Бронювання по-новому: чи перетвориться бізнес на міні-ТЦК?

Уряд Сергія Корецького, який при владі трохи більше 100 днів, узяв на себе важку ношу – покращувати мобілізацію. Першим ділом урядовці приступили наводити лад із бронюванням співробітників критичного бізнесу. Необхідність в таких кроках пояснюється примарністю надій на швидкий мир, а також тим, що країна-агресор, за даними української розвідки, продовжує нарощувати свої мобілізаційні потуги, у тому числі за рахунок іноземних найманців (наприклад, союзницька Північна Корея планує відправити на фронт додатково ще 10 тис. солдат). За інформацією нардепа і члена оборонного комітету Федора Веніславського, станом на зараз чисельність окупаційної армії на території України складає близько 750 тис. осіб.

У вересні новий міністр економіки Олександр Кравченко оприлюднив цікаві цифри: в Україні кількість заброньованих від мобілізації сягає 1,4 млн людей. Ця цифра перевищує кількість людей, які вже долучені до Сил оборони. Більш того, за даними урядових джерел щомісяця «армія» заброньованих невпинно зростає  - всередньому на 25 тис. осіб. Це дає обґрунтовані підстави підозрювати, що бронюванням зловживають, і саме тут сховано такий необхідний мобілізаційний ресурс.

У результаті 23 жовтня Кабінет міністрів видав постанову №1328 про деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Згідно з нею, у бізнесу є час до 8 грудня, щоб перебронюватися за новими правилами. Головним арбітром у визначенні істинної критичності підприємств стає Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних. Ця структура має статус тимчасово консультативно-дорадчого органу Кабміну з двома керівниками (співголовами є заступники міністра економіки та оборони), а також представниками різних міністерств і силових відомств (всього 18 посадовців).

«Главком» розбирався у тонкощах нової процедури бронювання, яку напрацював уряд Корецького, та у принципах суспільного договору, який новий прем’єр пропонує укласти державі з бізнесом.

З чого усе почалося

На початок року чисельність заброньованих в Україні складала трохи більше 1 млн осіб. З січня цей показник демонстрував значну динаміку і це викликало занепокоєння у нової урядової команди.

У бесіді з «Главкомом» народна депутатка від «Європейської солідарності» і членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз описує ситуацію так: Ставка Верховного Головнокомандувача почала схиляти уряд до рішення «різати» ті галузі, які мали право на 100% броні, а це оборонно-промисловий та паливно-енергетичний комплекси. І уряд почав виконувати ці рішення.

«Якщо взяти всю структуру бронювання, то сектор ОПК складає лише 10% від усього бронювання в країні! Натомість найбільшу частку заброньованих має, зокрема, переробна промисловість (при цьому народна депутатка не стала озвучувати точну цифру – «Главком»). На моє пряме запитання, чому треба обмежувати бронювання галузі, яка напряму відповідає за безпеку держави, ніхто з урядовців так і не дав вичерпної відповіді», – поскаржилася опозиціонерка.

Проте заперечити аргументи уряду та факти зловживання бронюванням дуже важко. У Києві, наприклад, нескладно зустріти барберів чи фітнестренерів, які… заброньовані на оборонному чи IT-підприємстві. Військовозобов’язані по знайомству чи за хабар дійсно фіктивно працевлаштовуються у такі компанії.

Ще одним тригером, який спонукав владу до зміни правил стали численні скандали з одержанням бронювання медійними персонами. Із останнього – колишній міністр оборони Михайло Федоров за лічені дні після скандальної відставки вже був заброньований благодійною організацією «Фонд «Східна Європа». Цим випадком уже зацікавилася парламентська Тимчасова слідча комісія.

Тут варто нагадати, що влітку 2026 року попередниця Сергія Корецького, прем’єрка Юлія Свириденко також змінювала підхід до бронювання бізнесу. Тоді за основу взяли рівень заробітної плати – три мінімальних зарплати (25 941 грн). При цьому зарплатний поріг у 2,5 мінімальних зарплат (21 618 грн) залишили для підприємств на територіях бойових дій і окупованих територіях.

