Російський контрнаступ. Глава Куп'янська про ситуацію на Харківщині
«Переконати цивільних евакуюватися не виходить, будь-якими умовляннями»
Російські війська посилили артилерійські обстріли біля Лимана та Куп'янська. Їхня мета – перехопити ініціативу у Збройних сил України та розвинути наступ, щоби вийти на кордони Донецької та Луганської областей, повідомляють українські військові. За їхньою інформацією, на цьому напрямку ворог зосередив угруповання близько 100 тис. військових.
Пізніше в офіційних повідомленнях наші військові заявили, що ворог більше не спроможний перехопити ініціативу. Та заспокоюватися зарано. У неофіційних розмовах з «Главкомом» українські військові припускають, що мета загострення на Харківщині – відтягнути українські сили з-під Бахмута. На деяких ділянках, кажуть військові, ситуація критична і потребує вогневого підсилення, аби й надалі утримувати фронт.
Драматичні події розгортаються поблизу міста Куп’янськ на Харківщині, яке сьогодні стало найбільш гарячою ділянкою фронту. 27 лютого 2022 року російська армія захопила Куп’янськ і утримувала його до 10 вересня минулого року, коли українська армія звільнила це місто у ході контрнаступу.
Зараз у Куп’янську проживає менше чверті від довоєнної кількості населення. Люди, які відмовляються виїжджати, кожен день наражаються на небезпеку загинути через хаотичні російські обстріли.
В інтерв’ю «Главкому» голова Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін розповів, як близькість фронту відбивається на мирних мешканцях, чого вони найбільше потребують і чому залишаються під обстрілами замість того, щоби виїхати на безпечніші території
«Не було жодного дня, щоби Куп’янську громаду не обстрілювали»
Українська армія повідомляє, що окупанти активізувалися на куп’янсько-лиманському напрямку, на якому перебуває їхнє стотисячне угрупування. У самому Куп’янську це загострення вже відчувається?
Відчувається з моменту деокупації. Кожен день обстріли, кожен день руйнування. Не було жодного дня, щоби Куп’янську громаду не обстрілювали. Обстрілів то більшає, то меншає. Нині є певне збільшення обстрілів, руйнувань. З вересня минулого року лінія фронту перебуває за 8-9 км від Куп’янської громади.
До повномасштабної війни у місті проживало близько 27 тис. осіб. Скільки зараз, якою є тенденція? Люди повертаються?
Зараз у Куп’янську проживає 6,5 тис. мешканців. В усій громаді до війни проживало 57 тис., зараз –12,5 тис. Ті, хто зараз залишається у громаді, проживали тут одразу після окупації, з минулого року. Це стабільні дані. Ці люди нікуди не збираються виїжджати.
З листопада працює добровільна евакуація, розроблені плани і вибудувана модель евакуації. Є координація з Харківською обласною військовою адміністрацією, благодійні організації допомагають. Але, на жаль, люди нехтують евакуацією. Хоча ми постійно говоримо про таку можливість, інформація відповідна розміщена на наших ресурсах. Ми кажемо про те, що слід виїздити до безпечніших місць, аби зберегти життя, здоров’я. Це найцінніше. А втрачене матеріальне обов’язково відновиться і компенсується.
Куди саме пропонуєте виїжджати, які там умови?
Весь алгоритм дій у нас відпрацьований. Спочатку слід звернутися до колцентру, гарячої лінії Куп'янської міської військової адміністрації, Червоного Хреста, громадської організації «Я врятований». Також є ще декілька організацій, куди люди можуть подзвонити, звернутися, залишити заявку про евакуацію. Після отримання заявки виїжджає евакуаційний автомобіль за людиною, її сім'єю. Потім людей привозять до Харкова, де їх розміщують. З ними на місці працюють волонтери, психологи.
Далі людина може або залишитися у Харкові, отримуючи весь спектр соціальних послуг, включно з виплатами і гуманітарною допомогою, або виїхати до безпечніших регіонів. Ми маємо домовленості з Рівненською областю на розміщення, є домовленості з Житомиром.
Все ж таки, де саме людину селять, що є у помешканнях, які пропонують переселенцям?
Це гуртожиток, якщо говоримо про Харків. Гуртожиток, де до повномасштабної війни мешкали студенти. Там нормальні умови, є всі зручності, санвузол, кухня, окремі кімнати.
Як люди пояснюють небажання виїжджати, яка це категорія людей переважно? Хіба вони не бояться нової окупації?
Більшість з них спираються на якісь матеріальні цінності. Мовляв, у них же тут квартира, речі. Переконати їх, що не це головне – не виходить. Будь-яким способом, будь-якими умовляннями не виходить.
