Дрони чи бруківка? Як парламент розкуркулює місцеві бюджети

Всередині вересня голова монобільшості Давид Арахамія присоромив місцеву владу. Та начебто ошаліла від нечуваного росту місцевих бюджетів і витрачає гроші на все підряд. «Цього вже не буде. Ми заберемо всі ці гроші та пустимо тільки на виробництво української зброї: дрони, артилерія, боєприпаси, патрони та все інше», – пригрозив Арахамія. На думку центральної влади, місцеві бюджети отримують занадто багато коштів через податок на доходи фізичних осіб (18% від зарплати кожного офіційно найманого працівника). І цього тижня революційний перерозподіл фінансів між місцевими та державним бюджетом, скоріш за все, буде освячений парламентом.

Несправедливість, на думку центральної влади, полягає в тому, що через війну податок з доходів військових у тих громадах, де розташовані військові об’єкти, збільшився, а відповідно й радикально зросли їхні бюджети. І сталося це без жодних зусиль з боку цих громад. Наприклад, у 2022 році доходи від ПДФО Яворівської громади, де розташований відомий військовий полігон, зросли вп’ятеро: з 205 млн грн до 1,2 млрд грн. А загалом по країні надходження від цього податку у порівнянні з «довоєнним» 2021 роком виросли всемеро.

Така ситуація без перебільшення допомагає виживати прифронтовим областям зі вбитою вщент економікою, де «цивільний» ПДФО впав. Але у тих регіонах, які під час війни почувають себе більш-менш впевнено в фінансовому плані, такий «бонус» явно зайвий. За рахунок військового ПДФО доходи там виросли в більшій мірі, ніж видатки, через що кошти лежать на рахунках мертвим вантажем (на залишках громад – 170 млрд грн) або освоюються наприкінці року на не найнагальніші витрати.

Бруківка, стадіони, парки та інші атрибути мирного життя, на які продовжує спускати шалені бюджетні кошти місцева влада, м’яко кажучи, мають недоречний вигляд. Особливо коли на необхідні фронту дрони чи тепловізори донатить вся країна.

Верховна Рада взялася цей «перекіс» виправляти. У суботу після виступу голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн нардепи вирішили продемонструвати європейській гості свою працелюбність і увійшли у процес розгляду понад тисячі правок до законопроєкту №10037. Ними вносяться зміни до Бюджетного кодексу, шо напряму стосуються місцевого самоврядування. Вони передбачають вилучення військового ПДФО та його централізоване спрямування на закупівлю техніки та власне виробництво зброї. Причому проєкт передбачає вилучення коштів заднім числом – йдеться про 25,8 млрд грн з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року та 93,7 млрд грн за весь наступний рік. Депутати та уряд навіть креативно підстрахувалися і вже занесли кошти від місцевого військового ПДФО в бюджет на наступний рік. А сумніватися, що головний кошторис буде проголосований, не доводиться.

Це вже буде повторне друге читання законопроєкту №10037, бо під час першої спроби в залі не вистачило буквально трьох голосів. Голосували проти та утрималися загалом 13 «слуг народу», у повному складі «Європейська солідарність» та «Батьківщина». «Голос» та депутатська група «Довіра» дали лише половину голосів, а «За майбутнє», від якої обрано кілька мерів, – жодного. Але, судячи з того, що бюджетний комітет ухвалив законопроєкт перед повторним другим читанням майже без правок, йти на компроміси його ініціатори не збираються, а просто розраховують добрати необхідні голоси за рахунок невикористаних резервів.

Що забирають, що пропонують

Військовий ПДФО, який планується стовідсотково вилучати з місцевих бюджетів, Кабмін цим законопроєктом пропонує розподіляти наступним чином. З 1 жовтня по 31 грудня 2023 року спрямовувати його в пропорції 50% на 50% Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України на забезпечення армії дронами і Міноборони на закупівлю артилерійських систем – по 13 млрд грн. А з наступного року 45% віддавати Держспецзв’язку на дрони, 45% – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (по понад 43 млрд грн) і 10% – розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд). Пункт щодо залишення частини податку на місцях для матеріально-технічного забезпечення військових частин був внесений та врахований вже в процесі розгляду законопроєкту.