Також попередній уряд конкретизував, що сумісників із числа військовозобов’язаних враховують, коли визначають квоту бронювання, лише за одним місцем роботи.

Крім того, минулий Кабмін визначив перевищення ліміту бронювання підставою для скасування статусу критичності.

Нова постанова Кабміну №1328 не скасовує раніше визначених фільтрів і зарплатного порогу для охочих бронюватися. Зокрема, залишилися чинними сім критеріїв критичності: сума сплачених податків і зборів – понад 1,5 млн євро протягом звітного календарного року; обсяг валютних надходжень – більше 32 млн євро за рік; стратегічне значення для держави; важливе значення для галузі чи громади; відсутність заборгованості з Єдиного соціального внеску; рівень заробітної плати; статус резидента «Дія Сіті». Можливість відповідати трьом із семи дає підприємству підстави для отримання статусу критичного.

Поряд із цим з’явився колегіальний орган у вигляді Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. «Уряд Свириденко робив ставку на формальні показники, які перевіряються автоматично (зарплата, податки, ліміти, «Дія»). Уряд Корецького додає до них колегіальний фільтр і переносить центр ухвалення рішень з Міноборони до Мінекономіки. Ідея збалансувати мобілізацію та економіку слушна. Але орган, від якого фактично залежить, чи буде в підприємства бронювання, мав би мати не дорадчий, а владний статус: з відповідальністю за рішення, прозорою методикою та можливістю оскарження. Інакше ризики черг, ручного управління і непрозорості переважать користь», – вважає адвокат Дмитро Бузанов, який оцінив новації бронювання на прохання «Главкома».

Ірина Фріз звертає увагу й на інший момент, пов’язаний з мобілізацією, – експериментальні військові контракти зі строком служби від 6 до 24 місяців, запровадженні на підставі постанови Кабміну від 12 червня №768. З 15 червня можна підписати нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони. Після завершення терміну дії цих контрактів передбачено відстрочки від призову за мобілізацією – не менше шести місяців.

Водночас, наголосила народна депутатка, питання відстрочок від мобілізації регулюється не постановами уряду, а законами, ухваленими Верховною Радою. «Жодного з цих контрактів, до яких прив’язана розрекламована урядом відстрочка, не було приведено до відповідності з чинним мобілізаційним законодавством. Це означає, що тим, хто укладає ці різні форми строкових контрактів, не гарантована зараз відстрочка», – пояснила політикиня.

Координаційний центр Корецького замість Міжвідомчої групи Шмигаля?

Тепер кілька слів про сам Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних, створення якого спровокувало палкі дискусії.

До складу цього органу ввійшли заступники міністрів оборони, економіки, цифрової трансформації, внутрішніх справ, відновлення та інфраструктури, аграрної політики; заступник начальника Генштабу, голів Держприкордонслужби, Нацполіції, Пенсійного фонду, Держпраці; представники центрального управління СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони; представники державного секретаря Кабміну, Міненерго і Мінекономіки.

Окреме місце у Координаційному центрі має й заступник керівника Офісу президента.

Як підмітив «Главком», в урядовій поставові №1328, окрім Координаційного центру, є згадка й Міжвідомчу робочої групи з питань організації призову військовозобов’язаних громадян на військову службу під час мобілізації та з питань розвитку спроможностей щодо рекрутингу іноземців та осіб без громадянства для проходження військової служби за контрактом. Орган із такою громіздкою назвою виник у червні 2024 року з благословення Кабміну Дениса Шмигаля, нині першого віцепрем’єр-міністра-міністра енергетики.

«Координаційний центр не дублює Міжвідомчу робочу групу, а забирає в неї функцію бронювання. Головна юридична вада в тому, що реальний вплив Центру вже не відповідає його статусу дорадчого органу, – констатує адвокат Дмитро Бузанов. – Водночас на рівні повноважень дублювання немає: за робочою групою лишаються призов і рекрутинг іноземців, а бронювання переходить до Центру».

Що конкретно змінюється з появою Координаційного центру? По-перше, до появи постанови №1328 міністерства й обласні адміністрації затверджували галузеві критерії за погодженням з Мінекономіки та Міноборони. Тепер це можна зробити лише після узгодження з Координаційним центром.