Щодо категорії, то 60% – це пенсіонери, решта працюють в органах державної влади, місцевому самоврядуванні, у сферах критичної інфраструктури. Також це поліція, Держслужба з надзвичайних ситуацій.
Окрім комунальних підприємств, пошти, органів влади, що ще працює у Куп’янську?
«Укрпошта», «Нова пошта» працюють, термінали, банкомати також. Покласти гроші на рахунок чи зняти можна без проблем. Відділення Пенсійного фонду працює… Немає відділень банків відкритих, із цим проблема.
На території громади не працює жодне з великих підприємств. Це, наприклад, Куп’янський молочно-консервний комбінат «Заріччя», Куп’янський м'ясокомбінат, «Українська рибна компанія» (Ukrainian fish company), відома у всьому світі. Також не працює комбінат «Кулиничі». Але головне, не працює «Укрзалізниця». А це, до речі, один із найбільших платників податків у Куп’янській громаді. Хіба що вузлова станція «Куп’янськ-Вузловий» працює, це 2% від потенціалу, який був до війни.
Зараз на території громади працюють понад 80 фізичних осіб-підприємців. Це магазини, кіоски, всілякі лотки. Працюють заклади громадського харчування, дві благодійні організації, які надають безкоштовні обіди. Кожен день понад 3 тис. осіб мають безкоштовний обід. Кожна людина у громаді отримує також щомісяця гуманітарну допомогу.
«До нас долітає усе, що є на озброєнні країни-терориста»
Чим життя прифронтового Куп'янська відрізняється від Слов'янська чи Краматорська, де рашисти нещодавно вдарили по кафе?
Слов’янськ і Краматорськ перебувають за понад 30 км від лінії фронту. У нас – 8-9 км. До нас долітає усе, що є на озброєнні країни-терориста.
Коли у Києві лунає сигнал тривоги, люди мають якийсь час, аби сховатися. Як встигнути сховатися в укриття у Куп'янську, якщо прильоти випереджають сигнали тривоги? Як і де люди ховаються?
Сигнали тривоги є, сирени працюють у кожному населеному пункті Куп’янської громади, вони під’єднані до Харківської області. На жаль, ви праві, швидкість прильоту боєприпасу тут набагато більша, ніж у Києві чи інших населених пунктах далі від лінії фронту, де зазвичай спочатку спрацьовує сирена, а потім стається приліт. У нас сирена спрацьовує на все, окрім прильотів з близької відстані безпосередньо по Куп’янську.
На території громади є 47 укриттів цивільного захисту. Це протирадіаційні укриття. Також у нас вже відкрито 37 найпростіших укриттів. Наша комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалила рішення про заборону закривати будь-які підвальні приміщення. Вони повинні бути відкритими у всіх багатоповерхівках. Ми працюємо, аби усі ці укриття були більш-менш обладнані. Щоби там були генератори, пічки-буржуйки взимку, ліжка, матраци, powerbank, ліхтарики.
Далеко не кожне підвальне приміщення може слугувати укриттям. Є підвали, у яких просто небезпечно ховатися, адже буде ще менше шансів врятуватися, якщо влучить ракета…
На жаль, так. Але якщо ми кажемо про ракету, то практично жодне укриття, і протирадіаційне також, не допоможе. Ми насамперед кажемо про захист від уламків. Від них найпростіше укриття може захистити, це звичайний підвал. Ми, Куп’янська міська військова адміністрація, управління, відділи Куп'янської міської ради, розташовуємося у підвальному приміщенні.
А місцеві мешканці спускаються в укриття, чи вони більшою мірою фаталісти?
Коли починається обстріл, люди ховаються. А якщо звучить сирена, то я, чесно кажучи, не бачив жодної людини, яка би ховалася у підвалі, чи іншому укритті. На жаль, відчуття самозбереження десь притуплене вже через постійні обстріли і близькість до лінії фронту.
Які найбільші потреби зараз у місцевих мешканців?
Основне – це засоби гігієни, побутова хімія. Тобто мило, шампуні, порошки пральні. Через спеку цього потрібно ще більше, ніж є зараз. Якщо ми кажемо про харчові набори, то громада забезпечена ними на 100%. Якщо ми кажемо про медикаменти, або медичний супровід, то у громаді працює три медичних установи, два денних стаціонари, де первинна ланка працює, люди можуть отримувати консультації фахівців додатково, якщо потребують. Вузькопрофільні фахівці приїжджають, надають допомогу і є безкоштовні ліки у великій кількості.
