Чому Wildberries? Історія про найбагатшу жінку Росії та бізнес, який атакують дрони

У ніч на 18 липня українські дрони влучили у два логістичні комплекси Wildberries – компанії, яку часто називають російським аналогом Amazon.  Унаслідок ударів було пошкоджено складські комплекси, через які щодня проходять мільйони замовлень для покупців по всій РФ.

Згодом, 20 липня, безпілотники знову атакували Wildberries у Московській області. А 22 липня дрони вразили великі логістичні центри компанії у Невинномиську та Краснодарі.

Президент Володимир Зеленський, коментуючи атаки по території Росії, заявив, що Україна продовжує завдавати ударів по об'єктах, які працюють на забезпечення російської воєнної машини. За його словами, серед уражених цілей були й логістичні центри, де, за даними української сторони, могли зберігатися компоненти для виробництва безпілотників, електроніка та інші товари подвійного призначення.

Wildberries – не просто інтернет-магазин, а логістично-фінансовий конгломерат: платформа поєднує функції торгового майданчика, оператора доставки і власного банку. Через платформу щодня отримують замовлення понад мільйон дрібних продавців. Частка інтернет-торгівлі у загальному рітейлі Росії вже сягає близько 14% і продовжує зростати.

За Wildberries стоїть одна з найвпливовіших жінок Росії – Тетяна Кім (до 2025 року була відома як Бакальчук), яку Forbes неодноразово називав найбагатшою жінкою країни. Її бізнес-імперія оцінюється у мільярди доларів, а навколо самої компанії останніми роками розгорнулися гучні корпоративні конфлікти, у які були втягнуті наближені до Кремля бізнесмени.

Чому українські дрони обрали Wildberries, як невеликий сімейний інтернет-магазин виріс у стратегічну логістичну мережу Росії та які ниточки ведуть цю компанію до верхівки російської влади – розібрався «Главком».

Хто такі Кім і Бакальчук та як вони стали мільярдерами

Тетяна Кім народилася у родині радянських корейців у Підмосков’ї. За освітою – вчителька англійської мови: у 1997 році закінчила факультет іноземних мов Коломенського педагогічного інституту, працювала викладачкою та репетиторкою.

Історія Wildberries почалася у 2004 році, коли Тетяна була у декретній відпустці. Вона замовляла одяг із німецьких каталогів Otto та Quelle, а потім самостійно доставляла покупки клієнтам. До бізнесу долучився і її чоловік Владислав Бакальчук, який на той момент працював у IT-сфері. Згодом подружжя відмовилося від посередників і почало напряму співпрацювати з великими брендами.

За кілька років невеликий сімейний бізнес перетворився на один із найбільших інтернет-магазинів Росії. У 2012 році Wildberries випередив за відвідуваністю Ozon, а згодом став найбільшим онлайн-ритейлером країни. До кінця 2010-х через платформу продавали вже не лише одяг, а й техніку, косметику, товари для дому та тисячі інших позицій. За даними компанії, у 2018 році оборот Wildberries виріс на 72% до 118,7 млрд рублів. У 2019 році оборот зріс на 88 % до 223,5 млрд рублів.

Разом зі зростанням компанії зростали й статки її власників. У 2020 році Тетяна очолила рейтинг найбагатших self-made жінок Росії за версією Forbes, а вже наступного року родина Бакальчуків стала найбагатшою сім’єю країни зі статками понад $13 млрд.

Поступово Кім почала входити й до кола людей, наближених до російської влади. У 2021 році вона увійшла до центрального штабу пропутінського Загальноросійського народного фронту, а також до консультативної ради Міністерства промисловості та торгівлі РФ.

Гучні скандали та чеченський слід

Останніми роками Wildberries перебував в центрі не лише бізнесових, а й політичних скандалів. У 2024 році компанія оголосила про злиття з найбільшим російським оператором зовнішньої реклами Russ. Угоду публічно підтримав Володимир Путін, однак Владислав Бакальчук виступив проти та заявив, що фактично втрачає вплив на компанію.

