Справа «вагнерівців». Кого рятує монобільшість?

Тема зірваної спецоперації із захоплення головорізів з так званої «групи Вагнера» знову активізувалася. Нагадаємо, бойовиків Путіна мали виманити до України та тут заарештувати.

33 найманці, що мали досвід участі в бойових діях на Донбасі, мали летіти через Мінськ до Стамбула, літак мали неочікувано посадити в «Борисполі». Втім, в операції стався збій: начебто хтось у Києві, наближений до Офісу президента, злив інформацію про неї, через що «вагнерівців» затримали білоруські силовики, а згодом випустили їх до Росії.

Білоруський президент Олександр Лукашенко запевняє: про прибуття до Мінська підозрілої групи осіб його попередили власні спецслужби. Зі свого боку президент України Володимир Зеленський стверджує, що говорив з Лукашенком про «вагнерівців» ще до того, як вони заїхали в Білорусь. Враховуючи нинішні складні міждержавні стосунки між Україною та Білоруссю, кінців у цій пікировці навряд чи знайдеш.

Але є й інші фактори, які впливають на хід цієї історії. Група розслідувачів Bellingcat ше навесні анонсувала фільм про зрив операції із затриманням «вагнерівців», але його досі не оприлюднено. У Верховній Раді створено тимчасову слідчу комісію (ТСК) у цій справі. Спочатку Офіс президента взагалі заперечував планування такої операції, але голова комісії від «Слуги народу» Мар’яна Безугла у своєму звіті визнала, що щось подібне готувалося, але це була не «спецоперація», а «спецзахід», і посадка літака планувалася не в Києві, а в Стамбулі. При цьому жодної комунікації з турецькою стороною, за її словами, не велося. За висновками Комісії, вже на етапі вербування про плани української сторони дізналися росіяни та в битві трьох спецслужб, особливо, враховуючи складну ситуацію з виборами в Білорусі, українська сторона програла.

Проте ця версія викликає багато питань. Депутат від «Голосу» Роман Костенко, що є полковником СБУ та секретарем парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони, був одним з головних ініціаторів створення Тимчасової слідчої комісії стосовно «вагнерівців». І пояснення голови комісії від влади він сприйняв, м’яко кажучи, скептично.

«Брифінг Безуглої не погодив жоден з членів Комісії»

Офіс президента з самого початку цієї історії казав, що це фейк і не було ніякої спецоперації. Але голова Тимчасової комісії пані Безугла заявила, що таки було – але не спецоперація, а спецзахід. А президент в Трускавці визнав, що попереджав білоруську сторону про «вагнерівців». Як пояснити такий різнобій у свідченнях?

Я був першим, хто зареєстрував постанову про створення Тимчасової слідчої комісії, коли операція була зірвана. Я ж сам полковник Служби безпеки, а світ спецслужб, він такий – тісний. І ми практично один одного знаємо: або навчались один з одним, або проводили операції разом, або воювали на Сході. Коли я дізнався про те, що така операція була зупинена, зірвана чи хто як хоче це називає, я одразу зареєстрував відповідну постанову та запропонував всім фракціям туди ввійти. Спочатку до цієї Комісії делегували своїх представників «Європейська солідарність» і «Батьківщина». А потім ми пів року вмовляли «слуг» і інші депутатські групи (окрім ОПЗЖ) увійти. Ні «слуги», ні «За майбутнє», ні «Довіра» цього не робили. Думаю, що протягом цього часу якраз відбувалися перемовини та роздуми в Офісі президента, що ж робити. Мабуть, були сподівання, що зараз ми трохи поголосимо та на цьому все закінчиться.

Але вибачте – це питання честі, тому що в операції були задіяні безпосередньо офіцери та частина розвідки, які планували цю операцію на користь України. А не так, як зараз кажуть, що незрозуміло, чия це була операція і взагалі вона була проти України. Коли «слуги народу» побачили, що справа не вщухає, вони нічого не вигадали кращого, аніж створити свою Тимчасову слідчу комісію з довгою назвою «про все хороше».

«Довіра» і «За майбутнє» одразу з неї вийшли після того, як дізналися, що там залишиться представник ОПЗЖ Ренат Кузьмін. І зараз ця Комісія працює таким чином, що там виключно «слуги народу» й іноді з'являється Ренат Кузьмін.

«Слуги» розганяють тему, що наче ми, як опозиція, спеціально не хочемо входити в Комісію, а просто хочемо все критикувати. Але ми маємо право приходити на засідання, навіть не будучи її членами. І ми пам’ятаємо, що писалося депутатам монобільшості в чатах: мовляв, давайте провалюємо голосування за ТСК щодо «вагнерівців». Було ясно одразу, що Офіс президента дав команду конкретно мою Тимчасову комісію щодо «вагнерівців» завалити. Потім вони утворили свою та запропонували до неї увійти. Але ми ж розуміли, що у нас в будь-якому випадку не було б впливу в цій комісії, бо керівні посади в ній займають «слуги народу».

