«Блокадні» міста і Конституційний суд хоронять «коронавірусні» правила центральної влади
З кінця липня уряд Дениса Шмигаля вирішив забрати в областей контроль за ситуацією Covid-19 і передати його Державній комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Вона під головуванням прем’єр-міністра почала ділити регіони, міста і райони на чотири зони епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий і червоний. Останній – червоний – викликав найбільше занепокоєння серед органів місцевого самоврядування, які й досі не можуть оговтатися від жорсткого карантину, який цієї весни зробив безробітними кілька сотень тисяч українців (і це лише офіційна статистика). А звідси – мільйонні збитки для місцевих бюджетів від надходжень податків та зборів.
Тому тепер, якщо будь-яке місто або район країни, не дай Боже, потрапляють в «червону» зону за «коронавірусними» показниками, там починається затятий спротив. Адже місцева влада автоматично, за правилами центральної влади, має зупинити транспорт, торгівлю, освіту...
«Черовним» зонам
- обмежують проїзд залізницею;
- забороняють приміське і внутрішньо обласне пасажирське перевезення;
- зупиняють роботу закладів освіти, громадського харчування (ресторанів, кафе), торговельно-розважальних центрів, фітнес-центрів, торговельного і побутового обслуговування населення;
- забороняють планову шпиталізацію в лікарнях;
- обмежують масові заходи.
«Раніше на рівні областей засідала така ж комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням голови ОДА. Вона заслуховувала головного санітарного лікаря краю, міських голів і керівників райдержадміністрацій щодо ситуації з Covid-19 і після цього запроваджувала обмежувальні рішення. Карантинні заходи виконувалися й не було особливих зауважень. Тепер у Києві збирається центральна комісія, яка ухвалює рішення на власний розсуд», – пояснює у розмові з «Главкомом», як працює система член комісії однієї з областей.
Апробація на трьох
Як спрацювало урядове «ноу-хау», першими на собі мали відчути мешканці Тернополя, Луцька і Кіцманського району Чернівецької області. 31 липня Державна комісія внесла ці території до «червоної» зони. Тотальні обмеження для них запроваджувалися з 3 серпня і повинні були діяти до наступного рішення київських високопосадовців.
Блискавичну реакцію продемонстрували муніципалітети Тернополя і Луцька. У понеділок, 3 серпня вони провели позачергові сесії своїх рад, на яких визнали: рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та постанова Кабінету міністрів від 22 липня 2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є такими, що не ґрунтуються на нормах Конституції України. До того ж луцькі депутати стали в позу, заявивши: дбають про наповнення міського, обласного та державного бюджетів, а тому не вводитимуть жодних обмежень з безпідставним, на їхню думку, віднесенням міста до «червоної» зони.
Головним ньюзмейкером того дня став міський голова Тернополя Сергій Надал, який записав гнівне відео до центральної влади. Між іншим, в інтерв’ю «Главкому» мер розповів, здавалося тоді не дуже правдоподібну версію з посиланням на третіх осіб, як Тернопіль опинився в немилості Києва.
«Я спілкувався з головою обладміністрації, який теж цього рішення не зрозумів. Той, в свою чергу, спілкувався з головним санітарним лікарем. Йому сказали, що ми це рішення прийняли, а у наступну п’ятницю змінимо (щотижня приналежність регіонів до карантинних зон будуть змінювати – «Главком»), тож почекайте і потерпіть трошки. Що значить потерпіти? Це ж не дитячий садочок. Як пояснити людям, чому їм не можна ходити на роботу? А яка компенсація, альтернатива? От був випадок з 75 тернополянами, які їхали з Херсона і вже в дорозі дізнались, що в місті потяг зупинятись не буде. При тому, що квитки продавали вже після оголошення тієї так званої «червоної зони». Чому прийняли рішення, що зупинятися не можуть тільки потяги далекого руху слідування? А в ближньому що – інші люди їдуть? Країна абсурду – я інакше не можу цього пояснити», – наголосив Надал.
І дійсно, «терпіти» довелося недовго: 7 серпня Державна комісія перевела Тернопіль до «жовтої» зони, а Луцьк – до «помаранчевої».
