Спецоперація в ефірі програми «Врємя». Навіщо Путіну Марина Овсяннікова?

Наприкінці третього тижня війни в Україні під час ефіру програми «Врємя» на російському пропагандистському Першому каналі у кадрі, просто за спиною в одіозної телеведучої Катерини Андрєєвої, з'явилась жінка з антивоєнним плакатом. На ватмані було написано: Зупиніть війну. Не вірте пропаганді. Тут вам брешуть.

Жінка й сама вигукувала «Зупиніть війну!» та «Ні війні!». Кадри зі студії перервали сюжетом, а особу з плакатом, за даними російських ЗМІ, відправили у чергову частину телецентру Останкіно.

Згодом з’ясувалося, що жінку, яка влаштувала перфоманс в ефірі головної інформаційної програми Кремля, звати Марина Овсяннікова, вона – редакторка, яка працює на Першому каналі. Овсяннікова родом з Одеси, дівоче прізвище – Ткачук. У соцмережах є інформація про те, що вона – однокурсниця відомої путінської пропагандистки Маргарити Симонян. За даними російських ЗМІ, чоловік Овсяннікової працює режисером на іншому пропагандистському каналі Russia Today.

Цей вчинок відразу спровокував масове захоплення українців. За заклик у прямому ефірі кремлівського телеканалу зупинити війну російській журналістці подякував навіть президент України Володимир Зеленський. «Я вдячний тим росіянам, які не припиняють спроб донести правду (про війну в Україні – ред.). Тим, хто бореться з дезінформацією і розповідає правду, реальні факти своїм друзям, рідним, близьким і особисто тій дівчині, яка увійшла в студію «Першого каналу» з плакатом проти війни», – сказав він.

Сама героїня вечора незадовго до такої одиночної акції протесту записала відео-звернення, в якому пояснила свій вчинок

Захоплення одноосібною протестною акцією Овсяннікової сягнуло далеко за межі України.

У трендах сервісу мікроблогів Twitter ім'я Марини Овсяннікової за кілька годин після її появи в ефірі посіло перше місце. Повідомлення про вчинок редакторки стали масово поширювати і користувачі німецько-, англо-, франкомовного та інших сегментів цього сервісу. Копії ролика з акцією Овсяннікова були опубліковані в багатьох приватних акаунтах відеохостингу YouTube, а також в акаунтах різних ЗМІ, і за кілька годин набрали сотні тисяч переглядів. Лише в обліковому записі британського видання The Guardian кількість переглядів відео Овсяннікової перевищила 200 тисяч.

«Це акт неймовірної мужності», – написав у Twitter екс-кандидат у президенти США та політик від Демократичної партії Берні Сандерс.

Американська газета The Washington Post присвятила цілий матеріал вчинку Овсяннікової.

Співробітниця увірвалась в прямий ефір російського державного телебачення, щоб засудити війну: «Вам тут брешуть!»

Британська The Guardian опублікувала стоп-кадр одиночного протесту на першій сторінці видання.

«Це пропаганда, вони вам брешуть!»

І, звісно, Facebook-сторінка Овсяннікової просто рясніє коментарями, в основному, компліментарного характеру.

Проте, вже за кілька годин після масового захоплення, почали звучати критичні голоси і детальний аналіз ситуації: а що, власне, відбулося, яка істинна мета такого медійного шквалу на тлі трьох тижнів кровопролитної війни в Україні?

Навіщо це Росії

Користувачі соцмереж наводять чимало аргументів щодо того, як антивоєнна акція, яка, здавалося б, йде врозріз із пропагандистськими методичками Кремля, насправді грає на руку країні-агресору.

«Вдумайтесь – людина роками брехала (Овсяннікова сама в цьому зізнається – «Главком») і зомбувала десятки мільйонів глядачів не тільки в Росії, але і по всьому світу, і за кілька секунд тепер це – промінець світла і добра», – звертають увагу користувачі мережі.

То ж для чого Росії протест Овсяннікової? Версії такі:

• Відвернути увагу від війни, змінити порядок денний. Мовляв, дивіться, яка демократія у Росії.
• Змінити сприйняття глядачів: зняти відповідальність з тих, хто реалізував кремлівську пропаганду роками. Співвласник «Першого каналу» Костянтин Ернст, пропагандист Володимир Соловйов і мало відома Овсяннікова чудово розуміли, що вони роблять, методично і професійно розпалюючи ненависть до інших народів. Тепер це привело до війни і призвело до вбивств і руйнувань.
• Кремль також пробує з допомогою цієї історії перед усім світом спростувати факти жорстокості, побиття, тортур десятків тисяч людей, що виходили на антивоєнні мітинги. Адже тепер саме Овсяннікова стала новим обличчям протесту. Якщо вона за свій фокус отримає адмінштраф, Кремль продемонструє: людина вийшла на перший канал перед мільйонами, а її ніхто і пальцем не торкнувся. Але якщо ж покарання буде жорсткішим, російська влада і далі плекатиме із «героїні» нового, підконтрольного собі, лідера для протестів, які наростають.

