Атака дронів на Росію, санкції проти компаній, пов'язаних з ПВК «Вагнер»: головне за ніч

У ніч на 9 березня в російських містах пролунали вибухи. Демократи Палати представників відхилили компромісний законопроєкт з допомогою Україні. США ввели санкції проти двох компаній у Росії та Центрально-Африканській Республіці (ЦАР), які сприяли діяльності ПВК «Вагнер». «Главком» зібрав головні новини ночі проти 9 березня, щоб ви були в курсі подій. 

Масована атака безпілотників на російські міста

У ніч на 9 березня декілька російських міст зазнали атаки безпілотників. Російські засоби ППО нібито збили 47 українських дронів. БпЛА начебто знищили над територіями Білгородської (1 БпЛА), Курської (2 БпЛА), Волгоградської (3 БпЛА) та Ростовської (41 БпЛА) областей.

Зокрема, уночі вибухи пролунали в Таганрозі. Місцеві жителі вночі повідомляли про велику кількість дронів у небі над Таганрогом. За словами очевидців, летіли безпілотники з боку моря. Окрім цього, працювала ППО.

Губернатор Ростовської області Василь Голубєв заявив, що ППО відбила масовану масову атаку безпілотників. За його словами, поранення отримав співробітник МНС, який брав участь у ліквідації наслідків. Потерпілого госпіталізовано, загрози його життю немає.

Місцеві телеграм-канали пишуть, що пошкоджень міг зазнати Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс ім. Берієва. Відомо, що Таганрозький авіазавод займається будівництвом та ремонтом військових транспортних літаків різних типів, у тому числі Іл-76, А-50, Іл-78 та ін., а також раніше виробляв стратегічні бомбардувальники, серед яких Ту-95, Ту-142 та інші.

В Курську місцева влада також повідомила про атаку безпілотників. Місцеві мешканці повідомляли, що чули чотири потужні вибухи. За словами губернатора Курської області Старовойта, уламки збитого БпЛА впали на дах поліклініки. Через загрозу вибуху евакуйовано пацієнтів реанімації сусідньої лікарні.

Сенат США схвалив законопроєкт про фінансування уряду

8 березня Сенат Конгресу США уникнув шатдауну, схваливши законопроєкт, який передбачає виділення коштів на роботу федеральних відомств до 30 вересня – кінця фінансового року.

Пакет видатків у розмірі $467,5 млрд, який фінансуватиме сільське господарство, транспорт, житлове будівництво, енергетику, ветеранів та інші програми підтримали 75 членів верхньої палати Конгресу, 22 висловилися проти. Фінансування цих програм мало закінчитися опівночі.

На початку цього тижня документ ухвалила Палата представників Конгресу США. Тепер його має підписати президент США Джо Байден. Це дозволить уникнути часткового призупинення роботи федерального уряду (шатдауну) через припинення фінансування. 

Кислиця пояснив, чому РФ обрала Одесу однією з головних цілей для авіаударів

Обравши Одесу однією з головних цілей для авіаударів, росіяни намагаються зірвати функціонування морського коридору, створеного Військово-морськими силами України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Про це заявив постпред України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки.

За його словами, з серпня 2023 року з портів «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ» було експортовано майже 30 млн тонн вантажів до 42 країн світу. З них лише в лютому понад 8 млн тонн. 80% відвантажень становить аграрна продукція. Фактично експорт з українських чорноморських портів досяг рівня, який можна порівняти з тим, що був до повномасштабного вторгнення.

«Російський Чорноморський флот, чисельність якого постійно скорочується, більше не наважується з'являтися в північно-західній частині Чорного моря, не кажучи вже про його здатність блокувати українські порти», – сказав Сергій Кислиця.

Тож, за словами постпреда, все, що залишається Росії, – це запускати ракети, намагаючись залякати Україну та наших торговельних партнерів. Кислиця також наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони портів.

Демократи Палати представників відхилили компромісний законопроєкт з допомогою Україні

Демократична меншість у Палаті представників США відмовилася підтримувати запропонований республіканцем Браяном Фіцпатріком альтернативний законопроєкт із допомогою Україні, який передбачає скорочення військової допомоги. Про це заявив під час пресконференції в Конгресі США лідер демократів у нижній палаті Гакім Джеффріс

«Єдиний шлях для того, щоби задовольнити потреби американського народу в національній безпеці – це щоби республіканці Палати представників внесли на голосування двопартійний масштабний законопроєкт про нацбезпеку, який надійшов із Сенату», – наголосив лідер демократів.

Водночас він зауважив, що документ, який передбачає підтримку України, представлений республіканцем Браяном Фіцпатріком, не містить пакетів гуманітарної допомоги для країн, що страждають від війн по всьому світу. Тому, за його словами, цей документ є «непрохідним» з точки зору демократів у Палаті представників.

Санкції проти компаній, які допомагали ПВК «Вагнер»

США ввели санкції проти двох компаній у Росії та Центрально-Африканській Республіці (ЦАР), які сприяли діяльності ПВК «Вагнер» та інших бойовиків у Африці.

Під санкції США потрапила деревообробна компанія Bois Rouge, також відома як Wood International Group SARLU, зареєстрована у столиці ЦАР Бангі з 2019 року. Компанія забезпечувала ПВК «Вагнер» коштами, отриманими від промислового продажу деревини з тропічних лісів в обмін на протекцію на захоплених у повстанців територіях.

Крім того, санкції США введені проти російської компанії «Брокер-Експерт», яка зареєстрована у Санкт-Петербурзі та надає брокерські послуги пов’язаним із  ПВК «Вагнер» компаніям в Африці, зокрема Bois Rouge.

«Росія намагається використовувати ці пов'язані з ПВК «Вагнер» компанії у своїх зусиллях як для отримання додаткових доходів з-за кордону, так і для просування своїх інтересів в Африці, часто за рахунок країн, де вони розташовані, їхніх установ та громадян», – зазначив заступник міністра фінансів США Брайан Нельсон.