Після Авдіївки – Куп’янськ? Розмова з мером міста, на яке націлилися окупанти

28 лютого вдень російські війська обстріляли центр Куп'янська, використавши керовані авіабомби. Загинули двоє людей, ще п’ятеро травмовані. Загиблі – 58-річний пастор церкви Ісуса Христа та 39-річний чоловік.

Росія тепер регулярно обстрілює Куп’янськ і населенні пункти громади. За два роки повномасштабної війни зруйновано або пошкоджено половину житлових будинків. У громаді нині проживає лише сьома частина від тієї кількості мешканців, що була до вторгнення.

Російська армія захопила Куп’янськ вже на третій день після початку повномасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 р. і утримувала його до 10 вересня 2022 р., коли українська армія звільнила місто і громаду загалом у ході контрнаступу.

Військові називають Куп’янськ разом із містом Лиман на Донбасі найближчими крупними цілями Росії після захоплення Авдіївки. Ворог посилює атаки на Синьківку, що на північ від Куп’янська.

«Звичайно, Куп’янськ, Куп’янськ-Вузловий залишаються пріоритетними цілями на цьому напрямку. Ворог, найімовірніше, бачить доцільність атакувати нас саме в цей момент, саме в цьому місці всіма наявними силами і засобами…», – сказав напередодні речник Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Ілля Євлаш.

Як такі новини про наміри окупантів сприйняли мешканці Куп’янська, чим живе ця громада на Харківщині, яка однією із перших опинилася в окупації у 2022 році, і чому владі прифронтового міста досі не вдається евакуювати понад 200 дітей в інтерв’ю «Главкому» розповів очільник міської військової адміністрації міста Андрій Беседін.

«Керованою авіабомбою ворог цілив у кафе…»

28 лютого ворог атакував центр Куп’янська, скинув КАБ на 500 кг. Яка остання інформація про загиблих і поранених?

Внаслідок чергового терористичного акту в обідній час загинули двоє чоловіків, п’ятеро людей отримали поранення: три жінки і два чоловіки.

Як вдалося уникнути більшої кількості жертв, адже вдень люди перебувають на вулиці? Сирени повітряної тривоги працюють?

На жаль, у нашому випадку сирена не спрацьовує, бо ми перебуваємо дуже близько до лінії зіткнення. Тому, коли ідуть обстріли, то в людей є секунди, щоби сховатися. Якщо ми кажемо про постраждалих, то їх кількість могла би бути більшою, якщо би керована авіабомба не перелетіла ту точку, куди цілила, а це кафе. Кафе надає послуги в тому числі військовим, які перебувають на ротації, тут готували їжу.

Прості люди звикли до вибухів…

З якого озброєння найчастіше прилітає по Куп’янську?

Найчастіше з артилерії. Але найбільших руйнувань завдають керовані авіабомби.

Українські війська були змушені відступити із Авдіївки. Військові кажуть, що російська армія накопичує резерви з метою атаки на Куп’янськ. Як ваша громада сприймає ці новини? Чи усвідомлюють мешканці, що Куп’янськ може стати наступною ціллю ворога після Авдіївки?

Експерти багато розповідають про те, куди армія РФ пере направить свої сили. Якщо ми кажемо про населення, про нас, структурні підрозділи, комунальні підприємства, то ми працюємо у штатному режимі, перебуваючи півтора року на відстані 7-8 км від лінії фронту. Бажання країни-терористи – захопити наше місто, вийти хоча би на лівий берег (річки Оскіл), пробити нашу оборону. Але у них нічого не виходить. Велику кількість особового складу і техніки наші хлопці нищать. І фактично та лінія (фронту), яка зараз є, стабільна. Певні локальні успіхи можуть бути у противника, але це тільки тому, що наші командири бережуть життя наших воїнів. Але потім наші відбивають втрачені позиції.

Важко про це говорити, але прості люди звикли до вибухів, до руйнувань. Виїжджають одиниці. Вчора був у Куп’янську-Вузловому, і в селищі Ківшарівка, люди всюди працюють, панічних настроїв немає. Навіть ніхто не говорить про те, що з Авдіївкою, наприклад, сталося. Коли ти з людьми спілкуєшся, то розумієш, що усі дійсно втомилися від цих обстрілів, дій країни-терориста, люди хочуть нормального життя.

Якщо ми кажемо про можливості евакуації, то в нас повністю відпрацьований алгоритм як це робити. Є кол-центр, номер гарячої лінії. Якщо людина зателефонує, до неї приїде спеціальний автомобіль. У Харкові є місця компактного розміщення переселенців наших. Коли люди приїжджають до обласного центру, з ними соціальні служби, волонтери, психологи спілкуються, допомагають. Ми постійно на зв’язку. Між Куп’янськом і Харковом є автобусне і залізничне сполучення. Але в людей є страх за майно, яке вони залишають, за своє житло... Хоча ми пояснюємо, що якщо щось з майном трапиться, держава обов’язково компенсує. Життя та здоров’я дорожчі.

«Батьки написали відмови від евакуації дітей»

Ви нещодавно казали, що у Куп’янську нині проживає нині 3,5 тис. людей, а у всій громаді 7,5. В інтерв’ю «Главкому» влітку минулого року ви також говорили, що у місті проживало 6,5 тис. людей, а в самій громаді 12,5 тис. Тобто тенденція на виїзд все ж зберігається?