• Спроба змусити світ захоплюватися російськими громадянами, а не українцями, які беззбройні виходять проти танків та солдатів зі зброєю.
• Спроба пом’якшити санкції: мовляв, розблокуйте російські канали на YouTube, там достойні люди працюють.
• Спроба змінити жорстке ставлення українців до росіян.

Чому героїзм Овсяннікової – постановка. Аргументи

Ефір прямий?

Перша і найбільш явна причина стверджувати, що вся історія з одиночним антивоєнним протестом Овсяннікової – суцільна постановка, свідчить те, що російське телебачення насправді практикує прямі ефіри вкрай рідко. У соцмережах звертають увагу на те, що навіть випуски новин у РФ записуються заздалегідь – аби уникнути ексцесів.

Ба більше: користувачі звертають увагу: навіть якщо припустити, що цей був прямий ефір, Овсянніковій дали достатньо часу – близько п’яти секунд – щоб і плакат показати, і кілька разів вигукнути «Ні війні». Замість того, щоб на першій же секунді перевати монопротест сюжетом чи заставкою. Технічна служба спокійно сиділа і дивилась на сторонню людину в кадрі?

Крім того, цікавий факт: одразу у мережі з'явилися записи телеефіру, які начебто знімали глядачі. Дійсно, деякі сервіси, дійсно, дають змогу «перемотки» ефірів. Проте поставте собі питання: чи часто ви знімаєте телевізор на відео, особливо звичайні вечірні новини?

Особистість Овсяннікової

У кадрі головного путінського телеканалу з’явилась саме людина, яка народилась в Одесі, а не у Росії. Понад те, дивує, що вчорашня активна пропагандистка, віддана ідеям Путіна, раптово одягає кольє з кольорами українського та російського прапорів і розказує про те, що її батько – українець, а мати – росіянка. Чергова спроба повернути дискурс у русло «дружби братських народів»?

Українські користувачі соцмереж запитують: а чого раптом треба відчувати підтримку і співчуття до людини, яка багато років свого життя присвятила пропаганді і брехні?

«А якщо Соловйов раптом скаже, що у нього троюрідна прабабуся була українкою, він усе зрозумів, покаявся і вимагає зупинити «братовбивчу війну» – його теж усе кинувся цілувати в дупу?», – запитує один з користувачів Facebook.

Привертають увагу спосіб життя Овсяннікової, який вона точно не хоче втрачати. «Столична блондинка на гарних кормах в жирному місці, яка звикла шурхати по гейропах на шопінг під виглядом відряджень, і раптом через війну в Україні втратила більшу частину цього», – так пояснює раптове прозріння користувач Ігор Баришев.

Власне, попередні дописи у Facebook Овсяннікової підтверджують правильність таких думок.

Промова Освяннікової

Наперед підготовлене пояснення вчинку Овсяннікової написане професійно, з прицілом на те, щоб викликати емоції: розповіді про батьків, про мораль, про жахи війни. Однак коли перші емоції вщухають, можна помітити наступне:

• промова жінки охоплює забагато проблем: «за все хороше, проти всього поганого». Тут вам і мітинги за Навального, і батько-укрАїнець і класичне російське «на Украине».
• теза про «братські народи». «Росіяни ніколи не були нам братами і не будуть. Якщо подивитись про все, що робили московіти з українцями, просто на факти, то це стане очевидним. Але незрілий українець хоче менше думати, а більше жити в ілюзіях. Російський ліберал – це така ж ілюзія, як і свобода в Московії», – зауважує тренер з розвитку емоційного інтелекту Катерина Куницька.
• Овсяннікова з плакатом одразу стала топом в іноземних сегментах Twitter. «Зазвичай таке планується заздалегідь», – підмічають експерти у соцмережах.

Політичний аспект

Цікаво, що запис із промовою Овсяннікової з'явився на ресурсах похресниці Путіна Ксенії Собчак та у колишнього російського олігарха Михайла Ходорковського. Сам Ходорковський одразу ж похвалив сміливу росіянку і закликав «запам’ятати її ім’я».

Чому ми взагалі про це говоримо?

Український сегмент соцмереж розділився на два табори: у першому захоплюються вчинком Овсяннікової, у другому – закликають критично поставитися до акції пропагандистки та й взагалі не зважати на неї.

«Українці, ви подуріли. Наші міста зруйновані... Наші культурні пам'ятки, вцілілі при німцях, знищені росіянами. …Громадяни РФ навмисне вбивають наших дітей. У нас мільйони біженців. … бомблять пологові будинки. Але ні! Вам цікава якась кацапська с**а з якимось плакатом в кацапському телевізорі. От фейк вона – чи не фейк. Хто вона вам?», – запитує письменник Андрій Кокотюха.

Частина користувачів пропонує дистанціюватися від порядку денного в РФ та припинити відчувати жалість до росіян: покаялися вони чи ні, ліберали вони чи ні…

Втім, історію з Овсянніковою, навіть якщо вона продукт роботи російських спецслужб, все ж можна вважати медійною перемогою України. По-перше, навіть найбільш довірені пропагандисти Путіна дозволили прозвучати думці, що Путін – брехун. По-друге, ми побачили й зворотні можливості пропаганди. А знання – це завжди корисно.

Наталія Сокирчук, «Главком»