаменту не друкував. Тому з вірогідністю у 99,9% Руслан Андрійович надрукував сам цей документ. Підписав і поставив печатку теж він», – розповів про хронологію подій в.о. генпрокурора Антон Ковальський.

Окремо теперішній очільник Офісу генпрокурора пояснив, як з’явилося запрошення на участь у слуханні парламентської мережі Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), за яким виїхав Кравченко з країни. Ковальський підтвердив: таке запрошення дійсно було, але воно стосувалося заступника генпрокурора Віктора Логачова. При цьому Офіс генпрокурора завчасно сповістив організаторів заходу, що Логачов не приїде через зайнятість на роботі.

За словами в.о. генпрокурора, про відрядження Кравченка стало відомо у понеділок, 14 вересня. У його кабінеті у конверті лежав наказ про відрядження, а також печатка Офісу генпрокурора, яку Кравченко узяв заздалегідь. Кадровий департамент Офісу генпрокурора зареєстрував це відрядження, не розуміючи, що насправді відбувається.

«Службове розслідування встановило, що Руслан Кравченко безпідставно використав запрошення іноземної держави для виїзду за кордон. Жодних матеріальних збитків органам прокуратури не завдано», – зазначив в.о. генпрокурора.

Ковальський додав, що колишній генпрокурор по суті вчинив дисциплінарний проступок, за який передбачено звільнення з органів прокуратури або догана. Рішення мала б ухвалювати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП), але рішення ухвалив в.о. генпрокурора на підставі поданої заяви про звільнення самим Кравченком.

«Українське суспільство не мало бажання чекати на рішення КДКП, яке у часі розтягнулося б на два-три місяці. А так ми його звільнили за кілька днів», – пояснив свої дії Антон Ковальський.

Про свою зарплату і кабінет Кравченка

Нині службовий кабінет колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка закритий, його ніхто не використовує. Ковальський уточнив, що його кабінет на кілька поверхів вище, ніж той, де сидів попередній генпрокурор.

«Посада керівника Хмельницької обласної прокуратури за мною зберігається. Заробітну плату я також отримую як прокурор області (ідеться про 100 тис. грн на місяць – «Главком»)», – зауважив в.о.генпрокурора.

Ковальський сказав, що це достойний рівень зарплати. Він додав, що у районних прокуратурах прокурори заробляють 50 тис. грн. За його словами, це нормальна зарплата, але менша, аніж у слідчих ДБР («дебеерівці» отримують близько 150 тис. грн на місяць – «Главком»).

Чи незалежний Ковальський у своїх рішеннях?

Журналісти запитали в.о.генпрокурора, чи відчуває він на займаній посаді незалежність, а також внутрішню силу просувати зміни. І чи достатньо у нього ресурсу, щоб реалізувати все задумане, бо викликів дуже багато.

«Я все життя займаюся спортом і дуже люблю у такий спосіб скидати всі негативні емоції. Для цього краще, коли ти б’єшся з кимось, хоча я – дуже миролюбна людина. Багато різних історій у мене в житті було, і цього я точно не боюся. Щодо незалежності, то жодних вказівок та задач, окрім тих, про які я вже сказав, президент не ставив. Кадрові рішення – це також моя відповідальність. Звісно, я слухаю колег, щоб не виглядало так, ніби я кого хочу – того звільняю. Але остаточні рішення – мої особисті. І дуже добре, що я маю досвід роботи на регіональному рівні. За великим рахунком, в Офісі генпрокурора все те саме, тільки зона відповідальності інша. Структура плюс-мінус така сама, взаємодія з правоохоронцями – також. Тільки прізвища цих керівників більш відомі. І ви можете, звісно, не повірити, але ніколи в житті жоден генеральний прокурор не ставив мені незаконних завдань. Не те, що я їх не виконував, мені їх просто не доручали – умовно кажучи, що завтра треба повідомити про підозру такій-то особі…», – пояснив Антон Ковальський.

Микола Підвезяний, Віталій Тараненко, Павло Вуєць, «Главком»