Втім, за версією журналіста Михайла Зигаря, опублікованою в Der Spiegel, проблеми компанії почалися ще раніше. У січні 2024 року в Ленінградській області згорів один із найбільших складів Wildberries. Після цього компанія потрапила під хвилю перевірок, а правоохоронні органи почали проявляти до бізнесу підвищений інтерес. За даними журналіста, обшуки відбулися навіть у квартирі подружжя Бакальчуків.

У російських реаліях така ситуація часто означає лише одне: власникам бізнесу необхідно шукати впливових покровителів. Тетяна Кім нібито знайшла таку «кришу» в особі сенатора-мільярдера Сулеймана Керімова – одного з найбагатших людей Росії та впливового представника дагестанських еліт. Саме Керімов, як стверджується, допоміг захистити компанію від тиску силовиків.

Ціна такої підтримки могла виявитися високою. Після об'єднання з Russ Тетяна Кім зберігала контроль над 65% нового бізнесу, тоді як решта 35% переходила партнерам. У російських медіа цю угоду нерідко називали своєрідною «платою за захист». При цьому, російське медіа «Кавказский узел» припускає, що за угодою стояли не лише формальні власники Russ – брати Роберт і Левон Мірзояни, а й сам Керімов, який має зв'язки на найвищому рівні російської влади, зокрема з керівником адміністрації президента РФ Антоном Вайно.

Тим часом Владислав Бакальчук почав шукати підтримку з іншого боку. Саме тоді в історії з'явився глава Чечні Рамзан Кадиров. У липні 2024 року він несподівано став на бік Бакальчука, заявивши, що навколо Wildberries нібито відбувається рейдерське захоплення. Кадиров навіть пообіцяв «повернути Тетяну в сім'ю». У відповідь Кім публічно заявила, що мова йде не про рейдерство, а про звичайне розлучення та корпоративний конфлікт.

Журналісти «Настоящего времени» стверджували, що зв'язки між Кадировим і Wildberries існували давно. За їхніми даними, Владислав Бакальчук неодноразово звертався до чеченського лідера для вирішення складних бізнесових питань, а Кадиров фактично виступав одним із неформальних покровителів компанії.

Кульмінацією конфлікту стали події 18 вересня 2024 року. Того дня Владислав Бакальчук разом із групою людей прибув до штаб-квартири Wildberries у московському бізнес-центрі «Романов двір», розташованому неподалік Кремля. Там сталася стрілянина, внаслідок якої загинули двоє охоронців, ще семеро людей отримали поранення.

Серед учасників конфлікту з обох сторін фігурували вихідці з Кавказу, включно з бійцями, пов’язаними з оточенням Кадирова; один із постраждалих – боєць MMA з Грозного, який служив у Росгвардії Чечні й був особисто знайомий з главою республіки. Реакція Кремля на конфлікт була підкреслено стриманою: прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що там не вважають за потрібне коментувати ситуацію – мовчання, яке саме по собі говорить про делікатність теми для влади.

Показово, що після стрілянини Бакальчука та частину інших учасників конфлікту досить швидко відпустили додому, попри серйозність звинувачень. А вже у 2026 році значна частина фігурантів справи уклала контракти з Міноборони РФ та вирушила на війну проти України.

Після цих подій шлюб Тетяни Кім і Владислава Бакальчука остаточно розпався. У лютому 2025 року вони офіційно розлучилися після 22 років спільного життя. Кім повернула своє дівоче прізвище та зосередила у своїх руках повний контроль над Wildberries і «Вайлдберриз Банком». Уже за рік її статки оцінювалися більш ніж у $8 млрд.

