Київ «помаранчевий». Як медики готуються до нового етапу боротьби з Сovid-19

Столиця разом з Львівською і Чернівецькою областями лідирують у списку регіонів із найбільшою кількістю хворих на Covid-19. Від початку епідемії у Києві підтверджено 15,6 тис. випадків інфікування. Нині столиця у жовтій карантинній зоні, але динаміка захворюваності така, що вже найближчим часом місто може змінити колір на «помаранчевий». А вже у цій зоні мають бути заборонені робота хостелів, фітнес-центрів, спортзалів, закладів культури, кафе і ресторанів – у нічний час. Масові заходи, згідно із встановленими обмеженнями, будуть дозволені лише з розрахунку 1 людина на 20 квадратних метрів, але загалом не більше 100 людей.

Тим часом перші дні навчального року показали, що учні не дотримуються дистанції. У Київській області закриті вже півтора десятка шкіл. Подібна ситуація і в громадському транспорті: маска на бороді, дистанція – не обов’язкова. Все це відбувається попри стрімке зростання захворюваності.

Аби упередити можливий колапс медичної системи керівництво столиці почало підготовку  наступної – третьої –  хвилі лікарень для прийому хворих на Covid-19. Тим часом медустанови другої хвилі вже почали прийом пацієнтів. Про необхідність готуватися до гіршого було зрозуміло ще у серпні. Вже тоді Людмила Антоненко, головна лікарка найвідомішої столичної «коронавірусної» Олександрівської лікарні, заговорила про брак місць. Це при тому, що в цій медустанові для хворих з Covid-19 було відведено два корпуси,

Як Київ підключає до порятунку хворих наступні за черговістю лікарні? Без проколів у цьому процесі не обходиться. Днями значний резонанс викликав випадок, коли до лікарні почали привозити пацієнтів з коронавірусною інфекцію, натомість хворих з іншими проблемами терміново попросили на виписку або ж в авральному порядку перевозили до інших установ.

В інтерв’ю «Главкому» заступниця директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Галина Зборомирська розповіла, хто винен у такій ситуації, як впливає на епідемічну ситуацію початок навчального року, так які лікарні найближчим часом перейдуть у статус «коронавірусних».

Пані Галино, на вашу думку, чому у Києві стрімко зростає кількість хворих Covid-19? Яка головна причина?

Головна причина – порушення людьми елементарних правил поведінки. Я маю на увазі дотримання маскового режиму в громадських місцях. Ви подивіться, в метро, маршрутках багато людей роблять вигляд, ніби вони в масці. Але ця маска під бородою, тобто і рот, і ніс відкриті. Фактично, усі люди без масок. Інша причина – поїздки громадян на відпочинок. Багато взагалі не вірять у те, що коронавірусна хвороба – серйозне захворювання. Вони порівнюють його з простим гострим респіраторним вірусним захворюванням.

На початку епідемії в Києві було визначено сім опорних лікарень для боротьби з Covid-19. Наскільки вони станом на початок цього тижня були заповнені хворими?

До надання допомоги пацієнтам з коронавірусною інфекцією у нас вже підключені не тільки лікарні першої хвилі, а й лікарні другої. Також перепрофільовуються відділення інших лікарень. Якщо говорити про ліжка, то виділено 1995 ліжок для надання медичної допомоги таким хворим, в тому числі 126 для дітей і 28 для вагітних.

«До київських лікарень шпиталізуються не тільки кияни»

Ще у серпні головний лікар Олександрівської лікарні Людмила Антоненко повідомила, що два корпуси лікарні вже забиті хворими. Яка ситуація зараз, як вирішили проблему?

В Олександрівській лікарні задіяні не тільки два корпуси, відкриваються (для прийому хворих на коронавірусну інфекцію) і інші корпуси. Загальна кількість ліжок у цій лікарні – 430, це для надання допомоги хворим на Covid-19. Половина цих ліжок нині зайняті.

