Брехати по-російськи: нові технології

Інтернетом постійно шириться дезінформація, яку вкидає кремлівська пропаганда
фото: uatribune.com

Кремль створює світ, у якому ніщо не є правдою і все можливо

Фото, яке облетіло весь світ: 9 березня 2022 року українські рятувальники несуть поранену вагітну жінку з обстріляного пологового будинку в Маріуполі. Дитина народилася мертвою, мати невдовзі теж пішла з життя.

Ізраїльська служба захисту від дезінформації FakeReporter, некомерційна організація, яка відстежує соціальні мережі на предмет фейків, стверджує, що не менше 20 дописів російських посольств в офіційних акаунтах у Twitter, Facebook і Telegram, поширювали посилання історію, яка назвала цю трагедію «українським обманом» і «викриває» його. Посилання йшло на видання під назвою «Війна з фейками», яке, за словами FakeReporter, є найновішою зброєю в російському арсеналі інформаційної війни: веб-сайт, який – парадокс! – пропагує дезінформацію під приводом боротьби з дезінформацією. Пропагандистський «антифейковий» сайт новин, був створений після провалу бліцкригу Путіна в Україні, на початку березня, і саме він першим опублікував заяви, які спростовували авіаудар по пологовому, а фото вагітних, які тікали з нього, назвали акторською постановкою. Пропагандисти також писали, що пологовий будинок не працює з початку війни («як вони кажуть, «спецоперації»), а лікарів начебто розігнали «бойовики націоналістичного батальйону «Азов».

Нині «Війна з фейками» розвиває активність у популярному в Росії додатку для обміну повідомленнями Telegram: його основний канал має понад 18 млн підписників. Посилання зі спростуванням інформації про авіаудар було розміщено там, а також розійшлося як мінімум 150-ма іншими групами. «Війна з фейками» також активно присутня в TikTok і Reddit. Ресурс де-факто став ключовим джерелом інформації для багатьох росіян, які ще більше відділяються від реальності після закриття Кремлем незалежних ЗМІ та західних соціальних мереж.

Історія також широко розповсюджувалася на YouTube (коли він там ще працював): російськомовний канал TVNZ, який має понад 400 тис. підписників, опублікував відео із запитанням «Чи був авіаудар по Маріуполю? » та причепив до нього хештег «#fake».

«Цей новий тип дезінформації можна визначити як широку конспірологію. Британський журналіст радянського походження Пітер Померанцев описав її як світ, у якому «ніщо не є правдою і все можливо», пише ізраїльське видання Haaretz.

FakeReporter називає яскравим прикладом поширення дезінформації використання пропагандою «суперрозповсюджувачів» – офіційних урядових акаунтів, чиновників або державних ЗМІ, з метою поставити під сумнів заяви Заходу та створити вигідний собі наратив.

Аналіз, проведений FakeReporter, показав, що дезінформацію про авіаудар Маріупольської лікарні синхронно розповсюдили десятки офіційних акаунтів російських посольств, що змусило Facebook видаляти дописи.

Старі нові фейки

Дослідження FakeReporter також доводить, що Росія використала дезінформацію, яка виникла ще у 1980-х роках, яка зараз підганяється під український контекст. Мова про мережу про біолабораторій, які начебто створені США в Україні. Цей фейк бере свій початок від кампанії дезінформації КДБ з 80-х років, відомої як «Операція «Інфекція» або «Операція «Денвер»: тоді пропаганда стверджувала, що ВІЛ/СНІД був створений армією США як частина секретного проекту біологічної війни у Форт-Детріку, штат Меріленд. Ця заява була вперше опублікована в 1983 році в газеті в Індії під назвою The Patriot, яку КДБ створив у 60-х роках для поширення дезінформації.

Фейк про мережі лабораторій під управлінням США вже використовувався і в недалекому минулому: у 2009 році кремлівська пропаганда у цьому ж звинувачувала Грузію, куди Росія також вторглася.

Згодом Росія запустила фейк про те, що Сполучені Штати створили Covid-19. Насправді, і Китай, і Росія зробили таку заяву під час пандемії – навіть в контексті України. Наприклад, у квітні 2021 року представник міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь написав у Twitter, що «біо-військова діяльність США не є прозорою, безпечною чи виправданою. Тільки в Україні США створили 16 біолабораторій. Навіщо США так багато лабораторій у всьому світі? Які заходи проводяться в цих лабораторіях…?»


А вже на початку березня 2022 року, після того, як росіяни почали вторгнення в Україну, той самий чиновник зробив те саме зауваження. «Ця російська військова операція розкрила таємницю американських лабораторій в Україні, і це не те, чим можна нехтувати», – цитує Чжао Ліцзянь AP.

І знову величезна кількість російських посольств публікували заяви про біолабораторії в Україні. Наприклад, російська дипломатична місія держави-агресорки в Індії запостила інфографіку, де «детально» зображено розташування близько 30 таких лабораторій.