Конфлікт довкола розлучення Кім і Бакальчука та стрілянина біля офісу – не єдина гучна історія. Роками продавці Wildberries скаржаться на бізнес-практики платформи до Федеральної антимонопольної служби Росії (ФАС): у 2022–2023 роках відомство фіксувало масові звернення підприємців, у квітні 2024-го видало компанії попередження за нав'язування невигідних умов договору, а в березні 2026-го – нове попередження вже об'єднаній структурі Wildberries&Russ через збільшення термінів виплат за реалізований товар і зміну тарифів на логістику вже після приймання товару на склад. Штраф за зловживання домінуючим становищем на ринку в Росії може сягати 15% річної виручки компанії у відповідному сегменті.

У вересні 2025 року вже 75 продавців поскаржилися до ФАС на практику примусового зниження цін на платформі, а навесні 2026-го щонайменше 250 підприємців – на невиплачені компенсації за програмою зниження комісій.

Чому удари по Wildberries важливі для фронту

Українські безпілотники не випадково обрали ціллю саме логістичні хаби маркетплейсу. Ще до липневих ударів журналісти й аналітики звертали увагу, що на платформі вільно продається широкий асортимент товарів подвійного призначення. Через платформу в промислових масштабах реалізовувалися високотехнологічні компоненти для БПЛА – мікросхеми, плати й деталі для збірки та ремонту ударних і розвідувальних дронів, а також тактичні рації, антени й котушки спеціалізованого оптоволокна для FPV-дронів, захищених від засобів РЕБ. Журналісти стверджують: саме такі товари – котушки оптоволокна й модулі керування для FPV – зберігалися й на знищених у липні складах.

Навіть російські журналісти заявили, що Wildberries потенційна ціль для військових ударів. Головний редактор «Новой газеты Європа» Кирило Мартинов вважає, що російські маркетплейси стали одним із каналів постачання комплектуючих для дронів, тому логістичні хаби можна розглядати як об’єкти подвійного призначення. Російський журналіст Сергій Пархоменко говорить обережніше: більшість електронних компонентів вільно продається на будь-якому великому маркетплейсі, проте попит саме на спеціалізовані товари – котушки оптоволокна, системи скидання – «говорить сам за себе».

Український експерт з питань розвідки та безпеки Іван Ступак пояснив логіку ударів так: на складах Wildberries перебувають «не снаряди, не ракети, а оптоволокно, оптика, броніки, медичні комплекти, ремонтні комплекти, запасні частини до дронів – тобто все те, що йде на фронт». За його оцінкою, удари мають подвійну мету – приблизно на 40% військову і на 60% цивільно-політичну: через невдоволення пересічних росіян, чий бізнес постраждав, чинити тиск на політичне керівництво РФ. За його словами, значна частина власників бізнесу на платформі просто не усвідомлювала, у що саме виявився залучений маркетплейс за роки війни.

Британський OSINT-аналітик ChrisO_wiki вважає, що реальні наслідки для російської економіки перевищать пряму вартість знищеного товару, оцінену в $1,2 млрд: пошкодження таких логістичних комплексів здатне спричинити масштабні перебої в ланцюгах постачання, затримки доставки, додаткові витрати на відновлення інфраструктури й негативно вплинути на роботу бізнесу, який залежить від Wildberries.

Експрезидент компанії «Київстар» Петро Чернишов трактує логіку ударів як дзеркальну відповідь на регулярні російські ракетні удари по терміналах українського оператора «Нова пошта». За його даними, зруйновано щонайменше вісім таких терміналів, тоді як логістичні хаби на кшталт Wildberries практично не прикриті російською ППО і тому є вразливою ціллю.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заперечив звинувачення України в тому, що Wildberries причетний до постачання військового спорядження, назвавши ситуацію «складною» через збитки, яких зазнали сама компанія та малий і середній бізнес.

Що насправді продають на Wildberries

«Главком» вирішив перевірити ці твердження самостійно й переглянув каталог Wildberries. Запит «оптоволоконные катушки для дронов» видав 178 товарів: котушки оптоволоконного кабелю для FPV-дронів довжиною до 10 км, вагою близько кілограма, вартістю від 23 до 38 тис. руб. залежно від бренду, а також окремий «наземний модуль оптичного приймача» для станцій керування дальністю понад 25 км. У низці оголошень товар безпосередньо рекламується як компонент для безпілотників – на зображеннях присутні квадрокоптери, а в описі вказані характеристики на кшталт «товщина волосіні» та «радіус дії».