На жаль, немає зараз такої тенденції. Скоріше, це був період такий, коли виїжджали. Це період кінця осені – початку зими, коли було оголошено примусову евакуацію з лівого берега Куп’янська, посилення обстрілів ворога тоді було. Було активне інформування населення, і взаємодія з людьми дала результат. І тоді дійсно велика кількість виїхали. Ви назвали у своєму питанні цифри. Та я додам ще одну – на території Куп’янської громади перебувають 225 дітей.

Але ж є постанова Кабміну про примусову евакуацію дітей із зон активних бойових дій. Чому їх досі не евакуйовано?

Є обов’язкова і примусова. У тексті постанови зазначено, що батьки мають право відмовитися від евакуації. Ті люди, які перебувають у Куп’янській громаді написали відмови від евакуації дітей.

Якщо ми говоримо про примусову евакуацію, то вона була застосована на лівобережжі Куп’янської громади. Це Ківшерівка, Куп’янськ-Вузловий і лівий берег безпосередньо міста Куп’янськ. Там дітей немає. Всі діти перебувають на правій стороні Куп’янська.

Розкажіть, хто ці люди, які залишаються у місті і у громаді загалом, відмовляючись від евакуації?

Переважають люди пенсійного і передпенсійного віку. Знову ж таки, багато є і тих, хто працює у структурних підрозділах Куп’янської міської ради, комунальних підприємствах, пошта, перевізники.

Є «ждуни», які чекають на Росію

Нині ми бачимо пропагандистські сюжети, в яких мешканці щойно окупованої і вщент зруйнованої Авдіївки… дякують Росії за «звільнення». Пряме питання: скільки мешканців Куп’янська чекають на прихід Росії?

Такі є. Якщо у відсотках, то їх меншість з тих, які залишаються. Ми їх називаємо «тихими ждунами». Вони сидять і чекають, не виявляють свого ставлення до того, що відбувається. Вони ж бачать, що місцеві мешканці працюють, усі структурні підрозділи працюють, лікарні працюють, вивозиться сміття, прибираються вулиці, онлайн навчання відбувається. Не можуть вони сказати, що, наприклад, не приходить гуманітарна, чи про нас забули. Ми відслідковуємо таких людей по соціальних мережах, бачимо, як люди спілкуються, їхні погляди, висловлювання. І ми знаємо, що людина, наприклад, залишається на території громади.

Більшість з тих, хто працює в структурних підрозділах міськради чи в комунальних підприємствах, залишалися під окупацією на території громади. Вони проукраїнські і чекали на визволення. Вони знають сусідів, знайомих, хто як поводився і діляться інформацією. Правоохоронці на території громади активно працюють, виявляють колаборантів. Якщо поглянемо на інформресурси правоохоронців, то побачимо, що кожного дня відбувається або затримання, або підозра, або засудження людини з Куп’янського району. На жаль, таких людей велика кількість саме у районі. А от у Куп’янську таких – меншість.

Тиждень тому президент відвідав позиції українських військових на Куп’янському напрямку. Чи заїжджав глава держави до вашого міста?

Президент був у Куп’янську. Він приїздив спілкуватися здебільшого з військовими, цікавився забезпеченням, їхніми проблемами… Що стосується цивільного населення, то ми розуміємо безпекову ситуацію. На жаль, неможливо поки, щоби президент приїхав і пішов вулицями Куп’янська. Тут у місті є ми, місцева влада, є обласна влада.

«Зруйновано і пошкоджено 50% житла»

Якої найбільше допомоги від центру потребує Куп’янськ сьогодні? Про що і як часто з главою області Олегом Синєгубовим спілкуєтеся?

Із Олегом Синєгубовим кожного дня на зв’язку. Користуючись нагодою, хочу подякувати і очільнику області, і адміністрації. Дуже потужна підтримка, постійна увага до нас. Ми усім забезпечені, якщо це стосується гуманітарної допомоги чи будівельних матеріалів для консервації пошкодженого майна. Ситуації, які трапляються через обстріли, швидко ліквідовуються. Надзвичайних ситуацій поки що, дякуючи Богові, у нас не було, практично весь опалювальний сезон зимовий ми пройшли. Зараз температура уже іде в бік підвищення. Найбільша увага має бути зараз до військових. Потрібні засоби радіоелектронної боротьби, дрони, літаки. Це основне, що потрібно зараз Куп’янську.

Яка кількість житла громади пошкоджена або зруйнована?

Пошкоджено у громаді приблизно 40% житла. Зруйновано 10%.

Як визначаєте, що відновлювати, а що не підлягає відновленню, до того ж весь час прилітає?

Цим займається Управління архітектури і земельних відносин Куп’янської міської ради, є посадові особи, які фіксують пошкоджене або зруйноване майно, складають акти. І люди через програму «єВідновлення» отримують компенсації. Або якщо житло зруйноване, то отримують сертифікати на купівлю нового житла. Минулого тижня 10 людей вже придбали таким чином житло. 18 людей у пошуку цього житла нині, в будь-якому місті України можуть його купити. Загалом є 57 осіб, в яких повністю знищене майно. Щодо пошкодженого майна, то вже понад 50 млн грн. сплачено людям компенсацій для відновлення пошкодженого.

Михайло Глуховський, «Главком»