Біженці зрікаються російської. Мовний портрет українців очима польського дослідника
Понад 35% українок у Польщі називають тепер російську мовою смерті та агресії
Після 24 лютого до Польщі приїхало, за різними даними, близько 2 млн українців, тобто стільки, ще скільки їх тут проживало до війни. Присутність великої групи мігрантів зацікавила мовознавців. Науковець з Інституту Славістики Польської Академії наук, доктор Павло Левчук, який вивчає, зокрема, соціолінгівістику і у 2017 році порівнював ситуацію багатомовності українців в Україні та Польщі, провів анкетні дослідження серед понад 1130 респондентів у квітні-липні 2022 року.
«Главком» розповідає, що вдалося з’ясувати науковцю.
Одразу варто зауважити, що із об’єктивних причин майже 90% мігрантів – жінки, а 77% анкетованих мають вищу освіту. Близько 40% опитаних планують повернутися додому, 25% залишитись у Польщі, тільки 1% – їхати далі на захід, понад 33% ще думають, що робитимуть у майбутньому. Також за даними дослідника:
- порівняно із 2017 роком збільшилась кількість тих, хто ідентифікує себе виключно українцем (понад 88%).
- понад 75% анкетованих вважають, що української мови достатньо у різних типах повідомлень для іноземців.
- українська мова має позитивне емоційне ставлення серед респондентів, є мовою предків та мовою, яка найкраще виражає ідентичність анкетованих.
Російська мова серед біженців у Польщі
«Великих змін зазнало емоційне ставлення до російської мови, – йдеться у дослідженні. – Якщо у 2017 російська була важливою мовою, якою можна спілкуватися з багатьма людьми для третини опитаних, то у 2022 так вважає тільки 6%. Приблизно стільки ж вважають російську мову мовою своїх предків. Більшість респондентів тепер мають негативне ставлення до російської мови, вважаючи її мовою смерті та агресії (понад 35%) та мовою, яка довго нав’язувалася ззовні і стала нудотною (понад 20%)».
Українці у Польщі щоденно користуються українською (понад 84%), польською (59,5%) та російською (41,2%). Польська мова приймає роль функційно другої мови для українського суспільства у Польщі та домінує над російською у частоті використання.
«Хоча автори «русского мира» стверджують, що прийшли захищати російськомовних, аж 26% анкетованих вважають першою мовою російську, а ще 7% обрали дві перші мови – українську та російську. Тільки третина анкетованих, котрі вважають своєю першою мовою (у дослідженні не використовувалось розмитого терміну «рідна мова») російську, для спілкування обирають спершу її, а лише 15% анкетованих з першою російською вважають, що в Україні потрібно спілкуватися російською», – зазначає дослідник.
Польська мова та українські біженці
- Перед приїздом до Польщі тільки 27% біженців вчили польську, натомість після приїзду – аж 87%.
- Основним мотивом вивчення польської мови є бажання вільно спілкуватися у Польщі (понад 71% опитаних).
- Польська мова є мовою братнього народу, який допоміг у скрутну хвилину, анкетовані охоче її вивчають. 5% анкетованих навіть вважають польську мову важливою мовою у Європейському Cоюзі.
«Главком»
- Із Позняків до Каліфорнії. Історія українців, яких війна закинула за океан
- Нові правила для українських біженців у Європі: що змінюється з 1 вересня
- Вони тікали з СРСР, але досі його обожнюють. «Русская Германия» та її парадокси
- Наші у Празі. Учителька з Донбасу організувала садочок, школу та літній табір для дітей з України