По-друге, визначення статусу критично важливого підприємства. За новими правилами, орган, до якого звернулося підприємство, має сім робочих днів на розгляд, після чого звертається до Координаційного центру. Той дає рекомендації впродовж одного місяця, а в невідкладних випадках – упродовж семи робочих днів. Після цього орган ухвалює рішення «з урахуванням рекомендацій» Координаційного центру протягом трьох робочих днів.

По-третє, бронювання понад ліміт (понад 50% для всіх і понад 95% для ОПК та енергетики). Раніше пропозиції йшли до Міноборони, а рішення ухвалювало Міноборони на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи. Тепер пропозиції подають до Координаційного центру, а рішення ухвалюється з урахуванням його рекомендацій.

По-четверте, Координаційний центр може рекомендувати позбавити підприємство статусу критично важливого, зокрема, на підставі звернення правоохоронних органів. Крім того, з’явилася окрема підстава відмовити у збільшенні бронювання: два й більше задокументовані порушення правил військового обліку керівником за 12 місяців або притягнення його до адміністративної відповідальності.

«Логіка змін зрозуміла. Досі ситом бронювання виступав оборонний блок: Міжвідомчу робочу групу очолює міністр оборони. У Координаційному центрі два співголови – заступник міністра економіки та заступник міністра оборони. Засідання проводяться лише за участі обох, а за рівного розподілу голосів рішення ухвалюється тільки тоді, коли його підтримали обидва співголови. Тобто між інтересами армії та економіки закладено інституційний паритет. До складу також увійшли ті, хто володіє даними: Мінцифри, Пенсійний фонд, Держпраці. Перевіряти списки працівників-кандидатів на бронь центр має через «Оберіг», портал Пенсійного фонду та «Дію», – додав юрист Бузанов.

На думку ж депутатки Ірини Фріз, міжвідомча робоча група була створена для того, щоб напрацювати зміни до чинного законодавства. А координаційний центр створений для того, щоб давати погодження на отримання критичності. «Це «обілечування», якщо хочете. Це бюрократична надбудова (Координаційний центр – «Главком»), яка містить значні корупційні ризики», – критикує опозиціонерка новий тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабміні.

Суспільний договір: аграрії вже налякані

Інформаційний супровід надскладної теми бронювання взяв на себе особисто глава уряду Сергій Корецький. Уже після появи резонансної постанови №1328 прем’єр, виступаючи на Київському міжнародному економічному форумі, заявив про новий суспільний договір. Влада пообіцяла напрацювати всі зміни до 1 грудня.

«А тепер найголовніше, з чим я звертаюся до підприємств, бізнесу, економічного сектору: нам потрібно придумати спільно нову соціальну модель, коли нехай всі будуть заброньовані, але підприємства дають прогнозовану мобілізацію людей в армію. Це ідеалістична модель. Якщо можна було б знайти таке рішення, то пропала би потреба шукати людей по вулицях. А якщо бізнес, підприємець, менеджер, керівник бере на себе таке зобов’язання – то не треба взагалі нічого, це новий суспільний договір. Але не думати, не готуватись до цього – це супер стратегічна помилка», – пояснив Корецький.

З одного боку, ідея очільника Кабміну зі стовідсотковим бронюванням може видатися привабливою. Адже на п’ятому році великої війни бізнес має суттєвий кадровий голод. З іншого боку, після заяви прем’єра керівники підприємств, які досі бронювали до 50% своїх працівників і з якими поспілкувався «Главком», не горять бажанням перетворюватися на «мініТЦК», щоб «вершити людські долі».

«Три джерела в уряді мені сказали: бронюй 100%. Але ти повинен протягом року 10-15% військовозобов’язаних працівників спрямувати до війська. І вже я, як власник бізнесу, вирішую, кого відправляти, а кого – ні. Якщо я не виконаю так би мовити «суспільного договору», то на мене складається адмінпроктол за порушення військового обліку. Після другого такого порушення підприємство втрачає статус критично важливого і, відповідно, анулюється бронювання», – міркує у розмові з «Главкомом» власник середнього за розміром агрохолдингу.