Ми, як опозиція, сказали (я, Володимир Ар’єв («ЄС»), Сергій Євтушок «Батьківщина»): окей, але ми даємо зміни до постанови, де конкретно буде прописано, що першим питанням, яке розглядатиме комісія, має бути питання «вагнерівців». Аби не можна було переголосовувати, змінювати порядок денний, що, як ми бачимо, зараз відбувається. Ми потиснули руки, і на цьому все закінчилося. Нам сказали, що керівництво «слуг» на це не піде.

Але ж питання «вагнерівців» розглядалося на засіданні Комісії. Інакше про що б тоді доповідала Безугла?

Я був присутнім на першому засіданні. Тоді почали з'ясовувати, а чи була взагалі спецоперація. Я взяв слово і нагадав, що спецоперація була, про що казав і президент, і міжнародні партнери. Я безпосередньо знаю людей, які брали участь у її плануванні та проведенні.

На другому засіданні ми розглядали питання «А чи був хлопчик?». Заслухали силовиків, які сказали, що це все державна таємниця і вони не можуть нічого сказати. На третьому засіданні я не був, але відбувалося приблизно те ж саме. Комісія практично нічого не робила і просто тягнула час. І тут голова комісії оголосила про те, що вже підведені підсумки, був проведений брифінг – і все.

На останнє засідання комісії я взяв двох людей, які були безпосередніми учасниками цієї операції, зробив їм перепустки та привів, залишивши при цьому в коридорі. Комісія проголосувала, аби депутати від опозиції вийшли з зали. Я тоді попросив компроміс – аби цих двох розвідників все ж заслухали. Комісія почала працювати, але за годину-дві ми почули цей брифінг Безуглої з версією щодо запланованої посадки літака з «вагнерівцями» в Туреччині.

Це повний «брєд». Комісія повинна давати брифінги тільки тоді, коли вони погоджені всіма її членами. А цей брифінг, наскільки я спілкувався з депутатами, не погодив жоден з них. Тобто це був особистий брифінг голови комісії. Вона просто послухала одну сторону, одну спецслужбу, вийшла та видала свою версію.

Чим спецоперація, про яку казали раніше (і якої, за версію Банкової, не було), відрізняється від останньої версії про спецзахід, яка пролунала від Безуглої?

Нічим. Це просто гра слів, якими керівник Тимчасової слідчої комісії намагалася вигородити Офіс президента, який весь час казав, що спецоперації не було. От і виявилося, що це був спецзахід. Але є такий термін як «спецоперація». Дійсно, в документах вживається більше «спецзахід», але навіть проводячи якісь спеціальні заходи, ми використовуємо професійний сленг і називаємо такі дії «спецоперацією», особливо коли в середовищі багато російськомовних.

Коли Безугла дала цей брифінг, дійсно, вони почали заслуховувати двох офіцерів, які безпосередньо брали участь у цій операції. І їхні свідчення суттєво різнилися з тим, що було озвучено на брифінгу. Вони сказали, що це все брехня.

Тобто посадка літака таки планувалася в Києві. Але є одне питання на поверхні: як цих всіх три десятки головорізів з досвідом бойових дій намагалися знешкодити в цивільному літаку?

Дивіться, там було декілька варіантів. Я сам – офіцер «Альфи», і якраз основна задача «Альфи» – це проведення спецзаходів на транспорті, в будинках при їхньому захопленні терористами. Планувалося, що літак буде посаджений нашим Аерорухом, на що він має повне право. Потім мала відбутися перевірка документів та літака. І під час цієї перевірки всі ці люди повинні були бути затримані. А якби вони захопили літак у повітрі, то повірте мені – 30 головорізів без зброї не мали б можливості завдати шкоди, особливо коли б знаходилися на нашій смузі, якби їх контролювали наші спецслужби...

«Зараз акценти з «вагнерівців» намагаються змістити на питання Іловайська»

Що буде далі після висновків, які оприлюднила Безугла?

Мар’яна дуже багато говорила про так звану спеціальну інформаційну операцію проти України, яку проводить ФСБ. А я вважаю, що те, що зараз відбувається, є інформаційною операцією голови Тимчасової слідчої комісії проти українського населення. Бо кожного разу виходити та суперечити самому собі – це, дійсно, намагання заплутати українське суспільство. Бо засудження тих, хто воював проти нас і вбивав наших людей, показало б всьому світу, і тим же «вагнерівцям», що ми їх дістанемо і в небі, і під землею, і в інших місцях. А ми просто їх залишили в Білорусі, бо хтось не міг прийняти політичне рішення.

