Меморіальний центр «Бабин Яр» відкриє в Києві нову інсталяцію

У вівторок, 22 грудня, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представить новий арт-об’єкт у Києві. Інсталяцію «Погляд у минуле» відкриють на проспекті Перемоги біля Міністерства освіти і науки України.

«Такі проєкти як «Погляд у минуле» не просто розповідають про трагічні сторінки нашої історії, а й переносять нас у зображувані події, змушують емоційного пережити їх. І знаєте, відчуття з такого ракурсу зовсім інші. Виникає бажання більше ніколи ні за яких обставин не допустити побаченого! Мене особисто надзвичайно вразив проєкт віртуальної реальності «Бабин Яр», створений у вересні з нагоди 79-ї річниці Дня пам’яті жертв Бабиного Яру та презентований у Музеї історії міста Києва. Тому я впевнена, що «Погляд у минуле» буде таким же успішним об’єктом огляду серед киян та гостей міста! Щиро дякую всім, хто працював над інсталяцією, за сучасні способи трансляції нашої історії, які не залишають осторонь нікого!» – зазначила директорка Департаменту культури Діана Попова.

Інсталяцію складають два кам’яних валуни природної обробки, між каменів лежить дерево. В кам’яні стели вмонтовані монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, зробленими ним наприкінці вересня-початку жовтня 1941 року в окупованому Києві. На проспекті Перемоги сфотографовані тіла двох чоловіків, повз які йде натовп. Дослідники Меморіального центру точно визначили місця, де були зроблені ці знімки. Саме на тих місцях, де стояв фотограф у момент зйомки, були встановлені кам’яні валуни з фотографіями.

«Заглядаючи в око монокуляра, глядач ніби заглядає в об’єктив фотоапарата і бачить те, що бачив перед собою фотограф у той самий момент. Він бачить тіла двох чоловіків, які лежать на проспекті і натовп, що проходить повз. Це погляд у минуле через лінзу фотокамери. Якщо говорити про дерево, то в єврейській традиції древо зі зламаними гілками є символом перерваного життя. Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Для інсталяції ми використали верхню частину дерева, позбавлену коренів. Це був сухостійний дуб, який уособлює життя, що було обрубане смертю», – розповіла авторка, художниця і архітекторка Анна Камишан.

За її словами, цей проєкт багато в чому для неї – особиста історія: «Вся родина по лінії мого діда була вбита нацистами в Харкові під час окупації. Їх розстріляли в Дробицькому яру. Мій дід – єдиний, кому вдалося врятуватися тоді. Я дізналася цю історію вже в дорослому віці. Тому для мене це дерево без коріння – символ того, що ми не знаємо нашої власної історії».

Дерево, яке входить до інсталяції, пройшло термічну обробку, що робить деревину стійкою до впливу навколишнього середовища та вогнестійкою. До цього в Україні не використовували технологію термообробки в печах для дерев такого великого розміру. Валуни доставили з Лезниківського кар’єру. Після видобутку вони не піддавалися ніякій додатковій обробці. Це символізує намір не трактувати події минулого, але дати можливість глядачеві побачити їх такими, якими вони були.

«Погляд у минуле» – це серія інсталяцій в Києві. Через монокуляри глядач бачить фотографії, зроблені під час нацистської окупації міста в 1941-1943 роках. Фокус проєкту – трагедія Бабиного Яру і події, пов’язані з нею. На початку жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів, фотограф-пропагандист Йоганнес Геле зробив найвідоміші фотографії Бабиного Яру. Вони стали найважливішим свідченням злочинів, скоєних нацистами. Він також зробив серію фотографій у Києві, Лубнах і Харкові. Гамбурзький інститут соціальних досліджень вперше показав кадри його плівки на виставці в 1990-х.

У вересні 2020 року Меморіальний центр «Бабин Яр» вже було відкрито чотири об’єкти інсталяції на території Бабиного Яру з фотографіями Йоганнеса Геле. Встановлені монокуляри відтворюють вигляд цієї території станом на початок жовтня 1941 року, відразу після масових розстрілів 29-30 вересня. Вони знаходяться на точно визначених за допомогою 3D-моделювання точках, саме там, де німецький фотограф їх зняв.

Анна Камишан – авторка інсталяції «Погляд у минуле» на проспекті Перемоги в Києві. Працювала в центрі сучасного мистецтва Ротор в Граці (Австрія), була кураторкою низки художніх і архітектурних проєктів, зокрема, виставкового проєкту Міланського Трієнале. Закінчила художній коледж ім. Івана Труша у Львові, архітектурний університет в Харкові, вивчала філософію і соціальну теорію в Манчестерському університеті. Випускниця міждисциплінарного Інституту медіа, архітектури і дизайну «Стрілка». У Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» разом із командою займається глибинним дослідженням території Бабиного Яру і проєктами з її розвитку. Анна – директорка департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Нагадаємо, 29 вересня з нагоди 79-х роковин трагедії Бабиного Яру, український уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю. Документ був підписаний міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком і членом Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», президентом Всесвітнього єврейського конгресу Рональдом Лаудером в присутності президента України.