Керівник Київської школи економіки пояснив, чому заклад не може виконати вимоги закону про мову

Економіст, почесний президент Київської школи економіки, заступник глави Ради НБУ Тимофій Милованов прокоментував свою заяву про те, що Київська школа економіки не буде виконувати мовний закон і переводити викладання з англійської мови на українську. Він розказав, який вихід із ситуації він бачить.

«Ми не те, що не виконуватимемо. Виконуватимемо те, що можемо. Але якість освіти і економічна незалежність коштують більше за все інше. Ми поважаємо українську мову, я сам поважаю. Прийшов сюди з 2014 року, почав писати українською попри те, що рідною для мене є російська, англійська другою, українська третьою. Але я з вами зараз українською спілкуюся», - зазначив він в інтерв’ю «Главкому».

Милованов упевнений, що плекати і розвивати мову не можна законом на раз-два, а без англійської важко отримувати економічні знання на якісному рівні. «Це досягається тим, що ми це у серці тримаємо, на емоційному рівні. Водночас маємо казати, що сучасна професійна освіта отримується англійською мовою. Меморандуми МВФ написані англійською, у більшості термінів немає відповідників українською, аналітику потрібно також читати англійською і так далі. Якщо у Німеччині, яка дуже захищає німецьку мову, в найкращих вищих навчальних закладах викладають на магістратурі і PhD англійською. А ми удаємо, що такої освіти для нас не існує, ми не готові бути конкурентоспроможними», - пояснив економіст.

На його думку, наше законодавство відірвано від реалій і впровадження мовного закону може повторити ситуацію з «безкоштовною медициною» і «безплатною якісною освітою».

«Я би поставив курси українською, але на них ніхто не буде ходити, це по-перше. По-друге, хто за це буде платити? Бо це буде брехнею, якої у нас і так багато. У нас ніби є безплатна якісна освіта, у Конституції записано, у нас є право на роботу, ми удаємо, що у нас безплатна медицина. Знаєте, мене від цього уже нудить», - сказав Милованов.

На зауваження, як бути з тим, що закон є, і він один для всіх, почесний президент Київської школи економіки відповів, що має бути верховенство права, але закон також має еволюціонувати.

«Розвиток суспільства полягає в тому, що у нас розвиваються правила. Якщо зроблена помилка, то це наша відповідальність. У цій всій ситуації я ще не розумію, чому приватні виші мають створювати ці речі (мова про виконання вимог мовного закону). Якщо ми хочемо заборонити російську, то давайте так і напишемо «російською не можна викладати». Ніхто проти цього нічого не скаже», - зауважив Милованов.

Але є ще інший бік медалі. Як зазначає економіст, якщо ми хочем стати регіональним освітнім центром, що б на курси їздили до нас, а не в Росію, то треба буде викладати російською.

«Ми хочемо запустити курси для Казахстану, бути регіональним освітнім центром, бути більш конкурентоспроможними, ніж «Высшая школа экономики» у Росії, бо вони викладають російською. Якщо ми хочемо домінувати у регіональному центрі, то й нам доведеться російською викладати. І в цьому буде більше патріотизму, коли люди не в Росію їздитимуть з Узбекистану, з Грузії, Польщі чи Молдови, а їздитимуть до Києва учитися. Тому це непросте питання», - наголосив він.

Також Милованов прокоментував заяви Бориса Шефіра, засновника студії «Квартал 95» та бізнеспартнера нинішнього президента, про те, що нинішній мовний закон потрібно скасувати, а ухвалити інший, який би не встановлював квоти.

«Я не можу сказати, що квоти не потрібні. В певних питаннях я би підтримав ще квоти на освіту жінок, наприклад, чи меншин. Інколи квоти підштовхують до розвитку. Але конкретно у професійних програмах, а ми говоримо про магістратуру, а не про бакалаврат, сьогодні немає ризику для української мови. А от бакалаврат я би захищав навпаки, аби там викладали українською», - пояснив він.

На питання, яка ж якість такого бакалаврату, якщо в царині економіки немає відповідної термінології українською, Милованов зазначив, що на бакалавраті вивчають і загально-освітні предмети, а не тільки вузькоспеціалізовані.

«Економіку так, можуть викладати англійською, але ж все інше українською: література, історія тощо. Але на професійних програмах, у програмах бізнесосвіти треба англійською. От меморандуми МВФ. Ми що, термінологію маємо перекладати англійською? Ну, це каргокульт (діяльність, що поверхнево схожа на наукові дослідження, але насправді не використовує науковий метод)», - резюмував він.

Як відомо, 25 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мову.  За закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) проголосувало 278 народних депутатів.

Спікер Верховної ради Андрій Парубій 14 травня підписав «мовний закон». 16 травня закон про мову був офіційно опублікований у газеті «Голос України». 

Він набуває чинності 16 липня, а деякі його норми - пізніше.