«Безпека» по-російськи. Як Москва посилює контроль за окупованими грузинськими територіями

З моменту вторгнення Росії на території Південної Осетії та Абхазії, окупація грузинських територій посилювалася з використанням різноманітних гібридних методів. Після вторгнення Росії в Україну, темпи посилення контролю над регіонами лише зростають.

У матеріалі представлено чотири методи посилення присутності, які Росія використовує на окупованих грузинських територіях.

Силовий контроль

14 серпня 1992 року почалася війна в Абхазії, спровокована Російською Федерацією, під час якої негласно діяли російські силові структури і спецслужби. Після закінчення війни в зоні конфлікту було розміщено Колективні сили з підтримання миру в СНД, які повністю складалися з російських військовослужбовців, і місію військових спостерігачів ООН. Але на цьому «союзник» невизнаної Республіки Абхазії не зупинився, він продовжує донині посилювати свій контроль над окупованою територією.

Найочевиднішим є силовий контроль. На тлі війни в Україні, російський уряд ухвалив рішення про перекидання бази ВМС РФ із Новоросійська в Абхазію, у зв'язку з чим почався процес будівництва військово-морського пункту постійного базування російських військових в Очамчирі. У такий спосіб Кремль має намір розв'язати дві проблеми: відвести свій флот на безпечну відстань від України і посилити контроль над окупованим регіоном.

Новим приводом для тривоги є обговорення угоди де-факто МВС Абхазії та Нацгвардії РФ. Після появи інформації про угоду громадськість окупованого регіону в найкоротші терміни заявила про свою стурбованість у зв'язку з тим, що:

• У договорі заявлено про можливість застосування сил Нацгвардії для розгону мітингів у невизнаній республіці.
• Сили Нацгвардії Росії можуть бути використані для роззброєння резервістів у невизнаній республіці.
• Сили Нацгвардії Росії будуть залучені до охорони майна іноземних власників.

12 лютого 2024 року так званий міністр внутрішніх справ Абхазії повідомив про солідарність із громадськими організаціями. «Ми поділяємо всі переживання і занепокоєння громадян, водночас, як міністр внутрішніх справ, відповідально заявляю, що в нашому відомстві, як і в усьому керівництві країни, немає людей, готових діяти і здійснювати свою професійну діяльність на шкоду національним інтересам Абхазької держави, або на шкоду інтересам наших громадян», – запевнив «міністр».

Однак у своїй заяві він наголосив про готовність розширювати взаємодію з Міністерством внутрішніх справ РФ, у зв'язку з чим може виникнути альтернативна форма угоди, менш очевидна, але така, що виконує ті самі функції посилення силового контролю над окупованим регіоном.

Штучна криза

Наступний метод – спроби РФ зі створення штучної кризи в Абхазії. На тлі вже наявної паливної кризи, Кремль створив монополію на нафтопродукти в регіоні. Новий рік почався для невизнаної Абхазії з масового закриття заправок. Єдиними постачальниками палива залишилася компанія «Роснефть».

Це також спровокувало обурення місцевого населення, у відповідь на що «уряд» заявив про план вирішити проблему. Конкретних методів вирішення представлено не було, проте наприкінці січня з'явилися повідомлення про відновлення роботи низки альтернативних автозаправок.

Приватизація території

Серед методів посилення контролю – пряма приватизація окремих ділянок території невизнаної республіки. Сюди можна віднести де-факто передачу Росії держдачі Бічвінта в грудні 2023 року, загальна площа якої становить 4000 кв/м. Незважаючи на протести громадськості, об'єкт було передано в оренду Росії на 49 років.

Після закінчення абхазької війни всі об'єкти союзного значення були націоналізовані. Держдача була одним із таких об'єктів. Тут відпочивали перші особи номенклатури СРСР, а також закордонні гості, наприклад, Фідель Кастро. Частина території дачі належить реліктовому заповіднику, частина – морська акваторія, що простягається аж до нейтральних вод.

Зокрема, раз на кілька років Кремль робить спроби домогтися перегляду місцевого «закону про продаж нерухомості». Заборону на продаж нерухомості особам, які є іноземцями, насамперед пояснюють побоюванням порушити наявний у невизнаній республіці демографічний баланс і створити ситуацію, за якої етнічні абхази залишаться в меншості. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 2020 року заявив про намір Росії домогтися перегляду заборони, зокрема для громадян Росії та Грузії. 12 липня 2023 року вже президентом Абхазії Асланом Бжанією було зроблено спробу знову переглянути закон.

