Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Тимофій Милованов: Якщо ми хочемо бути патріотичними, маємо вчити людей англійською

    • Розсилка
    Тимофій Милованов - Тимофій Милованов: Якщо ми хочемо бути патріотичними, маємо вчити людей англійською
    Тимофій Милованов
    фото з відкритих джерел

    «Усі 27 років ми – нещасні, навкруги зрада. А має бути ментальність успіху»

    Україна дізналася про Тимофія Милованова у 2014 році. Тоді український Forbes включив його до рейтингу Top Economic Thinkers. Милованов посів другу позицію серед найуспішніших молодих українських економістів за останні п’ять років. Тривалий час мешкав на Заході, викладав у престижних американських вишах. За деякий час повернувся до України. На Батьківщині економіст заснував громадську ініціативу як VoxUkraine, очолив Київську школу економіки (KSE), приватний виш, у якому викладають англійською. У 2016 році за квотою Верховної Ради обраний членом Ради Національного банку України, є заступником голови.

    В інтерв’ю «Главкому» Тимофій Милованов розповів про економічний потенціал нової президентської команди, відмову Київської школи економіки виконувати закон про мову і наслідки затягування переговорів з МВФ.

    Але розпочали ми нашу розмову із курсу національної валюти, який в останні тижні нагадав про себе.

    Курс долара в обмінниках виріс на 40-50 копійок минулого тижня. Це нетипова ситуація для літа. Варто хвилюватися?

    Досі немає ніяких проблем. Все залежатиме від того, як пройдуть вибори, чи буде демократичним уряд, як чітко вони підготуються до нової програми МВФ.

    Ще у квітні ви говорили, що курс гривні буде залежати від призначень в команду нового президента, перших кроків в економічному напрямку. Сьогодні вже є перші призначення, курс прогнозувати можна?

    Поки що статус-кво: пан Богдан (Андрій Богдан – глава Адміністрації президента - «Главком») – людина, яка була пов’язана з «Приватом». А Олександр Данилюк (секретар РНБО – «Главком») навпаки – пов’язаний з історією з «Приватом» з іншого боку (Данилюк обіймав посаду міністра фінансів в уряді Володимира Гройсмана і долучився до націоналізації «Приватбанку» – «Главком»). Можливо, там є протиріччя. Але поки я не можу сказати, що є великий позитив чи великий негатив. Спостерігаємо баланс.

    Нинішні коливання курсу експерти пов’язують із закриттям наприкінці місяця імпортних контрактів і погашенням $800 млн облігацій внутрішнього держзайму. Це основна причина?

    Це не єдина причина. Через те, що програма МВФ призупинена, потреба у грошах не зникає. Нам потрібні додаткові гроші для того, щоби сплачувати борги, які ми отримали раніше. Окрім грошей МВФ є ще гроші ЄС, є макроекономічна допомога. Але якщо грошей від МВФ немає, то і цієї допомоги не буде. Іншими словами, гроші потрібно зараз позичати на внутрішньому і на зовнішньому ринках.

    Мінфін зможе залучити необхідну суму, зважаючи на не надто велике бажання цього уряду продовжувати роботу?

    Міністр фінансів працює нормально. Він не заявляє, що завтра іде у відставку. Здебільшого можна десь позичити, зараз сприятлива ситуація в цьому плані. Питання: за якою ціною ми братимемо гроші. Бо ми з вами і наші діти сплачуватимуть потім ці додаткові відсотки. Бо братимемо не під 2%, як в ЄС, а під 8% на ринку.

    Ви уже говорили, що розпуск парламенту обійдеться нам у $300-$400 мільйонів. Звідки ця цифра?

    Це дорогі відсотки, під які ми змушені будемо позичати гроші, оскільки програма МВФ нині призупинена. Нам кілька мільярдів потрібно цього року повертати боргів. (У найближчі 4 місяці Україна повинна повернути $3,5 млрд боргів – «Главком»).