За запитом «сбросы для дронов» видано 444 товари. Серед перших позицій – «хвостовики і накольники для скидання», у картці товару прямо вказано сумісність із моделями «ВОГ-17» та «ВОГ-25» – тобто стандартними радянськими й російськими 30- і 40-міліметровими підствольними гранатами, які в цій війні масово переобладнують під скидання з дронів. Ціна – від 721 до 5 861 руб. Поруч – універсальні «системи сброса» для FPV-дронів розміром 7–15 дюймів, вартістю 1,5–6 тис. руб, з поміткою «произведено в России» та рекламними написами на кшталт «легкая, прочная, быстрая установка».

Запити «бронежилет» і «каска военная» видали відповідно понад 17 і майже 2 тис. товарів. Значна частина пропозицій тактичної броні й шоломів прикрашена написом «проверено на СВО» та позначкою «сертификат РФ» з класом захисту БР-2, ціни – від 7,7 до 22 тис. руб за бронежилет і від 12 до 21 тис. за шолом.

Окремо – оптика й спостереження: за запитом «тепловизионный прицел» знайдено майже 2 тис. товарів вартістю від 98 до 135 тис. руб, а за запитом «тепловизор военный» – прилади нічного бачення й тепловізійні біноклі ціною від 6 до майже 200 тис. руб. Серед них трапляється й товар зі зворотним призначенням – «антидроновое покрывало-накидка», яке рекламується як захист від тепловізорів дронів.

Цікаво, що за тиждень до першого удару, 7 липня, Wildberries непомітно, але завбачливо оновила умови оферти для продавців, включивши атаки безпілотників до переліку обставин непереборної сили, які звільняють компанію від компенсацій за знищений товар.

Українські санкції

Задовго до того, як Wildberries почали називати «воєнною ціллю», Україна вже офіційно визнавала компанію проблемною. 23 липня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ №304 – санкції РНБО проти маркетплейсу і особисто Тетяни Бакальчук, тоді найбагатшої жінки Росії зі статком $13 млрд. Формальним приводом стало те, що компанія продавала форму російських солдатів і антиукраїнську літературу. Під ті самі обмеження потрапили чоловік Тетяни Владислав Бакальчук, IT-директор компанії Андрій Рев’яшко та керівник напряму «Книги» Олексій Кузьменко.

Санкції діяли три роки й передбачали блокування активів компанії, повне припинення виконання нею економічних і фінансових зобов’язань, надання телекомунікаційних послуг, передачу технологій та прав інтелектуальної власності, а також заборону встановлювати ділові контакти на території України – зокрема в Києві.

Як маркетплейс заходив на український ринок

Українська юрособа Wildberries була зареєстрована ще в лютому 2014 року, але фактично не провадила діяльності – у 2015-му компанії анулювали свідоцтво платника ПДВ через неподання декларацій. Офіційний запуск інтернет-магазину в Україні відбувся лише у вересні 2020 року: платформа працювала на умовах повної передоплати товарів і обіцяла доставку протягом 10–12 днів поштовими операторами.

Проте бізнес цей був недовгим: уже 23 вересня 2020 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Кабміну розглянути запровадження санкцій проти компанії – ініціатором виступив міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко. Тобто від офіційного запуску до перших сигналів про можливі санкції минуло менш ніж три тижні. Остаточне рішення РНБО ухвалило у липні 2021-го – і на три роки заблокувало роботу магазину не лише в Києві, а й у Варшаві, Мінську, Бішкеку та Алмати. У Wildberries на той момент заявляли, що санкції РНБО вдарять по українському бізнесу та українських покупцях… До повномасштабного вторгнення залишалося менш ніж вісім місяців.

Кароліна Терещенко, «Главком»