Заповненість київських лікарень хворими на Covid-19

Які саме корпуси лікарні перепрофільовуються? Яка узагалі логіка: що закривати, що перепрофільовувати?

Залежить від того, чи може бути забезпечено проведення кисню. Переважна більшість ліжок в Олександрівській лікарні забезпечені. Враховуючи корпусну систему, набагато легше організувати забезпечення інфекційного контролю. Визначенням того, які відділення чи корпуси перепрофільовуються під Сovid-19, займаються керівники медичних закладів разом із представниками Держпродспоживслужби. Це питання вирішується спільно з лікарями-епідеміологами, аби дотримуватися інфекційного контролю і протиепідемічних заходів.

Який порядок дій для керівника лікарні, яка починає приймати коронавірусних хворих. Прийом усіх інших хворих зупиняється?

Ні, вони автоматично не припиняють приймати хворих з іншими патологіями. По-перше, керівник медзакладу повинен організувати роботу обсерваційного відділення. По-друге, в лікарні має бути розділення на «чисту» і «брудну» зони. Задача – уникнути змішування потоків пацієнтів.

Але відомо, що окремі лікарні припинили прийом інших хворих ще навесні. Наприклад, унікальне відділення кісткової гнійної хірургії у лікарні №3 на вулиці Петра Запорожця. Воно ще з весни не приймає пацієнтів, у яких дуже складні проблеми. Що робити таким хворим? Адже туди їхали люди з усієї країни через те, що на периферії таких фахівців немає.

Спеціалісти залишилися. Вони працюють на базі Київської міської клінічної лікарні №3 і надають допомогу хворим. Як працювали спеціалісти раніше, так і працюють нині у цій лікарні. Проблем немає, вони не припиняли приймати хворих. Відділення у лікарні №3 працюють.

Чи дійсно міська влада розглядала розгортання шпиталю на базі Виставкового центру на Лівобережній? Чи були ще якісь варіанти?

Враховуючи наявність достатнього ліжкового фонду в Києві, перед Департаментом охорони здоров’я такого завдання не ставили.

Днями у лікарні №8 стався скандал. Нібито «нековідних» пацієнтів попросили за годину звільнити ліжка, бо на їхні місця привезли хворих з коронавірусною інфекцією. Як виникла така ситуація? Місць у київських лікарнях уже не вистачає на всіх хворих на коронавірус?

Справа у тому, що лікарня №8 ще у березні була визначена лікарнею другої хвилі для надання допомоги пацієнтам з коронавірусною інфекцією. Поки лікарні першої хвилі приймали пацієнтів, була  достатня кількість ліжок, ця лікарня працювала у звичному режимі, тобто здійснювала ургентну шпиталізацію пацієнтів. Між тим, керівництво лікарні №8 було попереджене за декілька днів до прийому хворих з коронавірусом, що лікарня готується до перепрофілювання. Звичайно, їм потрібно було частину пацієнтів, які завершували лікування, виписати. Іншу частину перевести до інших закладів охорони здоров’я.

То чому ж все-таки трапилась саме така ситуація? Можливо, пізно попередили чи вони пізно відреагували?

Все залежало від організаційних моментів, дій керівництва лікарні №8.

У мережу інтернет потрапив запис розмови між сімейним лікарем і диспетчером швидкої допомоги про те, що у лікарнях на Київщині не вистачає місць. Чи допомагають лікарні Києва у шпиталізації, якщо до них звертаються медики з області?

Медики з області по допомогу не звертаються. До київських лікарень шпиталізуються пацієнти, які на момент госпіталізації перебувають на території міста Києва, а це не тільки кияни.

Яка частина не місцевих (пацієнтів без київської реєстрації) серед усіх шпиталізованих з Covid-19?

Я не можу відповісти на це питання. Лікарні отримують фінансування за кожного пролікованого пацієнта через Національну службу здоров’я України.