    «Якщо з’ясується, що Коломойський керує урядом, до цього усі поставляться дуже негативно. Не тільки МВФ»

    Ігор Коломойський вже неодноразово радив оголосити дефолт в Україні. А новообраний президент Володимир Зеленський після наради з МВФ заявляє, що Україна продовжить співпрацю з Фондом. Як на таку атмосферу реагує сам МВФ?

    Ніяк МВФ до цього не ставиться. Те, що пан Коломойський каже, – це його право. Але він не є держслужбовцем, керівником уряду. Якщо з’ясується, що він є керівником уряду, то до цього усі поставляться дуже негативно. Не тільки МВФ, а й, перш за все, українське суспільство. Можливо, до пана Коломойського зараз більше уваги, ніж це потрібно.

    Такі заяви можуть впливати на ціни, на цьому можна заробляти. Якщо можна посунути ринок, трохи ціни на бонди (довгострокові кредити) в один бік, потім посунути в інший, то можна і заробити. На таких заявах є зміни цін боргу України. Якщо хтось у цьому дуже добре розуміється, на цьому можна заробляти.

    Чи можуть бути проблеми з продовженням траншу МВФ восени?

    Коли буде новий уряд, тоді можна буде починати розмову про нову програму, новий транш. Якщо дуже пощастить, гроші будуть всередині чи наприкінці осені. Як завжди, нам потрібно потерпіти… І за Кучми, і за Ющенка і за Януковича зазвичай ми виконували тільки перші кілька траншів програми. Після цього йшли на ринок. Адже політично нам не дуже хочеться це робити (виконувати вимоги МВФ – «Главком») за якимись чинниками. Або не вигідно, або ми боїмося робити насправді правильні речі для суспільства. От тому ми отримуємо гроші на ринку потім за вищими цінами. І майбутні покоління, ми з вами зокрема, платимо за те, що наробили у 90-х і у 2000-х. А в майбутньому наші діти платитимуть за те, що ми зараз робимо.

    Ви казали, що світ у передчутті глобальної економічної кризи. Наскільки українська економіка від цього залежна? Коли чекати обвалу курсу гривні?

    Я би не казав, що обвалиться. Але ми – відкрита маленька економіка. Якщо криза дійсно буде складною, та навіть невелике призупинення (економіки) може негативно вплинути на нас, на наші можливості для експорту, можливості працювати з іноземними компаніями, на наші можливості мати роботу. Ці можливості можуть зникнути чи стати меншими, якщо зарплати стануть меншими. Потрібно готуватися до цього накопиченнями як бізнесу, так і звичайним громадянам. Якщо є можливим, слід фіксувати доходи в доларах, витрати в гривнях. От такі речі.

    Про масштабність прийдешньої світової кризи можна говорити?

    Про це важко говорити. Є такий жарт у економістів: з останніх трьох криз передбачили вісім…

    Новий консенсус-прогноз міністерства економічного розвитку і торгівлі свідчить, що зростання ВВП цього року уповільниться на 0,6% до 2,7%. Раніше ЄБРР погіршив прогноз зростання ВВП для України на 2019 рік на рівні 2,5%. Причини більше внутрішні чи зовнішні?

    Перш за все, внутрішні причини: у нас є певна економічна невизначеність, сповільнення фінансування кредитними грішми, нам потрібні нові технології, інвестиції. Ці цифри для нас можна назвати позитивними, бо ми зростаємо і це добре. Так, хотілося б зростати більше. А для цього потрібно думати про три речі: 1) про людей і як їх використовувати, де вони можуть працювати, які компанії створювати. Для цього потрібно більше навчати їх і щоби вони більше навчалися сучасним навичкам. 2) Нові робочі місця. Треба створювати високодохідні проекти. 3) Нам усім слід змінити ментальність. От ми 27 років усі нещасні, у нас немає зростання, усі ображають, вічна трагедія українського народу, кругом зрада. А має бути ментальність успіху. Бо якщо ви думаєте, що усе погано, ви не бачите можливостей. А якщо вірите, що вони є, то навіть якщо ви їх не бачите, точно щось знайдете.