А от Кіцманський район на Буковині, який тривалий час демонструє високий ріст захворюваності на коронавірус, залишився «червоним». Тамтешні чиновники сумлінно виконали рішення держкомісії і з початку серпня закрили всі ресторани і кафе, зупинили роботу ринків і магазинів (окрім продуктових). Також зупинився громадський транспорт, крім спецмаршруток, які перевозять лікарів.
Таким чином, мешканці Кіцманського району вже місяць сидять на жорсткому карантині (3 вересня комісія в черговий раз внесла район до «червоної» зони – «Главком»).
Радикальний Івано-Франківськ
Ще одне місто, яке буквально стало на дибки проти карантину, – Івано-Франківськ. 27 серпня і 4 вересня Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «пофарбувала» цей обласний центр у червоний колір епідемічної небезпеки. Депутати Івано-Франківської міської ради 31 серпня сказали своє слово, звернувшись до президента, міністра охорони здоров’я і голови ОДА. Зокрема, просили прибрати Івано-Франківськ з «червоної» зони, а урядову постанову про зонування скасувати як таку, що суперечить Конституції.
Окремим пунктом рішення сесії місцеві обранці повідомили про намір звернутися з судовим позовом про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19».
Пізніше міський голова Руслан Марцінків поінформував, що 3 вересня відповідну позовну заяву проти Кабінету міністрів передано на розгляд Окружного адміністративного суду Києва.
«Хочеться, щоб влада не грала сьогодні в політичні ігри і не карала ті міста, де не має впливу, впливу керівної партії. Тому просимо сьогодні все-таки відмінити незаконні рішення, тому що маємо конституційне рішення суду, що це було неправильно», – заявив мер Івано-Франківська, знайшовши політичний підтекст у рішеннях уряду.
Скринька Пандори, яку відкрив Конституційний суд
Міський голова Марцінків, який пішов до суду з наміром скасувати карантин, – такий не перший. Багато політиків і простих громадян закидали позовами Окружний адмінсуд Києва з вимогами скасувати найпершу «карантинну» постанову Кабміну від 11 березня 2020 року №211, в яка у процесі доповнювалася більш жорсткішими пунктами та заборонами.
Паралельно проскакували поодинокі сенсаційні рішення судів перших інстанцій, які розглядали адмінпротоколи, оформлені на простих громадян за порушення правил карантину.
Зокрема, Новодністровський міський суд Чернівецької області 30 червня відмовився притягувати до адміністративної відповідальності двох осіб за те, що вони брали участь в мирній акції – перекрили рух транспорту, безперервно крокуючи по «зебрі». Свої аргументи пояснив тим, що в Україні не оголошувалися ані воєнний, ані надзвичайний стан. За таких обставин, встановлення заборони на проведення масових заходів, яка визначена підпунктом 5 п. 3 постанови Кабміну № 392 від 20 травня 2020р., не відповідає ст. 39 Конституції та суперечить ст. 64 Конституції.
«…враховуючи суть правопорушення, обставини справи, відсутність доказів ухвалення в порядку Кодексу адміністративного судочинства рішення, яким на 26 травня 2020 року обмежено право громадян України на мирну акцію в Новодністровську, невідповідність постанови Кабміну №392 від 20 травня 2020 року в частині заборони чи обмеження масових заходів Конституції, норми якої є нормами прямої дії, вважаю за необхідне провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення», – сказано у постанові суду.
Несподівано проти карантинних обмежень виступив Верховний суд. Він звернувся до Конституційного суду з проханням розтлумачити конкретні обмеження, визначені постановою уряду №392 від 20 травня 2020 року. На думку пленуму Верховного суду, заборони на проведення масових заходів з кількістю понад 10 осіб, роботу закладів громадського харчування, торгово-розважальних центрів, фітнес-центрів, закладів культури, регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення у межах міст та області, проведення планових заходів госпіталізації не відповідають Конституції.
28 серпня Конституційний суд не дав фінального рішення стосовно цього питання, бо спірні положення постанови Кабміну втратили чинність на момент розгляду. При цьому, судді відкрили скриньку Пандори.
«Конституційний суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції», – сказано у рішенні.
(для ознайомлення натисніть на документ)
Отже, Конституційний суд фігурально показав червону картку уряду Шмигаля, який продовжив життя українців в умовах карантину до 31 жовтня.
Чи скористається цим карт-бланшем місцева влада з «червоної» зони, покаже час.
Віталій Тараненко, для «Главкома».
Коментарі — 0