«Результати досліджень пацієнти отримують протягом доби»

У Київській області між проведенням ПЛР-тесту і отриманням його результату проходить в середньому 4 дні. Яка ситуація в Києві нині? Відомо, що у столиці трапляються випадки, коли люди очікують на результат і більше тижня. Саме тому багато хворих звертаються в приватні лабораторії, які також проводять дослідження. З тим, що аналізи робляться багатьма установами проблем не виникає?

Олександрівська лікарня, лікарні №4 і №5, а також дитяча інфекційна лікарня обладнані лабораторіями, які проводять діагностику методом ПЛР. Результати досліджень пацієнти отримують протягом доби.  І приватні, і державні заклади надають повну інформацію про проведені тестування Лабораторному центру МОЗ.

З одного боку, сімейні лікарі радять найшвидше звертатися до лікаря у випадку підвищеної  температури і задишки. З іншого – встановити точний діагноз без тестування пацієнта не можуть. При цьому медики не дають і направлення на ПЛР-тест. Пояснюють недостатністю ознак для такого тесту. Хворим у такій ситуації слід чекати погіршення стану і сподіватися, що тест таки зроблять чи радите не чекати, бігти до приватної лабораторії і за власні гроші тестуватися?

У нас в Києві, мабуть, такої проблеми немає. За направленням сімейного лікаря кожен пацієнт при наявності ознак захворювання має пройти тестування. Викликається мобільна бригада медиків, які забирають біологічний матеріал і доставляють його до лабораторного центру. З початку роботи таких мобільних бригад вони відібрали понад 62 тисячі зразків. Тільки за останню добу (7 вересня) було відібрано 724 зразки у пацієнтів. Тому тут проблеми немає.

При цьому біля приватних лабораторій в столиці можна побачити величезні черги з охочих пройти ПЛР-тестування. Це не тому, що сімейні лікарі не охоче дають направлення на аналіз?

Сімейні лікарі направляють пацієнтів на тестування за наявності ознак захворювання. Черги, які ми бачимо у приватних лабораторіях, пов’язані з тим, що це люди просто хочуть знати свій статус. Багато з них планують поїздку за кордон, що теж вимагає наявності тестування. Тобто необов’язково громадяни, які стоять у черзі до приватних лабораторій, є хворими.

Відомо, що у приватних лабораторіях вартість ПЛР-тесту складає від 700 до 2200 грн. А яка собівартість такого тестування? Можливо влада зацікавлена в економії цих ресурсів?

Я не можу вам відповісти на це запитання. Для пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, ці тести безкоштовні. Гроші на це виділяє місто Київ.

Які саме тести використовуються у столичних лікарнях?

Це запитання до керівників закладів охорони здоров’я, вони здійснюють закупівлі.

1 вересня діти пішли навчатися. У столиці вже майже ніхто не дотримується маскового режиму і дистанції. Як варіанти вирішення цієї проблеми обговорюються на засіданнях міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС)?

Я можу говорити лише те, що стосується медзакладів охорони здоров’я. Розглядаються питання щодо необхідності, наприклад, збільшення кількості ліжок. Ось такі питання.

Як убезпечити дітей від інфікування, які щодня мають велике число неконтрольованих контактів?

Є рекомендації МОЗ з цього приводу, у яких чітко написано, чого слід дотримуватися. Якихось особливих рекомендацій штабу додаткових тут не потрібно.

Чи розглядається варіант переведення навчання на дистанційний режим? За якої умови це може статися, адже Київ уже в «помаранчевій» карантинній зоні?

Це питання точно вже до Департаменту освіти і науки КМДА і Держпродспоживслужби. Це не компетенція Департаменту охорони здоров’я.

Виконувач обов’язків міністра освіти і науки Сергій Шкарлет заявив, що уряд планує «перевірки шкіл на предмет забезпечення протиепідемічних вимог». Ваш департамент у столиці якось залучають до цієї роботи?