    Президент заявив, що не збирається звільняти голову НБУ Якова Смолія. Це добрий сигнал для ринку?

    Насправді і можливості такої звільнити голову НБУ у президента немає. Закон захищає і Правління, і Раду НБУ. Звичайно, можна придумати усілякі шляхи, типу «Київський адміністративний окружний суд скасував призначення усіх в НБУ». Це можна зробити. Але ж це політичний тиск і порушення закону. Якщо так буде, будуть наслідки. Якщо ви руйнуєте правила, то всі інші руйнуються для вас, карма існує. Щодо заяви, то так, вона є сигналом для ринку – позитивним.

    Половина з восьми членів Ради НБУ призначені за квотою президента. Наскільки велика вірогідність, що новий президент змінюватиме цих людей, тим паче що ми вже бачимо, як нинішній глава держави скасовує кадрові укази попередника?

    Ну як можна указом скасувати указ? От в цьому випадку, думаю, в законі чітко виписаний виключний перелік причин, за яких члени Ради НБУ можуть бути зняті, і ці причини не включають у себе скасування указу. Дійсно, у нас зараз роблять цікаві речі, які, я думаю, незаконні (скасування попередніх указів новими указами). Я не юрист, не розуміюся на цьому, але з економічної точки зору і політичної – такі дії є нонсенсом.

    Рада НБУ може вплинути на призначення заступників (голови НБУ), на бюджет, на монетарний режим. Якщо потрібно буде все розвалити, то, звичайно, Раду також мінятимуть і методи для цього є. Але це не так легко, як робили з «Нафтогазом» – одним рішенням (у березні уряд намагався звільнити із посади голову «Нафтогазу» Андрія Коболєва, оголосивши конкурс на нового очільника компанії. Пізніше очільник «Нафтогазу» у суді оскаржив право Кабміну його звільнити – «Главком»).

    Минулого тижня ви заявили, що Київська школа економіки не буде виконувати мовний закон і переводити викладання з англійської на українську. Який вихід із ситуації бачите?

    Ми не те, що не виконуватимемо. Виконуватимемо те, що можемо. Але якість освіти і економічна незалежність коштують більше за все інше. Ми поважаємо українську мову, я сам поважаю. Прийшов сюди з 2014 року, почав писати українською попри те, що рідною для мене є російська, англійська другою, українська третьою. Але я з вами зараз українською спілкуюся.

    Плекати і розвивати мову не можна законом на раз-два. Це досягається тим, що ми це у серці тримаємо, на емоційному рівні. Водночас маємо казати, що сучасна професійна освіта отримується англійською мовою. Меморандуми МВФ написані англійською, більшості термінів немає відповідників українською, аналітику потрібно також читати англійською і так далі. Якщо у Німеччині, яка дуже захищає німецьку мову, в найкращих вищих навчальних закладах викладають на магістратурі і PhD англійською. А ми удаємо, що такої освіти для нас не існує, ми не готові бути конкурентоспроможними. Або якщо ми дійсно хочемо бути патріотичними, маємо готувати людей англійською мовою. Я би поставив курси українською, але на них ніхто не буде ходити, це по-перше. По-друге, хто за це буде платити? Бо це буде брехнею, якої у нас і так багато. У нас ніби є безплатна якісна освіта, у Конституції записано, у нас є право на роботу, ми удаємо, що у нас безплатна медицина. Знаєте, мене від цього уже нудить.  

    А як бути з тим, що закон є, і він один для всіх?