Місцева влада та Асоціація міст України, звісно, сприйняли намір потрусити їхні кишені під приводом допомоги армії (а мова йде про суму в понад 120 млрд грн) в штики. Одним з їхніх аргументів є те, що за рахунок місцевих бюджетів здійснюється неабияка допомога військовим. При цьому центральна влада навіть забороняє таку допомогу, а законопроєкти, які легалізують таку можливість для громад, досі не отримали потрібного поштовху у Верховній Раді.

Наразі надходження від ПДФО розподіляються у пропорції 79% для місцевих бюджетів (64% – бюджетів громад та 15% – до обласних) і лише 21% для держбюджету. Тож можна оцінити масштаби втрати для перших у разі вступу законопроєкту в дію. Наприклад, Миколаїв отримує за рахунок військового ПДФО майже 40% поточних доходів, а наприклад, бюджет міста Очаків Миколаївської області забезпечується за рахунок ПДФО з військових майже на 90%.

У Міністерстві фінансів заспокоюють: місцеві бюджети не залишаться недофінансованими і буде створений ряд компенсаторів для вирівнювання бюджетних диспропорцій. Так, ресурс місцевих бюджетів на 2024 рік формуватиметься за рахунок надходження ПДФО (орієнтовно 237 млрд грн), базової дотації (21,1 млрд грн) та додаткової дотації (33,4 млрд грн). Мінфін звертає увагу, що загальна сума складає понад 290 млрд грн і цей ресурс на 75 млрд грн більше, ніж в довоєнному 2021 році, коли військовий ПДФО в структурі місцевих бюджетів був не таким значним.

«Невійськовий» ПДФО лишається в громадах в обсязі 64%, також вони будуть дотягуватися до рівня доходів 2021 року дотаціями, при цьому для всіх громад скасовується реверс (вилучення з місцевих бюджетів певних коштів з подальшим їхнім перерозподілом серед менш спроможних громад). Вже можна сказати, що від скасування реверсу найбільше виграють великі економічно розвинуті облцентри на кшталт Дніпра та Львова, яким це допоможе пережити втрату ПДФО.

Усім не вгодиш

Плани уряду щодо наповнення держскарбниці наштовхнулися на спротив парламенту. Цього варто було очікувати, враховуючи кількість особливо чутливих до теми депутатів-мажоритарників. Законопроєкт №10037 був проголосований в першому читанні 20 вересня, але вже тоді було помітно, що одностайності в залі нема (лише 236 голосів). Наприклад, на голосування щодо скорочення часу його підготовки до другого читання депутатів вже не вистачило.

А перша спроба прийняття в цілому 17 жовтня взагалі була провалена. Причому суттєво впала підтримка саме серед «Слуг народу», які дали лише 171 голос у порівнянні зі 192 при першому читанні. У парламентських противників «пограбування громад» в нинішньому варіанті – низка претензій до законопроєкту. Зокрема, через те, що він діє заднім числом, спрямований на вилучення всіх коштів центром замість запровадження контролю за їхнім витрачанням на місцях, та й спроможність самого центру вдало розпоряджатися коштами викликає скепсис на тлі численних корупційних скандалів.

Бюджетний комітет перед повторним другим читанням депутатські правки здебільшого проігнорував, тому тепер почалася гра з їхнім підтвердженням в сесійній залі. Цей «захопливий» процес розпочався у суботу, коли під час розгляду правок в залі лишалося з десяток нардепів та голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Юрій Кузбит, що доповідав з трибуни. Заслуховування правок продовжиться у вівторок, але перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк припускає, що справа затягнеться до середи. А далі – чергова спроба прийняти законопроєкт та незалежно від її успіху остаточне освячення держбюджету на 2024 рік, а там кошти від військового ПДФО вже враховані «у загальному казані». Щоправда, якщо головний кошторис буде проголосований без змін до Бюджетного кодексу, під питанням залишиться зарахування до держбюджету цього податку за четвертий квартал 2023 року.

Нардеп Олексій Гончаренко з фракції «Європейської солідарності», хоч і є гіперактивним прихильником збільшення фінансування армії, ідею вичавлювання коштів з місцевих бюджетів нещадно критикує: «Якби було реальне бажання зібрати більше коштів на військо, то все в руках влади – всі гроші йдуть через державне казначейство і можна прописати правила, за якими місцеве самоврядування має витрачати кошти безпосередньо на різноманітну допомогу армії. До речі, багато місцевих рад це й так роблять, а інших можна за бажання привести до тями».