Якщо, як ви кажете, до зриву операції причетний Офіс президента, ви ж розумієте, що за нинішнього складу Тимчасової слідчої комісії нічого не буде?

По-перше, ми будемо це контролювати. По-друге, не всі члени ТСК прямо так грають на руку Банковій. Ми бачимо, що там є адекватні люди, які хочуть докопатися до правди. І ми будемо робити все, щоб ТСК продовжувала працювати. Зараз акценти з питання «вагнерівців» намагаються змістити на питання Іловайська (ТСК оголосила про плани приступити до розгляду питань щодо розслідування Іловайської трагедії та переговорів чиновників, зокрема, нардепа Віктора Медведчука з представниками Російської Федерації – «Главком»). Але, з нашої точки зору, не можна відкривати Іловайськ, поки не буде закрите питання з «вагнерівцями». Тому що інакше цю тему просто поховають. Потрібно чітко суспільству сказати, хто в Офісі президента дав команду поховати цю операцію.

І хто ж ? У вас же є своя думка.

У мене є не думка, а інформація. Але я хочу, щоб до неї дійшла ТСК.

Поки не вийшло давно анонсоване розслідування Bellingcat з цього приводу, з’явився сюжет CNN, який в Офісі президента сприйняли як інструмент російської пропаганди. Як ви оцінюєте ту інформацію, яка там була викладена?

Було підтверджено ще раз, що спецоперація була. Є одне питання – чому була команда на її перенесення ітащо відбулося в той момент. ФСБ, до речі, три дні не розуміло, що відбувається, а потім їм самим підказали. А щодо білоруського КДБ... У «вагнерівців» були квитки на руках і вони того вечора перед затриманням мали вилетіти. Вони не складали жодної загрози для Білорусі, але їх брала білоруська «Альфа» як терористів. Тобто прийшла якась команда, що це – терористи, які нікуди летіти не будуть.

«Ми не маємо чекати розслідування Bellingcat»

Чи ви будете наполягати на зміні складу Тимчасової слідчої комісії?

Думаю, це нереально. Ми будемо це все виводити в публічну площину та стежити за тим, щоб надали охорону нашим розвідникам. Тому що ми пам'ятаємо, що після того, як вони дали інформацію, їхні прізвища були озвучені в ЗМІ. Після цього ми подали заяву про те, щоб їм надали охорону, але вона досі не надана, хоча минуло більше двох тижнів. Ідеться про людей, які кидали виклики російським ФСБ, ГРУ, Службі зовнішньої розвідки. А ми пам'ятаємо, як росіяни розправлялися, навіть в Англії, зі своїми опонентами. Як вони у нас, в центрі міста, вбили Максима Шаповала. А ми своїх бійців не захищаємо і, мабуть, вважаємо ворогами за те, що вони приходять і дають свідчення про те, яку роботу виконували з 2014 до 2020 року.

Експрезидент Петро Порошенко заявляв, що ця операція готувалася ще з часів його президентства – з 2018 року. Наскільки ви вважаєте його роль у ній важливою чи це просто піар?

Відверто не знаю, який був його вплив. Безугла, як ми пам'ятаємо, заявляла, що він тут ні до чого. Але ж ми повинні розуміти, що це – світ спецслужб і це вищі управлінські рішення. Можна бути причетним до якихось рішень і без будь-яких конкретних документів та підписів. І навпаки – можна бути непричетним, поставивши мільйон підписів. Це теж ТСК повинна розібрати, якщо для них так принципово, хто був до цієї операції причетний, а не те, хто її зірвав. Хоча я бачу, що, дійсно, їм принциповіше дізнатися про причетність до цього Порошенка, ніж те, завдяки кому вона зірвалась.

Розслідування Bellingcat щодо справи «вагнерівців» мало з’явитися ще навесні, його постійно анонсують, але ніяк не представлять. Журналіст видання Христо Грозєв приїжджав в Україну, аби поспілкуватися з ключовими людьми з Офісу президента і нібито на нього тиснули, аби цей матеріал не виходив. Зараз кажуть, що у жовтні воно вже точно буде. Чому, на вашу думку, розслідування досі не оприлюднено?

Для мене це теж дуже цікаво. Ми ж пам'ятаємо, що була інформація в ЗМІ, що нібито намагалися через розвідку МІ-6 вплинути на те, щоб цей матеріал не виходив. Але ми маємо не розслідування Bellingcat чекати, а парламентською ТСК ще раз показати Офісу президента та всім гілкам влади, що парламент, коли є питання, що стосується військових, може сам розібратися і розказати правду. А не чекати, щоб за нас це зробили наші міжнародні партнери чи журналісти.

Павло Вуєць, «Главком»