Підгрунтя для фейків готувалось заздалегідь. Журналістка Діляна Гайтанджиєва ще у 2018 році поширила у Twitter дезінформацію про те, що в Україні є понад 10 секретних лабораторій США. Матеріал про це вона також розмістила на одному із сайтів, і наступні пару років посилання на її статтю «гуляло» Інтернетом.


У 2020 році дезінформацію цієї журналістки пропаганда вже подавала у контексті пандемії Covid-19, а джерелами вірусу називали… Україну та Грузію. Подібні історії дезінформації взаємопов’язані та допомагають сформувати глибокі сумніви щодо широкого кола тем.


Після початку війни в Україні російська пропаганда знову вирішила використати історії про біолабораторії і для цього скористалась російськими «суперрозповсюджувачами». Так, високопоставлений російський дипломат поділився твітом, у якому стверджує, що інформацію про біолабораторії в Інтернеті «зачищають».


Посольство Росії в Японії після вторгнення в Twitter повідомило, що були спроби «очистити» Україну від слідів біолабораторій.


Такі твіти підживлюють ширший наратив: мовляв, «правда» приховується.

Новітні російські фейки

Чому ж російська пропаганда використовує одні й ті самі фейки щодо різних країн та у різних контекстах? На думку експерта із соціальних комунікацій Данила Філоненка, пояснення просте: «Працює? То не чіпай».

За словами фахівця, з початку війни контент пропаганди не змінився, а от форма комунікації дещо трансформувалась. «Вони проникають у маленькі вайбер-групи, де пишуть повідомлення, мета яких викликати паніку у населення. Це повідомлення на кшталт «До Макарова насувається колона танків» тощо», – пояснює принципи роботи експерт у коментарі «Главкому».

Природно, що насторожені українці, особливо у перший тиждень війни, пересилали далі повідомлення такого штибу своїм друзям, знайомим – із метою попередити їх про небезпеку. На ділі ж вони поширювали дезінформацію і мимоволі самі сприяли поширенню паніки.

Ще одна характерна риса, яка проступає у пропагандистській риториці, – це обезличування українців і ототожнення їх з абсолютним злом.

«Зверніть увагу, як звучить інформаційний посил з боку російських ЗМІ: «вони виготовляють і збираються застосувати біологічну зброю». Вони – це хто? Пропаганда не уточнює хто саме, йдеться про «взагалі хохли». Хто з адресатів цієї інформації знає, що таке біологічна зброя, який механізм її дії? Та ніхто або майже ніхто. Зате біологічна атака – це щось незриме, зброя масового враження, така, яку не можна побачити, і така, яка асоціюється з нещадним, абсолютним злом», – коментує Філоненко.

У свою чергу Фахівці з факультету систем і засобів масової комунікації Дніпровського Національного університету ім. Олеся Гончара виділяють наступні особливості роботи російської пропаганди у воєнний час:

  • дедалі частіше окупанти застосовують злам акаунтів посадовців з подальшою публікацією фальшивих відомостей;
  • проводять когнітивні операції (перформанс Овсяннікової в ефірі програми «Врємя») з метою гуманізації образу ворога;
  • посилено використовуються ботоферми для сприяння розколу в українському суспільстві;
  • запускають діпфейки – відео про капітуляцію, однак низька технологічна якість дозволяє оперативно нейтралізувати їхній вплив;
  • багато фейків є повторюваними.

«Серед ключових тем російських пропагандистських фейків – звинувачення світу в русофобії (комплексний фейк), критика української влади та її інституцій. Суто на українську аудиторію спрямовуються численні побутові фейки (відключення газу, електрики, води), дезінформація про втрати серед ЗСУ та мирного населення, хід війни тощо», – наголошують експерти.

Не час для гуманізму

На тезі про гуманізацію образу ворога детально зупинилась днями заступниця міністра оборони Ганна Маляр. «Інформаційну зброю РФ використовує паралельно з військовим озброєнням. Вони посилюють одна одну», – наголошує заступник міністра.

Маляр зазначила, що українці – емоційні і жалісливі, чутливі до тих, хто нам співчуває, а на цей інформаційний гачок нас легко взяти. Так само є гачки і в західного суспільства, які використовує РФ.

«РФ вигідно створити видиму опозицію, рух проти Путіна і проти війни. Бо це серйозний аргумент для виправдання західних кампаній перед їхніми західними споживачами... Повірте, що західне суспільство це виправдання сприйме. Що стосується України, то в нашому інфопросторі російську опозицію і російських противники війни РФ використовує для розколу нашої єдності», – констатує Маляр.

«Чим більше довіри в нас буде до їхньої «опозиції» і «противників війни», тим більше РФ їх використає проти нас. І в дуже важливий момент, коли нам потрібно буде займати єдину жорстку позицію проти РФ, виявиться, що частина нашого суспільства не зможе це зробити, бо в РФ є і «притомні люди, які проти війни». От це, власне і є мета російських інформаційних спецоперацій під час війни – розділити нас за різними світоглядними позиціями», – підкреслила Маляр. Заступниця міністра оборони закликала: не читайте і не обговорюйте дописи «хороших» росіян, не треба дякувати їм за підтримку!

Наталія Сокирчук, «Главком»