    Має бути верховенство права. Але закон також має еволюціонувати... Розвиток суспільства полягає в тому, що у нас розвиваються правила. Якщо зроблена помилка, то це наша відповідальність. У цій всій ситуації я ще не розумію, чому приватні виші мають створювати ці речі (мова про виконання вимог мовного закону). Якщо ми хочемо заборонити російську, то давайте так і напишемо «російською не можна викладати». Ніхто проти цього нічого не скаже. Ми хочемо запустити курси для Казахстану, бути регіональним освітнім центром, бути більш конкурентоспроможними, ніж «Высшая школа экономики» у Росії, бо вони викладають російською. Якщо ми хочемо домінувати у регіональному центрі, то й нам доведеться російською викладати. І в цьому буде більше патріотизму, коли люди не в Росію їздитимуть з Узбекистану, з Грузії, Польщі чи Молдови, а їздитимуть до Києва учитися. Тому це непросте питання.

    ЗМІ і соцмережі обурили заяви Бориса Шефіра, засновника студії «Квартал 95» бізнеспартнера нинішнього президента. На його думку, нинішній мовний закон потрібно скасувати, а ухвалити інший, який би не встановлював квоти. Погоджуєтеся?

    Я не можу сказати, що квоти не потрібні. В певних питаннях я би підтримав ще квоти на освіту жінок, наприклад, чи меншин. Інколи квоти підштовхують до розвитку. Але конкретно у професійних програмах, а ми говоримо про магістратуру, а не про бакалаврат, сьогодні немає ризику для української мови. А от бакалаврат я би захищав навпаки, аби там викладали українською.

    Але за вашими словами в царині економіки немає відповідної термінології українською. Яка ж якість такого бакалаврату?

    Для бакалаврату все нормально. Економіку так, можуть викладати англійською, але ж все інше українською: література, історія тощо. Але на професійних програмах, у програмах бізнесосвіти треба англійською. От меморандуми МВФ. Ми що, термінологію маємо перекладати англійською? Ну, це каргокульт (діяльність, що поверхнево схожа на наукові дослідження, але насправді не використовує науковий метод).


    Тимофій Милованов (фото: tyzhden.ua)
    Тимофій Милованов (фото: tyzhden.ua)

    «Ентузіазму в цій президентській команді набагато більше, ніж у попередніх»

    Чи кликав вас президент Володимир Зеленський долучитися до команди?

    Ні. Не було таких розмов.

    У 2015 році, тоді ви ще не повернулися до України, в інтерв’ю «Главкому» розповідали, що відмовилися працювати у тогочасному уряді, тому що не бачите ентузіазму. За яких умов ви погодитеся отримати посаду в наступному уряді, який буде сформований після парламентських виборів?

    Думаю, зараз ні за яких. Мені здається, що ентузіазму у цій президентській команді набагато більше, ніж у попередніх. Є певний драйв, бо без нього усе сумно. Про цінності можна говорити, але в команді є різні люди… Якщо ми хочемо розбудувати країну, то ми маємо бути критичними, а також підтримувати нашу владу, вимагати від неї бути відповідальною перед суспільством. В уряді я не працюватиму, бо на мені відповідальність за розвиток Київської школи економіки. Якщо я кудись піду, хто буде за мене? Зарано про це говорити, бо я не розуміюся у політиці, у виконавчій владі. Мені потрібно щось живе, яскраве. Дійсно, в інші хороші команди мене кликали напередодні парламентських виборів. Для мене це велика честь, вдячний за це людям, але я залишатимуся керівником школи. Я хочу щоби позиція школи залишалася нейтральною і вона була поза політикою.

    Нещодавно був пост у соцмережах, що студенти самі повісили у нас рекламу Вакарчука. І питання в тому, мовляв, у закладах освіти не має бути політичної реклами. Але я з цим абсолютно не згоден. Бо це і є місце, де мають бути різні точки зору. А політика – це різні точки зору про розвиток країни. Вони мають обговорюватися в університетах. Важливо, щоби викладачі, адміністрація не просували свої погляди як представники університету.

    Тобто якщо у Школі економіки з’явиться реклама, наприклад, Опозиційного блоку, це буде нормально?

    Якщо це робитимуть викладачі – це не прийнятно. Якщо це робитимуть студенти або дійсно викладачі в рамках своєї приватної позиції у відповідних місцях, на дошках оголошень, наприклад, а не під час лекцій, то, звичайно, це свобода слова.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