Як стало відомо «Главкому», 28 жовтня відбулася зустріч представників агробізнесу із прем’єром Корецьким. Аграрії висловили незгоду з урядовою постановою №1328 і просили керманича Кабміну врахувати їхні побажання. У відповідь Корецький запропонував створити робочу групу разом з бізнесом для напрацювання додаткових пропозицій стосовно бронювання.

І вже 29 жовтня 35 представників бізнес-асоціацій провели перше онлайн-засідання у рамках робочої групи, ініційованої прем’єром.  «Поки конкретики мало. До 1 грудня Кабмін планує внести зміни до постанови щодо бронювання. Тоді побачимо, що зміниться», – зауважив «Главкому» учасник зібрання від бізнесу.

Рятівне коло Буданова

Знизити градус дискусії у темі бронювання могла би раціональна ініціатива Офісу президента. На початку травня глава Офісу Кирило Буданов провів нараду з керівниками Сил оборони і народними депутатами. Зокрема, говорилося про залучення іноземців та осіб без громадянства до військової служби за контрактом у лавах Збройних сил України та Національної гвардії.

За даними джерела «Главкома» у Верховній Раді, у планах влади стояло залучення у військо до 5 тис. іноземців щомісяця.

Також на тій нараді було поставлено завдання створити структурний підрозділ з рекрутингу при Міністерстві оборони; представити програму розвитку системи залучення іноземців та осіб без громадянства на військову службу і розробити необхідні зміни до законів. Новий підрозділ повинен був супроводжувати іноземців-військових під час усього періоду служби.

У розмові з «Главкомом» нардеп від «Слуги народу» і учасник травневого зібрання у Буданова Федір Веніславський визнав: дедлайн створення структурного підрозділу з рекрутингу при Мінобороні зірвано. На це вплинула ротація керівників Міноборони (14 липня було звільнено Михайла Федорова. Його наступник Євген Хмара приступив до повноцінних обов’язків міністра оборони з 19 серпня).

«Днями бачився з міністром Хмарою. Нагадав йому про травневу нараду в Офісі президента і ухвалені рішення щодо створення департаменту з рекрутингу іноземців. Воно поки не виконано. Міністр оборони запевнив, що це питання у процесі вирішення», – розповів політик.

За словами Веніславського, нині також залишається не вирішеною низка проблем, пов’язаних зі супроводом іноземців під час військової служби в Україні. Ідеться про питання їхнього соціального, правового захисту, виплати компенсацій тощо.

«На законодавчому рівні напрацьовується алгоритм, щоб правовий статус військовослужбовців-іноземців і військовослужбовців-громадян України був практично однаковий з усіма відповідними соціальними гарантіями», – додав «слуга народу».

Окремо Федір Веніславський зауважив, що переважна більшість іноземців, які нині добровільно долучаються самими військовими підрозділами, є виходцями з Південної Америки. Якщо рекрутинг іноземців замкнути виключно на рівні Міноборони, тоді доведеться залучити чималу кількість військовослужбовців офіцерсько-сержантського складу, які вільно спілкуються іспанською мовою, переконаний нардеп. Поки це питання теж залишається не розв’язаним.

«Раз на три місяці буваю в Південній Америці. Там багато охочих, які готові добровільно воювати на боці України. Я бував і в Нігерії, де український консул повідомив про чергу охочих, але маємо невирішене питання з оперативним оформленням дозвільних документів. На жаль, наша влада цим масштабно не займається», – констатує агробізнесмен, з яким поспілкувався «Главком».

Він підтверджує, що урядовці активно зондують ідею, за якою справу рекрутингу іноземців візьме на себе бізнес, який зацікавлений у стовідсотковому бронюванні своїх працівників. «Справедливий суспільний договір» виглядатиме так: український бізнес заробляє гроші, які тратить на доставку іноземних найманців і подальшу сплату податків, що йтимуть за зарплати військових. Або ж бізнес зупиняє діяльність, і йде на війну», – пояснив складний вибір підприємець.

Віталій Тараненко, «Главком»