Чому з побутовою хімією така проблема, її не привозять до крамниць і не додають у гуманітарні набори?
На кількість людей, яка є, не вистачає її просто. Все інше, у тому числі будівельний матеріал для консервації пошкодженого майна, у наявності. Якщо ми кажемо про засоби гігієни, то це не катастрофа, не критична проблема, але дефіцит є.
«45% будинків у громаді пошкоджено або зруйновано»
Під час окупації і одразу після неї у Куп’янську не було ані світла, ані води, ані зв’язку, ані газу, люди готували їжу на дровах. Які проблеми з цих залишилися?
Все працює, все налагоджено. Якщо ми кажемо про водопостачання, електропостачання, газопостачання, то на 98% у громади все працює. Проблеми виникають з обстрілами, руйнуваннями. Але наші аварійні бригади дуже швидко, оперативно усе відновлюють.
Також є мобільний зв'язок, мобільний інтернет. Зараз уже дійшов провайдер «Старком», який тягне оптоволоконне покриття, тоді ми підключаємо людей до інтернету.
Який найпроблемніший населений пункт у вашій громаді?
Найбільша проблема – безпека. Це більше стосується лівобережжя Куп’янська, Заоскілля (проміжна залізнична станція Куп'янської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці), це район цукрокомбінату, який перебуває ближче до лінії фронту. Та частина міста найбільше обстрілюється ворогом. Там найчастіше є проблеми з електроживленням, водопостачанням, газопостачанням. Але, ще раз повторюся, наші аварійні бригади оперативно ці проблеми вирішують.
Збитки від війни, руйнувань вже рахували?
Якщо ми кажемо про відшкодування за пошкоджене майно, зараз створено комісії, йде підрахунок. Вже зараз люди отримують реальні виплати. Є сьогодні близько 50 рішень про нарахування. Тепер, грубо кажучи, справа за банком, який перерахує людям на картку кошти.
Розкажіть детальніше. Наприклад, у квартирі чи будинку мешканця Куп’янська вибухом знищені усі вікна. При тому сам мешканець давно виїхав. Як він може отримати ці виплати, дистанційно це можливо? Як взагалі обраховується сума збитків?
Є сервіс «Дія». Там ви можете залишити заявку на відшкодування. Після цього за адресою виїжджає комісія, робить обстеження. До комісії входять фахівці з управління архітектури і містобудування. Вони рахують, є певна формула, за якою рахують збитки. Потім комісія затверджує це все, погоджує з людиною, майно якої постраждало. У «Дію» підв’язуються усі необхідні документи, які підтверджують право власності і йде нарахування після цього.
Тобто все можна робити дистанційно?
Якщо у людини всі документи на житло у порядку, то так, вона може дистанційно оформити. Але сьогодні є дві найголовніші проблеми: це наявність довідки про не судимість, яку можна теж онлайн отримати, хоча можуть бути складнощі по часу. І друга проблема – це документи, що підтверджують право власності на житло, тобто документи, які раніше видавали через Бюро технічної інвентаризації (БТІ), це довідка з реєстру нерухомого майна. Є електронна база з даними після 2013 р. Якщо майно зареєстровано до 2013 року і документи не оцифровано, потрібна буде довідка від БТІ, або реєстратора у паперовому вигляді. Вона підтверджує право власності. От відсутність цих двох документів може статі на заваді отриманню коштів за пошкоджене чи знищене житло. Більше ніяких проблем.
Так а в чому складнощі? Неможливо витребувати ці документи?
Якщо потрібно довідку з реєстру нерухомого майна, доведеться звертатися до БТІ, яке зараз не працює, або до реєстратора. У мене немає даних, що є такі реєстратори, які видають ті довідки, і як кажуть експерти і в уряді, цю проблему отримання документів можна вирішити зараз через суд. Він надасть підтвердження права на житло.
Скільки житлових будинків зруйновано, пошкоджено у Куп’янську і у громаді?
У громаді 45% будинків пошкоджено або зруйновано. Щодо компенсації, окрім як через «Дію», можна подати документи у паперовому вигляді через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Але це у теорії. На практиці реально тільки через «Дію». Хоча ми розуміємо, що не у всіх є гаджети, через які люди можуть зареєструватися, особливо це стосується пенсіонерів. Тому допомагаємо вирішувати питання на місці.
Чи знаходили братські могили на території Куп’янської громади після деокупації?
Були випадки, але небагато. Дякувати богові, не було такого як у Бучі, чи в Ірпені. П’ять тіл, чоловіки, їх знаходили. Тобто тут були поодинокі випадки, не масові.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0