Перевірка закладів освіти, дотримання ними усіх епідемічних заходів належить до компетенції Департаменту освіти і Держпродспоживслужби. Нас не долучають і не повинні.

«На жаль, ми не можемо нізвідки взяти інфекціоністів»

До боротьби з коронавірусом уже залучені дві хвилі лікарень. Та вже визначено лікарні і наступної – третьої хвилі. Які саме?

Мова іде про лікарні №18 і №7.

Який дедлайн поставлено перед керівництвом цих закладів? Коли вони мають бути готові до прийому пацієнтів з Covid-19?

Вони доліковують пацієнтів, які перебувають в їхніх відділеннях, припиняється подальша госпіталізація ургентна і потім вони готуються до прийому.

Навіть у лікарнях другої хвилі подекуди немає інфекціоністів. Хіба терапевти чи травматологи у «ковідній бригаді» – рівноцінна заміна?

На жаль, ми не можемо нізвідки взяти інфекціоністів. Працюємо з тими, які є. Це проблема не тільки міста Києва, це проблема є у всій державі. А медичну допомогу пацієнтам потрібно надавати. Терапевти надають допомогу пацієнтам з пневмоніями… Є стандарти надання медичної допомоги, лікар повинен надавати медичну допомогу будь-якому пацієнту.

Проясніть ситуацію з медичною реформою. Вона зупинена в таких умовах, у яких нині перебуває Україна? Які нині зміни відбуваються на другому рівні системи?

Медична реформа не зупинена. Фінансування здійснюється через Національну службу здоров’я України. Лікарні, які надають допомогу «нековідним» пацієнтам, працюють у звичайному режимі.

За умовами другого етапу реформи передбачалося, що зарплата профільного лікаря залежатиме від кількості пацієнтів, яким він надав допомогу, що ліки, на які лікар виписав рецепт, надаватимуться пацієнтові за рахунок держави. Чи впроваджується це?

На рівні Києва пацієнти забезпечені і медикаментами, і обстеженнями. Усім, що необхідно. Реформа продовжується, ми працюємо в умовах реформи.  

Керівники столичних лікарень отримали переліки послуг і їхню вартість. Це сталий перелік для всієї України, чи столиця  має якийсь особливий прейскурант?

Ні, столиця не має якогось особливого прейскуранту.

Можете пояснити, як буде застосовуватись ця система?

Заклади охорони здоров’я уже заключили пакети договорів з Національною службою здоров’я України. Вони отримують фінансування відповідно до кількості пролікованих пацієнтів. Тепер лікарні, які включені до переліку тих, які надають допомогу пацієнтам з коронавірусом, отримують так званий «ковідний» пакет. Вони підписують відповідний договір з Національною службою здоров’я України.

У лікарнях вказують на проблему: мовляв, допомогу пацієнтам, хворим на коронавірус, надають, але договору з Національною службою здоров’я через невиконання необхідних вимог не мають. На вашу думку, чи є проблемою, коли фінансування надходить після того, як лікарня надала допомогу пацієнтові, а не до?

Все залежить від Національної служби здоров’я. Заклад до «ковідних» вноситься розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня. Після внесення закладу до цього переліку НСЗУ починає підписувати договори. Гроші лікарні отримують відповідно до кількості «ковідних бригад», які у них організовані для надання медичної допомоги. На сьогодні такий механізм. 

Які головні проблеми у екстреної медицини?

Напевно такі, як і у всіх – збільшення кількості викликів.

Другий рівень медреформи передбачає, що заклади екстреної медичної допомоги мають переходити на нову модель фінансування. Крім автономізації, ці заклади проводять тендери на закупівлю спеціального обладнання, аби запрацювала оновлена диспетчерська служба. Чи перейшла екстрена служба до другого рівня, чи проводяться тендери, як працює диспетчерська служба?

Так, перейшли. Вони стали комунальним некомерційним підприємством. Звичайно, проводять тендери.

Михайло Глуховський, «Главком»