Німецька преса про повернення Росії до ПАРЄ: «Капітуляція і самознищення»
Друковані видання ФРН жорстко критикують рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи повернути Росії право голосу
Оглядачі на шпальтах німецьких друкованих видань жорстко критикують рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи повернути Росії право голосу, скасувавши обмеження, накладені п’ять років тому після анексії Криму.
Берлінське видання Tagesspiegel категорично не погоджується зі словами німецького міністра закордонних справ Гайко Мааса, який називає рішення про повернення права голосу російській делегації у ПАРЄ «компромісним». «Про компроміс не може бути й мови. Адже на поступки пішла лише одна сторона: Рада Європи. Депутати, так само як раніше і уряди, піддалися російському шантажу», - пише оглядач Tagesspiegel і зауважує, що рішення скасувати обмеження для російської делегації є небезпечним сигналом, зокрема, іншим авторитарним лідерам. «Шкода, завдана цим рішенням, ще довго буде відчутною для Ради Європи. Тепер у цієї організації немає жодних важелів впливу на авторитарні країни, такі як Росія, Азербайджан або Туреччина. Чому б це одній з цих країн всерйоз сприймати якісь резолюції Ради Європи, якщо крім застережень на словах боятися їм абсолютно нема чого?» - запитує Tagesspiegel.
«Путін - справжній переможець цієї дешевої комедії»
Про сигнал авторитарним лідерам пише й інша берлінська газета - taz. «Нейтралізувати новообраного мера Стамбула? Кинути за ґрати кілька незручних журналістів у Баку? Чом би й ні? Адже санкцій з боку Ради Європи тепер чекати не варто. Справжній переможець у цій дешевій комедії - Володимир Путін. Вкотре стало очевидним, що шантаж веде до бажаного результату. Ну тоді - вперед!» - іронізує берлінський оглядач. У taz із розумінням поставилася до бойкоту української делегації у ПАРЄ на знак протесту проти зняття обмежень з Росії. «Це рішення, яке просували передовсім Франція і Німеччина, можна прирівняти до капітуляції Ради Європи та її самознищення. Хто ще сприйматиме цю інституцію всерйоз? Організація, яка претендує на те, щоб бути на сторожі демократії і правової держави, але водночас цілком спокійно нагороджує країну за те, що вона порушує міжнародне право і грубо зневажає права людини», - пише taz.
Ціна питання - 75 мільйонів євро
Süddeutsche Zeitung називає аргумент про те, що повернення Росії до ПАРЄ залишить російським громадянам можливість звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), лише «фіговим листком для Франції і Німеччині, які прогнулися». «Попри невиконання жодних вимог Росія повертається до Ради Європи, пообіцявши сплатити заборговані внески у 75 мільйонів євро. Це перемога політики Кремля у кращих традиціях теоретика влади Мак'явеллі. Однак для прав людини і правової держави в Європі це поразка», - критикує мюнхенське видання.
«Поступливість плутають із діалогом»
Frankfurter Allgemeine Zeitung також називає поступки Росії у Раді Європи помилкою. «Німеччина відіграла особливу роль у цьому прикрому розвитку подій. Німецька зовнішня політика, прагнучи утримати Росію у Раді Європи, повертається до старої моделі відносин з Москвою, у якій поступливість плутають із діалогом. Моделі, яка, здавалося, вже віджила своє. Насправді існують вагомі аргументи на користь того, щоб Росія залишалася у складі Ради Європи - наприклад, для того, щоб 140 мільйонів громадян цієї країни мали можливість звертатися до Європейського суду з прав людини. Але неприпустимою ілюзією було б думати, що російському керівництву справді йдеться про Раду Європи як правозахисну організацію. Для нього скасування санкцій, які були запроваджені через агресію проти України, є тріумфом», - констатує газета з Франкфурта-на-Майні.
Нагадаємо, комітет Верховної ради України у закордонних справах у ході засідання 1 липня розгляне призупинення участі постійної делегації ВР України в Парламентській асамблеї Ради Європи.
Як відомо, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення про підтвердження повноважень делегації Росії без жодних обмежень, попри порушення ними принципів Ради Європи.
Члени делегацій Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини і України у Парламентській Асамблеї Ради Європи оприлюднили свою заяву, де підкреслили, що відновлення прав російської делегації без виконання Росією будь-яких численних вимог Асамблеї, «суперечить основним цінностям Ради Європи та її Статуту».
До слова, делегати ПАРЄ обрали новим генсеком Ради Європи главу МЗС Хорватії Пейчинович-Бурич.