Представники монобільшості зауважують, що опосередковано громади мають отримати компенсацію за втрату мешканців та робочих рук через мобілізацію, але систему нарахування ПДФО, яка діє зараз, називають недієздатною. «У разі прийняття законопроєкту №10037 в реальних коштах громади втратять приблизно 14 млрд грн, бо інші речі покриють компенсатори, вже закладені у бюджет-2024, – розмірковує голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін. – Враховуючи те, як місцеві бюджети перевиконувалися в цьому році і те, що ми перебуваємо у стані війни, в цьому немає нічого критичного. Ми зараз намагаємось, щоб кошика, в якому бракує грошей, вистачило на всіх. Але задоволені мають бути, насамперед, інтереси Збройних сил, потім – деокупованих громад і потім всіх інших. Якщо ж у підсумку у нас знову виграють великі громади, а маленькі залишаться ні з чим, це буде неправильна історія».

Група «Розумна політика» імені колишнього спікера Дмитра Разумкова, яка є «фрондою» у монобільшості, висловлювала законопроєкту про військовий ПДФО своє «фе». Ця група активно співпрацювала з Асоціацією міст України і подавала узгоджені з нею правки. «З одного боку, всі прекрасно усвідомлюють, що потреби армії на центральному рівні потребують додаткових фінансів, – каже соратник Разумкова Василь Мокан. – Але є проблема, скажімо так, неповного контролю за цим – певні кошти використовуються не зовсім за цільовим призначенням як на центральному рівні, так і на місцевому. Дійсно, коли не вистачає трьох голосів, можна піти шляхом тиску на депутатів, тим більше, що деякі активні «слуги» на момент голосування були відсутні в залі, але треба пам’ятати, що жити потім за цим законом всім. І треба законодавчо розширити повноваження місцевих органів влади для фінансування на добровільній основі потреб армії, сил безпеки і оборони. А зараз, замість того, аби шукати баланс, місцеве самоврядування фактично поставили перед фактом, що заднім числом у них цей ресурс повністю забирають».

Нардеп від «Голосу» Андрій Осадчук констатує: у ситуації немає ідеального і очевидно правильного для всіх рішення. «Лобісти обох діаметрально протилежних підходів – і ті, хто виступає за те, що все треба спрямувати для армії, і ті, хто каже, що не можна руйнувати місцеве самоврядування, – напевно, не до кінця праві і щирі. Вважаю запропоновану формулу перерозподілу не зовсім збалансованою. Схильний вважати, що потрібно хоча б 20-25% залишати громадам і ширше та детальніше визначати напрямки використання цих коштів».

Ще одна претензія місцевої влади, на яку звертають увагу деякі нардепи в контексті цього законопроєкту, – нездатність центру погасити багатомільярдну заборгованість перед громадами з компенсації різниці в тарифах на тепло і водопостачання. Мовляв, збитки постачальників тепла місцева влада планувала покривати, зокрема, з військового ПДФО, які тепер у неї забирають.

Ексміністр з питань ЖКГ народний депутат від «Батьківщини» Олексій Кучеренко вважає, що ще рік тому треба було прийняти постанову уряду, де обмежити можливість використання бюджетних коштів місцевих бюджетів витратами на критичну інфраструктуру, зокрема, водо- та теплопостачання і нагадує, що така урядова постанова вже приймалася в 2014 році.

«Не треба казати, що все пропало і дронів немає – це має вигляд спекуляції, – вважає Кучеренко. – Але військовий ПДФО треба було б вирівнювати між тими містами, де він «попер», і тими, де його мало, а не просто в центр забирати».

Втім, судячи з усього, простір для дискусій наразі закрито. Риску під ними підводить один з апологетів грошового розподілу голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: «Я б не став шукати компроміси в альтернативі «бруківка-дрони для армії». Відповідь для кожної здорової людини очевидна. Сьогодні все повинно йти на армію, все на перемогу, і будь-яка дискусія є штучною та безглуздою».

Павло Вуєць, «Главком»