Але навіть без перегляду закону існують частково легальні шляхи придбання нерухомості в невизнаній республіці, про які повідомляють багато російських сайтів.

Ізоляція. Жодного альтернативного впливу

Четвертий метод посилення контролю над окупованими регіонами Грузії – блокування альтернативних джерел фінансування та інформації. З подачі «міністра закордонних справ» Абхазії Інала Ардзінби, діяльність USAID на території невизнаної республіки було заборонено, а главу місії USAID на Кавказі оголосили персоною нон-грата.
Варто зазначити, що 2015 року Ардзінмбу, який працював тоді в управлінні з соціально-економічного співробітництва з державами СНД, оголосили в міжнародний розшук «за порушення конституційного ладу України», а прокуратура Одеської області заочно почала розслідування щодо нього у зв'язку зі скоєнням тяжкого злочину: спробою зміни державного кордону України. Раніше, у 2014 році голова СБУ Валентин Наливайченко звинуватив Владислава Суркова та Інала Ардзінбу в розстрілі людей на Майдані, а також створенні на окупованих Росією територіях України псевдореспублік «ДНР» і «ЛНР».

Також так званий президент Абхазії Аслан Бжанія вніс до парламенту республіки законопроєкт «Про некомерційні організації та фізичних осіб, які виконують функції іноземного агента. Проєкт багато в чому повторює аналогічний російський закон: він передбачає можливість занесення юридичних і фізичних осіб до чорного списку: бізнесмен, який виступає проти монополізації окремих галузей, журналіст або просто активіст, усі потрапляють під загрозу бути оголошеним агентом іноземного впливу. Фізична особа або організація, визнана «іноземним агентом», зобов'язана зазначати свій статус, а також надавати особливу форму звітності про діяльність та фінансову активність. Громадськість регіону, як і раніше, виступає проти законопроєкту.

Цхінвал

8 серпня 2008 року почалася російсько-грузинська війна. За п'ять днів воєнних дій загинуло приблизно 850 осіб, поранення дістало приблизно 2 тис. осіб. Донині приблизно 30 тис. осіб, колишніх жителів Цхінвалі, мають статус біженців і не можуть повернутися до своїх домівок у нині невизнаній республіці Південна Осетія. Там також, як і на території Абхазії, розташовуються російські військові.

У 2021 році громадянам невизнаної республіки Південна Осетія дозволили мати подвійне громадянство з РФ, а вже після початку військової агресії в Україні, у травні 2022 року Путін підписав угоду про спрощення процедури набуття громадянства для жителів окупованої території.

Також публікувалася інформація про ідеї Кремля внести до мобілізаційного списку і жителів Цхінвалу, за підсумком, у листопаді того самого року, урядом РФ було ухвалено рішення мобілізувати громадян Росії на території невизнаної республіки, під що автоматично потрапляють і люди, які мають подвійне громадянство.

В «уряді» Південної Осетії також часто лунають заклики до об'єднання з Північною Осетією, у такий спосіб отримання статусу автономного регіону в складі РФ. Після початку російської агресії в Україні, «президент» республіки підтримав дії Кремля і заявив про бажання приєднатися до Росії. Варто нагадати, що столиця Грузії Тбілісі розташована за 40 км від де-факто кордону з невизнаною республікою.

У невизнану республіку також не пропускають альтернативне паливо, тут господарює тільки «Роснефть». У січні цього року лідер антиокупаційного руху «Сила в єдності» Давид Кацарава поділився фотографією, на якій зображено процес риття військової траншеї російськими окупаційними військами. Траншеї риють на окупованій території Цхінвальського регіону, біля блокпоста біля села Гремісхеві Душетського муніципалітету.

Окупація Абхазького і Цхінвальського регіонів створює небезпеку не тільки для Грузії, а й створює проблеми міжнародного масштабу. Як повідомляють The New York Times, віднедавна Москва використовує Південну Осетію для обходу санкцій, накладених на Північну Корею. Росія в обмін на боєприпаси дозволила КНДР отримати доступ до світової фінансової системи, а також розблокувала частину північнокорейських активів, які потрапили під санкції ООН. Уточнюється, що Москва дозволила Пхеньяну відкрити рахунок у банку на території самопроголошеної республіки Південна Осетія.

Американські спецслужби вважають, що через окуповану територію Москва сприяє включенню свого ізольованого союзника в міжнародні банківські мережі.

Посилення Північної Кореї свідчить про зростаючу можливість надання нею ще більшого озброєння Росії, яке вона зі свого боку використовує для війни в Україні.

Філіп Церетелі, Тok TV